Перейти на мобільну версію сайту

26.04.2019

ЄДИНА УКРАЇНСЬКА

Наташа1«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову», писала геніальна Ліна Костенко. Доленосне 25 квіт­ня для України дало надію, що наша нація, український народ, не вмре. Принаймні, не вмре наша мова, адже відтепер на законодавчому рівні вона має статус єдиної і офіційної. Цей тернистий шлях вона пройшла, заплативши героями двох революцій – Помаранчевої і Гідності, віддавши життя своїх кращих синів та доньок, котрі захищали суверенітет на сході країни. Більше двох тисяч правок знадобилося депутатам, аби дійти до єдино правильного рішення – в Україні державною має бути саме українська мова.

Ми досить юна держава. І не дивно, що в цьому віці ми ще трохи легковажні, у чомусь не виважені, легко забуваємо чиїсь погані вчинки, можемо бути алогічними у власних. Але це нормально. Процес самоідентифікації складний і тривалий. Його варто пройти достойно, хоча би без поділу на 25 і 75, без істерик і комплексу меншовартості, без зверхності й популізму. 

Що ж маємо знати про новий закон? Українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство. Водночас дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Українською мовою мають розмовляти всі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов’язкова для депутатів усіх рівнів, суддів, адвокатів, керівників вишів тощо. Усі засідання, зустрічі та інше у владних органах та установах різних рівнів мають проводитися винятково українською. Відтепер рідна мова має з’явитися у сфері обслуговування – починаючи від спілкування і закінчуючи підписами та маркуванням товарів і послуг. Сайти за замовчуванням спочатку мають завантажуватися українською, при цьому дозволяються й інші мовні версії. Українською мовою має відбуватися робоче спілкування, діловодство та документообіг. Українська мова обов’язкова для науки, культури, книговидання, телебачення і преси, реклами та пошти — але з урахуванням чинних законів.

Закон передбачає не лише адміністративну, а й кримінальну відповідальність «за публічне приниження і зневагу до державної мови». Вона буде такою ж, як і публічна наруга над державними символами – штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.

Мова – наша зброя, наша опора, наш скарб, який визначає усю сутність прагнень до свобод, що незламно супроводжують наш народ не одне століття. І як би хто не братався, як би хто не переписував історію і не приписував собі чиїсь заслуги, ми знаємо, яке насправді наше коріння – українське, як не крути.


Дивіться також:




Повернення до списку




Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.