Перейти на мобільну версію сайту


23.08.2019

ПРО ВБИРАЛЬНІ, СМІТТЯ, ДОРОГИ, ЕКОЛОГІЮ

туалетНа початку липня Міністерство охорони здоров’я опублікувало проект змін до «Державних санітарних норм і правил утримання територій населених місць». У проекті передбачено більше громадських вбиралень, контейнерів для сортування сміття та лавок на вулиці і водночас заборонено пісок на дорогах, омолоджувальне кронування і вигрібні ями. Але цей проект ще на стадії обговорення.

ВБИРАЛЬНІ
Якщо ці запропоновані зміни до ДСН будуть прийняті, то є сподівання, що громадських вбиралень в місті побільшає. Адже за новими правилами відстань між ними має бути не більше ніж 700 метрів. У місцях, де прогнозують великі скупчення людей, їх розміщуватимуть через 300 метрів, і принаймні по одній – у зелених зонах. Крім того, кожна вбиральня тепер повинна мати сповивальний столик та доступ до питної води.

Нині в нашому місті з туалетами велика проблема, адже їх катастрофічно не вистачає. Маємо 4 вбиральні, а ще одна будується в старому місті. Але мешканці міста та гості можуть користуватися туалетами в закладах громадського харчування. Та не кожен наважиться зайти в кафешку справити нужду. А тим більше діти. Тому й у нашому місті підмочений і «замінований» чи не кожен кущ, кожна підворітня. Особливо це відчутно влітку, коли сонце нагріває аміак, тоді здається, що місто – суцільна вбиральня. Але нині міський бюджет не має грошей на таку кількість вбиралень, які відповідатимуть ДСНам. Та вихід доведеться знаходити. Адже, якщо тебе притисне на Черемушках, там навіть бігти немає куди, район щільно забудований і лише на залізничному вокзалі можна потрапити до вбиральні. Уявіть собі діти граються на дитячому майданчику в центрі Черемушок і що робити? Кафешок чи інших громадських місць з вільним доступом до туалетів там немає. Та що там говорити про доступ до базових потреб на вулицях міста, якщо в медичних закладах і зокрема в сучасних амбулаторіях сімейної медицини пацієнти не можуть відвідати туалет, адже ним можуть користуватися лише працівники.

СМІТТЯ
За станом на 2015 рік, в Україні переробляли близько трьох відсотків відходів. Для порівняння, у Данії це 69%. Попри те, що з першого січня 2018 року за законом «Про відходи» сортування є фактично обов’язковим, значно більш поширеними сьогодні залишаються низові ініціативи у цьому напрямку, наприклад рух «Україна без сміття». Але у цьому питанні наше місто задніх не пасе. Кам’янець ще шість років тому закупив контейнери для роздільного збору сміття, але особливого толку з того не було, адже все сміття скидалося в один сміттєвоз, в тому числі й будівельне, яке потрапляло в контейнери від споживачів цієї послуги. Як результат, контейнери ламалися, псувалися, місця, де переробляти вторсировину, теж не було. Та найбільша проблема – це самі люди, які не хочуть дотримуватися правил гуртожитку. Якось, перебуваючи в Німеччині, знайома понесла сміття до контейнерів, у них воно дома сортується, і повернулася з кількома пляшками назад. Я здивувалася, мовляв, чому не викинула. Виявляється, контейнер з коричневим склом був зайнятий і фрау не кинула свій пакунок на майданчику, а забрала додому. Потім вона зателефонувала куди потрібно і вже ввечері вона звільнила своє житло від решти пляшок. У нас би це скло кинули до білих пляшок чи в папір, а швидше за все, просто на землю. Тому ми й потопаємо у сміття і киваємо на владу. А такі базові знання, як поводити себе в різних сферах життя, мають прививатися ще з дитячого садка, школи.

