Перейти на мобільну версію сайту


17.11.2017

РЕПОРТЕР КРОКУЄ КАНЬЙОНОМ

SAM_3922Минулого тижня репортер вже пройшов двома вулицями Старого міста. Всього в цьому районі є 21 вулиця, 5 провулків, 2 узвози та 4 майдани. Остаточно назви вулиці Старого міста отримали 11 вересня 1990 року, коли Президія Кам’янець-Подільської міської ради народних депутатів відновила історичні назви вулиць і майданів. Тут є дві довжелезні вулиці, що знаходяться в самому низу, в каньйоні річки Смотрич, з лівого боку Онуфрієвська, з правого – Руська. Вони належали кам’янецьким передмістям – Долині та Заводдю. 

РУСЬКА

Вулиця Руська майже повністю огинає Старе місто. Кільце не змогло замкнутися через таку перепону як Замковий міст. Вулиця простягнулася від Польської до Руської брами. Колись Руська називалася Долиною, бо ж дійсно знаходиться у самій долині кам’яного острова і складалася колись із чотирьох вулиць – Руської, Віттовської, Преображенської та Набережної. Руська тягнулася від Руської брами до казарм фортеці, Віттовська вулиця простягалася до садів де Вітте. За нею до Новопланівського мосту, де колись внизу стояла церква Преображення Святого Спаса, була вулиця Преображенська. Цю назву міська дума надала 27 лютого 1900 року. Вулиця Набережна тягнулася від Новопланівського мосту до Польської брами. Уже в радянський час Преображенська стала вулицею Робітфаку, а Віттовська – руська хаткиКомсомольською. А вже після війни всі чотири вулиці стали однією – Комсомольською. У 1989 році вулицям Старого міста вирішили повернути давні назви. Була пропозиція, щоб розбити Комсомольську на три – Руську, Віттовську і Набережну. Та 11 вересня 1990 року президія міськради вирішила не шматувати вулицю, а надати їй назву Руська. Можливо, тепер і її декомунізують та назвуть на честь Симона Петлюри.

Вулиця має 2600 метрів і починається майже від мосту, що веде на Польські фільварки. На цій ділянці зліва кам’яний мур, з іншого боку – пагорб. Дорога тут жахлива, щоправда залишки бруківки спостерігаються. Далі по ходу зліва на берегу Смотрича колишній пивзавод, нині історична будівля в жахливому стані: вибиті вікна, обдерті корпуси, занедбана територія. Заснувала цю броварню 1872 р. баронеса Евеліна Юній. Спочатку це було два триповерхових цегляних будинки, в яких був склад і погріб. 1888 року з’явилася напівпідвальна льодовня, через два роки – приміщення для складування і сушіння, згодом – житловий будинок у два поверхи. Свого часу тут випускали пиво світле і темне, його розливали здебільшого в діжки, а частину – у фірмові пляшки. Також виготовляли напій із бджолиного меду шляхом бродіння. Старші кам’янчани пам’ятають смак кам’янецького пива. Нині ця будівля руйнується. Далі на шляху – руськаколишні порохові склади за адресою Руська, 15. Історики вважають, що порохівню збудували 1730 року або 1778–го. 1980 року були плани пристосувати її під експозицію музею. Далі з обох боків вулиці – халупи, а з лівого боку – городи виходять до річки. Пройшовши ще – натрапляємо на КНС. Далі на нашому шляху сади де Вітте. У давнину Ян де Вітте, колишній комендант фортеці, за 715 злотих купив у Катерини Гжебовської ділянку і збудував тут літній палац, висадив сад та влаштував винокурню. Пізніше свою садибу він подарував Подільському приказу громадської опіки для влаштування тут лікарні. Саме з того часу, тобто з 1801 року, бере початок наша міська лікарня, але вже 1872 року лікарня перебралася на Новий план. Місце, де був маєток, так і залишило за собою назву сади де Вітте. Волонтери щороку влаштовують тут генеральне прибирання. І знову ж таки, не так давно, як та місцина була улюбленим місцем відпочинку кам’янчан. Люди полюбляли там гуляти, снували човни Смотричем, грав духовий оркестр. У 50–60-х роках тут була човникова станція. 

Далі – старезні будиночки, в яких і досі мешкають люди, хоча трохи більше 20 років Комсомольську відселяли, адже тут були постійні затоплення, і людські хати руйнувалися, мешканці тижнями сиділи без світла та місяцями без питної води. Тут не скрізь є каналізація, й усі нечистоти прямували і прямують у річку. Нині ж неприглядну картину можна спостерігати з Новопланівського мосту. До речі, його було зруйновано під час війни. До мосту, який перекинувся з руська серединаодного берега річки на інший, є підвісний місток, який полюбляють туристи, він є сполученням через Смотрич. Його, до речі, теж під час повені змивало, але постійно ремонтували. Правий берег річки ще частково забудований, а от на лівому будинки були зруйновані і тепер тут непролазні хащі. Тут намагалися облаштувати табір для дітей і загороджували територію, але на все потрібні дозволи. Далі на шляху – електростанція, щоправда вона недіюча. Станція давала неякісний струм і, збудувавши гідроелектростанцію у підніжжя Старої фортеці, потреба в ній відпала. Десь у середині вулиці натрапляємо на покинуті і напівзруйновані хатини, а поруч непогані хати під сучасними дахами. У районі багатоповерхового будинку №100 і ближче до кінця вулиці хатини досить низькі і нагадують «коморки папы Карло».

