11.12.2015

КОЖЕН ХОЧЕ, БОДАЙ У КАЗЦІ, БУТИ КОРОЛЕМ

Наше місто завжди дивує і захоплює своєю таємничістю та незвіданістю. Тут свого часу в епоху Середньовіччя жили різні нації, для яких одяг відігравав чи не головну роль у суспільстві. Кожна країна, кожен народ в окремі періоди свого розвитку накладають свій відбиток, свої специфічні риси на одяг людей. Історія моди майже так саме стара, як й історія костюма.

Так розпорядилася доля, що ми живемо в місті, яке ввійшло в історію різних держав. Сьогодні до нас приїжджають туристи з різних куточків нашої планети: хтось подивитися на величне місто, хтось подивитися, як жили в ті чи інші часи їхні предки тощо. І, звичайно, хотілося, щоб вони (туристи) не просто приїжджали, а й поринали в епоху середньовічного Кам’янця. Що може максимально наблизити людину до тієї епохи, окрім пам’яток культури та архітектури? Звичайно, вбрання тієї епохи, яке виконувало не лише захисні функції, а й викликало естетичну насолоду.

Так у молодої кам’янчанки з широко розплющеними очима та вірою в безхмарне майбутнє Юлії Гицини з’явилася ідея пошиття середньовічних костюмів. На той час Юля навчалася в «Школі молодого лідера», яку кам’янецька влада організувала для молодих активістів нашого міста. Умовою закінчення школи було написання власного проекту, який у разі перемоги отримає фінансування. І вона подумала, а чому би не середньовічний одяг, адже місто спрагле до чогось нового, навіть, екзотичного. І так рік за роком ця ідея знаходила втілення в житті.

Нині Юля має в своїй колекції понад п’ятдесят костюмів.

- Закінчивши університет, я зрозуміла, що бухгалтером бути не хочу, – розповідає наша героїня. - Мені хотілося щось створювати, радувати людей, дивувати їх, ну, і звичайно бути корисною для свого міста.
Враховуючи, що мешкаю в історичному, туристичному місті, в мене народилася ідея пошиття середньовічних костюмів, щоб турист міг максимально поринути в епоху Середньовіччя, добу благородних чи нескорених лицарів та панянок. Як кажуть, те, про що ми думаємо, те й притягуємо до себе. І десь за декілька місяців з’явився перший середньовічний костюм селянки, потім - чоловічий. 

Потрібно також зазначити, що любов до Середньовіччя була прищеплена після відвідування різних фестивалів як у Кам’янці, так і за його межами. Мене захоплювали ті масштабні дійства, які відтворювали різні епохи, і я подумала, а чого не стати частинкою тієї казки.

Побувавши на одному з фестивалів у Хотині – «Битва Націй» - мою увагу привернув той факт, що хоча шоу середньовічне, але глядачі спостерігають за дійством у сучасному вбранні. Я почала міркувати, чому б і їх максимально не наблизити до епохи, передяогнувши у стилізований одяг?! Чи, скажімо, приїхали туристи в наше місто і не просто, щоб ходили й роздивлялися фортецю, а стали активними учасниками. Такий ньюанс притягне більше гостей до міста. Вони зможуть не лише сфотографуватися на фоні історичних пам’яток, а й відчути себе їхньою частинкою.
Дуже часто до мене звертаються за одягом і на тематичні вечірки чи корпоративи. Приємно завжди розуміти, що ти даруєш людям дещицю себе і нові враження.

Власне кажучи, так все починалося. Йшов час, хотілося розвиватися й не стояти на місці. Костюми ставали більш вишуканими і відповідно більш гарнішими. Розглядала ідею розширення асортименту й почала шити вбрання ще й ХVІІІ-ХІХ століть та український одяг. Ці костюми звичайно користуються попитом, особливо в новорічну ніч та карнавальну. Щодо українського одягу, то, звичайно, це «LOVE STORY» - історія кохання молодят на весільне відео та фото.

Нині вже є нові ідеї, нові погляди та сподівання. Життя не стоїть на місці, і ми відповідно намагаємося рухатися з ним у ногу. Мене запросили в товариство охорони пам’яток культури та архітектури (УТОПІК), де я навчаюся на курсах екскурсоводів і маю на меті проводити костюмовані екскурсії, щоб внести щось нове у туризм нашого міста. Маю напрацювання в проведенні костюмованих вечірок та квестів. Сподіваюся, незадовно задуми втіляться в життя, адже хочеться, щоб і туристи, і гості нашого міста назавжди запам’ятали, який величний і різносторонній наш Кам’янець, а ми, його жителі, - привітні, добрі та турботливі.

- Пані Юліє, будь-яка ідея потребує фінансової підтримки. Як Вам вдається у такий важкий час займатися такою витратною справою?
 
- Спочатку перешивала старі бабусині пальто та плаття. Потім хтось із її подружок презентував речі зі своїх скринь та шаф. Велика увага приділялася саме пошуку максимально старовинних тканин. Було витрачено багато часу на вивчення того, який має бути костюм, що має входити в аксесуари тощо. 

Любов до шиття привила мені бабуся, вона ж допомагала і в створенні моделей. Згодом моє захоплення підтримав чоловік, який до нині є моїм головним спонсором. Я ж намагаюся завжди найти щось оригінальне на різних ретро-сайтах чи в спеціалізованих магазинах, аби потім можна було відтворити потрібний образ.

- З якою тканиною любите працювати?

- Однозначно - велюр - як для чоловіків, так і для жінок, адже він слухняний у пошитті, має ошатний і багатий вигляд. Але це костюми вже іншого століття - ХУІІІ-ХІХ, більш сучасні й наближені до нашої епохи. Її особливостю ще є костюми з рюшами, а це досить копітка праця і складна. Усі плаття шиються на корсетах та резинках, щоб панянки будь-якої статури відчували себе в них комфортно.

- Який костюм Вам найбільше до вподоби?

- Усі вони мені рідні, адже в кожен вкладається якась частинка себе. На останній костюм нам вдалося знайти оригінальну тканину, і він має дуже величний вигляд.
Спочатку пробувала створювати селянське вбрання, але згодом зрозуміла, що люди хочуть відчути себе багатіями, тому нині працюю над дворянським, королівським вбранням. Кожна людина хоч на мить мріє побувати в казці.