Хоча на уроках дітям щось розповідають про такі речі, але якби їх залучали до прибирання сміття, то повірте, вони б обгортки і пляшки не кидали де заманеться. Хоча де ж батьки дозволять, щоб їхнє чадо залучили до такої непрестижної роботи.

Отже, санітарні норми зобов’язують встановлювати контейнери для сортування сміття. На організованих смітниках повинна бути можливість сортувати пластик, скло, метал, папір та органіку, а у парках та скверах мають бути урни для пластику, скла та несортованого сміття. Та у нас знову ж свідомість ще не доросла. Кілька років тому влада подбала за встановлення урн на вулицях міста. І добре пам’ятаю, як на Князів Коріатовичів встановили урни, а вже на ранок якась мерзота їх поламала. На інших вулицях теж були урни, але щойно розпочався навчальний рік, як ті урни були побиті й викорчувані. Потім ті, які можна було ще врятувати, учні профтехучилищ ремонтували, але їх знову нищили...

А що стосується баків для роздільного збирання ТПВ, то вони в нас теж були встановлені, але їх прибирання було досить цікавим. Доки сміттєвоз приїде за сміттям, то безхатьки вже повибирають папір, пляшки, пластик. Ще до прийняття нового закону в контейнерах було 70% корисного сміття, а тепер вже його лише 10%. Підприємливі «санітари міста» розподілили його на райони впливу, закріпили за собою ділянки і сорт сміття. Одні збирають папір, другі – пляшки, а потім їх здають у пункти прийому. Наразі їх є відомих 6. Спочатку намагалися контейнери для роздільного сміття убезпечувати, прикріпили до них колодки, але безхатьки їх збивали і ламали контейнери, тому їх перестали зачиняти.

Та попри все, за новими правилами, відстань між урнами на вулицях має бути не більше 60 метрів. Раніше вона залежала від щільності населення, але загалом могла бути не більше ста метрів. Урни повинні бути на кожному з кутів перехрестя, біля зупинок громадського транспорту, входів у метро та вокзали, громадські будівлі.

Крім того, у ДСН додатково прописали, що скидати побутове та зметене сміття у зливоприймальні колодязі заборонено. Натомість їх варто оглядати та чистити раз на три місяці. У важливості догляду за цими комунікаціями кам’янчани вже мали можливість переконатися під час літніх злив, коли місто заливало дощовою водою.

ПРИБИРАННЯ ЛИСТЯ
У проекті змін до ДСН повністю забороняється спалювати листя, хоча у чинній редакції це стосувалося лише території житлової забудови, парків та скверів. На шкоді такого «прибирання» разом з екологами та активістами вже наголошувала Уляна Супрун.

– Під час згоряння тонни рослинних залишків у повітря вивільняється приблизно 9 кг мікрочастинок диму. До його складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук, – стверджує пані Супрун. – Спалення рослин та листя з міста може бути навіть більш небезпечним, адже на них осідає забруднення з повітря. Крім того, паління листя та трави збільшує ризик виникнення пожеж, як шкодять не лише людям, але й тваринам та середовищу їх проживання. В Україні заборонено палити листя та іншу рослинність без дозволу відповідних державних органів, і Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає за це штраф від 170 до 340 гривень.

Натомість зібране листя у МОЗ пропонують вивозити для компостування. Від нього будуть прибирати проїжджу частину, відокремлені трамвайні лінії, велодоріжки та тротуари. А ось у скверах та парках листя збиратимуть лише на організованих газонах, при цьому додатково їх підживлюючи.

Взагалі не варто ділити так чітко: газони прибираємо, а все інше – ні.

