Перейти на мобільну версію сайту


13.03.2020

ЦЬОГО РОКУ ШКОЛИ НЕ ОПТИМІЗУЮТЬ, АЛЕ ЧИ НАДОВГО?

школи«У сфері загальної середньої освіти необхідно економити кошти!». Цей вислів останніх півроку можна почути, скрізь. Знову на вустах з’явилася давня дискусія про те, чи потрібно «оптимізувати» мережу загальноосвітніх шкіл. Якщо першим етапом реформування в свій час було закриття шкіл у віддалених селах, де класи налічували від одного до чотирьох учнів. То тепер питання оптимізації може торкнутися шкіл, в яких не менше 40-50 школярів. За останніми данними Кабінет Міністрів України на офіційному порталі 2 березня 2020 року оприлюднив постанову, прийняту 19.02.2020 за № 137 «Про внесення змін до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам». Цією постановою внесено зміни до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6 «Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам», що полягають у приведенні назв закладів освіти у відповідність з законодавством, а також передбачено спрямування у цьому та наступному бюджетних періодах залишків коштів за субвенцією на кінець року з урахуванням її цільового призначення, а також на здійснення заходів, пов’язаних із забезпеченням пожежної безпеки. Тобто цього року про закриття таких шкіл мова не піде, але чи надовго?

Звісно економія державних коштів має бути у всьому, але робити її потрібно з урахуванням не бюджетного року, а навчального. І до питання реорганізації навчальних закладів, особливо в сільській місцевості потрібно підходити раціонально, виважено, враховуючи реальні потреби сільського населення. Як то кажуть «не рубати з плеча», щоб потім не мати наслідків.

А наслідки будуть такими. Насамперед, постане питання, де навчатися дітям після закриття шкіл? Якщо стане питання про закриття однієї або декількох малокомплектних шкіл у районі, буде створена опорна школа, в яку дітей доставлятимуть шкільним автобусом. Опорні школи – не нова практика для України та в багатьох регіонах вони досить вдало функціюють. До того ж МОН обіцяє враховувати дорожні сполучення і віддаленість опорної школи, адже дітей за десятки кілометрів ніхто возити не буде. Наприклад, якщо село з малокомплектною школою віддалене, дороги погані, то така школа продовжить функціювати.

Якою буде доля вчителів. Як будуть перекваліфіковувати вчителів, що залишаться без роботи, ніхто не говорить. Але те, що зміни невідворотні, це факт. Якість освіти учнів малокомплектних шкіл надто низька, близько 90% з них показують дуже низькі результати ЗНО. Також викладачі малокомплектних шкіл або мають мінімальне навантаження, або, навпаки, навчають дітей одразу кільком предметам, наприклад, фізику, хімію, біологію, географію – викладає один вчитель. Тому, щоб підвищити загальний рівень знань та скоротити видатки на освіту, потрібно реорганізовувати такі школи.

Бюджет-2020 та освіта. Кожного року в бюджет України на освіту закладалося не менше 7 % ВВП, а на наступний рік передбачено лише 5,6 %. Але натомість уряд обіцяє, щоб середня заробітна плата вчителя зросте приблизно на 9%. Окрім того, урядовці пообіцяли доплату молодим викладачам, які зараз не отримують жодних надбавок і мають найнижчу зарплату. Планується, що в кінці року вчителі зі стажем до 10 років отримають виплату у розмірі 10 прожиткових мінімумів. Дуже важливо підтримати молодого вчителя. Є проблема, коли в школу часто не хочуть йти працювати молоді люди. Це означає, що в школах зараз залишається все більше старших людей, які скоро мають вийти на пенсію, і з часом у нас виникне проблема, що навчати банально немає кому.

На численні звернення вчителів, які забезпечують навчальний процес в малокомплектних, школах щодо недопущення їх закриття, урядовці впродовж кількох років поспіль говорять одне. Мета оптимізації мережі навчальних закладів, не в тому, щоб перекрити дітям доступ до отримання знань, а насамперед у тому, щоб дати школярам порівняно належні умови для навчання – тобто школу, в якій є теплий клас, нормальна їдальня, спортивна зала і головне – високий рівень освіти. Адже не можна надати якісну освіту в школі, де навчаються кілька дітей, чи розпорошувати бюджетні кошти, виділені на освітянську галузь, на утримання кількох неповних шкіл. Зрештою, як показує практика, після таких «непопулярних» реформ, як укрупнення шкіл, ситуація змінюються у позитивну сторону, адже підвищується якість освіти. Сучасний світ наукового та технічного прогресу дедалі наполегливіше вимагає кваліфікованих спеціалістів із достатніми знаннями у своїй галузі та творчим потенціалом. Така модель професійного спеціаліста формується, перш за все, у школі, що дає реальні знання, котрі допоможуть їм реалізувати себе в майбутньому навчанні, професії та житті. Чи може випускник малокомплектної школи конкурувати з випускником звичайної загальноосвітньої з нормальною наповнюваністю класів? На жаль, ні. Сьогодні діти, розуміючи цінність якості навчання, вибирають заклади з кращими умовами. Навчання у великих шкільних колективах сприяє здоровій конкуренції між школярами, їх прогресивному, гармонійному розвитку. 

