Перейти на мобільну версію сайту


28.06.2019

НА КРАЮ БЕЗОДНІ

суицидМинулого тижня наклала на себе руки молода жінка і залишила сиротами двох своїх малолітніх дітей. Як таке могло статися, чому рідні, близькі і подруги недогледіли нестерпного душевного дискомфорту?

Суїцид – це таке страшне слово, це величезний гріх, адже природа дала тобі життя, а ти взяв його й обірвав.

За інформацією Держслужби статистики України, за період з січня до жовтня 2018 року в країні вчинили самогубство понад 5,4 тис. осіб. У січні вкоротила собі віку 441 людина; лютий – 380 осіб; березень – 445 осіб; квітень – 636 осіб; травень – 694 особи; червень – 599 осіб; липень – 634 особи; серпень – 604 особи; вересень – 500 осіб; жовтень – 501 особа. А у 2017 році самогубців було 6488.

Кожному з нас хоча би раз спадає на думку піти з життя. Вважається, що наш мозок – ідеальний комп’ютер із програмою самозбереження. Але будь-яка, навіть найдосконаліша програма рано чи пізно дає збій, і комп’ютер «зависає». Можливо, Творець заклав у нас віруси, що бурхливо розмножуються саме при «зависанні». І тоді включається механізм самознищення...

В одному випадку з десяти спроба піти з життя вдалася. Залишитися жити чи померти – це питання кожен вирішує сам. Нині самогубств у півтора рази більше, ніж якихось двадцять років тому. Загальна нестабільність? Загальна невпевненість у завтрашньому дні? Так. Але ще й загальний, підвищений рівень байдужості одне до одного. В усі часи знаходилися люди, котрим життя видавалося нестерпно важким тягарем. І дуже часто бажання перервати його було сильнішим від інстинкту самозбереження, страху перед невідомим і перед Божою карою.

«Знову нова жертва, і знову медицина вирішила, що це божевільний! Ніяк медики не можуть зрозуміти, що людина здатна на самогубство й при здоровому розумі від якихось невдач, просто з розпачу, а в наш час і від прямолінійності погляду на життя. Тут реалізм є причиною, а не божевілля». Це рядки зі щоденника Достоєвського. Він перший звернув увагу на самогубство як на суспільне явище.

Сьогодні до суїциду схильні всі соціальні групи – від прибиральниці до міністра. Як стверджують фахівці, причиною можуть бути негаразди на роботі, життєва невлаштованість, глухота близьких... Але найчастіше до самогубства призводять любовні стреси. Пам’ятаєте? «Любовний човен розбився об побут». Слід відзначити, що медики сьогодні розглядають любовні стреси як украй небезпечний психічний стан. У таких випадках людині часто потрібна фахова допомога: годі розраховувати, що, мовляв, усе перемелеться.

«Доведення до самогубства» – така стаття в Кримінальному кодексі є, але юристи не пам’ятають, щоб за нею когось судили. Грізний начальник, сварлива дружина, систематичне приниження людської гідності, шантаж, образа, заподіяна на службі... Але юридично важко довести, що саме цей конкретний чинник спричинив самогубство.

По коментар ми звернулися до міського психіатра Георгія Басюка:

– Є дев’ять найпоширеніших способів зведення рахунків із життям. Найчастіше самогубець вішається. Останнім часом модним для тих, хто вирішив укоротити собі віку, стало падіння з великої висоти – з дахів будинків, із віконних отворів недобудованих багатоповерхівок, з урвищ, скелі. А от із другого-третього поверхів стрибають так звані демонстративні самогубці, ті, хто хоче комусь щось довести або когось налякати. На третьому місці стоять отруєння, причому жінок труїться у вісім разів більше, ніж чоловіків. На четвертому – колоті й різані рани. На п’ятому – вогнепальні. На шостому – смерть під колесами автомашини чи потяга. Далі йдуть самогубці-потопельники, потім – уражені електричним струмом (у такий спосіб зводять рахунки з життям винятково чоловіки) і, нарешті ті, хто зважився на самоспалення. Релігія вважає самогубство одним із найтяжчих гріхів. Християни самогубців не відспівують і не ховають на прицерковних цвинтарях.

