Перейти на мобільну версію сайту


29.11.2019

НА ГАНЕБНИЙ ВЧИНОК ПІДШТОВХУВАЛА МАМА

призовНеодноразово доводилося бути свідком того, у який спосіб намагаються призовники відкосити від служби в армії. І неодноразово вислуховувала, як батьки скаржаться на неправомірні дії працівників військкоматів, мовляв хапають на вулиці й одразу відправляють в армію. Але у батьків напевне очі великі від страху, а їхні сини ще й прибріхують, що ні з того, ні з чого їх десь там хапають. 

Та ніхто нічого протизаконного не робить. Працівники військкоматів виконують свої функціональні обов’язки, а юнаки призивного віку зобов’язані щороку повідомляти про будь-які зміни в їхньому житті – вступив кудись вчитися, або закінчив навчання і вже влаштувався на роботу, оженився чи народилася дитина. Якщо після школи пішов навчатися, то потрібно у військкомат надати довідку, та й в інших випадках теж потрібне документальне підтвердження.

А вже коли людина отримала повістку для проходження дійсної строкової служби, то вона зобов’язана в зазначений термін з’явитися у військкомат. Але до отримання повістки людей запрошують для проходження медкомісії і при потребі чи скаргах на здоров’я їх направляють у поліклініки на обстеження, а вже потім військова медкомісія вирішує чи юнакові дати відстрочку, чи відправити на лікування, чи ще щось, відповідно до причин.

БУЛО Й ТАКЕ
Але, як не дивно, трапляються й жахливі речі. Ще в юності, мій друг абсолютно здорова і фізично розвинута людина, чомусь накрутив себе і проблему з армією вирішив по своєму. Отримавши повістку, він сів на «Чизету» (модний на той час мотоцикл) і наскочив на дерево. Але не зумів правильно розрахувати швидкість, чи щось пішло не так, і сам себе вклав на лікарняне ліжко, ще й надовго. Та попри все, йому після лікування довелося йти служити в армію, але ще тоді він міг потрапити на службу в межах Радянського Союзу, то вже потім відправили на Кубу, коли там потрібно було обслуговувати радянські ракетні комплекси.

Нинішній наш герой Василь з Лисківців, напевне накручений мамою, вирішив у свій спосіб відкосити від армії. Хоча це міг бути і збіг обставин, але жахлива й неадекватна поведінка мами чомусь змусила подумати по іншому. За словами призовника, він вранці прокинувся і пішов до вбиральні на вулиці. Каже, що послизнувся та впав. Було так боляче, що вирішив – перелом. Викликали швидку допомогу.

Мама стверджує, що син втратив свідомість, а хлопчина каже, що йому було дуже боляче, тому й вирішив, що у нього зламана кінцівка. Швидка домчала постраждалого до райлікарні, поставивши попередній діагноз – перелом. Проте в лікарні зробили рентген і лікар-травматолог встановив забій лівого передпліччя. Місце пошкодження пізніше показав і сам постраждалий – вказав на нижню третину лівого передпліччя. Він ойкав, айкав і лікар вирішив накласти йому гіпс на кілька днів, аби імобілізувати кінцівку, щоб швидше рука почала повноцінно діяти. Здавалося все робилося правильно, якби не одне але...

ЗАМІСТЬ ВІЙСЬККОМАТУ – В ГІПС
Існує постанова Кабміну про те, що лікарняні заклади мусять повідомляти військкомати про юнаків призовного віку, які потрапляють до них на лікування. Та виявляється медики про це взагалі не знають, принаймні про це сказали у пункті швидкої допомоги, що базується в райлікарні. Отже ні швидка, ні травматологи цього не зробили. Лікар стверджує, що якби Василь одразу йому повідомив, що має на сьогодні повістку, то гіпс не накладав би, бо в ньому й не було нагальної необхідності. Але він про повістку вже дізнався, коли мама прибігла просити довідку про травму для військкомату.

Військові не полінувалися і поїхали знову за 20 кілометрів, аби постраждалий знову пройшов обстеження, але в цьому потреби не було, бо відразу стало зрозуміло, що тут щось не чисто. Про це свідчила поведінка мами призовника, яка влаштувала справжнісіньку істерику. Людина зі слабкими нервами навряд чи змогла би винести її крики та підскакування. Жінці б час йти в драматичні актриси, адже театральні профі перед нею б виглядали блідо.