З прибиранням опалого листя просто ситуація анекдотична. Одні прибирають до бордюру, інші – зелену зону. Пройшла прибиральна машина по вулицях, а вже пізніше знову на дорозі виникли купи листя. Люди його позмітали з зеленої зони, і воно вже аж до весни лежало купками. Знову ж це про свідомість людей, як і не варто чекати свідомості від приватного сектору. Щороку приватний сектор палить сміття навесні і восени, а деякі «газди» наважуються це робити і в шалену літню спеку, коли й без диму дихати нічим, а тут ще й багаття розводять. Зрозуміло, що ніхто за кожним господарем бігати не буде і штрафувати теж, бо ж це скільки інспекторів потрібно мати, щоб встигати їздити за кожним. Єдиний дієвий метод – штрафувати не на копійки, а на тисячі гривень, бо ж легше заплатити триста гривень штрафу, аніж найняти когось, щоб вивіз, і заплатити йому.

туалет-1ПРИБИРАННЯ СНІГУ
З огляду на статистику, за січень 2019 року лише в Кам’янці через ожеледицю травмувалася понад сотня людей. Не дивно, що в МОЗ вирішили уточнити також правила прибирання снігу та льоду. Територію медичних закладів, пішохідні переходи, велодоріжки та тротуари потрібно чистити до твердого покриття. При чому останні – на ширину не менше ніж 120 см.

Проект наказу забороняє посипати вулиці піском: він забруднює вулиці, а з настанням весни дрібні частинки піднімаються в повітря, утворюючи пил. Від солі поки не відмовляються: пішохідні та велосипедні шляхи будуть посипати гранвідсівом (дрібною гранітною крихтою) з вмістом солі 7%. Суміш повинна зберігатися на вулиці у спеціальних контейнерах, розміщених кожних 200 метрів, а після закінчення зимового періоду збиратися та зберігатися до наступного року. Наше місто вже такою сумішшю користується. Хоча й після неї навесні чимало бурду на вулицях міста. Уся ця суміш прилаштовується під бордюром.

Зміни стосуються також пріоритетності прибирання: спочатку треба чистити тротуари та велошляхи, а вже потім дороги. Таку систему запровадили у містах Швеції: дослідження показали, що через неприбраний сніг пішоходи травмуються втричі частіше за автомобілістів, а автоцентричний порядок прибирання задовольняє потреби передусім чоловіків.

Нові пункти стосуються також бурульок – ще однієї причини травмування містян взимку. Вже є приклади, коли небезпечний лід з будинків прибирають механічно. Щоб він не утворювався, у МОЗ пропонують звернути увагу на покрівлі: вода не має стікати з їх країв, а вирви і трапи повинні мати підігрів. Це звичайно смішно і нереально. Фантастика, хоча й можливо в далекому майбутньому таке станеться.

БЕЗБАР’ЄРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
У проекті змін до ДСН з’явилися також положення про зручність та доступність міського середовища. Він містить три основні пункти. Перший – забезпечити пологі з’їзди з усіх тротуарів шириною не менше 120 см. Це значно полегшить пересування людям з інвалідністю, батькам з дитячими візками та іншим маломобільним групам населення вулицями міст. Пологі з’їзди також повинні забезпечуватися на всю ширину велодоріжки. У цьому питанні Кам’янець теж не пасе задніх.

Друге положення також стосується безбар’єрності. Усі надземні та підземні переходи повинні мати ліфт, підйомник або пандус. Якщо ж можливості це забезпечити немає, потрібно продублювати шлях наземним переходом. Більшою мірою ці пункти вже зафіксовані у оновлених державних будівельних нормах, зокрема, ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці і дороги населених пунктів». Вони почали діяти у вересні 2018 року і всі об’єкти, що проектують після, повинні відповідати таким вимогам. Але й тут перебори. Через оці норми в місті до будинків, у яких розташовані магазини та офіси, понапричіплювали якихось рахітних пандусів, якими ніхто і ніколи користуватися не буде. Але це жахіття на очах у містян. 

Крім того, за пропозицією МОЗ кожні 300 метрів на вулиці потрібно розмістити лави для сидіння. Це потрібно передусім для тих, кому важко пройти великі відстані без відпочинку, наприклад, людей похилого віку.