– Георгію Петровичу, сьогодні суїциди помолодшали. У чому причина дитячих самогубств?

– Вона полягає в тому, що взагалі підліткам і молоді незатишно жити в сучасному світі. Байдужість у сім’ях, незайнятість підлітків поза домівкою, відчуття непотрібності. Чимала частка провини, певно, лягає і на засоби масової інформації. Кров і різноманітні збочення на екранах телевізорів, смакування жорстокості на шпальтах газет... Крім того, у кінострічках про східні єдиноборства, у фільмах жахів, «фентезі», які діти дивляться із задоволенням, культивується перевтілення людини після смерті, можливість прожити кілька життів. Ось і з’являється в дітей віра у відродження після смерті...

Для дітей смерть – це щось таке, з допомогою чого можна довести свою правоту, уникнути покарання, помститися, а потім жити в повній злагоді з тими, хто тебе не розумів. Мабуть, кожен із нас, озирнувшись на своє дитинство, може пригадати, як, стоячи в кутку й ковтаючи сльози чи одержавши ляпас за якусь дурість, думав: «Ось візьму й помру! Тоді ви пожалкуєте!». Причин, із яких маленька людина намагається піти з життя, безліч. Їх недослухали. Недолюбили. 

– Георгію Петровичу, кажуть, на весну припадає «пік» самогубств. А чи є ще якісь закономірності – часові, вікові, територіальні?

суицид-1– На жаль, є. Статистика – річ безжалісна, і вона доводить, що, приміром, у понеділок майже вдвічі більше самогубств, ніж у вівторок, а навесні – майже вдвічі більше, ніж улітку, тоді як восени знову крива повзе вгору. Причина – депресії, що особливо активні в ці пори року. Є ще низка закономірностей. Приміром, у сільській місцевості більший відсоток самогубств, ніж у містах. Причина? Алкоголь, невлаштованість, безробіття. Загалом по Україні чоловіків-самогубців на 100 тисяч жителів понад 50, тоді як жінок – 9-10. Особливо тривожить те, що велика кількість самогубств припадає на вікову групу від 30 до 39 років, тобто на найпрацездатнішу частину населення.

– А молодь? Хіба в неї мало проблем, із якими несила боротися?

– Проблем безліч. Зупинюся лише на самогубствах військових. 

– Думка про самогубство кому більше властива: молодим, старим?

– Різні речі: думки про самогубство, спроби самогубства – і завершений суїцид. Спроб у кілька разів більше в молоді, завершених суїцидів – у літніх.

– Які ж основні ознаки передсуїцидальної поведінки?

– Розмови про смерть і самогубства, бажання пофантазувати на цю тему вголос. Міркування на тему «Я нікому не потрібен» тощо. Прагнення до самотності. Надмірна увага до мотивів смерті в музиці, літературі. Завуальовані спроби «попрощатися»: прибирання в своїй кімнаті й у своєму столі, дарування своїх речей на пам’ять. Хотів би сказати батькам: якщо під час скандалу ваша дитина погрожує накласти на себе руки, поставтеся до погрози серйозно, злякайтеся. Це не означає, що ви не повинні повернутися до розв’язання вашої з нею проблеми. Просто вам потрібно змінити тактику.

До самовбивства люди приходять різними шляхами. Це може бути вистраждане, обдумане рішення, а може – несподіваний, рішучий крок. Існує думка, що перед тим, як покінчити з життям, людина довіряє це рішення комусь одному. Це може бути натяк, пряме зізнання чи просто згадка в розмові про суїцид.

Крім того, існують «тривожні дзвіночки», які свідчать про те, що людина має недобрі наміри щодо себе. Йдеться про емоційні порушення, такі як нудьга, смуток, зневіра, пригніченість, дратівливість, байдуже ставлення до себе та інших, поглиблення похмурого настрою при радісних подіях навколо, езопова спрямованість на свої страждання (надмірне акцентування уваги на своїх стражданнях), відсутність інтересів та планів на майбутнє. Також повинні насторожити протиріччя у проявах особистості: активні стають замкнутими, розважливі – ризикованими, спокійні – збудженими, роздратованими.