Травматолог свої попередні слова підтвердив, що немає в постраждалого перелому, а просто забій, який через короткий час пройде. Хлопчина почав тиснути на жалість, мовляв його неймовірно боліло, тому й викликали швидку, і також зіграв перед травматологами, але гірше ніж його матуся. Лікарі пожаліли хлопця і наклали гіпс.

ПРИЇХАВ...
З машини вийшов гарний хлопець – кров з молоком, міцної статури, з мамою позаду. Мама на шляху до лікарні лише причитала, що немає чого туди йти, вона дитину з поламаною рукою в армію не пустить. У кабінеті лікарів вона знову влаштувала істерику, мовляв немає що її сину там робити, у нього вдома ще двоє братів і сестра, тому їй з ними потрібно допомагати. Василь теж стверджував, що вони без нього не зможуть жити. Чесно кажучи, похвальна позиція щодо молодших. Але дітей потрібно вчити, що вони виростуть, матимуть свої родини і їм все одно доведеться вилетіти з маминого гнізда. До слова, жоден батько дітей з ними разом не проживає. Коли пані Оксана зрозуміла, що такий концерт не сприйняла публіка, почала тиснути на інші струни, мовляв, якщо сина заберуть в армію, він там повіситься. Авторка цих рядків присоромила її, мовляв, навіщо ви вкладаєте сину таку жахливу ідею. Тоді вона собі почала заломлювати руки і кричати, що вона піде додому і повіситься, що у всіх немає совісті, що присутня журналістка не мама і у неї немає серця. І далі погрожувала повішанням, аж доки не почула: «То йдіть і вішайтеся. Це справжній вчинок справжньої мами піти повіситися і залишити своїх дітей сиротами». Ці слова її оговтали. Але через кілька секунд вона знову почала істерити, тупати ногами і просто верещати.

Військові почекали, коли спектакль добіжить апогею, і запропонували їхати у військкомат, або покликати поліцію для фіксування ухиляння від строкової служби. Мати вибрала військкомат. Там з обома провели чергову роз’яснювальну роботу, яка особливого результату не дала, жінка продовжувала концерну програму і не пускати сина служити. Їм було запропоновано написати пояснення, чому не з’явився на призовний пункт, але обидвоє відмовилися.

Та попри все, вдалося достукатися до здорового глузду. Хлопець без присутності мами зрозумів, що йому світить кримінальна справа щодо ухиляння від служби в армії, виклики в поліцію, до суду. Або просто відслужити рік, змужніти, можливо отримати спеціальність, а якщо сподобається служба, то ще й можна піти служити за контрактом і отримувати достойну зарплату, а не сидіти біля маминої спідниці і думати, як поставити на ноги молодших, бо ж мати не працює ніде. Крім того, за строковиком на період служби зберігається місце роботи, а також вони мають право вступати до вищих військових навчальних закладів, а за наявності медичних показань забезпечуються безоплатним санаторно-курортним лікуванням. Також соціальний пакет строковика передбачає повне державне утримання, безоплатний проїзд у транспорті, матеріальну допомогу перед призовом та після звільнення в запас.

... І ПОЇХАВ
Отже, Василя посадили в приватний автомобіль працівника військкомату і як вельможного пана повезли у Хмельницький на збірний пункт. Напевне, він зрозумів, що за членоушкодження може світити термін ув’язнення. Бо було зрозуміло, що хтось вдарив палицею.

Частина 1 статті 243 ККУ передбачає відповідальність за кілька способів ухилення від військової служби — шляхом спричинення собі якого-небудь членоушкодження або шляхом симуляції хвороби, підробки документів чи іншого обману, а так само шляхом відмови від несення обов'язків військової служби.

призов-1ЧОМУСЬ ЦЯЦЬКАЮТЬСЯ
Як на мене, то не зрозуміло, чому військові так цяцькаються з порушниками закону, вірніше не зрозуміло, чому держава й урядовці дають різні лазівки для ухиляння від служби. Кожен здоровий чоловік призовного віку повинен прийти у військкомат і встановити свій статус. Натомість чомусь військові військкоматів мають витрачати час на розшук ухилянтів чи тих, хто нібито забув пройти процедуру обліку. Має бути заява в поліцію про того, хто не з’явився у належний час, поліцейські у свою чергу підготувати документи до суду, а суд мусить винести постанову про кримінальну відповідальність. Можливо, тоді юнаки та їхні батьки замислилися б що роблять. А тут нянькаються, вмовляють, відвозять, аби не зіпсувати біографію. Десь по-батьківски зрозуміло: в кожного є діти, але чому одні їх виховують повноцінними членами суспільства, а інші їх просто калічать, підштовхують до злочинів та суїцидів.

