Перейти на мобільну версію сайту


17.02.2012

Зашморг закинули. Залишилось вибити опору. З-під ніг «Швидкої»

Сусід до сусіда: «Як гадаєш, хто придумав медичну реформу: політики чи науковці?». «Звичайно, політики, - відповідає той. - Науковці спочатку б випробували її на пацюках». Що, не смішно? Мабуть, тому, що відчуваємо себе тими піддослідними тваринками.
Після так званного «вдосконалення» податкової, пенсійної та освітньої систем нарешті дійшла черга і до медичної. Чиновники МОЗУ аж розпинаються, доводячи нам, яке прекрасне майбутнє чекає на кожного після прийняття того чи іншого закону в медичній галузі.
Особливо цікавим є проект Закону «Про загальнодержавну систему надання екстреної медичної допомоги», згідно з яким планується створити єдиний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф і відповідні центри в областях і районах. Саме такому центру буде підпорядкована швидка медична допомога і підрозділи медицини катастроф. Якщо прочитати цей закон детальніше, то стане зрозуміло, що така масштабна реорганізація швидкої допомоги не лише знівелює саме поняття допомоги як такої, але й потребуватиме значних фінансів, приміром, на створення чималого штату працівників новоспеченої структури. Виникає запитання: кому це потрібно? Чиновники запевняють, що нам. А що думають ті, хто безпосередньо день за днем рятує наші з вами життя? Як вони сприймають реформу і ті нововведення, частина яких вже розпочалася, а частина - ось-ось розпочнеться?

ЗАМІСТЬ СПЕЦІАЛІСТІВ - ЛІКАРІ ВІД УСІХ БОЛЯЧОК
Майже по всій Україні, і в нашій області зокрема, при станціях швидкої допомоги ліквідовують спецбригади. Педіатри, кардіологи, токсикологи та решта вузьких висококваліфікованих спеціалістів мають перейти на загальну спеціалізацію - лікар медицини невідкладних станів.
photo.jpgЗа словами головного лікаря міської станції швидкої допомоги Мирослава Коломия, поки що в місті діє дві спецбригади - педіатрична та кардіореанімаційна. Спеціалісти, які в них працюють, мають не лише значний досвід роботи, а що найважливіше - високий професійний рівень. Чи перекваліфікувалися такі спеціалісти в регіонах, де такі бригади знищили? Ні! Вони пішли у приватні структури. Якщо раніше «сердечник» викликав «швидку» і безкоштовно (!) отримував належну допомогу, то сьогодні, щоб отримати таку ж, йому доведеться звертатися у приватні кабінети або змиритися з тією допомогою, яку йому надасть, приміром, колишній педіатр, терміново перекваліфікований на лікаря медицини невідкладних станів. Чесно кажучи, не віриться, що той здатен розпізнати закупорення корональної судини тромбом і кваліфіковано провести тромболіс, врятувавши життя людини. Насторожує і те, що приватні клініки за чималі гроші охоче висилають на такі випадки спеціалізовані бригади швидкої допомоги, мережу яких вони інтенсивно збільшують. У нашому місті приватні клініки поки що не надають таких послуг, але ж самі розумієте, що справа лише за часом. То, може, за красномовним нововведенням елементарне намагання усунути з ринку медичних послуг державну службу?   

ДУМКА КЕРІВНИКА

Юрій Пливанюк, начальник міського управління охорони здоров’я:
- На мою думку, ліквідація спецбригад - невелика втрата для населення. Всі лікарі повинні бути взаємозамінними.

