Перейти на мобільну версію сайту


02.08.2019

БРЕХНЯ ВИЛИЛАСЯ ЛИШЕ ШТРАФОМ ПОЗИВАЧУ

sudВиборчий процес у місті, напевне, ще не закінчиться, завжди знайдуться незадоволені і без судових позовів не обійтися. Окрім того, що нашу окружну виборчу комісію №193 Центр­виборчком відправив на уточнення, а тепер ще й до суду потягнули. Та не лише їх...

27 липня Хмельницький окружний адміністративний суд розглядав позов кандидата у народні депутати України, який набрав найменшу кількість голосів (386) Дмитра Ткачука від «Опозиційного блоку» з приводу визнання виборів неправомірними і такими, що не відбулися. Чим мотивував цей кандидат незрозуміло, можливо образа, що за нього так мало подолян віддали свої голоси, а можливо, його просто хтось використав...

До відповідальності, окрім представників окружкому, було притягнуто кандидатів у нардепи Руслана Дудзяка, Вікторію Кохановську та представника переможця перегонів Ігоря Марчука. Третіми особами без заяви самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів були Станіслав Сморжевський, Олександр Попов, представник Дмитра Івахнюка.

На початку судового засідання голова і секретар ОВК заявили, що судовий позов не визнають і те, що в ньому викладена суцільна брехня. Зокрема, на всю окружну комісію ніхто жодного тиску не вчиняв і працювати не заважав. Вони діяли виключно за законом.

Натомість, позивач Ткачук, якого ні­хто не бачив за весь період виборчого процесу в приміщенні окружкому, стверджував, що тиск був, і він бачив свавілля окремих кандидатів, зокрема Ігоря Марчука та Вікторії Кохановської. Потім він заявив, що все бачив у соцмережах, але повідомити, де саме, не зміг. Та нарешті пан Ткачук визнав, що в окружкомі він не був і його звинувачення це просто припущення. Але заявлені ним свідки Ольга Вінничук (чиясь уповноважена) та Борис Охота (журналіст партійної газети) стверджували, що бачили Ткачука в приміщенні під час перерахунків бюлетенів. Вони, напевне, не знають, що в приміщенні міськвиконкому є камери відео­спостереження. Доходило до абсурду: під час допиту свідки на ходу придумували небилиці, а потім заплутувалися в своїх казках. Судді були в шоці від почутого і нерідко не могли стримати емоції. Пані Ольга розповідала, як вона переймається дотриманням закону про вибори, яка вона чесна і правдива, аж самій інколи було смішно від сказаного. Суперечливі свідчення вона мотивувала тим, що в неї немає юридичної освіти і вона вперше в житті свідчить. Але для того, щоб людина з вищою освітою лише переказала перебіг подій, які бачила, не потрібно юридичної освіти. Одним словом, пані Вінничук заплуталася в трьох соснах, як і пан Охота. Вони на ходу щось сплітали, а потім зі власного лабіринту не могли знайти вихід, проте розважили всіх присутніх на судовому засіданні.

Суд узяв до уваги свідчення всіх сторін відповідачів та заперечення з доказами про те, що кандидат у народні депутати України Ігор Марчук образливо не висловлювався та не погрожував членам окружної виборчої комісії, а також безпідставно не втручався у роботу виборчої комісії, не чинив перешкоди проведенню засідання комісії та встановленню підсумків голосування в багатомандатному та одномандатному виборчих округах. І звинувачення про те, що на комісії перебували невстановлені особи з виборчого штабу Марчука, теж не підтверджені, адже всіх присутніх на засіданні обов’язково реєстрували. Як і не підтвердився факт психологічного тиску на одного із членів комісії, яка для відновлення здоров’я мусила вийти з приміщення. Але жодної фіксації погіршення здоров’я жоден медик не зробив, то це проста симуляція. Найбільше звинувачень сипалося на кандидата в нардепи Вікторію Кохановську. Мовляв, вона теж чинила перешкоди, зачиняла двері в приміщення міської ради, інші стверджують, що в приміщення окружкому потім нібито вона перемішувала бюлетені, чи просто їх торкалася. Одним словом, ніяк не могли дійти згоди, хто в чому перешкоджав. На горіхи перепало і кандидату в нардепи Руслану Дудзяк. Але впізнати його в судовому залі не змогла пані Вінничук.

Свої байки позивач кваліфікує, як перешкоджання здійсненню виборчого права, або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача, відповідальність за які передбачена статтею 157 Кримінального кодексу України.

А також вважає, що такі дії призвели до невірного встановлення підсумків голосування та в подальшому до неможливості встановити підсумки голосування, що є наслідком визнання виборів такими, що не відбулися.

Врешті-решт позивач просить визнати бездіяльність окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу №193, а нерозгляд на засіданні скарг про порушення виборчого процесу вважає неправомірним. Також хоче, щоб зобов’язали окружну виборчу комісію з виборів народних депутатів провести повторний підрахунок голосів по одномандатному округу №193 по багатьох виборчих дільницях. Потім пан Ткачук вирішив змінити позовну заяву (уточнену), але ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду вирішено позовну заяву повернути без розгляду.

Решта відповідачів, третіх осіб та представників у кандидати просили суд у задоволенні позову відмовити, та надали суду пояснення, що позов є необґрунтованим.

Отже, суд вирішив: у задоволенні позову кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому округу №193 Ткачука Дмитра Сергійовича про визнання дій неправомірними відмовити. Стягнути з нього до спеціального фонду Держбюджету України судовий збір у розмірі 3 842 грн.

Потрібно ще до відповідальності притягнути свідків-брехунів і впаяти їм не мізерний штраф, а так щоб і наступним брехунам було непереливки. Та цим не закінчилося, пан Ткачук звернувся з оскарженням до Вінницького апеляційного суду.


Теги: суд розглядав позов кандидата у народні депутати

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.