Перейти на мобільну версію сайту

06.12.2019

ЖИТТЯ ІДЕ...

Андрій ПавловськийУ житті буває різне. Ви ж знаєте, чи не так? То злети, то падіння, то взагалі якась незрозуміла нейтральність... Одним словом, як коли, і як у кого. Хтось на хвилі щастя, а хтось у той же час розгрібає перешкоди дійсності, картаючи весь світ... Несправедливість? Хтозна. Про це можна роздумувати довго. Проте достеменно знаємо одну святиню, що актуальна як ніколи: багато що в нашому житті залежить саме від нас. І все так і є насправді. Саме так.

І не вважайте, що щасливі лише радіють, а ті, хто впавши, намагається піднятися, реагують на свій стан передбачувано. Ні!!! Не всі, у кого лад, цінують це. Навпаки: бажаючи казна чого, вважають, що не мають достатньо. Також не всі ті, кому доля добряче надавала стусанів, опускають руки і плачуться всесвіту про важке життя. Виходить, що одні й ті ж ситуації/речі/стани ми сприймаємо по-різному. І діємо по-різному. У кожного, як-то кажуть, своя правда. Тому сподіване часто стає неочікуваним. Але не все так просто. Бо ж є непохитні «істини».

Щастя... Таке бажане, неосяжне... Якби ж не його суперник... Такий огидний, чужий... І часто раптовий – нещастя... Свого часу про них істинно сказав Ремарк і йому заперечити важко: «Про щастя можна говорити хвилин п’ять, не більше. Тут нічого не скажеш, крім того, що ти щасливий. А про нещастя люди розповідають ночі безперервно». Таки правдонька, еге ж? У цих речення, здається, вся суть нашого життя. Скажете: «Класика жанру»? І влучите в ціль. Бо українці, якщо щасливі, то зовсім трохи. Якщо ж нещасні – то надовго! От люблять у нас сумні теми, люблять плакатися. Що ж тут поробиш?

Але хіба не легше бути оптимістами, завжди знаходити вихід, потрібних людей, усе, що необхідно, аби ЖИТИ! Взяти собі за правило: «Якщо купатися, то в щасті. Якщо тонути, то в любові».

Пам’ятаєте, у Ліни Костенко є рядки: «Життя іде і все без коректур, і як напишеш, так уже і буде»? Так чому б не написати красиво? Адже «... час летить, не стишує галопу». Не встигнете озирнутись, а за плечима вже солідний вік. Так ЖИТИ коли? Тож «плюсуйте» ДОЛЮ і «мінусуйте» все зайве. Бо щастя, хоч і доволі невизначена річ, але найдорожча! Тому боріться, аби не втратити його. Навіть, якщо здається, що небо захмарилось надовго, навіть, якщо потрібно піти проти правил, стереотипів та принципів. Яка ж від них радість, якщо їх іноді не порушувати???

То як? Бо життя іде...


Дивіться також:




Повернення до списку




Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.