РЯТУВАТИ БУДУТЬ ФЕЛЬДШЕРИ
...А замінювати тих лікарів, напевно, будуть фельдшери. Ще донедавна швидка медична допомога працювала за так званою франко-німецькою системою, коли на виклик виїжджали лікар, фельдшер і медсестра. На місці надавалася вся необхідна допомога. В разі крайньої необхідності хворого доправляли в лікарню. Нині Україна переходить на англо-американську систему надання допомоги. Суть її в тому, щоб якомога швидше (в місті - за 10 хвилин, у районі - за 20) доправити хворого в лікарню. Робить це лише фельдшер - лікар на виклик не виїжджає.       
- Ідея загалом непогана, - пояснює Мирослав Григорович. - Але поки що вона нам не по зубах.
По-перше, доставити хворого за 10 хвилин з моменту виклику по наших дорогах і на наших зношених автомобілях - нереально. Крім того, що дороги в жахливому стані, ще й водії не поступаються. Особливо таксисти. Вони, напевно, плутають свої «шашечки» з мигалками. Під’їхати до під’їзду також не завжди вдається. А коли й під’їхали, то в спину сигналять, мовляв, «вступися з дороги!». Були випадки, коли на водіїв «швидкої» кидалися з кулаками. По-друге, потрібно змінити саму систему медосвіти. Наприклад, у Польщі вже декілька років діє англо-американська система, але там студент після І курсу медичного коледжу (наше медучилище) не просто знає, а вміє зробити інтубацію і поставити катетор у підключичну вену. В нас усього декілька лікарів (!) вміють зробити такі маніпуляції. По-третє, необхідно зробити приймальне відділення європейського типу, бо саме в таке фельдшери і мають привозити хворих. Мені довелося бачити таке приймальне у Львові. Його нещодавно відкрили до Євро-2012. На чергуванні постійно перебуває 8 лікарів - вузьких спеціалістів, цілодобово працюють кардіограф, УЗД- та МРТ-апарати.  
- Для нас поки що все це зі світу фантастики, - додає завідувач відділення швидкої допомоги Кам’янець-Подільської ЦРЛ Петро Гончарук. - Якщо навіть Мирослав Григорович скаржиться на дороги, то що вже казати нам - лікарям району. Доставити хворого за 20 хвилин на нашому «УАЗику» нашими дорогами і за чималу відстань, чесно кажучи, не знаю, хто таке взагалі може зробити. Нерідко через заметені дороги ми просто не можемо доїхати до хворого. Його або вивозять на конях, або виносять до нас. Якщо закриють Жванецьку лікарню, в якій постійно чергував лікар (ми могли хворого привезти туди, щоб якомога швидше надати допомогу) і переобладнають в амбулаторію, то сенсу туди везти не буде. Крім того, планується закрити ще й 8 ФАПів. Працювати стане досить складно. Хоча в районі, крім нашого відділення, діють ще три пункти надання швидкої невідкладної допомоги (Стара Ушиця, Оринин і Жванець), але там допомогу надають лише фельдшери.            

ДУМКА КЕРІВНИКА
Яків Цуглевич, головний лікар Кам’янець-Подільської ЦРЛ:
- У районі плануємо відкрити ще три пункти з надання швидкої невідкладної допомоги. Поки що не визначилися, де саме вони мають бути, але, можливо, в селах Чабанівка, Нігин і Завалля. Щодо Жванецької лікарні, то утримувати її недоцільно через незаповнюваність ліжко-місць. Там буде амбулаторія, вже діє пункт з надання швидкої невідкладної допомоги. Цього достатньо. Щодо решти восьми ФАПів, які плануємо закрити, то не можна сказати, що люди залишаться без медичної допомоги, адже в сусідніх селах ФАПи є, також у районі є декілька амбулаторій.

ХТО ВИГРАЄ ВІД РОЗПОДІЛУ НА ШВИДКУ І НЕВІДКЛАДНУ ДОПОМОГИ?
Такий розподіл - черговий крок реформування. До 1995 р. невідкладна допомога була структурним підрозділом станції швидкої допомоги. Керування обома підрозділами відбувалося з єдиної диспетчерської. Сьогодні ж невідкладна допомога в багатьох містах України базується при поліклініках. Кожен такий пункт має свою адміністрацію і диспетчерську службу. Проте у складних випадках лікарі невідкладної допомоги все одно викликають «швидку». Тоді в чому суть автономного існування невідкладної і швидкої допомоги?
- До 1995 року в нас працювало 10 бригад, - повідомляє Мирослав Григорович. - Потім 3 бригади скоротили. Їхню роботу мали відновити на базі поліклініки, бо вони б виконували функцію невідкладної допомоги. Невідомо чому, але ці бригади так і не почали працювати. Сьогодні ми виконуємо спільну роботу, але з меншим штатом. Можливо, саме тому іноді запізнюємося на виклики.   

ДУМКА КЕРІВНИКА:
Юрій Пливанюк:
- Невідкладну і швидку допомоги буде розділено. Штат першої матимемо при амбулаторно-поліклінічному секторі. Щодо самої «швидкої», то на вул.Васильєва, 15, у приміщенні амбулаторії сімейної медицини, яка от-от запрацює, розміститься пункт тимчасового базування бригади швидкої допомоги. Можливо, з часом такий пункт створимо і на селищі цукрозаводу.

