02.09.2016

РУКИ ГЕТЬ ВІД ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКОЇ!

У багатьох кам’янчан немає негативних почуттів до Червоної армії, яка в 1945-му принесла нашому народу перемогу й вигнала нацистських окупантів з України. Нині військовослужбовці нашої армії теж намагаються відстояти кордони української землі. Жодних поганих асоціацій не виникає від імені всесвітньовідомого селекціонера Мічуріна. Дружба народів у всі часи не була зайвою для людей всіх поколінь.

На жаль, у місті є зашорені вдаваною радянщиною особи, які обов’язково мають щось ненавидіти. Кожен чує свій барабан і сам йде в ногу, а решта людей - не в ногу. Не потрібно ховатися за декларування любові до української нації, держави, краще на ділі доведіть, що ви дійсно відмовилися від радянщини – привселюдно порвіть свої дипломи, які отримали, коли безкоштовно навчалися у вузах, здайте ордери на безкоштовно отримане житло, поваліть дитячі садки, школи, лікарні, які в повоєнний період побудували саме ті червоноармійці і збудуйте нові, ще кращі; підніміть соціальний статус кожного українця, дайте кожному роботу та достойну зарплату, а пенсіонерам - пенсію, от тоді матимете право на пропозиції щодо перейменування вулиць. А нині ця процедура зажене кожного, хто потрапив під сокиру вдаваного патріотизму, у фінансовий глухий кут. 

Слід звернути увагу на те, що згідно з вимогами підпункту є) п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», назви вулиць тощо, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України, не відносяться до символіки комуністичного тоталітарного режиму. Хто ж, як не червоноармійці ціною власного життя захистили людство від фашистської навали, а у повоєнні роки відбудували міста і села нашої України?

Крім того, згідно з вищезазначеним Законом, прийняття рішень щодо перейменування вулиць здійснюється з урахуванням пропозицій громадськості. Що ж до вулиць Червоноармійська і Васильєва, то тисячі кам’янчан просять нашу владу та депутатський корпус не чіпати і не перейменовувати назви цих вулиць, адже саме вони, кам’янчани, мешкають тут і протестують проти порад окремих членів топонімічної комісії.

Мешканці вул.Червоноармійська Людмила Шарабріна, Іван Задворний, учасник бойових дій Другої світової війни, інвалід І групи, Валентина Савчук, дитина війни, Юрій Фігурський, голова МГО «Діти війни» написали із цього приводу відповідні звернення. Ще три надійшло не лише на адресу редакції, але й міському голові Михайлу Сімашкевичу від громадських організацій.

Діти війни: «Сьогодні в місті йде полеміка щодо перейменування вулиць. По суті це делікатне, надзвичайно велике морально-етичне питання. Потрібно зважити історичне і політичне значення цих назв, однак не слід забувати і про думку та точку зору самих жителів вулиць і громадян міста. Щодо вулиці Червоноармійської, то більшість кам’янчан та жителів вулиці висловлюються за збереження її назви. Назва вулиці - це не червоний прапор - прапор інтернаціональної боротьби народів світу за свободу і незалежність, це червоні ріки крові воїнів-червоноармійців, які ціною свого життя визволяли наші українські міста і села від ворога, це кров наших дідів, батьків, братів і сестер. Ми не знайдемо жодної родини, в якої війна не забрала би життя їх рідних. Слід вічно пам'ятати і про тих воїнів-патріотів - більше семи тисяч червоноармійців, які віддали своє життя за визволення нашого рідного міста. Про це нам нагадують пам’ятники на могилах загиблих.

Ми всі, кам’янчани, в неоплатному боргу перед червоноармійцями-кам’янчанами, загиблими на фронтах Другої світової війни, що віддали своє життя за свободу і незалежність нашої Батьківщини. Тільки 2125 імен червоноармійців-кам’янчан викарбовано на плитах «Меморіалу пам’яті», відкритого в сквері Танкістів до 60-річчя Перемоги. А скільки цих імен ще невідомо?

У пам’яті старшого покоління людей, яке пережило період окупації в місті, ще й сьогодні мерехтять в очах колони безвинних дітей, жінок, людей похилого віку, яких під скажений гавкіт німецьких вівчарок вели на розстріл, а за не так сказане слово молодь міста одержувала кулю в лоба від безжалісних фашистських катів. Це не забувається ніколи!

У березні 1944 р. кам’янчани з великою радістю зустрічали воїнів-визволителів нашого міста - героїв-червоноармійців. Це вони принесли нам визволення та свободу, це вони своєю кров’ю врятували життя тисячам кам’янчан. Ось чому ми зобов’язані вічно пам’ятати та віддавати пошану своїм визволителям і зберегти назву вулиці на їх честь!».

Голова міськрайонного товариства інвалідів Тамара Сосновська: «Мені останнім часом важко і соромно дивитись у вічі своїм співвітчизникам, я вже не кажу за своє покоління - «Діти війни». В очах зникли тепло і ласка, вселились холод, стурбованість і роздратованість. Це викликано нашою соціальною неспроможністю придбати ліки, оплатити лікування, наповнити споживчий кошик необхідними продуктами. Натомість, очікування осінніх тарифів на комунальні послуги, а тут ще додалися проблеми морально-етичного спрямування щодо перейменування вулиць міста - Червоноармійської, Пушкінської тощо. Моя особиста думка, це не на часі. Варто врахувати думку тих жителів міста, які проживають на цих вулицях.

Щодо Червоноармійської, то наші діди і батьки, а це переважно кам’янчани, були тими червоноармійцями, які своїм життям захищали дітей, жінок, рідне місто і взагалі Україну від фашистських загарбників. Назва цієї вулиці зовсім не політична. Не від червоних знамен Червоноармійська, а від крові мільйонів захисників Вітчизни - червоноармійців, бо окопи піхоти і переправи малих і великих річок були червоно-багряними саме від їхньої крові! І жодне покоління не має права забувати про це.

Я не проводила певної роботи у своєму товаристві, але всі ті жителі міста, які до мене зверталися, з ким я спілкувалася, висловлювали єдину думку: зберегти пам’ять про захисників Вітчизни - червоноармійців на меморіалах, у назвах вулиць, зокрема Червоноармійської.

Упевнена, що в нашому місті є багато суттєвих питань, які потребують нагального вирішення, а саме - підготовка до осінньо-зимового періоду, участі у створені сучасної муніципальної медицини, до вирішення питань соціального забезпечення інвалідів, активної участі в боротьбі за нашу єдність, мир, злагоду і достаток».

Афганці: «Ми - воїни-інтернаціоналісти, учасники афганських подій, із глибоким болем сприймаємо питання щодо перейменування вулиці Червоноармійської. Більшість громадян міста та жителів вулиці Червоноармійської висловлюються за збереження назви вулиці...».

Ваша, шановний Михайло Євстафійовичу, мудрість, аналітичне мислення, державно-патріотичне ставлення до життя нашої громади, любов до рідного міста, де Ви живете, дозволить об’єктивно вирішувати питання перейменування вулиць, а вул.Червоноармійська буде носити своє ім’я, нагадуючи всім поколінням про воїнів-патріотів.