Перейти на мобільну версію сайту


22.12.2017

РЕПОРТЕР ПРОЙШОВ СТАРИМ МІСТОМ

петропавлівськаРепортер завершує крокувати вулицями Старого міста. Це здебільшого вулички і провулочки або зовсім невідомі, або приховані від людського ока.

ПЕТРОПАВЛІВСЬКА

Вулиця досить маленька, на ній кілька будинків. Вона з'єднує Троїцький майдан з вулицею Татарською і має 190 м. Свою назву отримала від Петропавлівської церкви. З трьох старовинних, православних, мурованих церков Кам'янця-Подільського збереглася лише церква Петра і Павла. 23 вересня 1949 р. її перейменували на честь Омеляна Пугачова – донського козака, керівника найбільшого козацько-селянського виступу на теренах Російської імперії. Але згідно з описом міста 1700 р., Петропавлівська вулиця тоді називалася Зантуською. Та 11 вересня 1990 р. постановою президії міськради вулиці повернено історичну назву Петропавлівська.

Ця вуличка досить тісна, тут немає тротуару і коли їде машина, то людина має втягнути живіт та притиснутися до огорожі або будинку. Дорога вимощена старою бруківкою, щоправда з правильним нахилом, тобто вода не застоюється, а стікає. З десяток років Петропавлівською було ні пройти, ні проїхати, тут були суцільні ями, та її відремонтували, хоча на підборах важко йти. Але на те й воно Старе місто, щоб одягатися зручно для прогулянок. Праворуч вулиця починається з середини, тут лише кілька будинків, які є власне будівлями вулиці. Багатоквартирна двоповерхівка клаптями відремонтована під сучасний стиль, а решта – обідрана. У дворі теж не можна сказати, що порядок. Далі йде за кам’яною огорожею одноповерхівка на два господарі, теж частина відремонтована, інша – захаращена. Як і огорожа, з якої повипадало каміння.

зантуська2Інший бік має суцільну довжелезну стіну від будівлі районних закладів. Та, напевне, господарі цих будівель сюди не заглядають, адже штукатурка тут відшарувалася метрами. Далі – ворота в двір, і двоповерхівка на розі з Татарською, на ній і єдина табличка з назвою вулиці.

ЗАНТУСЬКА

Потрапити на вулицю Зантуську можна не доходячи до огорожі історичного факультету К-ПНУ. Виявляється, це кінець вулиці. Вона йде стрімко вниз. Тут у дощ і взимку важко проїхати автівкою. Вулиця схожа на криву підкову. Починається Зантуська від Кузнечної і йде вгору до Татарської. Вона має 180 метрів та 14 будинків. Останній – це корпус історичного факультету К-ПНУ, а в давнину – корпус першої в місті чоловічої гімназії. Проте ця будівля вже має адресу на Татарській. Будинок закладено влітку 1837 р., освячено у вересні 1841 р. Не дивно, що колись сучасну Зантуську вулицю називали Гімназичним узвозом, чи спуском – це вже з якого боку дивитися: з боку Кузнечної вона є узвозом (тобто крутим підйомом), з боку Татарської – навпаки, спуском.

У радянський час Гімназичний спуск перейменували на спуск Шолом-Алейхема. Перед війною провулок носив ім'я Шолом-Алейхема, а спускові дали ім'я першого радянського наркома освіти Анатолія Луначарського.

зантуськаУ часи перебудови, коли міськрада ухвалила відновити історичні назви староміських вулиць, первісна пропозиція державного історико-архітектурного заповідника, оприлюднена 21 квітня 1989 р., міська рада ухвалила відновити історичну назву вулиці Луначарського Гімназичний спуск. Але 11 вересня 1990 р. президія міськради назвала вулицю Зантуською. Хоча раніше Зантуською називали вулицю Петропавлівську.

Здебільшого старі приземисті будівлі, які були на цій вулиці, вже відреставрували і відбудували. Що цікаво, вулиця каналізована, дорога тут теж більш-менш, хоча і є вибоїни, але це результат підведення комунікацій до будинків. Табличок зі вказівниками назви вулиці теж не знайти. Тут є козячі стежки, якими можна потрапити на Кузнечну. А перед огорожею з історичним факультетом – майже зруйнований будиночок. Довгий час там був притулок наркоманів, але пожежа знищила будівлю, і ще її не цураються розбирати тамтешні мешканці. 

