Перейти на мобільну версію сайту


13.12.2019

ОДНОКЛАСНИКА ВІДПРАВИВ НА ОПЕРАЦІЙНИЙ СТІЛ

БулінгЧимало випадків булінгу стаються у школах, коледжах, вишах та навіть на вулицях і в кафе. Зовсім незнайомі люди можуть підійти і почати «качати» свої права перед іншими, намагаючись щось довести. Чи то вищий соціальний статус, чи навпаки проблеми в сім’ї спонукають зазвичай підлітків та молодих людей до злочинів.

Нещодавно у Вербцецькій школі стався такий злочинний вчинок. Один хлопчик, який фізично сильніший, ні за що, по-звірячому побив свого 13-річного однокласника. Конфлікт розпочався з того, що сильніший плюнув на куртку постраждалому. Той обурився, сказавши: «Чого це ти на мене плюєш?». «Це ти на мене плюєш!» – вигукнув кривдник і заїхав йому в обличчя. І як результат, хлопчина отримав перелом кісток носа та струс мозку. Постраждалу дитину у важкому стані переправили в ОХМАТДИТ міста Києва. Хлопчині проведено складну операцію. І швидше за все, однієї не вистачить. Кожен з нас розуміє, що за все потрібно платити. Та коли цей жахливий випадок стався, батьки кривдника одразу оцінили ситуацію і що буде їхньому сину та їм зокрема за таке виховання, запропонували оплатити всі витрати постраждалому. Звісно його батьки погодилися на таку пропозицію, адже розуміли, що іншого виходу не мають, бо ж хто рятуватиме їхню дитину без грошей.

Та як на мене, вони вчинили зовсім неправильно. Потрібно було негайно викликати поліцію, хоча це повинно зробити керівництво школи, але «честь мундира» потрібно було рятувати. Бо ж заява у поліцію означатиме численні перевірки у школі, догану вчителеві та директорові, опитування учнів, які, можливо, могли б бути свідками тієї ситуації та можуть знати подробиці. А також інших причетних, які до цього були невідомі. Батьків же можна зрозуміти, їм тієї миті було не до того, та й зазвичай у таких випадках люди розгублені...

Проте заяву в поліцію написати потрібно обов’язково і ще не пізно. Можливо батьки постраждалого ще це зроблять, щоб захистити свою дитину і навчити кривдника та показати йому, що є закон. Бо ж безкарність призведе до подальшого свавілля. Люди повинні знати, що кожен злочин має бути покараний. А в цьому випадку це чистої води булінг. Це доволі новий термін, який означає агресивну поведінку щодо окремої особи або групи з метою домінування, приниження, фізичного чи психологічного самоствердження. Він може проявлятися у випадках психологічного тиску (приниження, погрози, висміювання тощо) та фізичних знущань (штовхання, побиття, принизливий фізичний контакт). Не рідко ці два типи об’єднуються.

З такими випадками зіштовхувалася і я. Під час навчання в школі я неодноразово була свідком булінгу серед учнів та навіть між вчителями і учнями. Найчастіше це траплялося через різницю в соціальних статусах або психологічних типах особистостей. Наприклад, учень з забезпеченої сім’ї міг собі дозволити висміювати, принижувати, погрожувати дитині з нижчим соціальним статусом, бо він знає, що його батьки ніяк на це не відреагують, або ще гірше, підтримають таку поведінку свого чада. Чи коли дитину «сіру мишку» через її спокійний характер кривдять ті, хто більш активний, і таким чином самостверджуються. Трапляється й таке, що вчитель може обзивати або бити учня. Свідком однієї із ситуацій я стала, навчаючись у 8 класі. Мій однокласник вирішив «пожартувати» з іншого. Взяв у руку ручку та підставив на стільчик гострієм догори, розраховуючи, що коли інший буде сідати, лише вколиться. Інший хлопець не бачив ручку і швидко сів на стілець, у результаті отримав розрив прямої кишки та потрапив на операційний стіл.

