Перейти на мобільну версію сайту


17.05.2019

МОЛОДА СТОЛИЦЯ

контрольНічим непримітне на перший погляд село, більше схоже на спальний район міста, що віддалилося від Кам'янця-Подільського майже на 5 кілометрів. Свого часу воно створювалося не як самостійний населений пункт, а було частиною сусіда, звідки й отримало подвійну назву. Та час змінився й якось непомітно поселення перетворилося на центр однойменної сільської ради, а з недавнього часу під час реформи децентралізації – і на центр новоствореної об'єднаної територіальної громади. Розповідь наша про Слобідку-Кульчиєвецьку, яку нещодавно проінспектували в рамках проекту «Сільський контроль».

До села Слобідка-Кульчиєвецька, центральної садиби однойменної громади, надзвичайно легко дістатися. Населений пункт знаходиться за 5 км від міста, попри нього курсують всі автобуси, що рухаються у Староушицькому напрямку. Має Слобідка-Кульчиєвецька і власний маршрут. Вартість проїзду складає всього 6 грн. Ціна за квиток у маршрутці лише на гривню відрізняється від переміщення у міському транспорті. 

Між Слобідкою-Кульчиєвецькою і її сусідкою Мукшею-Китайгородською досить умовна межа, адже не встигнув проїхати Мукшу, як уже опинився в Слобідці. Зрештою обидва населених пункти входять до складу однієї громади та є, умовно кажучи, елітою новоствореної ОТГ. Але шлях від висілка до центру для нашого героя розтягнувся майже у дві сотні літ.

зупинкаВІД ВИСІЛКА ДО ЦЕНТРУ
Слобідка-Кульчиєвецька вигулькнула на мапі району в 1789 році. Саме тоді нові помешкання з'явилися на кульчиєвецьких землях. Ініціатором заселення став Францишко Марковський. Майже сто років поселення вважалося частиною сусіднього села Кульчіївці. Власну назву Слобідка-Кульчиєвецька здобула після 1846 року. У 1855 році тут господарював Млодзяновський. На кінець 19 століття тут нараховувалося всього 27 дворів, у яких проживало 156 жителів. Навіть діяла школа грамоти. У наш час кількість дворів, звичайно ж, зросла, та й жителів суттєво побільшало – аж 969 осіб. Правда, школи грамоти давно немає, але про це згодом.

На початку 20 століття поселення належало товариству селян. На думку дослідників, назва населеного пункту пов'язана зі значною міграцією людей, яка відбувалася в ті часи. Шляхта створювала умови переселенцям і втікачам за допомогою «воль» і «свобод», тимчасово звільняла від феодальних повинностей. Відтак з'явилася і назва «Слобідка». До слова, в Кам'янець-Подільському районі їх аж п'ять – Слобідка-Кульчивецька, Слобідка-Рихтівська, Слобідка-Малиновецька, Велика Слобідка та Мала Слобідка. Другу частину назви «Кульчиєвецька» дало власне село, від якого воно відокремилося. 

Центральна садибаЗ початку існування населений пункт по праву можна назвати аграрним. Він навіть ділився на 4 стани (польові бригади). На слобідсько-кульчиєвецьких землях знаходилося 19 урядових ділянок, 4 – судово-мирового округу, 2 – судово-слідчого. У 1911 році кількість населення зросла вдвічі, тут вже проживало майже 300 мешканців. Воно й не дивно, адже близькість до міста сприяла розростанню поселення. 

У 1928 році на добровільних засадах тут створюється товариство спільного обробітку землі «Весна», а через кілька років – перша сільгоспартіль «13-річчя Жовтня», головою якої став Худяков. Після Другої світової війни селяни знову взялися за відновлення сільського господарства.

Родзинкою Слобідки-Кульчиєвецької в післявоєнні роки можна цілком заслужено назвати пахучу лаванду. Так, саме цю технічну культуру вирощували на слобідсько-кульчиєвецьких полях. На її честь свого часу навіть назвали тамтешнє комунальне господарство. У середині 50-их років минулого століття обласне керівництво та Укрфтормасло довірили трудовому колективу Слобідко-Кульчиєвецького колгоспу провести акліматизацію та зайнятися вирощуванням рідкісної на Поділлі культури – лаванди французького сорту «Віра». Тоді з Криму було завезено 50 тисяч кущів лаванди. Нині про цю культуру тут ніхто й не згадує – колгоспу давно немає, старожили аграрного напрямку вже майже не пам'ятають, а молоді ніхто й особливо не розповідає...

