Перейти на мобільну версію сайту


06.12.2013

КОХАННЯ ONLINE

Двоє кам’янецьких чоловіків стали жертвами мисливиць Інтернет-мережі.
«Вийди, дівчино, темненької ночі. Нехай подивлюся на ті чорні очі...». Отак колись на вечорницях співали українські козаки своїм дівчатам-перепілкам. Як давно теє було, скільки води з тієї пори спливло?..


«Виктория. 25 лет. Хочешь познакомиться? Да. Отправить подарок? Улыбку и сердечко». Клікнув мишкою - готово! Яка гарнюня! Які звабливі фото! Почитаємо, що пише про себе. Весела, товариська. О, нарешті я знайшов жінку своєї мрії!» Отак сьогодні відбувається знайомство між чоловіком та жінкою. Всесвітня Інтернет-мережа дає унікальну можливість: не встаючи з-за интернет4.jpgкомп’ютерного столу, познайомитися з жінкою, яка мешкає в іншому регіоні чи навіть країні. Декілька електронних листів, у кращому випадку - спілкування через скайп - і ти вже закоханий по самісінькі вуха! От тільки в кого? В образ, який спеціально для тебе створила мисливиця на чоловіків. Твоє бажання - якомога скоріше перетворити віртуальне кохання в реальне. А її - зробити з віртуальної побрехеньки реальні гроші.

«ЗАПЛАТИ ЗА МОИ УСЛУГИ!»
35-річний Андрій (від Ред.: всі імена змінені з етичних міркувань) разом з батьками мешкає в одному з поближніх сіл. Стосунки з дружиною дали тріщину після п’ятого року спільного проживання. Дружина подала на розлучення, прихопила із собою маленького синочка і гайнула за кордон. Кілька років чоловік оговтувався від їхнього розриву. На його шляху траплялися жінки, та все не такі, та все не ті...
Вільний час Андрій проводив не з друзями чи родиною, а в Інтернеті. Особливо йому подобалося блукати по сайтах знайомств. Такі жінки! Одна краща за іншу! Не згледівся, як почав переписуватися з 30-річною молодицею Наталею. Наталя - харків’янка, також розлучена, виховує 7-річного синочка.
«Родной мой, общение с тобой - единственная отдушина в этой жизни! Кроме тебя меня никто не понимает! Хочу поскорей увидеться с тобой» - такі та подібні електронні листи бомбардували Андрія мало не щодня. Врешті чоловік здався під натиском важкої артилерії та запросив незнайомку на гостину. Тендітна красуня мило щебетала, скаржилася на свого колишнього чоловіка, тирана і деспота, та все нахвалювала Андрія. Їй усе подобалося: велика хата з сучасним ремонтом та меблями, чимале господарство, і навіть двоє стареньких батьків Андрія, котрі, мов наївні діти, заледве в рота не заглядали майбутній невістці. Тиждень погостювавши, Наталя гайнула додому по интернет3.jpgречі та синочка. Малий Ромцьо доволі насторожено поставився до новоспеченої родини. Він уникав можливості побути наодинці з Андрієм чи його батьками. А Наталя все допитувалася, коли ж то Андрій поведе її під вінець.
- Давай почекаємо, - казав чоловік. - Бачиш, Ромка ще не звик до нас. Та й куди нам поспішати? Попереду ж ціле життя!
Наталя ніби й погодилась. Так минув місяць. Попереду - осінь, а отже їхнього синочка пора споряджати до школи. І яке ж диво? Виявляється, що в мамусі за душею немає жодної копійки! Андрій, як справжній джентльмен, бере всі витрати на себе. Заїхавши до Кам’янця, Наталя заявила, що купувати речі на базарі не варто, бо вони неякісні, а їхня дитина має бути найкращою в школі. Андрій взяв із собою 8 тисяч гривень. На малого вони витратили близько 4 тисяч.
- Посмотри, какая кожа! - із запалом крикнула Наталя й потягнула збентеженого чоловіка в один із магазинів шкіряних виробів. - Я всю жизнь мечтала о таком плаще! А какие скидки!
Кмітлива продавчиня гайнула до манекена і вже за якусь мить молодиця приміряла плащ. «Справжній джентльмен» витягнув з гаманця останні гроші...
Наступного тижня родина знову була у Кам’янці, адже Наталі потрібно було придбати осінні чоботи та пальто. Ще через тиждень вона натякнула, що її майбутній чоловік ще й досі не подарував їй каблучку, як символ їхнього кохання. У слід за каблучкою пішов золотий ланцюжок з кулоном та сережки. Родинний капітал танув на очах. Батьки щось намагалися пояснити синові, але він, немов одурманений, чув і бачив лише свою Наталю.
Та певне, Бог пожалів працьовиту й довірливу родину - у відпустку з Києва приїхала старша донька Оксана. Вона, звичайно ж, знала, що брат привів до хати нову жінку, та що ця новоспечена господиня вигребла майже всі родинні статки, навіть не здогадувалася.
Саме Оксана привела Андрія до тями. Вона, ніби на шаховій дошці, розклала перед очманілим від кохання чоловіком, усі ходи, зроблені його коханою. Врешті, сестра запропонувала перевірити чесніть почуттів його Наталі. Він мав повідомити жінці, що вони більше не можуть жити в батьківській хаті, а тому змушені знімати окреме житло й обидвоє працювати, бо батьки більше не дадуть ні копійки! Обуренню Наталі не було меж!
- Это все твоя сестра придумала! - кричала жінка. - Я ей сразу не понравилась! Никуда я с тобой не поеду! Мы з малым возвращаемся домой. Я здесь четыре месяца работала, как рабыня. Заплати за мои услуги!
З родинної кишені випливли останніх 8 тисяч гривень. Та батьки майже з радістю віддали ці гроші, бо, як потім казали, обійшлися порівняно малою кров’ю. Хтозна, що було б, якби Андрій таки одружився на аферистці?...

