Перейти на мобільну версію сайту


23.03.2018

ДИТИНСТВО БЕЗ НАСИЛЬСТВА

Дзвенислава ЦуглевичБільше сотні медиків зі всієї країни об’єдналися в боротьбі з насильством щодо дітей. Згідно з дослідженнями Ради Європи, 21% українських дітей (кожна п’ята дитина) зазнає різних форм сексуального насильства: від розбещення до зґвалтування. Кожна третя дитина стає жертвою фізичного насильства, а кожна друга – психологічного.

23 тренери зі всієї України в 2018 році стануть змінотворцями у своїх громадах. Вони пройшли навчання в «Міжнародному центрі розвитку і лідерства» України у рамках проекту «Дитинство без насильства». Серед них і Дзвенислава Цуглевич, завідувачка відділення Клініки дружньої до молоді, національний тренер UNICEF з розвитку дружніх до молоді служб охорони здоров'я.

Із Дзвениславою Любомирівною поспілкувалися про важливість ролі медиків у системі виявлення та реагування на випадки насильства над дітьми і підлітками.

– Наразі проблема насильства над дітьми в Україні набула значного поширення, – розповідає Дзвенислава Цуглевич. – Це стосується домашнього насильства, в межах школи, соціальних мережах. Потрібен особливий підхід підготовлених спеціалістів для роботи з такими дітьми. Головним завданням є попередження насильства на всіх рівнях. Діти, які пережили насильство як «спосіб виховання», отримують травми на все життя, і самі вчаться в майбутньому ставитися погано до своїх дітей.

– Дзвениславо Любомирівно, нещодавно Ви були учасником конференції «Дитинство без насильства», яку можна вважати своєрідною точкою відліку в питанні насильства над дітьми та підлітками в Україні. Розкажіть детальніше, що це за проект та яким чином плануєте впроваджувати його в Кам'янці-Подільському?

– Проект «Дитинство без насильства» організований Міжнародною громадською організацією «Міжнародний центр розвитку і лідерства» за сприяння Уповноваженого Президента України з прав дитини Миколи Кулеби у партнерстві з МОЗ України. Для медиків, які на конкурсній основі стали національними тренерами та агентами змін у системі охорони здоров'я та захисту прав дітей, перші навчання провели Вінсент Палуччі, професор педіатрії Школи медицини Нью-Йоркського університету та Лорі Фрезієр, професор педіатрії в Пенсильванській державній медичній школі та начальник відділу педіатрії з дитячих адикцій у Пенсильванській державній дитячій лікарні. Захід відбувся за підтримки Посольства Великобританії в Україні, Фонду народонаселення ООН в Україні, Institute for Human Services (Огайо, США), Міжнародного фонду «Відродження», Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Ротарі в Україні, Loads of love, humanitarian aid & mission society.

Це не перший проект, у якому бере участь Кам'янець-Подільський. Свого часу ми були одними з перших міст в Україні, де запрацювала Клініка, дружня до молоді. Нині також у нас успішно діє Школа відповідального батьківства. Питання насильства над дітьми та підлітками – досить складне, та, на жаль, поки що замовчуване. Наразі головне – це почати про цю поблему говорити, визнати, що вона має місце в нашому суспільстві.

Під час конференції була озвучена шокуюча цифра: близько 1400 дітей в минулому році самі звернулися до поліції та повідомили про факти насильства в сім'ї. Варто розуміти, що ця цифра – лише верхівка айсберга. А про скільки випадків замовчують як діти, так і батьки через страх людського осуду та небажання оприлюднити проблему родини на загал?

команда тренерів– Ще 7 грудня минулого року Парламент ухвалив законопроект №5294 «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що посилює комплексний підхід у боротьбі з домашнім насильством та передбачає тісну взаємодію профільних міністерств. Наскільки тісно сьогодні над проблемою насильства працюють відповідні служби взаємодії?

– Сьогодні відповідальність держави – побудувати систему захисту дітей від насильства, в центрі якої буде перш за все дитина, а не протоколи та процедури. Насильство над дитиною залишає відбиток на її фізичному та психічному здоров’ї на все життя, спричиняє економічні збитки для країни та знижує потенціал розвитку всієї нації.

Першочергово ми плануємо інформування населення, тож найближчим часом буде організовано круглі столи за участю медиків, спеціалістів соціальних служб, правоохоронців відділу ювенальної первенції задля напрацювання спільного механізму дій у випадку виявлення фактів дитячого насильства.

Лікар може першим виявити ознаки насильства над дитиною та відповідним чином відреагувати. Зараз, на жаль, навіть побачивши у дитини ознаки насильства, медик не завжди звертається до інших служб. Прикро, але в Україні поки немає такого законодавчого механізму, як кризове втручання в життя родини, де з'явилася дитина. За статистикою, минулого року в Україні було скоєно близько 5 тис. злочинів проти дітей, 40% з яких пов'язані з насильством.

