Перейти на мобільну версію сайту


31.05.2019

ДО СВІТОВИХ СТАНДАРТІВ

естоніяНе секрет, що сьогодні на ринку праці дуже гостро стоїть питання залучення до економічної розбудови держави висококваліфікованих робітничих кадрів європейського зразка.

Отож, у рамках обміну досвідом своєчасним й корисним стало відвідування українською делегацією представників профтехосвіти відповідних закладів Естонії. 

«А чому міжнародний семінар, – поцікавилися у директора ДНЗ «Подільський центр ПТО» Михайла Рущака, – було проведено саме в цій країні?»

– Це не випадковість, бо саме там серйозно узялися за реформування професійної освіти ще 1991 року, ретельно вивчаючи найпрогресивніше з цього питання у Фінляндії, Німеччині, Австрії, звісно, враховуючи специфіку прибалтійських територій. І як результат – «Закон про профтехосвіту» 1998 року, який не змінювався і до сьогодні.

– Але ж, мабуть, це був лише початок непростого шляху оновлення?

– Так, бо тоді після процесу оптимізації з 90 закладів залишилося 30, на розвиток яких, переоснащення або ж узагалі будівництво потужної сучасної навчально-матеріальної бази, розпочатої з нуля, Європейський Союз виділив 240 млн євро, з них 5 млн – на розробки уніфікованої для всіх навчальних закладів програми.

– Певне, це не єдина «фішка» великої роботи тамтешніх менеджерів?

– Дійсно, естонці, започатковуючи цей проект реформування, пріоритет побачили в тому, щоб розпочати саме з професійної освіти. А вже згодом взялися за загальноосвітні установи. До слова, цей експеримент став спільним і називається він «естонсько-український». Поки що в ньому брала участь Волинська область.

– Але в Хмельничинни також є перспектива?

– Безумовно. До слова, в мене і одного з очільників таллінського закладу профтехосвіти є вже усна домовленість, так що перший крок зроблено.

– Михайле Юрійовичу, а як Ви вважаєте, що сприяло успіхові цього проекту?

– Кажуть, дорогу здолає той, хто йде. Тут немало факторів: сумлінне ставлення до своїх обов’язків, злагоджена праця всіх адміністративних структур. Не останню скрипку грає шанобливе ставлення до законодавства.

– Найближчим часом і профтехосвіта Хмельницької області стане учасником пілотного проекту?

– Саме так. Утім, ще декілька регіонів також долучаться до цього.

– Вам пощастило безпосередньо спостерігати за навчанням у цих оновлених, як називають в Естонії, професійних школах. Що найбільше закарбувалося?

– Те, якими грандіозними темпами прогресує розбудова процесу підготовки фахівців. До прикладу, відома фірма «Тойота» надсилає в одну з майстерень школи, де готують слюсарів з ремонту колісного транспорту, комплексний кузов, який знамените виробництво почне серійно виготовляти тільки з 2020 року, а учні вже працюють із цим.

– Як то мовиться, робота на випередження. Так насправді має бути всюди. А за якою системою оволодівають там фахом?

– Модульна, котра передбачає 70% практичного вивчення професії і 30% теоретичного навчання. Між іншим, у тамтешніх закладах до випуску вихованця дотичний один вчитель, який відпрацьовує з ним і знання теорії, і практичні вміння.

– Слушно. А іспити як складаються?

– Без участі цього вчителя, зате рівень підготовки оцінюється незалежною поважною комісією, так що об’єктивність гарантована.

– А як формується група? Наскільки великі видатки закладу на одного учня?

– У класі може бути різна кількість осіб, але й нема проблеми там, де є всього одна або ж чотири – п’ять. Навіть для одного запрошуватимуть викладача зі сторони, якщо є у цьому потреба. А на учня з державного бюджету витрачається 2 тис. євро на рік. Для порівняння, навчання нашого робітника обходиться сьогодні до 39 тис. грн.

– Працевлаштування організовано ким?

– В естонських професійних школах цим опікується держава, бо ж, урешті-решт, вона зацікавлена в сплаті громадянами податків, у зміцненні економіки гарними кадрами.

– А шкільний штат приблизно який у них?

– Візьмемо конкретно будівельно-професійну школу, яку очолює пан Райво. Учнівський контингент – 522 особи; адміністрація – 9 осіб; учительський колектив – 30 педагогів; технічний персонал – 21 особа. Всього 60 працівників.

– Тож, можемо порівняти.

– Так, але найголовніше нині у співпраці з кращими європейськими надбаннями у цій сфері – це зробити рішучий крок до наближення нашої профтехосвіти до світових стандартів, а відтак до головних викликів сучасності.

Елла МІТЬКЕВИЧ,
методист ДНЗ «Подільський Центр ПТО».

Теги: робітничі кадри для розбудови країни

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.