СВИНЯЧЕ ПІВРІЧЧЯ. . Кам'янецький часопис "Ключ"

СВИНЯЧЕ ПІВРІЧЧЯ

свинкаНі, про хохлів не забуває Бог:
В дарунок українському народу
Рік Свині прибув до нас зі сходу,
Бо старий Пес, що правив досі, здох.
І вже півроку мов макаки живемо,
Отарою за ватажком йдемо без тями,
Поблискуючи голими задами,
У європейський ринок спішимо.
І вірить очманілий чоловік
У твою милість, Всемогутній Боже,
Що нам ось ця Свинюка допоможе
Зажити краще в другому півріччі.
Невже з Свинею ліпше щось буде?
Не варто, мабуть, вірити Свинюці,
Вона ж то звикла бабратись в багнюці,
І нас в багно з собою поведе.
Скаженим для людей був псячий рік,
За владу можновладні депутати
Погиркалися, мов дурні Собаки,
І віз державний тягнуть на свій бік.
Більш двадцять літ буксує віз в багні,
Впрягали Тигра, Жеребця, Макаку,
Дракона, Півня, Пацюка, Собаку,
Дійшла нарешті черга до Свині.
Гризуться обранці, немов щури,
Гарант, мов Лебідь, в небо тягне воза,
Прем'єр назад штовхає віз мов Рак,
А віз стирчить, мов на ріллі штурпак.
Везе державі нашій на тварюк:
Своїх в столиці маємо нівроку,
А тут ще й з сходу лізе щось щороку,
Чи не пора вже брати їх до рук?
Узяти на горлянці за кадик,
Прийдешніх, тих, що сунуться зі сходу,
І власних упирів свого народу,
Щоб викинути погань на смітник.
Відправити до біса в небуття,
Аби натомість різної скотини
Прийшов до України рік Людини,
Ми ж люди, й гідні кращого життя!

Анатолій ОНИСЬКІВ, Анатолій КУШКО.