Перейти на мобільну версію сайту


12.10.2012

«ЕКСТРЕНА» В УКРАЇНСЬКОМУ ВАРІАНТІ

або Куди, дядьку, пливете на розбитому човні?  

НЕДОЧЕКАЛАСЯ
На городі бабі Парасці стало зле. В очах потемніло, біля серця запекло, в голові закрутилось. Добре, що поруч була онучка.
- Біжи, Марійко, до медпункту. Поклич швиденько фельдшерку!
Дівча чимдуж помчало до центру села, де стояв медпункт, а бабця помаленьку пошкандибала до хати. За якихось 10 хвилин онучка добігла до медпункту, та даремно - на дверях висіла колодка. Марійка геть забула, що вже п’ята година вечора, а IMG_0628.JPGфельдшерка працює лише до третьої. Руки в ноги - і гайда до неї додому! Минуло ще 15 хвилин.
- Тітко Зоє, агов! Ви вдома? - крикнула онучка, стоячи біля воріт фельдшерки.
- Чого тобі? - запитала стара Зоїна мати. - Її немає вдома, на полі картоплю копає.
У Марійки геть опустилися руки, поле ж було ген-ген за селом!
Нарешті дівча пригадало про існування швидкої допомоги, але ж як її викликати, коли стаціонарні телефони є лише на медпункті й у сільській раді, працівники якої зараз також риють вдома городи? Є ще мобільний зв’язок, але біда в тому, що їхнє село розташоване в такому собі жолобку, де мобільник «не ловить». Треба йти до краю села, на пагорбок, тільки там можна спробувати зв’язатися з навколишнім світом. Дівчина гайнула до краю села. Поки вибігла на завітний пагорбок, минуло ще 20 хвилин. Тремтячими руками набрала «103».
- Швидка. Слухаю вас, - почулося у слухавці.
Марійка якомога швидше намагалася пояснити, що трапилося, і вже називала адресу, куди треба їхати.
- Не поспішайте так, - зупинив її той самий голос. - Скільки вашій бабусі років, що конкретно її тривожить, як вона зараз почувається?
- Та звідки ж я знаю, як вона почувається, коли вже майже годину бігаю по селу, щоб бодай хтось їй допоміг, - крикнула дівчина, ледве стримуючи гнів.
Диспетчер попросила Марійку почекати «швидку» біля в’їзду в село, щоб водієві не довелось довго шукати їхнє помешкання.
Минуло ще півгодини, поки на обрії з’явилося рятувальне авто. Жваво скачучи по ямах, якими щедро «уквітчані» сільські дороги, «уазик» добрався до баби Параски.
Отож від моменту, коли старій жінці стало зле, і до моменту, коли на порозі вималювався порятунок, минуло понад півтора години. ...Бабу Параску застали ще теплою.