Причини такого стану можуть бути різні. Комусь здається, що для того, щоб перемогти й рухатися вперед, треба дуже багато сил, а в нього вже їх немає. У когось є нерозділене чи заборонене перше кохання, без якого не хочеться жити. Інші люди задумуються про самовбивство, бо не хочуть бути тягарем для близьких. Коли є надлишок емоцій, які нема з ким розділити, чи, навпаки, душевна порожнеча, яку нічим заповнити, може виникнути бажання померти.

Якщо людина бачить такі симптоми в себе чи своїх близьких, варто звернутися по допомогу. Це не обов’язково має бути розмова з фахівцем. Це може бути бесіда з родичем, священиком, другом. Для людини, яка має намір учинити суїцид, у критичні моменти найважливіше – увага, підтримка та розуміння.

– Загалом, чи існують методи профілактики суїциду.

– Ні, однак можна боротися із причинами суїциду. Якщо в когось із родичів чи близьких ви помітили «тривожні дзвіночки», потрібно перш за все говорити з цією людиною.

До прикладу, мама може розповісти дочці, які мала проблеми у 13, 15 чи 18 років. Однак це потрібно робити не з позиції подруги, а з позиції порадника. Тоді донька врахує досвід мами, зможе не робити тих самих помилок чи переконатися, що проблеми є не лише в неї. Дитина зрозуміє, що має слухати матір, адже мама пережила схожу ситуацію і впоралася з нею. Однак мама є відповідальною за дитину, тому повинна фільтрувати ту інформацію, яку їй дає.

Спортивні секції, гуртки, допомога іншим, до прикладу, людям, які мають якусь хворобу – це найкращий спосіб уберегти дитину від думок про самовбивство. Така формула діє і для дорослих: якщо людина зайнята чимось, якщо її сприймають такою, як вона є і люблять, – це ідеальні умови для життя.

Також, окрім особистих проблем українців, на настрої людей впливає і соціально-політичний стан у державі. Нині триває війна Росії з Україною. По телебаченню, радіо і в пресі постійно говорять про загиблих людей. Також багато розповідають учасники АТО, які тепер є серед нас. За словами лікаря, коли людина багато чує про певну дію, то починає сприймати її як належну у своєму житті. У нашому випадку люди часто чують про смерть, отож можуть бачити в ній розв’язання певних проблем. Тому, як радить психолог, потрібно дозувати інформацію, яку отримуємо з навколишнього середовища.

Нині дуже складний час. Усі ми хочемо знати, що відбувається в державі, чекаємо на нашу перемогу. Однак не варто щовечора дивитися новини, бо вони часто є агресивними. Якщо маємо охоту до новин, то переглядаємо, але, тільки-но відчуваємо, що негативу забагато, треба вимикати телевізор чи приймач. Потрібно робити те, що приносить задоволення, навіть якщо це банальні речі: гуляти з онуками, готувати смаколики, слухати улюблену музику, просто спостерігати, як сідає сонце, – створювати мікроклімат, у якому добре.

– Георгію Петровичу, а як ви можете прокоментувати наш випадок: жінка з двома малолітніми дітками позбавила себе життя, а дітей – матері?

– Можливо, у неї була депресія, можливо посварилася з чоловіком чи з кимось із рідних. Можливо, втомилася від життя, чи були якісь фінансові проблеми.

Отже, суїцидальні думки можуть спричиняти психічні розлади (депресія, невроз нав’язливих станів, психоз). Думка про самогубство може з’являтися і у психічно здорової людини. Наприклад, якщо вона пережила сильний стрес або перебуває у стані хронічного стресу (психічного та фізичного виснаження). Ідея про самогубство у цьому випадку може означати «вимкнення» страждання, напруження і неприємних емоцій. Тобто людина не хоче вмирати і не планує завдавати собі кривди, але потужна дія стресу наче «підкидає» таку думку.

У будь-якому разі про подібні думки варто поговорити зі спеціалістом (психолог, психотерапевт, лікар-психіатр). Він може допомогти зрозуміти суть проблеми і зорієнтувати, як діяти далі. Із практики знаю випадки, коли людина замість спеціалістів зверталася по допомогу до друзів. Спершу вона ніби заспокоювалася, а потім забирала в себе життя. Друзі, родичі, Google, форуми, YouTube – не замінять кваліфікованого спеціаліста.


Теги: суїцид, причини, допомога

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.