ЕКОНОМІЧНА СКЛАДОВА
Давайте підрахуємо вартість виїзду швидкої допомоги. До Лісківців 20 кілометрів, здебільшого бездоріжжя, отже швидка витратила на 500 гривень пального, доставка призовника працівниками військкомату у військкомат двічі потягнула на тисячу гривень, а потім на збірний пункт у Хмельницький – на понад тисячу гривень, а ще потрібно врахувати виїзд опергрупи для фіксування правопорушення, але це без урахуванням зарплати медиків, військових, поліцейських та інших складових цього процесу. А ще плюс хабар медикам...

Розшук призовника дуже важко підрахувати, бо невідомо скільки кілометрів потрібно намотати, щоб віднайти його. Потім чомусь потрібно вмовляти батьків, щоб вони пояснили своєму чаду про етичний і моральний бік чоловічого обов’язку. Взагалі то жіноча доля – народжувати дітей, а чоловіча – захищати свою домівку, Батьківщину. 

ВИРІШИЛИ ПОШИТИ В ДУРНІ
Аби довести правдивість травмування, експерти мають свої методики. Тож вони легко можуть встановити – це падіння чи заподіяння собі членоушкодження. У даному випадку й не без експерта може побачити хибність цього спектаклю. Якщо людина падає, то отримує певного характеру пошкодження, а якщо її просто б’ють, то вони теж своєрідні. Не врахували наші герої усіх нюансів, або хтось погано їх навчив, сподіваючись, що хтось дурень.

А ДЕХТО ХОВАЄТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ
Деякі ухилянти виїжджають з України на заробітки. Зараз працювати за кордоном може майже кожен охочий. Але по прибуттю додому призовник все одно буде притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності. Робочий контракт не виправить становище, а от навчання за обміном за кордоном – підстава для надання відстрочки. Якщо людина знаходиться за кордоном, вона все одно повинна прибути до військкомату, інакше його буде розшукувати поліція.

Зараз в нашій країні розробляють Єдиний державний реєстр призовників. Поки реєстр заповнений тільки наполовину. Ще очікується інформація від всіх державних структур з поправками на придбання громадянства іншої країни, смерть. Головний наслідок від запуску реєстру – неможливість виїзду за кордон, якщо людина не з'явилася у військ­комат. Особисті дані про призовників обіцяють не розголошувати. На даний момент юнаки теж не мають права виїжджати за кордон, не відслуживши. Але це жодним чином не відстежується. Найчастіше на кордоні наявністю військового квитка не цікавляться.

Та попри все, в Україні передбачено два види відповідальності за порушення законодавства про військову службу – адміністративна і кримінальна. Як адмінпокарання за неявку у військкомат застосовуються штрафні санкції, передбачені ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення: штраф від 85 до 119 гривень – перше порушення; штраф 170-255 гривень – повторне порушення.

Кримінальна відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу настає за ст.335 КК України і передбачає обмеження волі на строк до 3-х років. Слід зазначити, що в більшості випадків покарання є умовним. На жаль.

Але потрібно пам’ятати, що захист Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є конституційним обов'язком громадян України, відповідно до ст.65 Конституції України. Цей обов'язок втілюється в проходженні служби в армії або в несенні альтернативної (невійськової) служби.

Отже, осіння призовна кампанія 2019 року триває до 31 грудня. І, аби не втрапити в халепу і зробити все за законом, повідомляємо, що в 2020 році очікуються такі терміни призову: весняний – з 1 квітня до 30 червня, осінній – з 1жовтня до 31 грудня.

Але призовна кампанія може бути продовжена будь-якої миті протягом року лише на підставі Указу Президента (приймати новий закон для цього не потрібен). Крім того, чинне законодавство дозволяє Президенту в будь-який момент оголосити позачергові і додаткові призови строковиків, наприклад, в Нацгвардію (літній призов) або прикордонну службу (зимовий призов).


Теги: відкосити від призову

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.