Перейти на мобільну версію сайту


31.05.2019

АВАКОВ НЕ ДАВ ДОЖИТИ ДО 100 РОКІВ

Смицький5 червня працівники транспортної міліції відзначають 100 років від дня її створення. Та, на жаль, вже три роки, як цей конче потрібний підрозділ правоохоронних органів просто знищено. Розвалили потужну структуру, величезні надбання і досвід, набутий десятиріччями.

Відсутність працівників поліції на станціях, вокзалах та на залізничному транспорті лише на користь злочинному елементу. Злочинці дуже добре почувають себе тут. Немає кому відпрацьовувати і тримати руку на пульсі під час прибуття та відправлення пасажирських потягів. Пасажири на залізничних вокзалах не захищені, як і не захищені вантажі, які перевозяться. Народ і економіка втрачають шалені кошти.

Тому нещодавно на одному із засідань Кабміну, вислухавши доповідь голови Укрзалізниці Євгена Кравцова про стан безпеки на залізничному транспорті, прем’єр-міністр Володимир Гройсман дав наказ МВС разом з «Укрзалізницею» створити транспортну поліцію для забезпечення безпеки пасажирів і захисту вантажів від злочинних посягань. Чиясь безглуздість знищила потужну команду правоохоронців, а нині вже потрібно просто буде починати з нуля формувати цей підрозділ, крок за кроком набувати досвіду, набивати гудзи, шпортатися і намагатися втриматися на ногах.

ЩЕ Є КОМУ ПІДСТАВИТИ ПЛЕЧЕ
Нині ще дійсно є кому передати досвід молоді і навчити їх працювати. Але чи побажають вони це робити, велике питання.

– Тоді, коли я став начальником ЛВМ, у нас було два працівники карного розшуку, – розповідає Валерій Смицький, начальник лінійного відділу на станції Кам’янець-Подільський (1998– 2005 рр.), – два – по вантажах, один по наркотиках, також чергова частина, економічна та служба громадського порядку (офіцерські посади), заступник начальника і ППС (12 осіб). Також у нас був лінійний пункт на станції Ярмолинці.

– Валерію Сільвестровичу, Ви ж були начальником карного розшуку в місті, вважалися кращим опером і раптом перейшли в ЛОМ (ЛВМ), чому? 

– З приходом нового керівництва помінялася влада і мене «пішли». Потім мені запропонували залишитися заступником начальника з громадської безпеки, але кадрова комісія управління, особисто генерал Паньков написав резолюцію: «... використовувати тільки за оперативним призначенням», за специфікою моєї роботи. Тодішній мій керівник Гаврилюк сказав: «Уходь». Уже потім я дізнався, що до цього приклав руку Анатолій Іванович Кучер, не знаю чому.

– Виходить вас «з’їли»?

– Намагалися «з’їсти». Паньков мені пропонував посаду заступника начальника міліції в Білогір’ї, Славуті. Я відмовився. Пішов працювати в лінійний відділ міліції заступником начальника і там зіштовхнувся з проблемами. Підрозділ був розкиданий у п’яти приміщеннях, це створювало великі незручності. Ми звели всі служби в одне приміщення. Тоді начальником був Олександр Пурдя, і він пішов на Вінницю, а я вже робив реорганізацію відділення. Що характерно, в лінійній міліції карний розшук ділиться на дві групи: карний розшук по вантажним і пасажирським перевезенням. І потрібно було організовувати взаємодію всіх служб. Адже хоч підрозділ невеликий, результати потрібно було давати, і я дуже вдячний всім підлеглим. Адже коли я їхав на нараду в Київ, я їхав гордо, знав, що з будь-якого питання є результат роботи. Я розумів, що прийшов до них як наставник і досвід потрібно передавати. Радий, що зумів його передати. Мій колишній заступник Вадим Бобровський перейшов у Хмельницький підрозділ, Ярослав Сокальський у Шепетівський підрозділ лінійного відділу.