ЯКЩО ЕКСТРЕНО, ТО 20
Це не байка, а реальна історія, яка трапилася зовсім нещодавно. Біда в тому, що ця історія не виняток, а швидше правило української реалії надання медичної допомоги на селі. Як свідчить офіційна статистика МОЗУ, 76% хворих українців помирають або в кареті «швидкої», або ще до її приїзду. Для того, щоб покращити ситуацію, держава вдалася до реформи Петро Гончарукмедичної галузі. 9 липня цього року Верховною Радою був прийнятий Закон України «Про екстрену медичну допомогу», який увійде в дію 1 січня 2013 року. Про те, яких змін нам з вами слід очікувати, розповідає завідувач відділення швидкої допомоги Кам’янець-Подільської ЦРЛ Петро Гончарук.
- Найважливіше те, що відбудеться розмежування між наданням екстреної і невідкладної медичної допомог, - стверджує Петро Іванович. - Залежно від ситуації, на виклик буде виїжджати та чи інша бригада. Щоб пересічній людині була зрозумілою різниця, поясню, що, наприклад, з гіпертонічного кризу хворого виводитиме невідкладна допомога, а рятуватиме життя після ДТП - екстрена. І тільки у випадку екстреної медичної допомоги з моменту виклику до приїзду до хворого має пройти 20 хвилин!
А от надання невідкладної допомоги не регламентується часом, тобто «швидка» може приїхати і через годину.
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ. З одного боку, таке розмежування має позитивний момент, та з іншого, наскільки реально його впровадити в життя? 20 хвилин для надання екстреної допомоги - це із світу фантастики. Розбитий «уазик», якому більше років, аніж водієві, по розбитих дорогах прибуде щонайшвидше за півгодини. А якщо виклик буде взимку, то заметеними сільськими дорогами на своїх «лисих» шинах «швидка» просто не ризикне виїхати. За словами Петра Івановича, часто родичі або сусіди вивозять хворого на возі до авто, яке чекає на краю села. Крім цього, є ще декілька «але», які нівелюють медичну реформу. По-перше, зв’язок. Для того, щоб «швидка» встигла за 20 хвилин пригнатися, її спочатку потрібно викликати. Не секрет, що стаціонарні телефони є далеко не у всіх мешканців, а мобільний не працює в тих місцевостях, де є заглибини (а таких сіл в районі чимало). Людям іноді потрібно долати чималі відстані, щоб дістатися місця, з якого «ловить» мобільник.
По-друге, навіть, якщо зв’язок існує, то ще потрібно додзвонитися до «швидкої». За словами Петра Гончарука, підлітки дуже часто полюбляють «жартувати», телефонуючи на безкоштовний «103». Вони діймають медпрацівників порожніми балачками, іноді переходять межу дозволеного, розпитуючи про інтим. Годину-дві працівники можуть відбиватися від нав’язливих співбесідників, а в той же час хтось не може викликати допомогу, бо лінія зайнята.
- Я неодноразово звертався до правоохоронців з проханням покарати жартівників, - пояснює завідувач. - Та все марно. IMG_0639.JPGВиявляється, вони не бачать у таких «жартах» складу злочину. Якби ж вирахували бодай одного власника мобільного і оштрафували його батьків, то це б відбило бажання в решти займатися дурницями.
По-третє, інформація про те, що «швидка» мусить «прилетіти» за 20 хвилин в разі екстреного випадку, може підштовхнути наших громадян до надання не зовсім правдивої інформації. Вже сьогодні люди дометикували, що коли кричати в слухавку, мовляв, помираю, рятуйте, то медпрацівники примчаться досить швидко. А коли сказати правду - вчора перебрав, тому почуваюся дуже паскудно - то замість приїзду «швидкої» можна отримати лише консультацію по телефону.        

НА РЕГІОНИ ПОДІЛИЛИ, А ПРО КОШТИ ЗАБУЛИ?

