Перейти на мобільну версію сайту


21.06.2019

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, НАПОЛЕГЛИВІСТЬ ТА ДИСЦИПЛІНОВАНІСТЬ

поповаВона наполеглива, принципова і відповідальна. Керівник, якого шанує та поважає колектив. При цьому завжди щира та відверта у спілкуванні, добра, порядна і тендітна. Це ще одна героїня нашого проекту «Фантастична жінка» – начальник Кам’янець-Подільського Управління державної казначейської служби в Хмельницькій області Надія Попова. 

– Надіє Миколаївно, жити мовою цифр, завжди у всьому бути активною та йти в ногу з часом. На скільки це для Вас важко чи легко? 

– Найголовніший і важливий критерій у роботі будь-якого керівника, в першу чергу – це колектив. Я прийшла на роботу в 1998 році на посаду головного інспектора, це було на той час як діловод-секретар. До посади, що обіймаю зараз, а призначили мене 25 березня 2016 року, пройшла всі щаблі державної служби від діловода до керівника.

Я дуже люблю свою роботу, але важливіше не це, а ті люди, з якими ти працюєш. Сьогодні я з впевненістю говорю, що пишаюся своїм колективом. Можна сказати, що ми живемо великою дружною родиною. Штатна чисельність управління складає 38 осіб, з яких 34 жінки. Це люди, яким я особисто намагалася передати свій професійний досвід не лише в казначейській справі, але й у безпосередній роботі з людьми при виконанні своїх службових обов'язків. Завжди їм наголошую, що в колективі має бути сприялива, комфортна атмосфера, щоб на роботу вони приходили в гарному настрої і задоволені, любили ту справу, якою займаються. Тим більше, знаючи про рівень відповідальності, яку вона несе за собою. Ми дуже багато часу проводимо разом, намагаємося у всьому один одного підтримувати. Я вважаю, що так має бути завжди. Якщо виникають якісь проблеми, ми збираємося разом, обговорюємо і шукаємо шляхи їх вирішення.

– Тобто можна сказати, що весь колектив збирається навколо Вас? 

– Можна. Я, як керівник, намагаюся організувати роботу так, щоб часу всім вистачало і на особисте життя, і на дозвілля, адже дуже часто доводиться залишатися до пізнього вечора, особливо, коли кінець місяця чи кінець року. Увесь колектив переймається та вболіває за результат нашої роботи, тому й працюємо згуртовано та плідно.

Ми разом у всьому. Можливо, тому й немає плинності кадрів. Хоча колектив переважно молодий, але є й ті, які працюють з початку створення управління казначейської служби.

До 2001 року управління казначейства функціонували як міське та районе. Я от, до прикладу, з 1998 року працювала в міському, потім відбулася реорганізація шляхом їх об'єднання в липні 2001 року. Спочатку було нелегко, коли злилися два різних колективи. Але ми знайшли спільну мову і по сьогодні, я думаю, нам це вдається й надалі ми будемо одним цілим, дружнім та сповненим поваги один до одного колективом. 

– Надіє Миколаївно, найважче, як то кажуть, працювати в жіночому колективі. Чи не складно в цьому плані Вам?

– Анітрохи. Насамперед тому, що живу за принципом, що своїми вчинками показую приклад іншим. Я дуже принципова, особливо в плані відповідальності та дисципліни. Разом з тим, при виникненні конфліктної ситуації намагаюсь дати можливість вирішити проблему самостійно, без втручання керівника. У ці моменти згадую слова одного психолога, з яким познайомилася на курсах підвищення кваліфікації в м.Полтава в 2017 році: «Якщо тебе не просять втрутитися, не втручайся. Попросять, ніколи не відмовляй і допоможи!».  

– Є такі риси в людях, які Ви ніколи не сприймете?

– Напевне, відсутність людяності, байдужість та безвідповідальність. Нам кожного дня доводиться спілкуватися з сотнями людей, тому такі риси характеру, як толерантність та порядність мають бути обов'язково присутні в поведінці державного службовця. Набратися досвіду можна завжди. Для цього потрібно мати лише бажання. Якщо хочеш чомусь навчитися, то навчишся завжди. А от людяності, поваги до людей потрібно інколи вчитися все життя, адже це, звичайно, має бути закладено батьками з дитинства. 

– Надіє Миколаївно, Ви працюєте з державними коштами. Це, знову ж таки, дуже відповідальна робота. Як вдається все контролювати. Доводиться ж відповідати за кожну підписану цифру?

– Так, дійсно, ми останній контролюючий орган при здійсненні розрахунково-касового обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Завжди дотримуємось положень Бюджетного кодексу та інших нормативно-правових актів, слідкуємо за змінами в законодавстві, а їх може бути по кілька на місяць. На початку кожного року я роздруковую основні зміни до законодавчих актів, які регулюють порядок здійснення казначейського обслуговування, і слідкую за їх дотриманням та виконанням. А ще ніколи не боюсь в житті прийняти рішення і взяти на себе відповідальність. Це знають всі мої підлеглі. Якщо в них у чомусь виникає сумнів, я завжди допомагаю знайти правильне рішення. Якщо когось перевіряють, я завжди буду поруч. Такі в мене принципи. 

– Є люди, яких би Ви могли назвати своїми наставниками чи вчителями по життю?

