Перейти на мобільну версію сайту


30.08.2019

ЛЕДЬ НЕ НАКЛАВ НА СЕБЕ РУКИ

самогубецьМинулого тижня ледь не попрощався з життям кам'янчанин, який розлучився з дружиною. Він після процесу розлучення взяв пляшку горілки, залив оковитою горе і на власному мікроавтобусі вирішив поставити крапку у своєму житті – натиснув на газ над урвищем Смотрицького каньйону. Кілька разів газував і газував, але ці його дії помітила подружня пара, яка на той час відпочивала в Старому місті. Жінка підбігла до потенційного самогубці і почала його відволікати, а тим часом інша перехожа викликала поліцію. Поліцейські прибули миттєво, але передні колеса автівки вже висіли над прірвою. Чоловіка вдалося витягнути з кабіни неушкодженим. Його відвезли в лікарню, а його бус завантажили на евакуатор. На місце цієї події прибула навіть вже колишня. Що стало причиною розриву подружжя невідомо. Швидше за все ініціатором стала дружина, але...

Зазвичай чоловіча реакція на розлучення проявляється у швидкому пошуку заміни. Прийнято вважати, що розпад благополучної сім’ї – це серйозна психічна травма насамперед для жінки, проте це не так.

ЖІНКИ
З того часу, як існує психологічна наука, прийнято вважати, що розпад благополучної сім’ї, що існувала п’ять – сім – десять років, – це серйозна психічна травма насамперед для жінки. Тисячі фахівців стверджували і доводили, що розрив тривалої емоційної прив’язаності у більшості представниць прекрасної статі тягне за собою спочатку гострий кризовий стан, який потім переходить у хронічну пригніченість.

«Після розпаду успішного і тривалого подружнього союзу жінка практично вже не повертається до попереднього рівня душевного здоров’я, – стверджує відомий сучасний психотерапевт Норман Фарбероу. – Кожна восьма розлучена здійснює суїцидальну спробу, кожна четверта звертається за психотерапевтичною допомогою, більше половини – переживають виражену депресію, що вимагає лікування. У перший рік після розставання жінки приймають половину всіх антидепресантів, що є в наявності в аптеках цивілізованих країн. З огляду на те, що у великих містах розпадається близько 50% всіх сімей, велика частина – після 5-7-10 років спільного життя, стає зрозумілим, наскільки серйозну проблему представляє собою «пост-розлучний синдром».

ЧОЛОВІКИ
А ось чоловіки розрив тривалої емоційної прихильності переживають набагато легше. Мається на увазі відділення від матері і перехід в так звану «чоловічу субкультуру», який відбувається в період між 5 і 7-ма роками дитячого життя. Дійсно, безпосередньо після розлучення у них не спостерігається ні виражена депресії, ні нав’язливі спогади про минуле сімейне життя, ні почуття провини, ні страху перед майбутнім. «Легкість» переходу від шлюбних уз до зовсім іншого способу життя завжди вражає і навіть шокує колишніх дружин.

Як складається подальша доля розлучених чоловіків очима психологічної статистики? 65% з них повторно одружуються упродовж найближчих п’яти років, при цьому переважна більшість з них про розлучення не шкодують, але переконані, що перша дружина була краще. Ще 15% одружуються в період від п’яти до 10 років після розлучення. Найбільший інтерес для психотерапевтів представляють ті 20%, що залишилися, які створюють нову сім’ю (або постійну пару) тільки через двадцять і більше років, тим самим проводять без постійної прив’язаності кращі 20 років свого життя – приблизно з 27 до 47 років. Ця група чоловіків укупі з тими, хто спочатку не створював сім’ю, прирікають на самотність 30, а в деяких містах 33% цілком гідних представниць прекрасної статі. 

Але в останні десять років розлучені чоловіки стали об’єктом пильної уваги психологів, психотерапевтів і сексологів. Одна з причин цього – різко збільшене число їхніх звернень за психотерапевтичною і сексологічною допомогою. Сьогодні вони складають до 30% клієнтів практикуючого фахівця, причому в половині випадків їх приводять на прийом колишні дружини.

Найбільш часті проблеми: пригніченість, почуття самотності, розгубленість, переїдання, зловживання алкоголем (частіше – пивом!), зниження інтересу до професійної діяльності, зниження сексуальної активності, поява передчасного сім’явиверження й інші сексуальні розлади. Ці симптоми досягають свого максимального розвитку, як правило, в середині другого року після розлучення і отримали назву «синдром сімнадцятого місяця». 

Які ж причини виникнення цього синдрому?

Психологічні дослідження, в тому числі й найсучасніші та достовірні (введення «сироватки правди», опитування в стані гіпнотичного занурення – все, звичайно ж, на добровільній основі!) показали, що на першому місці серед цих причин знаходиться розчарування. Одним з найважливіших мотивів розлучення зі шлюбною партнеркою є уявлення (часто досить туманне), що, опинившись «на волі», він зустріне якусь незвичайну жінку, красиву, сексуальну, добру, турботливу і звичайно ж, молодшу. Йому сняться якісь яскраві сексуальні відчуття, що відмінні від буденного сексу з дружиною. 

