Перейти на мобільну версію сайту


08.02.2019

НА ВІСТРІ ЖИТТЯ

добровольськийДо 70-річчя Василя Добровольського
Про цього чоловіка варто було б написати документальну книгу. Основою її мав би стати огляд і аналіз написаного й опублікованого ним самим – знаним у області й за її межами журналістом, людиною мислячою, змістовною, непересічною. Можливо, така книга колись буде створена. Зміст її, фактично, вже є. Він оприявнений на сторінках газет, журналів, книг. У багатьох вдячних серцях...

... Світ Божий Василь побачив 1949-го у Крутих Бродах, що на Ярмолинеччині – мальовничому, овіяному історичними легендами та переказами селі у долині річки Ушиця, у назві якого відлунює щось давнє, поетичне, стельмахівське (згадаймо роман Михайла Панасовича «Чотири Броди»). Мала батьківщина, краса рідної землі ще в дитинстві пробудили у Василевій душі потяг до знань, до слова, до письменства. Проба пера майбутнього журналіста відбулася саме в газеті «Вперед». Навчаючись у старших класах, він багато писав про свою школу, людей праці. Саме газетярі рідної районки, про яких він нині згадує з великою вдячністю, побачили у тодішньому юнкорові журналістський талант, допомогли йому його розвинути.

Здобувши вищу освіту, потрапив за направленням у Керч. Працював заступником головного редактора міської газети «Керченский рабочий», в обласних керівних органах Криму. Відтак повернувся на рідне Поділля і чверть століття був заступником головного редактора міськрайонної газети «Край Кам’янецький». Згодом, майже десяток років, – власний кореспондент обласної газети «Подільські вісті». І сьогодні, незважаючи на те, що перебуває на заслуженому відпочинку, активно займається громадською роботою.

До свого 70-річного ювілею Василь Григорович підійшов з гідністю виваженого досвідом розуму, з нерозтраченою в суєті щодення діткливістю живої, чутливої совісті. У час хаосу і ціннісних підмін, у час погоні за ефемерними сьогосвітніми скарбами це немала удача.

На життєвому шляху серед душ, щомиті заточених на корисливий розрахунок, байдужих до чужих тривог і страждань, радісно зустрічати тих, хто не втратив здатності помічати чийсь біль, розуміти, співчувати. Як добре, що є ще справжні добродії, на чию підтримку можна сподіватися, на яких у важку хвилину можна покластися. 

Якби записати прізвища людей, котрим у життєвій скруті допомагав Василь Добровольський, – ділом, мудрим словом порадами, згадати його добрі справи, вийшов би довжелезний перелік. Ось деякі з них: нещодавно з його ініціативи було організовано збір коштів на складну хірургічну операцію студентці одного з вишів міста. Активно до благодійної акції долучилися колеги Василя Григоровича по перу та голова районної організації Аграрної партії Ігор Гай. Для цього були також виділені кошти з бюджету міськрайонної організації Національної спілки журналістів України, яку очолює Василь Григорович. Нині ним зініційовано збір коштів на лікування тяжкохворого кам’янчанина Ігоря Щербаня (другий рік хлопець перебуває у коматозному стані). Спільно з районною організацією Аграрної партії, її керівником Ігорем Гаєм, депутатом районної ради Олександром Чілійчуком голова організації НСЖУ Василь Добровольський, його заступник Юрій Шубарський організували збір грошей на придбання питної води для військовиків з Центру розмінування, котрі знешкоджували вибухонебезпечні предмети у Балаклії та Калинівці, позашляховика для учасників Операції Об’єднаних Сил від Центру розмінування. З ініціативи керівництва районної організації АПУ, стараннями Василя Добровольського, зроблено подання-клопотання до органів місцевого самоврядування, в результаті чого десяткам видатних і знаних наших земляків, у тому числі журналістам, уродженцям Кам’янеччини, присвоєно звання почесних громадян різних населених пунктів, на їх честь названо вулиці.

Громадянська позиція, суспільна активність знаного кам’янчанина проявилася у різних сферах. Проте найповніше – у журналістиці. Їй віддано 40 років життя. Висококваліфікованою працею на цій ниві здобуто авторитет, шану і любов читачів на теренах Кам’янеччини, області, за її межами. Сотні кореспонденцій, репортажів, інтерв’ю з цікавими людьми, нарисів про них друкувалися в місцевій та всеукраїнській пресі, журналах. Вийшли з-під пера Василя Добровольського і документальні книги. За всім цим – наполегливий труд розуму, серця, невтишиме його прагнення запалювати і підтримувати в людських душах світло віри і надії, добра і правди.

В останні роки, керуючи роботою найчисельнішої (75 осіб) і найактивнішої в області (серед районних і міськрайонних) журналістської організації, Василь Григорович активно співпрацює з редакціями газет, з відділенням журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, ділиться з молоддю багатим газетярським досвідом, творчою майстерністю, допомагає юним оволодіти професією. За сумлінну працю на газетярській ниві, розбудову української журналістики має чимало нагород. Серед них – Золота медаль української журналістики, відзнака міського голови «За заслуги перед міською громадою». 

Дорогою Василя Григоровича пішли його внучки. Старша, Оксана, уже проявила свій талант, працюючи на всеукраїнському телебаченні. Діана на «відмінно» навчається в університеті і теж уже відома як журналіст. Певні літературні здібності проявляють вже й внуки молодші Владислав і Діаночка. Раду всім дає берегиня сім’ї, дружина, мати, бабуся Анна Станіславівна.

У ці дні велика дружна родина здоровить Василя Григоровича з ювілеєм. До найтепліших привітань приєднуємося і ми, читачі, колеги, друзі. При доброму здоров’ї – многая літа!

З роси і води!

Іван ПРОКОФ’ЄВ, кандидат філологічних наук, доцент, член НСПУ.


Теги: ювілеї, до 70-річчя Василя Добровольського

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.