Дорога на всій Руській з ямами та баюрами, тут можна запросто залишити ходову від машини. На всій відстані є 5 містків, які ведуть на Польські фільварки, звідти можна потрапити на Руську та в Старе місто, до Лебединого озера, у дендропарк та два мости ведуть з Руської, що ближче до Руської брами, на Руські фільварки. За будинком №100 у напрямку Руської брами на вулицю Руську виходить історична гігантська будівля Казематних казарм, де востаннє руська3хазяйнувала тютюнова фабрика. Нині вони законсервовані, але хтось щось робить і цікавість репортера ні до чого не призвела, адже на сторожі там злі собаки: шкода було джинсів, бо ж могли «полатати». І ще, навпроти будинку №100 дуже захаращена територія, у глибині хатина-розвалюшка, повз яку можна пройти на міст, що виходить на Руськофільварецькі сходи. 

На всій вулиці не було видно бродячих собак, на відміну від злющих на Руських фільварках. Домогосподарства на Руській здебільшого захаращені і, чесно кажучи, соромно від туристів. Закінчується вулиця Руська Руською брамою. Вона була потужною оборонно-гідротехнічною спорудою. Мала 8 башт, 250 метрів мурів.

Вулиця Руська неприваблива для проживання. Напевне, колись там біля води селилися люди, ы тепер у спадок нащадкам переходили ті хатки. Хтось їх відбудовував, а хтось так і живе. Дорога тут просто жах, проте МРЕМ проводить заміну старих зігнивших дерев’яних стовпів на нові бетонні і веде туди не електричні дроти, які павутинням снують у повітрі, а сучасний кабель.

онуфрієвськаОНУФРІЄВСЬКА
Ця вулиця простягнулася по лівому березі Смотрича напівдугою, впритул до скель каньйону. Вона має 1080 метрів і починається неподалік Польськофільварецьких сходів. Колись вона закінчувалася біля греблі колишньої водної станції, але тепер тягнеться до району порохових складів, бо ту частину вулиці свого часу відселили, а в тих розвалюхах, які залишилися, просто кам’янецьке дно для наркоманів, волоцюг та профур.

Назву вулиця отримала від Онуфрієвської церкви, яка була там кілька століть тому. У давні часи Онуфрієвська була передмістям і називалася Заводдя та відносилася не до Старого міста, а до Нового. У радянський період вулиця носила ім’я народного месника Устима Кармалюка. Вулиця не має багато домоволодінь, на початку було приватне житло, а тепер там готельний комплекс і до річки зовсім немає можливості пройти. Крім того, приблизно в тому місці БРДМ катає туристів і зіпсував берег біля мосту, який поєднує Руську і Онуфрієвську. Далі наш шлях проліг вузькою стежкою у хащах, з яких шкірять зуби напіврозвалені будиночки. Далі йде пустир, де молодь гуляла в купальську ніч, але згодом гуляння перебралися в інше місце. Потім вулиця заходить майже у скелю каньйону: колись тут теж були старі будинки. А ще на цій вулиці знаменитий 27-метровий водоспад і білий олень. Також неподалік є струмок і Новопланівські сходи, які ведуть від Лебединного озера вниз до кладки у каньйон Смотрича. Старожили пам’ятають, що в 50-60-х роках сходи фаренгольцаминулого століття як з боку вулиці Руської, так і наприкінці Онуфрієвської була водна станція. Спеціальний міст за допомогою шлюзів допомагав наводнити річку. Тепер це покинута споруда. До речі, саме з Новопланівського мосту, там, де нині екстримали літають над каньйоном, полюбляли стрибати вниз самогубці. Словом, тут страшно ходити, а ще донедавна кам’янчани тут мали змогу купатися. Також у скелі є печери, тут ростуть рослини з Червоної книги. Саме тому виникли суперечності навколо грандіозного проекту, який запропонував власник «Гала-готелю», де планували облаштувати відпочинкову і розважальну зону нашого міста. Тут планували відбудувати шлюз і облаштувати сцену, вичистити каньйон від хламу і хащів, облаштувати різні атракціони, пляж, туристичні стежки тощо, щоб було де подітися і провести час кам’янчанам і туристам. Якщо Руська від початку і до кінця має транспортне сполучення, то на Онуфрієвській це проблематично, бо ж проїзду там немає.

СТАРОПОШТОВИЙ УЗВІЗ
Якщо з Руської піднятися вверх, то майже паралельно до Довгої йде Старопоштовий узвіз. Саме з цього боку в місто завозили пошту, адже Кам’янеь в ХVІІІ-ХІХ століттях був міжнародним транзитним поштовим центром. До середини ХVІІІ століття узвіз носив назву вулиця Польська, бо розпочинався від Польської брами. Якийсь час він мав назву Баторіївський спуск, отриману від башти Стефанія Баторія. На початку вулиця досить крута, потім – рівненька. Вона має 300 метрів, тут є гарних кілька будинків-маєтків. Але здебільшого будинки старі, занедбані та обдерті. Якщо їх не змогли відремонтувати в ті часи, коли були гроші і ремонтували їх за рахунок бюджету, то тепер кожен будинок має подбати, аби його фасад виглядав пристойно. Дорога тут теж поганенька, проте людям недалеко добиратися до громадського транспорту.

руська5 руська кінець


Теги: крокуємо містом, каньйон

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Послуги

Осуществим Вашу мечту материнства. Поможем забеременеть женщине. Наши доноры все проверены по многим параметрам. Обращайтесь ответим на все вопросы
https://donorspermy.com/




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.