Ще один мінус малокомплектних шкіл – це відсутність змагальності, суперництва, немає колективу, де школярі тягнуться до кращого, до сильнішого. Діти вчаться в замкнутому колі. І практика показує, що успішність учнів малокомплектних шкіл залишає бажати кращого, вони рідко здобувають призові місця на предметних олімпіадах, отримують значно нижчі результати ЗНО. Фактично, малокомплектні школи ведуть дітей в нікуди, тому що після такої школи учні можуть розраховувати лише на освоєння найпростіших професій.

Якщо ж звернутися до міжнародного досвіду реорганізації малокомплектних шкіл, то їхнє закриття або подальша консолідація були зумовлені, перш за все, економічними мотивами, а також браком кваліфікованих вчителів, які б бажали працювати в селах. Так, скорочення кількості сільських шкіл у Фінляндії тривало понад 20 років: починаючи з періоду рецесії після економічного та політичного колапсу 1990-х років у східно-європейських державах і продовжувалося до 2012 року. За 22 роки чисельність шкіл у сільській місцевості зменшилася з 2093 до 660. Починаючи з 2008 року, з метою зменшити бюджетні витрати на освіту, в Італії було скорочено близько 140 000 робітників освітянської галузі і закрито понад 450 малочисельних шкіл. Масова міграція сільського населення до міст, викликана індустріалізацією сільського господарства та глобалізацією промисловості, призвела до закриття 30 шкіл у селищах Данії впродовж 1990-1999 років.

В Україні процес оптимізації мережі малокомплектних шкіл є вимогою часу. Вартість навчання учня у малокомплектній школі є значно дорожча, а якість – значно гірша.

Водночас, для того щоб Україна вийшла зі статусу аутсайдера міжнародних освітянських програм та встала на шлях європейського формату здобуття освіти, однієї економії видатків на закритті шкіл недостатньо. Зміна системи мотивації вчителів, створення кращих умов в укрупнених школах і, звичайно, створення умов вільного доступу до освіти для усіх учнів є невід’ємними умовами майбутньої успішної реформи.

Обговорюючи тему оптимізації навчальних закладів, Асоціація міст України, підтримуючи необхідність розумної оптимізації мережі та підвищення соціального статусу вчителів прокоментувала окремі пропозиції Мінфіну:

1) Наслідком припинення з 1 січня 2020 року фінансування з освітньої субвенції шкіл (крім початкових) з кількістю учнів менше 40 та фінансування освітнього процесу в 10-11 (12)х класах, де менше 20 учнів, стане їх утримання за кошти місцевих бюджетів. Звертаємо увагу, що бюджетний рік не збігається з навчальним роком. Зважаючи на це, оптимізацію мережі у разі необхідності слід робити планово у літній канікулярний період. Таким чином, озвучена за місяць до початку 2019/2020 навчального року пропозиція Мінфіну прямо веде до закриття шкіл, скорочення педагогічних працівників та зриву освітнього процесу у закладах освіти.

2) Підвищення навчального навантаження на вчителя з 18 до 20 годин суперечить Закону України «Про загальну середню освіту», тому що педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку». Така позиція міністерства потребує відповідної компенсації вчителям із державного бюджету понаднормового робочого часу і не може аргументуватись загальним підвищенням заробітної плати.

3) Підвищення розрахункової наповнюваності класів під час розрахунку освітньої субвенції для районів та ОТГ на 2 пункти у формулі розподілу освітньої субвенції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1088, призведе до необхідності повторної оптимізації мережі закладів освіти, до невиконання норм наповнюваності класів, що, в свою чергу, поглибить й до того складну ситуацію із наявністю дефіциту освітньої субвенції, зокрема у бюджетах ОТГ.

4) Скорочення чисельності педагогічних працівників та обов’язковий вихід учителів на пенсію по досягненні пенсійного віку або укладання контрактів має відбуватись згідно Кодексу законів про працю України. Недотримання чинного законодавства призведе до численних судових позовів та пов’язаних із цим, у тому числі з необхідністю оплачувати час вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням, фінансових втрат місцевих бюджетів.

5) Перегляд діючих умов оплати праці педагогічних працівників з метою оптимізації підвищень посадових окладів, надбавок та доплат слід розуміти так: забезпечення виконання рішення Уряду про підвищення оплати праці вчителів без відповідного ресурсу з державного бюджету буде виконане шляхом зменшення до мінімуму гарантованих законодавством України надбавок та доплат, у тому числі й позбавлення педагогічних працівників щорічної винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов’язків.

Тож, яким буде в подальшому навчальний процес, покаже час. А поки що сподіваємося, що він ні в якому разі не нашкодить отримувати якісні освітні послуги, а педагоги матимуть можливість в повному обсязі виконувати свою мету – навчати дітей!


Теги: оптимізація шкіл

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:






ВИБОРИ-2020

Початок : 10.08.2020 12:14:00
Закінчення: 14.08.2020 12:14:00
Голосів: 394
Опитування активне.


Нові чи старі обличчя? За кого голосуватимете на місцевих виборах 25 жовтня - "старого" голову громади чи нового кандидата?





  




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.