Головне завдання лікаря в цьому процесі – це виявлення та реагування на факти насильства. Ми працюємо з вагітними та батьками у Школі відповідального батьківства, з підлітками у Клініці, дружній до молоді, постійно проводимо роз'яснювальну роботу і щодо питання насильства зокрема.

– Дзвениславо Любомирівно, наскільки гострою є проблема дитячого насильства та до яких наслідків вона може призвести?

– Насильство над дитиною спричиняє значні проблеми в розвитку її мозку та нервової системи. Відтак це викликає соціальні, емоційні та поведінкові проблеми, а крім того фізичні травми, порушення психічного стану, репродуктивної системи. Діти–жертви більш схильні до паління, вживання алкоголю та наркотичних речовин, захворювання на діабет, рак, ВІЛ та виникнення інсульту. Також вони в зоні ризику ранніх вагітностей, депресій, неконтрольованої агресії та суїциду. Насильство травмує дитину на все життя, закріплює в неї переконання, що лише силою вона може відстояти свою точку зору. Породжує у свідомості відчуття неповноцінності, створює загрозу для її успішного майбутнього та довірливих відносин з людьми. 

До прикладу, такий, здавалося б невинний на перший погляд спосіб заспокоїти дитину, як струшування. Коли малюк вередує чи не може заспокоїтися, часто деякі батьки можуть трусонути його зі всієї сили, і той враз заспокоюється. Здавалося, що в цьому такого небезпечного? Насправді ризики досить суттєві. Дорослій людині такі струшування не страшні, бо мозок надійно захищений, до того ж сильні м'язи інстинктивно розподіляють навантаження, роблячи їх безпечними. Голова ж дитини пропорційна тілу значно більше, ніж у дорослого, а м'язи шиї набагато слабкіші. Тому енергійні струшування легко можуть призвести до травм мозку, навіть крововиливу в головний мозок або мозкові оболонки. Також наслідками синдрому струшування можуть бути переломи, судоми, сліпота, затримка емоційного і фізичного розвитку, труднощі з навчанням і поведінкою. Всі ці факти можуть виявити медики під час обстеження.

Не менш серйозний вид дитячого насильства – булінг (цькування однієї дитини іншою, агресивне переслідування, яке часто поширене в школах). Як стверджують психологи, цькування завжди починає одна людина для того, щоб затвердити свій авторитет, розважитися або отримати якусь вигоду. Найчастіше булінг спостерігається в школах, де діти апатичні і розчаровані, а їхня потреба у визнан­ні та розумінні не задоволена. Жертвою цькування може стати абсолютно будь-яка дитина, не дивлячись на те, якою б сильною або здібною вона не була. 

На жаль, видів дитячого насильства є достатньо. Тож головне завдання як медиків, так поліції та соціальних служб – не замовчувати про них. Людина, яка вчиняє насильство, має знати, що буде покарана. Лише в цьому випадку можна говорити про дієве вирішення цього вкрай болючого питання.

насильствоВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НАСИЛЬСТВО

Питання належного виховання дітей, досягнення порозуміння між батьками і дітьми завжди були важливими й актуальними. У статті 51 Конституції України сказано, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їхнього повноліття.

Зміст виховання, відповідальність батьків за розвиток дитини у сім’ї визначає ст.59 Закону України «Про освіту». Зокрема в ній йдеться: «Виховання у сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані: постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної та рідної мови, сім’ї, старших за віком; сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу; виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини та інші».

– Сьогодні розробляються нові зміни, за якими буде посилена відповідальність зокрема і за дитяче насильство, – коментує ситуацію інспектор сектору моніторингу міського відділку поліції Руслана Марчук. – Нагадую, що нині передбачена не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність за невиконання або неналежне виконання батьками обов’язків щодо виховання дітей. Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк (ст.166 ККУ).

Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб), карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк (ч.1, ст.150-1 ККУ).

Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми, карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років (ч.1, ст.304 ККУ). Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання батьківських обов'язків по вихованню дітей, не забрали дитину з пологового будинку, жорстоко поводяться з дітьми, є хронічними алкоголіками чи наркоманами, вдаються до експлуатації дитини, примушують до жебракування та бродяжництва (ст.164 Сімейного кодексу України).


Теги: "Дитинство без насильсьва", Дзвенислава Цуглевич

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Послуги

Производство подставок под мобильные телефоны на витрину.
Любые размеры под заказ и со склада.
http://promplastic.com/content/33-podstavki-dlya-telefonov-na-vitrinu




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.