Перейти на мобільну версію сайту


25.01.2019

ЗАВЖДИ ТРЕБА ПРАГНУТИ КРАЩОГО

шевчукУряд змінює систему охорони здоров’я, щоб кожен українець міг отримати якісну та доступну медичну допомогу. З минулого року держава почала фінансувати медзаклади за принципом «гроші йдуть за пацієнтом», тобто оплачувати надання допомоги конкретному пацієнту. Медреформа стартувала з первинної ланки меддопомоги, яку надають сімейні лікарі, терапевти, педіатри. Кожна людина отримала можливість вільно обрати свого лікаря, якому довіряє, незалежно від свого місця проживання чи прописки, та підписати з ним декларацію на обслуговування. Відповідно бюджетні гроші почали надходити до того медзакладу, де працює лікар, якого обрала людина. У результаті реалізації першого етапу медреформи 24,5 мільйони українців обрали свого лікаря і підписали з ним декларації на обслуговування; медзаклади отримали від держави значно більше фінансування, що дало їм можливість збільшити зарплати лікарям, придбати необхідне устаткування та медичне обладнання; з’явились додаткові сервіси для пацієнтів – на прийом до лікаря тепер можна записатись онлайн або телефоном, отримати консультацію лікаря телефоном, зробити всі базові аналізи та дослідження в приміщенні амбулаторії. 

З липня 2019 року бюджетні гроші підуть за пацієнтом на вторинний рівень меддопомоги – до поліклінік, де кожна людина зможе пройти безкоштовно обстеження, здати аналізи, отримати консультацію лікаря-спеціаліста. Єдина умова для безоплатного отримання цих послуг – мати направлення свого лікаря.

Як працюватиме ця система на вторинному рівні, ми запитали в головного лікаря Кам’янець-Подільської центральної районної лікарні Віталія Шевчука.

– Наразі ми знаходимося на етапі реорганізації, – коментує Віталій Іванович. – І це стосується не лише зміни назви, а й самої моделі надання медичної допомоги. Відтак медичні заклади матимуть статус некомерційного комунального підприємства як на первинному, так і на вторинному рівнях надання медичної допомоги.

– Що дає зміна назви?

– На поле гри в медицині виходить така структура, як Національна служба здоров’я України, через яку відбуватиметься все фінансування. Якщо раніше кошти на медзаклади виділялися за територіальним принципом, то відтепер їх виділятимуть на кількість хворих, які звернулися в лікарню. Тож з липня 2019 року ті, хто встигнуть пройти етап реформування, матимуть можливість напряму співпрацювати з Нацслужбою здоров’я та отримувати кошти за послуги, які надаватимуться населенню безкоштовно.

– Як це працюватиме на вторинному рівні і яким буде перелік безкоштовних послуг?

– Працюватиме це наступним чином. Пацієнт за направленням лікаря самостійно обирає заклад, до якого звернутися. Поліклініки чи лікарні, що приєдналися до реформи, матимуть на дверях наліпку «Безкоштовна діагностика». Людина звертається до обраного закладу, отримує там допомогу лікаря-спеціаліста (хірурга, офтальмолога, отоларинголога та ін.), проходить дослідження (рентген, УЗД, мамографія тощо), здає додаткові аналізи, а держава перераховує гроші закладу за надані цій людині послуги. Заклади отримають додаткове фінансування, а отже і можливість збільшити зарплати лікарям-спеціалістам, придбати сучасне медичне обладнання та медикаменти.

За програмою «Безкоштовна діагностика» можна буде безоплатно отримати 54 лікувальні та діагностичні послуги, серед них 12 аналізів, 6 видів УЗД, 5 видів рентгену, 4 види біопсії, мамографія, операції одного дня.

Такий підхід у медицині, звичайно ж, створюватиме здорову конкуренцію. Краще оснащені медзаклади тільки нарощуватимуть потужність, а малоперспективні чекатиме доля або закриття, або перепрофілювання, наприклад, у реабілітаційні центри чи хоспіси.

– На сьогодні в Кам’янець-Подільсь­кому районі ще діють дві номерні лікарні в Старій Ушиці та Оринині і відділення у Жванці. На Вашу думку, яка їхня подальша доля?

– Роками діяльність цих медзакладів відстоюють і місцеві жителі, і депутати різних рівнів. Але при цьому всі розуміли, що тамтешній рівень надання медичної допомоги не відповідає тому, який був би необхідний. Нинішня медична реформа чітко пояснює, що Національна служба здоров’я не фінансуватиме номерні лікарні, але вони можуть бути реорганізовані в некомерційні комунальні підприємства. Лише в такий спосіб їх вдасться зберегти, що ми й зараз робимо.

– Віталіє Івановичу, перш ніж очолити Центральну районну лікарню, Ви напрацьовували стратегію розвитку медзакладу?

– Звичайно, і вона має такі напрямки, як ремонтні роботи, придбання нового обладнання і підвищення кваліфікації лікарів.