ВЧОРАШНІЙ БІЗНЕСМЕН - НИНІШНІЙ БЕЗХАТЬКО   
Дитинство Олександра Степановича промайнуло в будинку-інтернаті. Рідних батьків чоловік ніколи не знав. Після закінчення школи самотужки ставав на ноги. Одружився, розпочав невеличкий бізнес. Згодом у молодого подружжя народилася донька. Та щаслива родина проіснувала недовго: дружина подала на розлучення. Залишивши бізнес у столиці, віддавши все колишній жінці та маленькій донечці, Олександр Степанович подався до Кам’янця. Саме в нашому місті мешкали його двоє друзів - вихованців інтернату. Чоловіки допомогли йому придбати 2-кімнатну квартиру на мікрорайоні Жовтневий, знову розпочати власну справу.
З тієї пори минуло 14 років. За цей час чоловікові так і не трапилася та єдина, котра би стала господинею в його домі. У соціальній мережі Олександр Степанович познайомився з 40-річною Мілою, мешканкою Донецької області. Міла, як і він, розлучена, самотужки виховує двоє неповнолітніх дітей. В одному з районних центрів Донеччини має власний продуктовий магазин.
Трьохмісячна Інтернет-переписка, і чоловік вже пакує валізи в дорогу.
- Мене дуже гарно зустріли, - пригадує Олександр Степанович. - Міла ледве не пританцьовувала интернет5.jpgбіля мене. Я вже й забув, якою буває жіноча ласка та турбота.
З першого ж дня жінка наполягала, аби чоловік перебрався до неї жити, тут, мовляв, її родина, діти ходять до школи, велика двоповерхова хата і власний бізнес, а йому що там втрачати?
- Без чоловічої руки ніяк не обійтися, - щебетала молодиця гостеві на вухо. - Постачальники обманюють, продавщиці не хочуть як слід працювати, магазин ледве животіє.
Не довго думаючи, захмелілий від щастя та такої довіри чоловік, повертається до Кам’янця, закриває свій бізнес, продає квартиру і вирушає на Донеччину. Своїй коханій на підтримку бізнесу та сплату кредитів він віддає майже всі гроші - близько 200 тисяч гривень! Причому не бере з неї жодної розписки. А навіщо, коли вони - майже сім’я?..
Та як тільки Міла отримала гроші, одразу ж змінила своє ставлення до чоловіка.
- Декілька місяців вона цькувала мене, мов собаку, - продовжує співрозмовник. - Зневажливе ставлення було й з боку її дітей, вони буквально насміхалися з мене! У свій магазин мене оформила звичайним реалізатором. Щоразу ревнувала до кожної спідниці, яка заходила по покупки. Щоденні сварки доводили мене до божевілля. Врешті я сказав собі: досить!
Чоловік вирішив розірвати стосунки. Та з чим він повернеться до Кам’янця, адже за душею ні копійки?! Олександр Степанович звернувся по допомогу до адвокатів, та ті лише руками розводили, мовляв, немає розписки, то як довести, що він віддав гроші донецькій шахрайці?
З пошматованим серцем та порожнім гаманцем бідолаха повернувся до Кам’янця. На перший час його прихистили старі друзі. Про свою біду він так і не розповів ні колишній дружині, ні вже дорослій доньці - соромно. Сьогодні Олександр Степанович знімає однокімнатну квартиру на Черемушках, підробляє де прийдеться, бо знову почати власну справу немає за що.
- Збираюся навесні їхати на заробітки, - вже біля порога каже чоловік. - Може, дасть Бог, зароблю на квартиру. Ех, радили мені друзі: «Не спіши продавати квартиру, поїдь, обживися». Не послухав...  Хто ж знав, що Мілі потрібні були тільки мої гроші? Хіба через Інтернет можна побачити справжні наміри людини?..  

P.S. Недарма Інтернет-мережу порівнюють із всесвітнім павутинням. Там повзають не лише безневинні павучки, але й справжні мисливиці - Чорні вдови, відомі своєю підступністю: після спарювання вони паралізують свого партнера сильною отрутою, а потім, безпомічного, просто з’їдають. Та хіба партнер думає про наслідки, коли отрута така солодка?..

Теги: людські долі

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.