Мрії ці реалізуються лише частково, більш тісне знайомство з новими жінками приносить не тільки радість, але нерідко і розчарування, навіть образи: подруги бувають і недостатньо турботливими, і критикують, і дорікають нам, а іноді і сексуально невірні. Свято, про яке мріялося, не виходить і, коли ця думка остаточно проникає в свідомість, коли складається реалістична оцінка жінок, – формується депресія. Паралельно відбувається і більш чітка, спокійна оцінка попереднього сімейного життя, в пам’яті (вже так наша пам’ять влаштована) спливають найбільш радісні, найсвітліші епізоди подружнього життя. У цей час більше половини розведених розмірковують про повернення в сім’ю, але суворі закони чоловічого співтовариства категорично забороняють їм це робити.

ЖИТТЯ НА САМОТІ
Жити на самоті може не кожен. До цього періоду накопичується і психічна втома від самостійного, «холостяцького» життя. Прощаючись із сім’єю, вони мріяли скинути або хоча би зменшити тягар турбот і відповідальності за сім’ю, стати більш вільними. Але після кількох тижнів сп’яніння свободою більшість розлучених починають розуміти, що жити самотнім зовсім не так легко, як здавалося довгі роки шлюбу.

У більшості чоловіків є безліч внутрішніх «руйнівних» імпульсів – бажання випити «за межами розумного», надмірно поїсти, більше часу віддати розвагам, сексу і т.д. У жінок і імпульсів таких менше, і, будучи істотами краще організованими, більш соціальними, вони їх набагато краще пригнічують. У подружній парі саме вони несуть соціальне, організуюче начало, допомагаючи партнеру направити свою енергію в соціальне русло, допомагаючи впоратися з цими імпульсами. 

Чоловікові, хоч як дивно це прозвучить, страшно залишатися самому, особливо якщо він довго прожив у шлюбі, де побут був налагоджений і влаштований. Тому чоловік дуже швидко знаходить тимчасову заміну дружині, що допомагає йому зберегти свою чоловічу ідентичність і дає можливість спокійно продовжувати займатися справами. Часто чоловік заздалегідь, передчуваючи розлучення і розуміючи, що стосунки руйнуються, а ні сил, ні бажання їх зберегти немає, починає активний пошук заміни, ще перебуваючи в шлюбі. До речі, дуже рідко ці стосунки закінчуються новим шлюбом, адже чоловік практично не вибирає, а бере перше, що трапилося під руку. Якості тимчасової супутниці практично не мають жодного значення. Даний вибір – це боротьба чоловіка зі страхом самотності, у деяких випадках – помста й бажання довести, що «я ще комусь потрібен». Буває й пощастить – не без цього.

Чоловіки теж достатньо гостро переживають розлучення, але в них переважає бажання не помічати своїх почуттів, «замазати» їх, як замазують білою фарбою вікна в лазні, – щоб нічого не бачити, не відчувати, не «залипати» і продовжувати «бути ефективним».

РОЗЛУЧЕННЯ
У сучасній європейській родині розлучення – це не просто розпад шлюбних відносин, це дестабілізація всього життєвого укладу. Що ж стосується нашої країни, основними причинами розлучень виступають різноманітні проблеми, які не могли або ж не хотіли подолати молоді люди. Часто розлучення не уникнути й через декілька місяців після одруження.

Статистика в Україні загалом за 2014 рік шокувала представників духовенства. Адже на той рік від 60% до 90% подружніх пар у деяких регіонах розпадалися протягом перших п’яти років спільного життя. Близько 70% дітей ростуть без повноцінних сімей. Статистика, звісно ж, не надто втішна. Що ж робити, щоб уникнути цього фатального кроку? 

Найчастіше на стосунки молодого подружжя дуже впливають поради близьких родичів, які хочуть «допомогти». Батьки чоловіка чи дружини, живучи з ними в одному помешканні, можуть підштовхувати їх до того, аби показати недоліки партнера, щоб їхній син (чи донька) зрозумів, яку помилку зробив, побравшись з цією дівчиною (хлопцем). Отож, набагато краще, коли молода сім’я матиме особистий простір, тобто житиме окремо і вирішуватиме свої проблеми самостійно.

Причиною для розлучення нерідко стають матеріальні та побутові проблеми. Коли чоловік недостатньо заробляє чи взагалі не забезпечує сім’ю. Коли дружина мріє сидіти «на шиї» свого чоловіка. Ні перший, ні другий варіант не є правильним і ніколи не зробить вашу сім’ю міцною та щасливою. Якщо ми говоримо про життя у ХХІ столітті, то такі речі є недопустимими. Адже в результаті або чоловікові, або жінці набридне забезпечувати свою сім’ю самостійно і в майбутньому це може призвести до пошуку супутника (супутниці), які могли б розділити якщо не по 50%, то хоча б у певному відношенні заробіток для сімейного бюджету. Та й взагалі, світогляд безробітної людини є обмеженим і часто з такою людиною порозмовляти немає про що. У результаті чоловік шукатиме собі жінку (часто сфери бізнесу чи просто яскраву особистість) «на стороні».

