Перейти на мобільну версію сайту


19.07.2019

ІГОР МАРЧУК: «Я ПРАГНУ РОЗВИВАТИ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ І ВДИХНУТИ ЖИТТЯ У НАВКОЛИШНІ СЕЛА»

марчукНаш край є унікальним за своїм потенціалом, головне – забезпечити рівні умови для реалізації кожного в рідному регіоні.

Наша команда хоче перетворити Кам’янець-Подільський на вільну економічну зону з комплексно-виробничим, туристично-рекреаційним та аграрним простором. 

Розвиток промислової мережі створить нові робочі місця, а робочі місця – це розвиток виробництва, підвищення попиту, і як результат – високий дохід та гідні зарплати. Тобто зайнятість місцевих жителів у своїх містах і селах, а не на заробітках у чужій державі. На додачу – прозорі правила та повна відкритість забезпечать використання коштів місцевого бюджету виключно на задоволення потреб місцевої громади та створення комфортних умов для життя. А ще ми плануємо запровадити програму «Відкрите місто», яка дасть можливість залучати громаду до прийняття значущих рішень округу.

Щодо туристичного простору, то таких перлин, як наша Кам’янеччина у світі є небагато. Це наш дивовижний скарб, але щоб помилуватися цією «квіткою на камені», потрібно здолати непростий шлях, бо дороги розбиті, а залізничне сполучення обмежене. Ми маємо чарівні місця для відпочинку на відстані руки, у нас є надзвичайний потенціал для рекреаційного та зеленого туризму, проте ми втрачаємо безліч можливостей без інфраструктури. При цьому, туристична галузь – одна із найприбутковіших у світі. Один турист забезпечує робочими місцями понад 5 осіб. Тому туристична сфера – це один із напрямків, розвиток якого покладе край приниженню мешканців нашого регіону, які змушені працювати за копійки або погоджуватися на ганебні умови роботи за кордоном.

Крім того, ми можемо створити умови для працевлаштування місцевої молоді шляхом перепрофілювання освітніх програм під сучасні потреби ринку праці. Відродження професійно-технічної та розвиток дуальної освіти – поєднання навчання із роботою – зроблять випускників затребуваними фахівцями.

Сьогодні ми просто зобов’язані повернути нашій освітній системі конкурентність у світовій спільноті, а вчителю та науковцю – статус найшанованішої людини.

Наш край – багатий на висококласних спеціалістів у всіх сферах. Але ті умови, які створила стара система, змушують фахівців залишати Україну і працювати в інтересах іноземних держав. Ми повинні повернути їх додому!

Так, оволодіння іноземною мовою – це перспективи та розвиток. Знання мов зробить нас відкритими для світу. Але не для того, щоб працювати на чужу державу, а щоб переймати кращий світовий досвід і реалізувати його тут – у рідному краї.

Іще одна болюча тема – доріг, безумовно, червоною лінією пов’язує всю життєдіяльність регіону – і переміщення людей, і торгівлю, і туризм. Дороги – це не лише обличчя держави, це наша безпека. Щороку дорожній фонд налічує десятки мільярдів гривень для покращення дорожнього покриття, і цих грошей вистачало б, якби вони використовувались за призначенням. Ми повинні нарешті почати будувати дороги, а не ремонтувати їх. І будувати якісними, капітальними і довговічними, які не потребуватимуть ремонту по півстоліття. Такі дороги, якими із задоволенням їздитимемо і ми, і наші діти та онуки.

Ну і звісно ж, зручне автобусне сполучення між нашими містами, містечками і селами – це теж один із пріоритетів на сьогодні. Село потрібно повертати до активного життя. Бо це надзвичайно важливо для нашої держави, що ми ще досі маємо село. Воно хоч і з останніх сил, але досі живе. І наш обов’язок – відроджувати і розвивати його як основу основ нашої країни, яка колись носила горде і заслужене звання аграрної держави.

Сьогодні політики дуже часто спекулюють темою продажу землі. Адже питання землі є одним із ключових для України. Але команда партії «Слуга Народу» категорично засуджує спекуляції на цю тему. Ми глибоко переконані, що фундаментальне рішення щодо відкриття ринку землі або продовження мораторію на її продаж потрібно вирішувати виключно шляхом народного волевиявлення – через громадські консультації та обговорення, соціологічні опитування, зустрічей із селянами. Проте слід визнати, що прецедент існування таких величезних латифундій (по 700-800 тисяч га), якими володіють нинішні аграрні олігархи в нашій державі, існує, напевне, тільки в сучасній Україні.

марчук-1В селах тепер лише із ностальгією згадують про ферми, корівники, величезні сади і теплиці, повноводні ставки і озера та чисту воду в криницях. Сьогодні мови тільки про те, що аграрні магнати розпоряджаються землями на власний розсуд і отруюють місцевих жителів безконтрольним та безкарним розпилюванням пестицидів – часто заборонених. У більшості селян є паї, які вони від безвиході змушені віддати місцевому латифундисту за щорічну плату, бо ні можливості, ні ресурсів обробляти землю в нинішніх умовах люди не мають.

Кричущий факт, що люди в селах майже перестали утримувати корів, хоча за радянських часів поголів’я великої рогатої худоби в окремих селах сягало 1500-1700. Про що можна говорити, якщо селяни сьогодні здають молоко по ціні 4-5 гривень за літр в той час, коли продаж в магазинах (вже далекого від натуральності) – 28-30 грн. Закупівля м’яса – 25 грн. за кілограм живої ваги, а продаж на ринку – 120-150 у обласних центрах, 150-200 – у столиці. Люди не мають ані здоров'я, ані можливості для розвитку тваринництва. Це не просто соромно. Це дико для найбільшої аграрної держави, якою колись була Україна. Наша безальтернативна задача – відродити такий її статус і відродити село. В першу чергу, через розвиток сільського господарства. І ми вбачаємо його майбутнє у розбудові малого та середнього фермерства та у розвитку домогосподарств. Через фіскальну підтримку потрібно створювати сприятливі умови для фермерів і селян – збільшувати в регіоні поголів’я худоби, розвивати землеробство, зберігати та переробляти сировину, виготовляти якісний натуральний продукт, відкривати нові ринки збуту для агропродукції.

Ще одне болюче питання для селян – це школа і медпункт на селі, які завжди були показником, що люди, які там живуть – важливі для держави. А закриттям цих закладів людей просто списують з рахунків і залишають напризволяще. Молодь втікає у місто, а село все стрімкіше наближається до повного зникнення. Тому наш пріоритет – робочі місця на селі – через стимулювання розвитку фермерства та створення умов для реалізації молодих фахівців у сільській місцевості.

Не менш хвилюють село і питання безпеки та справедливого суду, а значить – питання реформування правоохоронної системи. Люди відчувають себе беззахисними. Безпека – це наш пріоритет у роботі як на законодавчому рівні, так і на місцевих рівнях виконавчої влади.

Ми повинні відродити село. І ми зобов’язані повернути повагу до сільського жителя, а селянам – гордість та впевненість у завтрашньому дні.


Теги: вибори-2019, кандидат Ігор Марчук

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.