В ідеалі це дійсно було би дуже добре, але, як не прикро, у місті багато вандалів, які трощать лавки, причому переважно вночі. А ще лавки слугують спальним місцем для безхатьків і на них здебільшого бридко сісти. Можливо, коли вже запрацює проект «Безпечне місто» і встановлять відеокамери, тоді й буде сенс встановлювати пристойні урни, лавки, ліхтарі.

ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ ПИЛУ
У 2016 році за даними ВООЗ Україна посідає перше місце у світі за кількістю смертей від забруднення повітря мікрочастинками PM2.5. За статистикою 120 людей на 100 тис. населення передчасно помирають внаслідок такого забруднення. У Кам’янці транспорт залишається найбільшим, проте не єдиним джерелом забруднення. Але основною причиною появи бруду на вулицях є відкритий грунт, який сповзає на дороги, тротуари, який за колесами розвозять автомобілі з будівельних майданчиків та полів.

У проекті змін до ДСН передбачено, що весь ґрунт у місті повинен бути закритий газоном, багаторічними рослинами, пристовбурними решітками або мульчею. Рівень газону при цьому повинен бути нижчим за пішохідну чи проїжджу частину, щоб під час дощу чи поливу ґрунт не вимивало на них.

Велику частину бруду розносять також автомобілі, що паркуються на газонах. У МОЗ пропонують унеможливити такі парковки встановленням спеціальних стовпчиків. Крім того, миття транспорту при виїзді з будівельних майданчиків, кар’єрів, звалищ та подібних територій стане обов’язковим. Кількість пилу повинна також зменшитися після відмови від використання пісково-соляної суміші взимку.

ОЗЕЛЕНЕННЯ
Перш за все, у проекті змін пропонують на кожні дві смуги руху забезпечувати смугу озеленення. У МОЗ радять обирати стійкі до загазованості та місцевого клімату дерева, що здатні утворювати тінь та виробляти кисень. З цим добре справляються, наприклад, липи та клени. Зараз багато міст почало відмовлятися від каштанів, адже вони хворіють та жовтіють вже у середині літа. І тоді не виконують ні естетичної, ні очисної функції. У проекті також вказано, що саджанці повинні бути старше 10 років зі сформованою кроною.

Для смуг озеленення заборонено використовувати декоративні види. Зазвичай декоративні дерева значно нижчі, висотою всього 3-4 метри, а тому можуть заважати пішоходам та транспорту. Вони мають менше листя і тому не так ефективно нейтралізують забруднення. У Міністерстві також склали перелік рослин з колючками або отруйними плодами, які заборонено садити у населених пунктах. Можливо, перелік варто було б доповнити і видами, пилок яких викликає алергію.

Міністерство охорони здоров’я також планує заборонити омолоджувальну обрізку дерев. Частина дерев, наприклад дуби та берези, погано переносить таку обрізку. Крім того, вона часто виконується з порушенням технологій, що призводить до хвороб та загибелі дерев. З грудня 2018 року мораторій на таку обрізку дерев діє у Києві, але якщо зміни до Державних санітарних норм будуть прийняті, заборона пошириться й на інші міста України. Натомість у МОЗ розробили алгоритм для оцінки стану дерев. 

Ще одна пропозиція у проекті – інвентаризація дерев раз на п’ять років та створення реєстру з інформацією про координати, вид, сорт, діаметр стовбура та стан кожного з них. Ці дані допоможуть створювати плани з розвитку зелених насаджень. Така карта є, наприклад, у Нью-Йорку. Крім власного номера, розміру та сорту, для кожного дерева зазначений також екологічний внесок: кількість очищеного повітря, виробленої енергії та затриманої води у грошовому еквіваленті. Але для цього нам потрібно буде створювати ще одну екологічну службу з сучасною лабораторією, а це наразі неможливо.

Теги: нове в Державних санітарних нормах

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.