Перейти на мобільну версію сайту


30.01.2015

РОБОЧИЙ ДРАЙВ НАРДЕПА

П’ять десятків зим від Дня народження Володимира Мельниченка мине 1 лютого. Це багато чи мало? Ні - це мить! Але це багато прожитих років, багато набутого досвіду, багато чого зробленого і пережитого, це злети й падіння, це набута мудрість і величезний досвід.

- Я років не рахую, - каже ювіляр, - Просто щоденно живеш, працюєш, радієш і сумуєш. Я навіть не пам’ятаю після якого віку перестав рахувати роки. Коли в 20 прийшов з армії, думав, що вже дуже дорослий, усе знаю, але через 5 років зрозумів, що взагалі нічого не знаю. У 33 - вік Христа МВВ_16.jpg- вирішив, що досяг чимало, але згодом зрозумів, що ще є над чим працювати. За кілька днів мені 50, і знаю, що ще багато потрібно працювати і багато чого зробити.

- Нині кожного українця болить лише одне питання - війна на сході.

- З подіями, які нині на сході, я лягаю спати і прокидаюся. Там реально йде війна і сильно працює російська пропаганда, в нашому місті в тому числі. Багато людей не розуміють, що коїться, люди питають мене: «Чому не припиняють війну?». Я вважаю, що воювати не хоче ніхто з нас і Президент у тому числі. Але всі повинні чітко розуміти, що ми не імперія, Луганськ і Донецьк нехай би собі жили як хочуть, але проблема там в іншому. Путін вирішив у такий спосіб розхитати Україну, стерти її з лиця землі й тому, якщо ми нині не будемо воювати там, то завтра доведеться це робити тут.

Кажуть, навіщо 242 дні ми воювали за донецький аеропорт, як все одно його здали, а скільки людей загинуло? Аеропорт - це приклад незламності українського духу.

Замість того, щоб допомогти, МВФ постійно ставить умови, щоб підняти пенсійний вік тощо. Сьогодні ми є буфером між Європою і Росією, на території нашої держави розігрується світова карта. Якщо впаде Україна, впаде і Європа, не буде Євросоюзу. А нам без умов потрібно дати 40-50 мільярдів, влити їх у нашу економіку, щоб ми могли її підняти, підняти армію. І якщо наші партнери цього не зрозуміють і зіллють Україну, то наступною буде Прибалтика... У світі перемолотиться все.

- Які настрої нині у Верховній Раді?

- Усі переймаються проблемою на сході. Нині Рада стала зовсім іншою, з’явилося багато депутатів, які мають чітку позицію, можуть відстояти свою думку, захистити своїх виборців. Рада нині налаштована дуже патріотично. Вважаю, що депутатам слід більше працювати в своїх округах, спілкуватися з людьми, розповідати правдиву ситуацію.

- Чи не збираються депутати Верховної Ради на схід?


- Нам частенько закидають: «Давай Верховну Раду на фронт». Багато з нас і самі можуть йти DSC_0050.JPGвоювати. Але хто виграє від того, що в армію заберуть не фахівців? Я вважаю, що армія має бути професійною. Люди, які йдуть служити, усвідомлюють, що роблять. Їх вчили це робити, і вони повинні мати достойну зарплату, соціальний пакет, речове забезпечення... Потрібна політична воля, аби повернути їх на службу.

У Верховній Раді ми вже підняли питання повернення військового училища у місто, відновлення військового полігону. Міністр вже мав розмову з кам’янецькими військовими і дав завдання над ним попрацювати.

Нещодавно повертаюся додому й неподалік Кам’янця зустрічаюся з майором-спецназівцем, який виїхав з Криму, бо його частину розформували. Він мені каже: «Я вже тричі ходив у віськомат, щоб йти на війну, але мене чомусь не беруть. Я вмію і знаю як воювати. Але мене чомусь не захотіли поновити на службу». Отже, з нуля військових не потрібно вчити, вони є і готові, але комусь немає від цього вигоди. І не потрібно було б нині силоміць когось примушувати. Це вже не вояки і толку від них не буде.

- Володимире Володимировичу, Ви депутат Верховної Ради вже другого скликання, якими справами пишаєтеся і які маєте плани на майбутнє?

- Я депутат лише два роки. 19 грудня вдруге прийняв присягу. Я не пишаюся, я радий, що вдалося провести газифікацію району, те, чого не було зроблено за радянської влади. Ми реально зробили з Кам’янця європейське місто. Це вдалося завдяки пілотному проекту. Незважаючи на мільойн доларів, які ми виграли і які застрягли в казначействі, до нас дійшло лише 10 відсотків. Проект ми доведемо до завершення, нам знову виділяють кошти на утеплення 50-ти будинків. А якщо мешканці візьмуть участь у співфінансуванні, то зможемо утеплити більше будинків, збудуємо нові котельні, трубопроводи.

Спільно з міською владою хочемо зробити зразковий район, до прикладу, Черемушки. До нас планує приїхати парламентський комітет у справах ЖКГ, аби перейняти досвід. У Новій Ушиці теж проводиться багато роботи. Мене радує той факт, що кам’янчани - це свідомі люди, які вже доросли до самоврядування. У наше місто не можна приїхати, вдарити кулаком по столу і щось вимагати. У нас будь-яке питання має пройти громадську експертизу.

- Незабаром вибори до місцевих рад, кого Ви бачите міським головою?

- Наша команда зробила для міста чимало, тому окрім нинішнього міського голови Михайла DSC_0044.JPGСімашкевича іншої кандидатури не бачу. Я його буду підтримувати і допомагати вирішувати питання на вищому рівні. Що ж до депутатського корпусу, то кам’янчани самі повинні задуматися, кому доручають представляти свої інтереси у владі, а не продаватися за кілограм гречки, цукру і пляшку олії, а потім бігати й нарікати на владу.
Добре, що проводиться децентралізація влади. Я не прихильник партійної системи виборів, а мажоритарної. І ще, я за зняття пільг з депутатів та недоторканості. За це і буду голосувати. Радує те, що в Кам’янці ми відійшли від політиканства.

- Як часто Вам вдається приїжджати додому?

- Раз на два тижні. Цього разу між сесійними засіданнями виникла пауза у два тижні, тож вирішив попрацювати на окрузі, приділити час сину. Олексій, незважаючи на свій юний вік, розуміє мене. Інколи вибираємося на рибалку, по гриби, самі з улову готуємо юшку. Олексій добре знає види риби, от зараз в Дністрі пішов чорноморський бичок, дуже смачна риба, то ми наловили і з великим задоволенням смакуємо.

- Де Ви мешкаєте в Києві?

- Уже давно придбав у Києві квартиру, там і живу. Відпочинку там немає. З ранку до вечора робота, сесійні засідання, робота в комітетах, комісіях. Живу як на струні, це як робочий драйв. А Верховна Рада - це клуб елітних знайомств (жартома). Я сам собі готую їжу, от нині прокинувся і приготував кроля.

- Що для Вас депутатство?

- Насамперед, це велика відповідальність. Бути нині депутатом - це ризик. Коли депутати виходили на Майдан, це були свої, а тепер, коли стали депутатами, то автоматично стали сволотою.

Теги: Володимир Мельниченко

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Послуги

Производство подставок под мобильные телефоны на витрину.
Любые размеры под заказ и со склада.
http://promplastic.com/content/33-podstavki-dlya-telefonov-na-vitrinu




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.