Наступною причиною розлучення є алкоголізм або віртуальне життя, коли чоловік заглядає в чарку, таким чином руйнуючи сім’ю. Не меншою проблемою є віртуальне життя чоловіка: постійно проводити час за комп’ютером і не зважати на дитину та дружину. Це також в результаті призводить до розлучення. 

Серед багатьох інших причин – ослаблення цінності родини для нинішнього покоління, подружня невірність, психологічна несумісність, одноманітність і нудьга сімейного життя та відсутність дітей.

ЗРАДА
Однак протягом багатьох років основною причиною розлучень є зрада. Тема зради чоловіка завжди актуальна. Хтось застукав коханого «на гарячому», інші просто щось підозрюють у його пізніх поверненнях додому, треті гордо заявляють: «Ні, мій не такий, він мене любить!». Тим не менш, від зради, як і від чуми з в'язницею, зарікатися не варто.

На думку психологів, частота чоловічих і жіночих зрад приблизно однакова. Ось тільки реагують чоловіки і жінки на них по-різному. І якщо чоловіки сприймають секс більше як фізичний акт, то для жінок він є вищою точкою емоційної прихильності. У свою чергу, прихильність виникає із загальних інтересів, захоплень, словом, занять, що становлять основу взаємин. Тому зрада коханого чоловіка глибоко травмує жінку. Література і кіно добряче попрацювали над образом ідеального чоловіка. Хоч куди глянь, він повинен спортивно виглядати, впадати за жінками. При цьому, сам він нібито ніяких особливих умов і не потребує. Мовляв, сильній статі нічого й не потрібно. Як показує життя, не тут-то було.

ПРОЩЕННЯ
Важливо, чи є бажання в обох після зради все ж таки зберегти сім’ю. Часто жінка прощає чоловікові зраду, однак, головне, щоб такі речі не стали систематичними.

Щоб пережити зраду і зберегти сім'ю, жінка повинна навчитися справлятися зі своїми емоціями. А це означає щоденну копітку працю. Але, повірте, незабаром вона принесе довгоочікуваний спокій і гармонію у вашу сім'ю. Брати приклад із зіркових пар чи поступати по-іншому – вирішувати вам. Та, пам’ятайте, не завжди наступний шлюб буде щасливішим за попередній. 45 % розлучених не сприймають другий шлюб, як кращий, 20 % жалкують за першим. Таке припущення виходить з того, що всі люди роблять висновки зі своїх помилок і надалі намагаються їх не повторювати. Кожен сподівається на те, що, зробивши висновки з першого шлюбу, вони зможуть знайти кращого для себе партнера. А насправді це не зовсім так. Частіше люди шукають партнера з таким же характером, навіть зовнішньою подібністю зі своїм колишнім партнером, а потім постійно їх порівнюють. Як правило, такі шлюби розпадаються ще швидше.

СТОСУНКИ
Стосунки – це серйозна робота! Але плід її – справжня міцна сім'я, без обманів і зрад. Станьте для чоловіка єдиною, частіше промовляйте свої почуття, цікавтеся його життям, адже найчастіше вберегти сім’ю швидше вдається жінкам, ніж чоловікам. Вчіться знову довіряти один одному. І у вас все обов'язково вийде!

Адже під час розлучення страждають усі, а особливо діти. Життя кожного члена сім’ї дуже змінюється, томутреба докласти багато зусиль, щоб навчитися жити внових обставинах.

Однозначними причинами для розлучення є насильство в сім’ї (фізичне та психологічне), відсутність кохання, взаєморозуміння, поваги, а також негативні наслідки для родини від дій одного з подружжя. Досить реалістичним є такий вислів: «Хочеш знати, з ким ти живеш, спробуй з ним розлучитися». Інколи дії та наміри однієї сторони можуть бути на межі здорового глузду та з кримінальним присмаком.

Хто ж винен у розлученні?

Під час одруження пара дає клятву вір­ності, розуміння та підтримки. Але часто через різні обставини не може їх виконати. Про це, на жаль, свідчить і статистика розірвання шлюбів в Україні – 61%. Це досить тривожний сигнал для суспільства в цілому. Адже більше ніж половина сімей розпадаються. Багато людей стають нещасними через невміння та небажання щодня творити свої стосунки. Багато з тих, хто пройшов через пекельні розлучення, зневірився та озлобився, втратив довіру до людей.

Розлучення –це кризова ситуація. Незалежно від обставин, причин і деталей розлучення, до процесу руйнування сім’ї завжди долучаються обидві сторони. 

Теги: ледь не попрощався з життям

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.