Апарат радиДо слова, аграрний напрямок населеного пункту на лаванді не зупинився. У 1959 році відбулося укрупнення господарств. Відтак до слобідсько-кульчиєвецького колгоспу приєднали господарства сусідніх сіл – Боришківців, Жовтневого, Кам'янки та Оленівки. У 1973 році в селі працювала комісія з «Укрнасіннєовоч», яка вивчала можливість створення на базі колгоспу насіннєвого господарства. І воно з'явилося через два роки. Радгосп «Кам'янець-Подільський» очолив екс-начальник районного управління сільського господарства Іван Мальченко. 

Сьогодні слобідсько-кульчиєвецькі землі обробляє сільськогосподарське підприємство «САФ-Колос», яким успішно з часу його створення керує відомий аграрій, депутат районної ради Ігор Фурман. До слова, батько Ігоря Володимировича довгий час керував Слобідсько-Кульчиєвецькою сільською радою.

ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ
У 2017 році реформа децентралізації дала старт створенню нової Слобідсько-Кульчиєвецької громади, яка об'єднала навколо себе 14 населених пунктів, що входять до складу колишніх Слобідсько-Кульчиєвецької, Врублівецької та Устянської сільських рад. Очолив Слобідсько-Кульчиєвецьку ОТГ Руслан Нестеров. У перспективі до цієї громади планують приєднати населені пункти Панівецької та Кульчиєвецької сільських рад. Напевне, Слобідка-Кульчиєвецька, коли в далекому 1789 році з'явилася на карті, навіть і не мріяла, що в майбутньому стане центром ОТГ і отримає нове життя та друге дихання.

Будинок культуриНе інакше, як епохою Відродження можна назвати нинішній період існування населеного пункту. 

Перше, що зробили в об'єднаній громаді – взялися за відновлення об'єктів інфраструктури. До слова, тут серед таких, окрім сільської ради, залишилися дитячий садок, медпункт та Будинок культури. Саме останній став прихистком для більшості з перерахованих.

Якщо раніше сільська рада орендувала приміщення колишньої колгоспної контори, то після створення ОТГ й появи нових відділів та структурних підрозділів, його стало замало. Відтак дислокуватися вирішили в сільському Будинку культури, що знаходиться по сусідству. Довгий час він стояв без ремонту, при цьому використовувалася лише його невеличка частинка, відведена під дитячий садок. Початкову школу в Слобідці-Кульчиєвецькій закрили на клямку ще в 2007 році через брак учнів.

Дитячий садокДитячий садок «Веселка», яким керує Інна Войцехівська, як і власне громада, оновився нещодавно. Сюди закупили новий посуд, обладнання, зробили заміну системи опалення. Заклад відвідує 26 дітей, діє одна різновікова група. За один день перебування дитини в дитсадку батьки сплачують всього 1 гривню, решту компенсує сільська рада. До слова, така система діє в усіх дошкільних навчальних закладах Слобідсько-Кульчиєвецької ОТГ. Відповідне рішення прийняли депутати під час пленарного засідання сесії сільської ради. Чи доцільний такий крок? Можливо, адже, за словами чиновників, тут все роблять для людей. Та чи раціональний він – це вже питання часу і платоспроможності ОТГ.

Дошкільнята хоч і ділять одне на двох із сільськими чиновниками приміщення, проте власним гамором не заважають їм працювати, адже мають окремий вихід на дитячий майданчик, сучасний та відповідно обладнаний. Зрештою, сусідство з малюками сприяє креативу: у сільській раді є навіть дитячий куточок, де може розважитися малеча, поки батьки отримують довідку чи консультацію.