Ще один випадок стався на уроці фізкультури, коли діти кидалися м’ячем і вдарили комусь у голову. Вчителька подумала на одну з учениць, підійшла до неї і штовхнула так, що та вдарилася об стінку та отримала струс мозку. Дивує в таких ситуаціях те, що керівництво потім викликає батьків до школи та просить «зам’яти» цю справу і не писати заяву до поліції, щоб уникнути розголосу та проблем. Але потім проблеми вже у постраждалої дитини, починається її тотальне цькування як з боку вчителів, так і однокласників, бо ж батьки дали слабину і не змогли законно захистити своє дитя, а показали, що можна ображати, потім з ними й залагодити є перспектива. Врешті-решт дівчинку довелося перевести в іншу школу, бо дійшла справа до того, що її постійно вчителі занижували оцінки, а однокласники з того тішилися. Педагоги за честю мундира забувають про те, що вони мають виховувати повноцінних учнів, а не намагатися їх калічити духовно. А потім дорослі нарікають на молодше покоління, що воно жорстоке, погано виховане, бездушне. При цьому вони забувають, що те зло, яке вони самі ж породили, потім до них і повертається.

Часто доводиться зіштовхуватися і з моральним булінгом. Чула від знайомих історії про те, як їхня дитина не отримала подарунок на новий рік, бо батьки не здали гроші, чи коли вчитель свідомо перед усім класом принижував дитину, бо не заплатили за ремонт класу. Або коли немає можливості оплатити поїздку на екскурсію і через це висміюють дитину. Є такі вчителі, що свідомо налаштовують клас агресивно реагувати на те, що один відрізняється від всіх, таким чином змушують і учня, і батьків чинити опір або «вливатися в систему».

Булінг1Замість того, щоб такі ситуації згладити, вчитель спекулятивним методом намагається меркантильні засади втілювати в життя будь-якою ціною. Таким чином вони негласно дають дозвіл на цькування і приниження, а також привід позбутися незручних для себе і школи учнів та батьків. Адже після таких випадків батьки зроблять все можливе, щоб захистити себе і свою дитину та заберуть її в інший колектив. У тій школі, у тому колективі, де керівник на своєму місці, хто притримується усіх правових і моральних законів, там буде порядок у колективі, і там максимально буде захищена дитина як особистість, як член сучасного суспільства.

ДЛЯ БАТЬКІВ
Коли кривдник починає цькування, він отримує задоволення від негативної реакції жертви, яку він і очікує: чим більше засмучується і злиться об’єкт, тим більше радіє той хто ображає. Дуже багато агресорів не усвідомлюють що вони такими є, а не просто жартують. Вони думають, що їх начебто поважають за те, що вони такі жартівники.

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу? Діти, які страждають від булінгу, зазвичай не хочуть йти до школи, плачуть або вигадують якісь хвороби. Вони не виявляють активності у спільній діяльності класу чи позакласних заходах. Часто помітні зміни у поведінці, усамітнення. Дитина починає губити гроші або цінні речі, приходить додому в порваному одязі чи зі зламаними речами. Коли запитуєте, що трапилося, не може реалістично пояснити. Вона може говорити про те, що залишить школу, відмовляється від участі в шкільних заходах;

Не контактує з однолітками: не дзвонить, не переписує, не має в кого запитати домашнє завдання, ходить до школи одна. Розмальовані руки, або специфічні малюнки на полях у зошиті. 

Психосоматичні симптоми: біль у животі, ломота в тілі, вірусні інфекції. Це те, на що варто звернути увагу батькам, особливо, якщо ви відчуваєте, що ваша дитина поводить себе не так, як зазвичай. Не завжди в дитини, яка каже що у неї все добре, дійсно все добре.

За статистикою близько 67% українських дітей піддаються цькуванням навіть не усвідомлюючи того. Завжди у соціальній системі є «лідер» і «вигнанець». Ще у початковій школі булінг може проявлятися серед учнів, але не в таких жорстких формах. Щойно вчитель будує систему конкуренції, пріоритетів, діти починають один одного травити. Справжні прояви булінгу починаються у віці 10-11 років, коли настає підліткова криза.

ПРИЧИНИ БУЛІНГУ
Є декілька основних причин, чому діти стають жертвами булінгу:

1. Занижена самооцінка. Навіть якщо вона проявляється через зверхність, нарцисизм.

2. Домашня атмосфера. Приниження і знецінення вдома, або надмірна опіка і жалість. Дитина в школі створює навколо себе такі обставини, які оточують її вдома.

