Перейти на мобільну версію сайту


07.06.2019

У БУДЬ-ЯКІЙ СИТУАЦІЇ ЗАЛИШАТИСЯ СОБОЮ

ЛЕНАВона енергійна, комунікабельна, завжди позитивна і креативна у всьому. Для неї робота – задоволення та пізнання нових горизонтів. При цьому дуже любляча донька, дружина, мама та бабуся. Це наша ще одна героїня проекту «Фантастична жінка» – директор туристичного агентства «Юнга-тур» Олена Солодковська.

– Олено Валеріївно, Ви відома в місті людина, яка вже не один рік поспіль займається туристичною галуззю. Вас рекомендують як прекрасного турагента багато людей. Чи легко було змінити кардинально професію і розпочати все з чистого листка?

– Чесно, вагалася, чи зможу. Для мене це все було нове, і якоюсь мірою невідоме, адже до того я працювала зовсім в інших галузях. Маючи дві повних вищих освіти, працювала військовою, держслужбовцем, заступником директора заводу точної механіки. Але прийшов той час, коли потрібно було щось змінити. І після однієї з туристичних поїздок до Болгарії мені запропонували спробувати себе в цій галузі. Це був 2010 рік. На той час я і не думала, що так тісно пов’яжу з цим своє подальше життя.

Довгий час я займалася винятково Болгарією, особливо подобалося їздити з дітьми на різноманітні фестивалі. Діти – це та категорія, яка завжди щира у всьому. Відверті, цікаві, запальні у тому, що роблять. І досвід спілкування з ними – це як ковток свіжого повітря. Біля них ще більше заряджаєшся енергією, особливо, коли вони стають переможцями. Ці яскраві від щастя очі ні з чим не порівняєш. Потім почала працювати з іншими країнами і тепер маю широкий спектр послуг, які могла би порадити туристам. 

– Тобто наполегливість у роботі, бажання розвитку є для Вас основним?

– Ну, як сказати наполегливість. Це просто робота, яку я люблю. Люблю і поважаю людей, які до мене звертаються. Хочу як для себе, так і для них, особливо тих, хто є вже на сьогодні моїми постійними клієнтами, відкривати нові горизонти. Намагаюся завжди пропонувати якісний продукт, тому що несу відповідальність перед кожним. Дуже часто приходять люди не з бажанням їхати в якусь конкретну країну, а за порадою, що і де цікавого можна побачити. Відпочинок буває різним. Хтось хоче просто ніжитися під сонцем, а комусь цікаво все, все, все. 

Ніколи не відправлю людину в те місце, де я сама не була. Люблю досконало вивчити все, щоб підібрати в подальшому людині те, що вона хоче, відповідно до бюджету, на який вона розраховує. Куди б я не їздила, я обійду все місто, всі готелі, щоб знати, який підійде тому чи іншому клієнту. Потім я з ними на постійному зв’язку. В еру мобільності це надзвичайно зручно, і мені приємно, коли після поїздки мені дякують за гарно проведений час. Надзвичайно кайфую від того, коли ходжу по різним вуличкам і провулкам, магазинчикам, історичним місцям, відчуваючи колорит міста і людей, які там проживають. Їхнє справжнє життя. Спілкування з ними розширює кругозір. Тільки так можна зрозуміти їхню ментальність. Вважаю, що країну потрібно знати зсередини. Люблю різноманітні екскурсії, вважаю, що без них нецікаво їхати на відпочинок. Є стільки всього цікавого, що можна подивитися.

– Олено Валеріївно, а є країни, які Вам подобаються найбільше?

– Я об’їздила понад 30 країн і, чесно кажучи, виділити якусь конкретно не можу. Кожна країна цікава по своєму. Архітектурою, стилем життя, самобутністю. Дуже полюбляю Будапешт, Трансильванію, адже це не лише відомий замок Дракули, а величезна кількість інших цікавих місцинок. Сподобався Тайланд. Там дихаєш зовсім іншим повітрям через його колоритність. А так загалом цікаво скрізь. Потрібно лише хотіти це бачити. Скільки подорожую, стільки все мене захоплює. І того довго на місці не затримуюся. Завжди кудись їду.

– Цікаві історії під час подорожей траплялися?

– О, безліч. Можливо, колись напишу книжку. За 9 років роботи в сфері туризму траплялося все. Більше переважно позитивного, такого, що хочеться завжди згадати.

– Ваша родина підтримує той напрямок роботи, який Ви обрали? І взагалі, чи сімейна Ви людина?

– Так. Вони розуміють все. Завжди дадуть гарну пораду. Батьки, чоловік В’ячеслав, донька Дар’я. Вони поважають мій вибір і пишаються моїми здобутками. Єдине, про що шкодую – це про те, що через брак часу не можу їм приділити тієї уваги, яку би хотіла. Мій телефон на зв’язку з клієнтами 24 години на добу. Як доїхали, як долетіли, як поселилися, чи немає ніяких проблем з обслуговуванням. Та взагалі багато чого. Я маю знати, що в них все добре. Для мене це першочергово. Мої рідні звикли до цього і ставляться з розумінням. Я пишаюся кожним членом своєї родини. Найбільше своєю донькою. Вона в мене музикант і співачка, гастролює по всьому світу. Її здобутки для мене найбільша гордість. Вона всього досягла сама.

– Олено Валеріївно, а як виховували Вас батьки, чи допомагали у реалізації планів?