– Так, одна з них – це Світлана Іванівна Царенко, яка передала мені свій професійний та життєвий досвід. Це людина надзвичайного складу розуму, багатогранна і просто прекрасний керівник. Вона дійсно вміла навчити, як правильно і без помилок виконувати свою роботу. А ще вона вчила бути організованими і самостійно шукати варіанти вирішення тієї чи іншої проблеми. Думати, одним словом. Ще один мій керівник та наставник – це Олександр Іванович Мельничук. Він навчив як до роботи підходити в господарському плані. Від кожного з них я для себе щось почерпнула. А от, що стосується вчителів в особистому житті, то це моя старша сестра Галина. Вона для мене у чомусь навіть замінила маму, за що я їй дуже вдячна. А взагалі нас у мами три сестри. На жаль, мами вже з нами зараз немає. 

– Ви завжди хотіли бути фінансистом чи, можливо, мали якусь іншу мрію?

– Цифри я люблю з дитинства, навіть у 6 класі для досягнення спеціальних знань перейшла в ЗОШ I-III ступенів №15, фізико-математичного нахилу, потім у 1996 році закінчила навчання на економічному факультеті Кам’янець-Подільського аграрно-технічного університету. Цей самий заклад і факультет закінчив і мій чоловік. Тільки я рахую по сьогоднішній день, а він обрав для себе дещо іншу професію.

– Надіє Миколаївно, розпочавши розмову про чоловіка, не можу не спитати. Як він і діти ставляться до Вашої зайнятості на роботі?

– Абсолютно нормально. Вони мене підтримують у всьому. Завжди можу на них розраховувати. Для чоловіка, як і для синів не проблема допомогти по господарству чи приготувати їжу. Вони самостійні та самодостатні. Зараз старший син Максим вже одружений, має свою сім’ю та працює юрист-консультом. Молодший Владислав навчається на лікаря-стоматолога в Буковинському державному університеті. Здавши ЗНО з досить високим рівнем балів з біології і хімії, він вступив у кілька вищих навчальних медичних закладів. Зараз є старостою на своєму курсі. Я пишаюся, що виростила таких гарних, порядних, толерантних дітей, хоча по характеру вони зовсім різні. Та коли справа стосується якихось сімейних питань, ми як єдине ціле. У нас дуже розвинений культ сім’ї. Надзвичайно приємно зустрічатися на свята. Тому сімейні традиції для нас – це головне. Я перейняла це від своєї мами. Пам’ятаю, як на Різдво запалювали камін, готували святкову різдвяну вечерю та сідали за стіл усією великою дружньою сім'єю. Це, напевно, найяскравіші спогади мого життя. Хочу, щоб такі традиції продовжували і мої діти.

– На роботі буває всяке, інколи трапляються неприємності. Чи доводилося Вам приносити свої проблеми додому і навпаки?

– З дому на роботу сімейні проблеми ніколи не приношу. Робота – це те місце, де потрібно працювати, а не обговорювати своє особисте. А от про саму роботу з чоловіком можу говорити, але це більше як ритуал вечірнього спілкування. Ми 29 років разом і інколи можна щось сказати мовчки, на стільки ми один одного розуміємо.

– Чи можна поцікавитися, як Ви з чоловіком познайомилися. І чи це було кохання з першого погляду?

– Ми познайомилися на святкуванні Нового року. Мені тоді було майже 16 років. У 17 років я вийшла за нього заміж, а вже у 18 років народила свого первістка. Вдавалося поєднувати і навчання в університеті, і виховання сина, і роботу, тому ні про що не шкодую. Чи це кохання з першого погляду? Думаю, так. Я надзвичайно поважаю його, ціную і шаную. Це людина, яка не буде голослівною, не буде кричати про свої почуття. Він все доводить своїми вчинками. Навіть через стільки років нашого сумісного життя Юрій не перестає мене дивувати, любить робити сюрпризи. Завжди доводить щирість своїх почуттів та особливе ставлення до мене. Хоча я теж намагаюся від нього в цьому плані не відставати. Я дуже вдячна йому за привильне чоловіче виховання наших синів. Ми доповнюємо одне одного і хочу, щоб так було ще багато-багато років. Хоча інколи можу бути запальною, чоловік завжди мене у всьому стримує.

– Надіє Миколаївно, а як Ви любите відпочивати?

– Для мене найкращий відпочинок – це спілкування з родиною, дітьми. Вони для мене увесь світ.

– Куховарити любите?

– Ой, що ні, то ні. Готую, так, але не люблю. Буду будь-яку роботу виконувати по дому, біля дому, якщо є кому іншому приготувати. А чоловік куховарити любить. Можу пекти великодні паски, це як традиція залишилося від мами. У мене навіть страв немає, які я могла би назвати улюбленими. Надаю перевагу цікавим видам сирів. Це насправді люблю. А ще зранку люблю випити горнятко смачної кави. Це вже своєрідний ритуал.

– Ваше ім’я Надія. Ви надію в собі несете?

– Це краще запитати в мого колективу, або в людей, з якими спілкуюсь. Одне можу сказати точно: якщо людина мене б зрадила, хоча такого в житті не було, будь-яке спілкування з нею обірвала б.

– То яка формула успіху Надії Попової?

– Відповідальність, наполегливість та дисциплінованість!

... Після завершення нашої розмови Надія Миколаївна привітала свої колег з прийдешнім Днем державної служби.

Шановні колеги!
Щиро вітаю Вас із професійним святом – Днем державної служби!

Люди, які обирають державну службу, заслуговують на глибоку повагу, адже на їхніх плечах нелегка ноша відповідальності за добробут та майбутнє нашого народу та нашої Держави.

Тож нехай ваші дії будуть мудрими, а щоденна робота викликає повагу та довіру громадян. Бажаю, щоб кожен день Вашого життя був щасливим і радісним, а родинне тепло і затишок допомагали у виконанні почесного і відповідального професійного обов’язку.


Теги: проект "Фантастична жінка", Надія Попова

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.