Свого часу ми зробили ремонт в операційній і вона наразі є однією з кращих в області. Нині на стадії завершення ремонтні роботи приймального відділення. Уже частково придбане обладнання. Сподіваємося, що кошти на придбання меблів виділять районні депутати під час пленарного засідання.

Цього року, думаємо, вдасться завершити програму, ініціатором якої був депутат райради Ігор Гай, і яку підтримали колеги по депутатському корпусу, щодо ремонту туалетів у відділеннях ЦРЛ. Звичайно ж, хотілося б довести до завершення заміну вікон у лікарні на енергозберігаючі, а також провести утеплення фасаду. Щодо останнього, то маємо виготовлену проектно-кошторисну документацію, вартість робіт складає близько 7 млн грн. Лікарня, на жаль, таких коштів не має, але починати з чогось потрібно.

– І досі болючим питанням залишається морг, адже, погодьтеся, його стан бажає кращого.

– Так, людина має не тільки в гарних умовах прийти в цей світ, а й піти з нього. За час існування цієї будівлі коштів на її ремонт особливо не виділялося, тим паче що морг міськрайонного значення. Я прихильник того, що краще робити капітальний ремонт, аніж латати те, що на ладан дихає. Стан моргу був жахливий, нам вдалося повністю перекрити дах, який протікав, для того, щоб хоч якось зберегти будівлю. Також ми зробили проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт будівлі, вартістю 4 млн 200 тис. грн. Будемо шукати гроші і вирішувати проблему, тим паче, що маємо підтримку і обласного керівництва, і народного депутата, голови ради та депутатів райради. Думаю, спільними зусиллями нам вдасться досягти максимального результату.

округ-1– Другий напрямок Вашої стратегії – це матеріально-технічне забезпечення Центральної районної лікарні. Знаю, що за останні декілька років Вам вдалося в цьому плані зробити чимало змін, про які наше видання неодноразово писало. Все ж таки, придбанням якого обладнання пишаєтеся найбільше?

– Надзвичайно приємно, що з оснащенням Центральної районної лікарні нам допомагали на всіх рівнях, починаючи від народного депутата Володимира Мельниченка, який залучив чимало депутатських коштів, обласного керівництва департаменту охорони здоров’я на чолі з Яковом Цуглевичем і закінчуючи депутатами районної ради, котрі завжди підтримували ЦРЛ, виділяючи необхідні кошти. Цього року ми робили аналіз по Кам’янець-Подільському госпітальному округу, який показав, що жодна з лікарень, які входять до його складу, не має стільки оновленого сучасного обладнання, як наша ЦРЛ.

Перше обладнання, придбанням якого пишаємося, – це лапароскопічна стійка. Лапараскоп дозволяє робити оперативні втручання без розтину. Ми придбали сучасний багатофункціональний лапараскоп за допомогою якого можна лікувати не лише гострий холицестит, як то буває у більшості медзакладів районного рівня, а й проводити операцію апендициту, низку гінекологічних, урологічних. Це вже більше обласний рівень надання медичних послуг, до якого ми рівняємося, адже завжди треба прагнути кращого.

Також придбали сучасний УЗД-апарат, який має більшу потужність і кращу роздільну здатність. З його допомогою можна навіть виявити онкозахворювання на ранніх стадіях.
Повністю запустили цикл відновлювальної хірургії. Свого часу ми вже розповідали про це читачам Вашої газети, але принагідно нагадаю про таку проблему, як трофічні виразки нижніх кінцівок. Багато людей мають проблеми з венами на ногах. Якщо не прооперувати, на тілі з’являються язви, які роками не загоюються. Ми закупили необхідне обладнання, зокрема вакуумний екстрактор, який повністю очищає рану, і сучасний дерматом, який дозволяє здійснити пересадку шкіри.

Купили апарат, який є тільки в приватних клініках. Він досить інформаційно важливий. Це добовий монітор тиску, який має функцію запису та дає розшифровку тиску, яка, відповідно, дозволяє призначити пацієнтові правильне лікування. Для лабораторії придбали сучасний аналізатор крові. Він повністю автоматичний, без втручання людського фактору. У реанімаційне відділення закупили монітори пацієнта, які дозволяють контролювати стан хворого. Є спірограф та багато іншого вкрай важливого медичного обладнання.

І це все впливає на третій фактор обраної стратегії розвитку Центральної районної лікарні – підвищення кваліфікації лікарів. Придбання нового обладнання розкриває потенціал лікаря, який не сидить на місці, підвищує свій кваліфікаційний рівень, здобуває нові знання. А якщо лікар на своєму місці, то й пацієнти будуть впевнені в тому, що віддають своє здоров’я в надійні руки.

Сьогодні в Центральній районній лікарні проводиться чимало операцій обласного рівня, до нас їдуть на лікування не лише жителі нашого району, а й сусідніх. Відтак маємо гарні результати в роботі, знаємо, до чого прагнемо, а головне – рухаємося в правильному напрямку.

Теги: ЦРЛ, Віталій Шевчук

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.