– ЛВМ – це маленька міліцейська держава?

– Десь так. Крім паспортної служби та реєстрації зброї. А тепер, на жаль, її немає. Результати плачевні. Адже зам. міністра сказала, що транспортна міліція дублює всі функції департаментів МВС, тому вона не потрібна.

– То зараз, якщо стається якийсь злочин в потязі, виїжджає опергрупа?

– Так. Прибрали транспортну міліцію та відкрили для злочинців вільне пересування. У таких малих містах як Кам’янець-Подільський взагалі немає кому слідкувати за порядком на залізниці. У Хмельницькому до потяга виходить два міліціонери, які у випадку крадіжки рекомендують зійти з потяга і написати заяву, якщо громадянин відмовляється, то рекомендують по прибутті на місце призначення написати заяву там. А якщо цей потяг іде приміром, на Варшаву, то що їм писати заяву в Польщі? Цю помилку вже побачили і керівники держави. Гройсман на одному із засідань дав вказівку «Укрзалізниці» і Авакову розробити заходи щодо відновлення транспортної міліції. Можливо, її краще реформувати, можливо, прибрати економічний блок, але карний розшук і ППС мають бути на залізничному транспорті. У нас були супроводження всіх потягів нарядами міліції. А зараз ніхто не супроводжує, переклали це на залізницю, на службу охорони, яка стежить за порядком на вокзалах, але яку протидію злочинності вони можуть дати. Адже потягом привозять і зброю, і наркотики. Та й контингент нині тут складний перебуває і безхатченки, і безробітні, а пасажири це постійно споглядають.

– Ну, а якою Ви бачите сьогодні залізничну міліцію?

– Її потрібно відновлювати. Хай не в такому великому масштабі, але в Кам’янці-Подільському має бути лінійний пункт, де мають бути в обов’язковому порядку працівник карного розшуку, ППС. Це є необхідність, це безпека.

ПЕРШІ ОСОБИ ЛІНІЙКИ
З 1945 року пунктом міліції керував учасник другої світової війни Єрохов, 1960 року його змінив Дмитро Дмитрович Гришков. А вже лінійним пунктом міліції керував з 1968 року Михайло Сергійович Яцковина, 1978 року – Іван Михайлович Баланюк. Очолював лінійне відділення міліції з 1993 року Олександр Миколайович Пурдяк, його змінив на посту 1998 року Валерій Сільвестрович Смицький, а у 2005 році начальником ЛВМ став Ігор Сігізмундович Кшемінський.

Смицький-1З ІСТОРІЇ
Необхідність створення транспортної міліції виникла саме з того часу, коли пасажирські та вантажні перевезення залізницями набули суспільно необхідної значущості у житті держави.

Це було обумовлено багатьма факторами. Зокрема, зростання обсягів пасажирських і вантажних перевезень залізницею викликали не тільки підвищення їх ролі в економіці держави, а й значну концентрацію великої кількості людей і матеріальних цінностей на залізничних об’єктах, що невідворотно викликало підвищений інтерес кримінального середовища як до самої залізниці, так і до транспортного процесу, можливості через злочинну діяльність задовольнити свої корисливі інтереси. Крім того, створення на залізницях спеціального виду міліції зумовлена їх великою протяжністю та збільшенням пасажиропотоку і вантажних перевезень.

За цих об’єктивних умов у структурі правоохоронних органів ще царської Російської імперії на території України були створені і до 1895 року діяли 5 жандармських поліцейських управлінь на залізницях: Київське, Кременчуцьке, Одеське, Харківське та Харківсько-Царицинське з 30 відділеннями. Так, Київське управління обслуговувало нинішню Південно-Західну залізницю.

До липня 1914 року в Україні несли службу 62 генерали та офіцери, 53 вахмістри, 1355 унтер-офіцерів, які здійснювали функції як загальної, так і політичної поліції на залізницях.