козяча стежинаНа цій вулиці колись (1770 р.) була катівня. У перекладі з польської мови «зантус» означає дім розпусти, а ще про вулицю говорять, що тут була вулиця червоних ліхтарів. Але це не означає, що насправді так і було. Ще на цій вулиці, а точніше під нею багато підземних ходів, принаймні про це говорять тамтешні мешканці.

ЗАХІДНИЙ БУЛЬВАР

Цієї вулички вже немає, але колись по бульвару прогулювалися панянки з кавалерами. На нього потрапити можна було від Міської брами та Вірменського бастіону біля будинку на Кузнечній, 6. Бульвар проходив попри західні фасади колишніх кляшторів домініканок і францисканців. Офіційно до переліку топографічних об'єктів Старого міста Західний бульвар не включено. Це південна частина давньої вулиці, яку в описі міста 1700 р. названо «вулицею від замку понад скелею».

валиВУЛИЦЯ ВАЛИ

Ця вулиця тягнеться східними схилами Старого міста. Вона має 770 метрів. Одні історики вважають, що назва пішла від того, що між баштами, які є на цій вулиці (Гончарська, Кравецька та Різницька), були кам’яно-земельні вали. Інші, що назва вулиці походить від того, що вулицю Довгу, з якої починається вулиця Вали, зі сходу оточували вали. В описі міста 1700 року вулиця фігурує як Довга. Вона також носила назву Гончарська. У радянський час, до 11 вересня 1990 року, вулиця фігурувала як Східний бульвар. 

Щоб потрапити на Вали, потрібно пройти повз ресторан «Стара фортеця» і відразу впираєшся в будинок №2. Далі йде незаселена територія, майже вздовж каньйону, і виходимо на Шпитальну.

Від «Старої фортеці» веде дорога вимощена бруківкою. Від Гончарської башти вниз до річки дорога колись називалася Фурлейським узвозом. Жила тоді в Кам'янці така відома родина Фурлеї. А біля самісінької річки була в ті часи єврейська лазня, яка до наших днів не збереглася. Фурлейським узвозом у місто піднімалася перша кам'янецька електролінія від кам'янецької електростанції постійного струму.

михайлівс провулУ радянський час Фурлейський узвіз називався спуском Чернишевського. Сьогодні він не має ні садиб, ні імені – просто безіменно збігає донизу.

Вали, які обмежували Довгу вулицю зі сходу, дали народну назву вулиці, що проходила внизу. Офіційно вона називалася Східним бульваром чи Східною вулицею. Президія міськради 11 вересня 1990 р. відновила народну назву вулиці – Вали.

1941 року німецька авіація зруйнувала більшу частину Східного бульвару. На вулиці Вали під схилом, де вгорі розмістився ДНЗ №17, є запаси червоної глини, яку використовували місцеві гончарі для різних виробів, зокрема глиняного посуду.

ПРОВУЛОК МИХАЙЛІВСЬКИЙ

михайлівськийПровулок отримав назву від Михайлівської церкви (Святого Архангела Михайла), що неподалік від коледжу культури. Але церкви вже давно немає. Вона перестала існувати приблизно 1761-1773 року. В описі за 1700 рік вона згадується, як: «Церква Святого Михайла Архангела, оточена кам’яним муром з ґрунтами, що до цієї церкви належать». Стояла церква в кінці ХІХ століття ймовірно на кінці саду доктора Пшиборського, який знаходив там багато людських кісток, що свідчить про розташування церковного цвинтаря. Провулок носив також назву Зарванський, який відходив від Зарванської вулиці. Є ще там і Михайлівський узвіз.

михайлівський узвізПраворуч майже квартал займає територія і будівлі коледжу культури. Ліва сторона – житлова забудова. Тут дуже тісні ділянки, сусід сусіду дивиться у вікна, будинки здебільшого недоглянуті, територія біля них захаращена. Провулок має 270 метрів, дорожнє покриття як і скрізь у Старому місті просить ремонту. По провулку може проходити туристична стежка, як прохід до каньйону.


Теги: крокуємо містом, Старе місто

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Послуги

Производство подставок под мобильные телефоны на витрину.
Любые размеры под заказ и со склада.
http://promplastic.com/content/33-podstavki-dlya-telefonov-na-vitrinu




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.