хорБудинок культури, який довгий час був недіючий, повністю змінив свої обличчя – з обшарпаного і занедбаного перетворився на справжнього красеня. З дня на день він чекає на офіційне відкриття. З часу створення ОТГ тут було повністю замінено підлогу, дах та стелю, закуплено нову апаратуру, навіть костюми для новоствореного хору «Чисті роси» (на фото ліворуч), яким керує Віктор Варяниця. Поруч із клубом діє сільська біліотека, де книжним фондом завідує Тетяна Бичинська. Хоч кількість відвідувачів у храмі книг щороку зменшується, проте фонди регулярно поповнюються і періодикою, і сучасною літературою.

Одразу за сільським Будинком культури у невеличкому приміщенні розташувався медпункт, де господарює Світлана Чечетова. Фельдшерський пункт хоч і невеликий, але по-своєму необхідний. Щоправда, більшість жителів за медичною допомогою їдуть у районну лікарню, до якої тут рукою подати.

МедпунктАКЦЕНТ НА КОМУНАЛЬНЕ
До об'єднання Слобідсько-Кульчиєвецька сільська рада мала власне комунальне господарство «Лаванда». Нині тут діє нове КП «Слобідсько-Кульчиєвецьке», яке очолює Андрій Мельник. Підприємство має трохи техніки, зокрема ЗІЛ-самоскид, ГАЗ-53 (асенізатор), екскаватор, щепорізку. Власними силами займаються вивезенням твердих побутових відходів, навіть надають таку послугу сусідній Колибаївській об'єднаній громаді.

– Щотижня вивозимо сміття на міське сміттєзвалище, маємо відповідний договір, – каже Андрій Анатолійович. – Жителі Слобідки-Кульчиєвецької досить свідомі, платять за вивезення сміття, що не скажеш про інших жителів ОТГ. На жаль, ми ще в цьому плані європейцями себе назвати не можемо.

Більша частина населеного пункту мають власні криниці, і лише незначний відсоток користується сільським водогоном. 

бібліотекаПісля об'єднання в одну громаду в центральній садибі взялися й за поточний ремонт доріг, зокрема його побачили вулиці Механізаторів, Робоча та Колгоспна.

Свого часу в Слобідці-Кульчиєвецькій діяла автозаправка, щоправда шлях її існування був нетривкий. Так саме, як і доля сільськогосподарського ринку – його планували запустити, відповідне місце виділили. Кілька разів навіть базарювали, з'їжджалися з усього району, аби продати чи придбати сільськогосподарську продукцію. Та, вочевидь, місце розташування було не настільки вдало вибраним, що нині від колишніх планів районного керівництва не лишилося й сліду. 

Мають два храмиПевне непорозуміння виникло й під час будівництва ще однієї церкви. Перший храм у Слобідці-Кульчиєвецькій з'явився навпроти сільського кладовища, як їхати в напрямку села Врублівці. А життя другій церкві, що вирізняється на староушицькій трасі яскравою рожевою плямою, дав ігумен Віссаріон (у миру інженер-будівельник Віктор Гончарук), який також відбудував храм Олександра Невського. До слова, ігумен-бунтівник свого часу балотувався і в депутати міської ради, і навіть на міського голову, після чого був змушений поїхати зі скандалом з міста у Хмельницьку єпархію на будівництво собору Святого Миколая. Церкву в Слобідці, за словами місцевих жителів, збудували без благословіння архієпископа Кам’янець-Подільського і Городоцького Феодора. Не зрозуміло, чи впливає це якось на віру в Бога, але Слобідка-Кульчиєвецька в результаті отримала аж два храми.

два храмиP.S. Як дивитися з пагорба за селом на Слобідку-Кульчиєвецьку, то складається таке враження, ніби потрапив у якесь європейське селище – гарні будинки, що змагаються між собою дороговизною покриття, стоять клином, розширюючи межі території у напрямку Кульчіївців. Центр громади з висоти пташиного лету більше схожий на трикутник, який розростається. А рости ще є куди, так саме, як ще є на що сподіватися. 

Якби Слобідка-Кульчиєвецька не була центром ОТГ й не отримала стільки змін за трохи більше ніж рік часу, то їй раніше можна було би поставити оцінку не вище трійки, а так сьогодні це заслужена четвірка з величезним плюсом, або й навіть п'ятірка з мінусом, якщо керівництво громади на досягнутому не буде зупинятися.


Теги: сільський контроль, с.Слобідка-Кульчиївецька

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.