Також нововвденням у медицині стане те, що «швидка» вже не буде підпорядковуватись безпосередньо керівництву лікарні. Вона стає окремою одиницею МОЗУ, яка тісно співпрацюватиме з Міністерством надзвичайних ситуацій. Усі області будуть поділені на окремі регіони з надання екстреної та невідкладної допомог. Щодо Хмельницької, то вона розподілиться на три регіони: північний з центром у Шепетівці, центральний з центром у Хмельницькому та південний з центром у Кам’янці-Подільському. До південного регіону входитиме наше місто, а також Кам’янець-Подільський, Чемеровецький, Дунаєвецький, Новоушицький і Віньковецький райони. На весь регіон працюватиме єдиний диспетчерський пункт, який і розподілятиме виклики між медбригадами «швидкої», тобто, яка бригада ближча до місця виклику, така і виїжджатиме. У кожному з районів будуть додатково відкриватися ще по декілька пунктів швидкої допомоги. Щодо нашого району, то сьогодні, крім відділення швидкої допомоги, яке знаходиться в місті, є ще три пункти: в смт Стара Ушиця, сс.Оринин, Жванець. Радіус охоплення кожного пункту - 25 км. З введенням у дію нового Закону, в районі планується відкрити ще два пункти - в Рихті та Китайгороді.            
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ. По-перше, скільки б пунктів у селах не відкривали, в жодному з них не працює лікар. Він є лише в центральному відділенні Кам’янця, а на виклики з сільських пунктів виїжджають лише фельдшери. Назвати швидка.JPGфельдшера і водія повноцінною медбригадою язик не повертається. Як надати допомогу, коли для порятунку людини потрібні, як мінімум, двоє? Чи можна провести реанімаційні заходи? Приміром, масаж серця робиться паралельно з введенням у вену медпрепарату. Як одні руки можуть одночасно це виконати?
По-друге, відповідно до норм, одна бригада «швидкої» має обслуговувати 10 тисяч населення. Якщо для міста це абсолютно нормально, то для села - ні. Порахуємо, скільки мешканців живе в гарному, заможньому селі. Тисяча-півтори? А в глухому, закинутому? П’ятдесят - максимум сто, а буває ще менше. То скільки сіл потрібно об’єднати, і які відстані між ними будуть, щоб одна бригада їх обслуговувала?
По-третє, в лікарню якого району везтиме хворого «швидка», якщо, приміром, він мешканець Жердя Чемеровецького району, а бригада «швидкої» виїхала з Оринина, тому що їй дістатися до цього села швидше?
Петро Іванович упевнений, що «швидка» має везти хворого до найближчої лікарні, незалежно від того, мешканцем якого району він є. Воно нібито й логічно, але реалії можуть бути геть іншими. З одного боку, недостатнє фінансування лікарні не завжди дозволяє лікувати іногородніх, а з іншого - прийняти людину, яка не зрозуміло, чи виживе. Адже це, в разі її смерті, погіршити статистику лікувального закладу.
По-четверте, транспорт і його комплектація. Відповідно до чинного законодавства, автомобіль повинен відпрацювати на «швидкій» 7 років, потім його мають списати. На сьогодні наш район обслуговують 11 машин «швидкої допомоги», з них 4 знаходяться у відділенні міста, решту - розподілено по пунктах швидкої допомоги. На запитання, чи багато машин перейшло 7-річний рубіж і далі працює, Петро Іванович лише усміхнувся. Та хай там... «Поношених» і «полатаних», їх все одно не вистачає, не кажучи вже про те, якої категорії вони мають бути, щоб надавати екстрену медичну допомогу. Загалом, увесь транспорт «швидкої» розподіляється на три категорії: А, В і С. Щодо останньої, то це реанімобілі, про які нам можна й не мріяти, а от перші дві категорії мають бути обов’язково. Відповідно до чинного законодавства, для надання екстреної та невідкладної допомог мають використовуватися авто категорії В. Я не буду розповідати, якими вони мають бути, зазначу лише, що авто категорії А, яке використовується тільки для перевезення хворого, повинно мати кондиціонер.                   
Щодо комплектації автомобіля, то, за словами Петра Гончарука, вони укомплектовані частково. Знову ж таки, відповідно до норм, кожна бригада повинна мати дефібрилятор (у нашому районі він один, користується ним лише бригада, яка виїжджає з відділення «швидкої»). Щодо дихального обладнання, то воно зношене. Зате є ноші (з «гуманітарки» перепали).                         
Чи можна випускати корабель у море, якщо він іржавий, недоукоплектований, якщо на ньому не вистачає половини персоналу? Навряд чи його плавання буде успішним.
Медична реформа, можливо, й потрібна. От тільки перед тим, як її запровадити, варто було ретельніше підготуватися. Бо за гарнами гаслами медицини європейського зразка, окрім розбитих черепків, поки що нічого немає. А отже, ще не одна баба Параска тихо помиратиме вдома, так і недочекавшись чи-то «екстреної», чи-то «невідкладної»...

Теги: медицина, медична допомога, екстрена і невідкладна допомога

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.