3. Атмосфера в класі. Є колективи створені самостійно, або руками вчителя. Буває, що учень свідомо шукає слабшого, щоб використовувати його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Що робити батькам? У першу чергу дайте відчути, що ви завжди поруч і готові підтримати та захистити. Дитина має бути впевнена, що вона не винна у тому, що відбувається, і може все відверто розповісти. Їй може бути неприємно говорити на цю тему, тут потрібне терпіння та делікатність, поставте себе на її місце. Продумайте разом варіанти що на деякий час допоможуть уникнути тієї атмосфери та поясніть, що немає нічого поганого в тому, щоб розповісти про агресію щодо когось. Запропонуйте свою допомогу, але не наполягайте, нехай дитина сама прийме рішення (окрім ситуацій з фізичним насиллям). Важливо зрозуміти, чому саме дитина стала жертвою булінгу та при необхідності звернутися до дитячого психолога. У випадку з дитиною-агресором важливо не применшувати серйозність ситуації та наслідки, які можуть бути. Тримайте зв’язок із вчителями, щоб упевнитись, що дитина намагається змінитися. Агресія може вказувати на емоційні проблеми дитини та розлади поведінки, покарання та загрози тут не спрацюють. Чітко й наполегливо, але без гніву дайте зрозуміти, що така поведінка є дуже серйозною проблемою і не припустима в майбутньому. У свідомості деяких людей насильницька модель поведінки стає найбільш привабливою, бо вона для них найбільш ефективна. Вони бачать, що таким чином інші люди досягають високих результатів.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – ПАЛЬЧИКОМ ПОГРОЗЯТЬ
За процедурою, якщо є конфлікт, у навчальному закладі засідає дисциплінарна комісія, яка вирішує чи суперечка поодинока, чи це відбувається систематично. У разі останнього, звертаються до ювенальної превенції Нацполіції та до соцслужб. Також напряму можуть звернутися і самі батьки. Далі справа передається до суду, який вирішує міру покарання. 19 січня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
Адміністративна відповідальність за булінг – штраф від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів громадян (від 850 до 1700 грн) або громадські роботи від 20 до 40 годин.

Підлітки з 16 років за свої дії відповідатимуть самостійно. За молодших покарання відбуватимуть батьки. Також може дістатися й керівникам закладів освіти, якщо не повідомлять про цькування відповідним органам. На жаль, насильство у школі – буденна реальність для багатьох людей в усьому світі. Переслідування, знущання, погрози онлайн, образи – все це негативно впливає на школяра та його успіхи в навчанні.

Булінг2У школі вирішальна роль у боротьбі з булінгом належить учителям. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків (осіб, що їх замінюють), представників місцевих органів влади та громадських організацій. Цькування та фізичний тиск на дітей неприпустимий у школах. Якщо раніше часто на це дивилися крізь пальці, то сьогодні в Україні вирішили жорстко карати учасників конфлікту.

Жорстокість серед дітей значно збільшується, а їхні злочини стають моторошнішими. Є різні причини підліткової злочинності, але найчастіше це неналежний догляд за дітьми. Крім того, згубний вплив на неповнолітніх справляє телебачення, що пропагує насильство і життя заради власного задоволення. На жаль, кримінальної відповідальності кривдникам вдається уникнути, особливо неповнолітнім, адже кримінальну відповідальність несуть особи, яким до вчинення злочину виповнилось 16 років. Але за деякі злочини кримінальна відповідальність може настати з 14 років. Особи, які вчинили злочин у віці з 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності за такі види злочинів: умисне вбивство, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, умисне знищення або пошкодження майна; пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів тощо.

У нашому випадку травмування хлопчика має розцінитися як завдання йому умисного тілесного ушкодження і має бути порушена кримінальна справа з цього приводу та адміністративна стосовно булінгу. І крім батьківської відповідальності має бути й відповідальність неповнолітньої особи. Бо ж що виходить, якщо ти злочин вчинив до 14 років, то тобі нічого не буде. Це неправильно. Виходить злочинцю погрозили пальчиком, а постраждалий, тобто жертва, на все життя інвалідом залишиться.

А матеріальні збитки, завдані неповнолітнім правопорушником, можливо, якщо суд спроможеться визнати їх, мають відшкодувути його батьки. Тому й наші герої роблять все можливе, щоб уникнути кримінальної відповідальності і йдуть шляхом залагодженням конфліктної ситуації. Можливо, це й правильно, бо навіть поганий мир краще за війну, але в цій ситуації він породжує негідників. Складається враження, що поняттям булінг намагаються прикрити кримінальні злочини неповнолітніх, щоб вони не відповідали за свої, але дорослі злочини.

 Анастасія НЕБЕСНА. 


Теги: проблема булінгу

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.