Перейти на мобільну версію сайту


05.04.2019

ЩЕ Є НАД ЧИМ ПРАЦЮВАТИ

амбулаторіяТретього квітня було підведено підсумки медичної реформи первинної ланки. Вони пройшли в приміщенні амбулаторії сімейної медицини №3, яка розташована на Васильєва, 15, за участі міського голови Михайла Сімашкевича, народного депутата Володимира Мельниченка, заступника міського голови з гуманітарних питань Вадима Савчука, начальника управління охорони здоров’я Юрія Пливанюка та головних лікарів медичних закладів міста.

Головний лікар Центру ПМСД Інна Клим показала присутнім амбулаторію, в якій працює 8 лікарів. Одночасно в амбулаторії приймає по три лікарі за зміну, в кожного є своя медсестра, кожне робоче місце забезпечене оргтехнікою. Крім того, в амбулаторії на Васильєва є ще й маніпуляційні медсестри, медреєстратор і людина, яка виписує лікарняні листки. Інші ж амбулаторії такої інфраструктури не мають. Тобто не всі амбулаторії поставлені в рівні умови, хоча оплата цих додаткових одиниць йде із загального котла. Витрати на одні амбулаторії набагато більші, ніж на інші. До прикладу, амбулаторія на Біланівці довгий час не мала медсестри, але роботу за неї хтось мав виконувати. Цікаво, хто отримав премії за економію заробітної плати? Ну, точно не лікар, який тягнув на собі роботу. Немає також маніпуляційної сестри, є лише півставки санітарки.

Показові виступи були з приводу сумки лікаря, адже їх всього закуплено лише три і, напевне, одна з них укомплектована необхідним медичним начинням, решта ж порожні. Проте по дві драбини видали для господарських потреб. У нас все робиться задля комфорту пацієнта, але незрозуміло, чому в амбулаторії, яка обслуговує величезний мікрорайон, немає чергового лікаря у вихідні та святкові дні? Що ж це за наближення медицини до пацієнта? Чому люди мають йти аж у міську поліклініку? Як же обслуговування сімейного лікаря сім днів по двадцять чотири години? Чому в одних амбулаторіях є оглядовий кабінет, а в інших про таку послугу й не чули? Отже, одних пацієнтів можуть оглянути під час візиту до сімейного лікаря, а інші мають кудись йти і чогось шукати. Це все свідчить, що не всі лікарі і пацієнти поставлені в однакові умови. Одних нещадно експлуатують, інші й надалі продовжують відбувати робочий час. Як і пацієнти, які мешкають на окраїні міста, не мають рівнозначного доступу до медичних послуг за місцем проживання.

Цікаво, чи роздували би штати лікарі ФОП, які б отримали самостійність? Однозначно не брали б на роботу просто медсестру, а узяли б акушерку, яка би виконувала частину функцій медсестри, адже в цієї категорії медиків дуже завищена заробітна плата при мінімальній затраті праці. Вони чомусь не проводять обслуговування пацієнтів на дому 7х24. Якщо хворому потрібно зробити ін’єкцію після її чітко встановленого робочого дня, то це неможливо і це проблеми пацієнта. А є такі процедури, які потрібно проводити 4 і більше разів на добу. Якщо лікарі забажають працювати як підприємці, то надзвичайно постраждає керівництво ПМСД і невідомо, чи зможе секретарка головного лікаря отримати 20 тисяч зарплати на місяць, заступник, бухгалтери і решта – до 30 тисяч на місяць. А за ці гроші можна буде придбати необхідне медичне обладнання, яке би принесло користь пацієнтам, щоб вони не шукали, де б їм отримати чергову медичну послугу. Наскільки в них обґрунтовані заробітні плати, якщо людина, яка цілий день не знає, куди себе подіти від нудьги, отримує кілька десятків тисяч гривень, а хірург, який стоїть за операційним столом і вдень, і вночі, отримує в п’ять разів менше, а відповідальність на ньому стократна.

Та реформа триває, і ми бачимо, що ще багато чого потрібно удосконалювати, не дурити самих себе і ставати нарешті господарями, а не підтакувати різним забаганкам керівництва і бути їхніми рабами. Також слід вже взяти на себе відповідальність та включати мізки.

Попри все, люди задоволені, що в них під боком є комфортна амбулаторія. Вони не стоять годинами в черзі, хоча черга в маніпуляцій існує, і цим пацієнти незадоволені. Як і незадоволені тим, що час отримання цієї послуги теж обмежений, бо людина відпрацювала свій робочий час. Дуже погано, що міністерство охорони здоров’я не оприлюднює вартості всіх медичних послуг, тобто яка вартість встановлення крапельниці, проведення ін’єкції, вимірювання тиску тощо. Тоді б було чітке розуміння того, хто скільки може заробити. Тобто, якщо лікар сам ставить крапельницю чи робить укол, то він має за це отримати гроші, а не хтось інший. А це означає, що медсестра буде зацікавлена в роботі, інакше гроші (додаткові) за це зможе отримати інша медсестра, чи той же лікар. А за просто «відбув» на роботі має людина отримати мінімальну зарплату.

Взагалі було б ідеально, враховуючи велику потребу в сімейних молодих лікарях, замість медсестер узяти на роботу випускників медичних вишів, щоб вони біля досвідченого лікаря вчилися працювати, тим паче на таку пристойну зарплату. Вигода подвійна – молоді пройдуть усі етапи підготовки, а старші матимуть собі заміну.


Теги: підсумки медичної реформи первинної ланки

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.