Перейти на мобільну версію сайту


28.06.2019

ДЯКУЮ, ЩО МАЮ МОЖЛИВІСТЬ ЖИТИ І РАДІТИ ВСЬОМУ

шевчукЯ звичайний вчитель фізики та інформатики Врубловецької ЗОШ I-III ступенів. Вів звичний спосіб життя, навчав дітей, активно брав участь у різних освітянських конкурсах. Одним із таких був конкурс «Вчитель року», де я успішно переміг на районному рівні. З нетерпінням чекав наступного етапу, вже обласного. Ретельно готувався, тому що хотів здобути перемогу для нашого району. Та не судилося мені в ньому взяти участь, як я очікував.

Наступного дня після приїзду в м.Хмельницький мені раптово стало погано і мене відправили на обстеження. На той момент мій пульс був уже 140. Я не розумів, що відбувається, тому що ніколи особливо ні на що не скаржився. Тиждень пролежав у лікарні тут у місті, після чого мене відправили в інститут серця в м.Київ. Обстежившись ще там, лікарі розвели руками і сказали, що шансів на життя в мене практично немає. Єдиний вихід – це пересадка серця, яку в нас в країні ніхто не робить. У мене на той момент був шоковий стан. По-перше, я ніколи не чув взагалі, що такі операції роблять, по-друге, де у сільського вчителя при його заробітній платі можуть бути гроші на це? 100 тисяч доларів – це непідйомна сума. Сказати, що я був у безвиході – не сказати нічого. Я не сподівався вже ні на що, але мені порадили звернутися по допомогу до Володимира Мельниченка, який відразу направив своє депутатське звернення щодо виділення коштів мені на лікування. Мене поставили в чергу і через 8 місяців я поїхав у м.Мінськ. 29 днів я чекав донора. Життя йшло на хвилини. Але на сьогодні я живий. Дякую Володимиру Володимировичу за те, що маю можливість жити і радіти всьому.

З повагою, Андрій Шевчук.


Теги: дякую за життя

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.