ТЕ, ЩО ЧОМУСЬ НЕ РЕФОРМУЮТЬ
Роблячи такі кардинальні зміни в системі надання швидкої та невідкладної допомоги, чиновники абсолютно не беруть до уваги тих проблем, які порушують, власне, лікарі цих підрозділів. Чому? Можливо, тому що ці проблеми і є початком справжньої, а не бутафорської реформи.
Перша - транспорт. «УАЗики» - страшний сон для чужоземця, якого занесе до нашої глибинки. Ним не те що хворого, здорового перевозити ризиково - не доїде!
За словами Мирослава Коломия, за нормами, в місті має функціонувати 20 санітарних автомобілів. Є 12 (це разом з авто, яке перевозить небіжчиків). Коли два-три авто одночасно стають на ремонт, вчасно приїхати на виклик важко. 8 автомобілів уже давно вичерпали свій ресурс, а замінити їх немає чим. Спеціалізований санітарний транспорт розподіляється на три класи: А, В, С. Клас А - лише перевезення хворого. Клас В - комплектація необхідним обладнанням, зокрема чотирма видами нош, і клас С - реанімобілі.
- У нас навіть авто класу В належно не укоплектовані, а класу С взагалі немає, - запевняє Мирослав Григорович.
- Але ж я бачила у вашому автопарку три авто, на яких зазначено, що це реанімобілі...
- На паркані теж багато чого написано... Всі ці авто переобладнані з вантажних. Ноші кладуться на низенькі рейки - буквально на підлогу. Коли через погані погодні умови обстежити непритомного хворого на вулиці неможливо, його заносять в це авто. Лікар стає поруч навколішки, в болото, щоб зміряти тиск чи зробити ще якусь маніпуляцію. А не дай Боже в постраждалого травма хребта, то, коли його провезти нашими дорогами в цьому авто, вже не буде кого лікувати. В Хмельницьому такі ж 5 авто обладнали навантажувальними пристроями зі спеціальними ношами на колесах - європейський стандарт. Один такий комплект коштує 17 тисяч гривень.        
А Петро Іванович додає, що за європейським стандартом навіть в автомобілях класу А має бути, ні багато ні мало, кондиціонер:
- Можете уявити, яка влітку температура в старому «УАЗику», коли надворі дотягує до 40 градусів. Кладемо, приміром, людину, в якої стався інфаркт, у цю «душогубку». Ми можемо її довезти живою? Та навіть тих самих ретро-«УАЗиків» у районі, як і в місті, не вистачає. За нормами, на 69 тисяч насення району має бути 17 автомобілів. Є всього 10.  
Друга проблема, напевно, така ж вічна, як і погані дороги, - нестача медобладнання. Мирослав Коломий каже, що місто більш-менш забезпечене хіба що електрокардіографами. А в районі і вони на вагу золота, бо мають такого «дива техніки» всього два екземпляри.
Третя - беззахистність тих, хто рятує наше з вами життя. Не секрет, що значна частина викликів як у місті, так і в районі - до отруєних алкоголем. Мені б не вистачило й шпальти газети, щоб розповісти майже детективні історії з життя звичайних лікарів «швидкої», якими вони зі мною поділилися. Зустріти людей у білих халатах відбірним матом, приправленим ударом у щелепу - для багатьох «хворих» стало нормою. Деякі навіть наводять на лікаря дуло пістолета (торік таке трапилося на Кам’янці). Одна справа, коли після сильного алкогольного сп’яніння людина знепритомніла і їй справді потрібна нагальна допомога, та зовсі інше - збирати п’яних волоцюг, які потім віддубасять тих, хто їх забрав. Невже це теж одна з функцій «швидкої»?     
Четверта проблема - безкарність хибних викликів і жартів по телефону. Сьогодні навіть мала дитина знає, що номер 103 як зі стаціонарного, так і з мобільного - безкоштовний. І якщо стаціонарний номер ще можна встановити, то мобільний - ні.
- Коли вихідні або канікули в дітей, в мене в’януть вуха від того, що чую, - скаржиться Петро Іванович. - Дітлахи можуть надзвонювати годинами, настирливо випитуючи, з ким, приміром, я займаюся сексом і як. А в цей час людина, якій справді потрібна допомога, додзвонитися не може. Неодноразово звертався до правоохоронців, але у відповідь чую, що криміналу в діях дітей немає.      
У місті також «жартівників» вистачає. Щодня фіксується 2-3 хибні виклики. Мирослав Григорович пригадує, як восени отримали виклик до готельного комплексу «Бастіон», мовляв, «сталася аварія, є постраждалі»:
- За якихось 3-5 хвилин прилетіли туди. Дивимося - все спокійно. У вуличному кафе сидять декілька молодиків напідпитку і один з них демонстративно дивиться на годинник: «Молодці, швидко приїхали». Ми навіть міліцію не викликали. Для чого? Хіба зможемо довести, що то вони телефонували?! Номер з мобільного зафіксувати неможливо. Якби у нас було 50 тисяч гривень, обов’язково би придбали спеціальну комп’ютерну систему, яка фіксує всі номери, навіть мобільні. Тільки де ж ці тисячі взяти?
...Можливо, заощадити на черговій «народній» реформі?

Теги: медицина, сшмд

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.