– Я дуже сильно їх люблю. Будучи в них єдиною донькою, мені приділялося максимум уваги. Завжди боялася їх у чомусь підвести, не дотриматися обіцянки. Для мене батько завжди був у всьому авторитетом. Він не був строгим, просто вчив дисципліни і порядку. Таких правил дотримуюся і я вдома. Хіба внучку можу побалувати. Батько був і залишається стимулом у русі вперед. І скільки би років не пройшло, його думку буду слухати завжди. Він надзвичайно позитивна людина з добрим серцем. Цьому і вчив мене. У кожній людині є щось погане і хороше, і потрібно це сприймати так, як воно є. Завжди наголошував на тому, що цінність людини в її вихованості і порядності, що фундаментом у всьому є сім’я.

Таких принципів притримуюся і я. Вважаю, що так правильно. Батько вчив не робити того, чого не хочеш. Та повноцінно як жінка я сформувалася завдяки мамі. Життєрадісна і енергійна. Добра серцем і душею. У чомусь вимоглива. Вона завжди була берегинею сім’ї. Завдяки їй, її турботі ми всі завжди відчували спокій і домашній затишок. Мама вміла до будь-якої ситуації знайти правильний підхід і вирішити все з розумом. Не давати емоціям керувати, а приймати необхідне рішення. Робота має бути в задоволення, а якщо щось не подобається, розвертайся і йди. 

Щодо школи, то скажу, що вчилася на відмінно, мала лише одну четвірку з географії. Сама навіть не знаю чому. Зате тепер я цей предмет вивчаю наочно, подорожуючи, навіть мапу в кабінеті повішала. Всі країни світу завжди поряд. Шкодую, що не знаю досконало англійської мови, вивчала в школі французьку. Тому всім, абсолютно всім завжди раджу цей предмет досконало знати. За кордоном це велика необхідність і зручність в першу чергу. Така комунікація, насамперед, дає задоволення та впевненість у собі.

– У Вашій сім’ї рішення приймаєте Ви чи чоловік?

– У нас так питання ніколи не стоїть. Основний принцип нашого життя – це повна довіра і взаєморозуміння. Якщо щось вирішувати, то лише спільно. Дуже поважаю свого чоловіка і не уявляю, щоб його в моєму житті не було. Це виважена, спокійна і мудра людина, яка у всьому мене підтримує і є гарним порадником. На жаль, знову ж таки через брак часу, я не маю можливості дати йому тієї уваги, на яку він дійсно заслуговує. Люблю з ним подорожувати, хоча його робочий графік теж не дозволяє просто зібратися і поїхати кудись. Але в кожного з нас, насамперед, є розуміння необхідності займатися справою, яку ти любиш. А коли маємо спільний відпочинок, то це справжнє свято. Взагалі можна сказати, що спільне життя будь-якої сім’ї – це щоденна робота. І я думаю, ми з цим вдало справляємося.

– Олено Валеріївно, Ви по натурі прекрасний організатор і лідер. Чи важко бути завжди в режимі онлайн?

– Ну, організаторські риси – частина роботи, і мені це подобається. Щодо лідерства. Так. Я лідер. Така була все життя і радію, що моя онука успадкувала ці риси. Вона енергійна, наполеглива, комунікативна та ерудована. Люблю спостерігати за її розвитком, як вона формується як людина. Чогось від неї вчуся. Вона хоч маленька, їй ще немає п’яти років, але почуття гумору має прекрасне. Я для неї улюблена «балюля», як вона каже, а вона моя радість і втіха. Радує не лише мене, але й моїх друзів. Моя ще одна гордість, можна так сказати.

– А які риси характеру для Вас неприйнятні в людях, адже доводиться спілкуватися з чималою кількістю людей?

– Терпіти не можу тих, хто користується добротою інших. Використовує їх у власних цілях. Це жахливо, коли такі люди трапляються в житті. У моєму житті і житті моїх близьких було всяке. Це навчило мене розбиратися в таких людях і не давати втручатися в моє життя та мій особистий простір. Не сприймаю підлості та брехні. Таким людям не місце в моїй біографії. Я звикла до позитиву, доброти і людяності. Не важливо, якого статусу ця людина – вона, насамперед, для мене людина. Зі своєю долею, почуттями. Дуже люблю людей щирих і комунікабельних. Можливо, що сама така. Можу відверто сказати, що багато моїх клієнтів стали для мене за 9 років моєї роботи в туристичні галузі гарними друзями. Для мене це приємно, адже це результат моєї роботи. Значить я роблю все правильно.

– Згадуючи тему туризму, не можу не запитати про наше місто. Кількість туристів тут говорить сама про себе. Чи пробували себе реалізувати ще й на своїй рідній землі?

– Я обожнюю Кам’янець-Подільський. Це клондайк для туриста. І куди б я не їздила, завжди з собою маю фото чи книжки про моє рідне місто. Популяризую і запрошую в гості. Також маю в цьому напрямку певні проекти.

– Олено Валеріївно, Ваш щільний графік не завжди дає можливість побалувати себе як жінку. Коли і як встигаєте слідкувати за собою?

– Я невибаглива, але завжди тримаю себе в формі. Люблю гарну одежу, прикраси і взагалі все, що любить жінка. Часу для себе, хоч і небагато, але знайду завжди. Можна все встигнути, якщо хотіти.

– То яка формула успіху Олени Солодковської?

– У будь-якій ситуації залишатися собою!

Теги: проект "Фантастична жінка", Олена Солодковська

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.