Декретом ВЦВК від 18 лютого 1919 року була організована залізнична міліція і прийнято положення про робітничо-селянську залізничну міліцію, яким визначалося, що залізнична міліція виконує всі обов’язки і користується правами загальної міліції по охороні революційного порядку та безпеки зі врахуванням особливостей життя в районах залізниць. В обов’язки цієї міліції, крім боротьби із злочинністю, входила охорона мостів, станцій, активна участь у відбудові господарства. 9 лютого 1919 року Декретом Ради народних комісарів України на території України було створено робітничо-селянську міліцію. На виконання цього Декрету 5 червня 1919 року Раднаркомом України було затверджено «Положення про організацію залізничної міліції».

Заснована 5 червня 1919 року для підтримання правопорядку на всіх залізницях України, транспортна міліція несла цілодобову вахту на вокзалах, у поїздах, вантажних парках, забезпечувати безпеку пасажирів і захист вантажів від злочинних посягань.

У ході становлення міліції здійснювався активний пошук форм і методів роботи залізничної міліції. Практикувались і патрульна служба на вокзалах, і постова служба з охорони окремих об’єктів, і наскрізне супроводження пасажирських поїздів нарядами міліції, створювалися мобільні підрозділи, які виїжджали для наведення порядку і розкриття злочинів на окремих станціях і роз’їздах.

Транспортна міліція — один з бойових загонів органів внутрішніх справ. Служба її багатогранна. В залежності від стану в державі змінювалися пріоритети її головних завдань, організаційні форми управління і відомча підпорядкованість. Незмінною завжди залишалась мета – захист особистості, прав та свобод громадян і власності від злочинних посягань та безпеки на залізничному транспорті.

Забезпечення правопорядку на транспорті вимагає від співробітників найвищого професіоналізму, знання не тільки своєї спеціальності, а й особливостей функціонування багатьох транспортних служб, уміння миттєво орієнтуватися в ситуації, яка постійно змінюється. І не тільки орієнтуватись, а й негайно діяти, нерідко сам на сам зі злочинцем, ризикувати життям, оскільки в транспорті, який рухається, розраховувати на негайну допомогу товаришів можна не завжди. Тут потрібна велика мобільність, передбачливість, оперативна кмітливість, самовідданість і мужність. Усі ці якості складають послідовність службових традицій транспортної міліції. Основна з них – це постійний і міцний зв’язок з працівниками транспорту.

У 2016 році під час проведення реформи міліції транспортна міліція була розформована, оскільки, на думку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, дублювала функції інших департаментів та мала невелике навантаження.

Заступник міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе тоді повідомила: «У системі є багато дублюючих структур. А для просування реформ нам потрібен ресурс, нам потрібна внутрішня економія, а не лише сподівання на зовнішню допомогу і бюджет України. Не доцільно мати окремий блок лише для залізниці. Тому ми оптимізували цю структуру, а перекривати проблематику залізниці буде звичайна кримінальна поліція».

Обслуговування вокзалів, станцій, перевезення пасажирів та вантажів передано територіальним підрозділам поліції. Пасажирські потяги на шляху слідування не відпрацьовуються. На випадок крадіжки чи іншого злочину слідчо-оперативна група в потяг не сідає. Рекомендують потерпілим зійти з потяга, зробити заяву про злочин, або це зробити за місцем прибуття потяга. Такі злочини просто губляться серед числа скоєних у територіальних підрозділах поліції. Втрачено своєчасний збір інформації про злочин та стосовно осіб, які його скоїли. Обірвано належне відслідковування руху та супроводження вантажів на залізничному транспорті, своєчасне виявлення та попередження таких злочинів, виявлення причин та умов, що спричиняють скоєння злочинів, внесення пропозицій щодо їх усунення. Відсутні спільні наради керівництва поліції та Укрзалізниці з питань охоронності перевезення вантажів.

 Валерія СУШИЦЬКА. 


Теги: до 100-річчя транспортної міліції

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.