Перейти на мобільну версію сайту


08.11.2019

ЯКІВ ЦУГЛЕВИЧ: «ЗАВДАННЯ РЕФОРМИ – НЕ РОЗПОРОШУВАТИСЯ, А НАВПАКИ ЦЕНТРАЛІЗУВАТИ ЯКІСНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ»

цуглевичРеформа медичної галузі, яка вже не один рік поспіль обговорюється не лише працівниками цієї галузі, але й тими, хто користується їхніми послугами, стрімко набирає обертів. Основне питання на сьогодні стоїть в оптимізації вторинної та третинної ланки, їхнє фінансування та подальше функціонування в умовах проведення децентралізації. Яким чином це буде відбуватися і що саме очікувати пацієнтам та медикам ми запитали в директора департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА Якова Цуглевича.

– Якове Миколайовичу, на сьогоднішній день гостро стоїть питання якомога швидше завершити медичну реформу. Які саме завдання ставлять перед керівниками департаментів і управлінь МОЗ?

– Розпочата трансформація в охороні здоров’я з первинної ланки медицини вже показала свою ефективність: сімейні лікарі отримали суттєве підвищення зарплат, а пацієнти – якісні послуги. На сьогоднішній день майже 80% українців підписали угоду зі своїм лікарем. Усі, хто користується їхніми послугами, задоволені їхньою якістю. Те, що лякало в роботі первинної ланки з самого початку, зараз не відчувається. Люди призвичаїлися до того, що в них є лікар, який їх обслуговує, дає централізоване направлення. Виробилася певна системність. Наразі відбувається наступний, ще болючіший і складніший крок – це реорганізація вторинної ланки із поступовим переходом до третинної. Остання буде надавати вже спеціалізовану та високоспеціалізовану допомогу. Мова йде про проведення діагностики, лікування хвороб, травм, отруєнь, патологічних станів, ведення фізіологічних станів із застосуванням високотехнологічного обладнання та високоспеціалізованих медичних процедур високої складності в амбулаторії чи стаціонарі. Для цього необхідно розробити програму медичних гарантій з визначеним конкретним переліком безкоштовних послуг і ліків на всіх рівнях медичної допомоги. Адже, згідно з цим етапу реформування, гроші мають йти теж за пацієнтом уже з 2020 року.

– Що саме передбачатимуть такі зміни і за яким принципом працюватимуть районні, міські та обласні лікарні?

– Ну, перш за все, слід сказати, що кількість районних та міських лікарень буде втричі, а то й більше зменшена. Таке рішення приймалося не департаментом охорони здоров’я, як багато хто думає, а Міністерством охорони здоров’я. Саме нашим профільним міністерством були створені комісії, які визначали доцільність функціонування закладів охорони здоров’я в тому чи іншому населеному пункті. Вони проводили моніторинг відвідування лікарень пацієнтами та самих лікарів, до яких вони зверталися по допомогу. Тому що робота первинної ланки та розширений спектр надання їхніх послуг показали, що такої кількості вузькопрофільних спеціалістів як є на сьогодні вже не потрібно. На превеликий жаль, яким чином ми би не хотіли зберегти цю мережу лікарень вже безпосередньо нашого Кам’янець-Подільського госпітального округу, МОЗ нам цього не дозволить. Хоча при умові фінансування таких закладів з міського бюджету це можливо. Але тоді питання буде полягати в рентабельності. Утримання таких закладів потребує великих затрат.

– Якове Миколайовичу, а яким чином тоді пацієнт буде потрапляти з первинної ланки на вторинну, і відповідно в подальшому в третинну ланку?

– Перш за все, хочу сказати, що без укладення угод з сімейним лікарем отримати допомогу в лікарні районного чи обласного масштабу буде неможливо. Тому що саме він може дати направлення до вузькопрофільного спеціаліста. Щоправда поки що залишили можливість надання направлення цій категорії лікарів. Але знову ж таки, це все відбуватиметься через сімейного лікаря.

– Тоді виникає наступне питання, яким чином буде здійснюватися фінансування як вторинної, так і третинної ланки, тим більше в умовах проведення тотальної децентралізації?

– Насамперед медичні заклади всіх рівнів медичної допомоги у 2020 році перейдуть на нову модель фінансування та матимуть договір з Національною службою здоров’я. Тоді медичні послуги, в рамках програми медичних гарантій, будуть оплачуватися Національною службою здоров’я України за прямими договорами із медзакладами. Заклади почнуть працювати за Господарським кодексом України. Це означає, що лікарні більше не працюватимуть як бюджетники, а стануть неприбутковими підприємствами. Вони зможуть самостійно розпоряджатися своїми коштами, складати фінансовий план, планувати закупівлю обладнання та ремонт, вільно формувати зарплату своїх медичних працівників. У майбутньому це створить конкурентний ринок, який дасть поштовх для розвитку успішних закладів. За таким принципом працює медицина у всіх європейських країнах. Так, нам це незвично, але ця складна реформа все одно прийде до свого логічного завершення. А от щодо державного фінансування, то на сьогоднішній день у Державному бюджеті України на 2020 рік має бути передбачено близько 120 мільярдів гривень на медичні послуги та ліки.

– Якове Миколайовичу, а чи є на сьогоднішній день приклади впровадження такої реформи?

– Так, пілотний проект вже діє в м.Полтава. Він запрацював там з 1 квітня 2019 року. Разом з представниками нашої області я мав можливість бачити це на власні очі. Саме в цьому регіоні разом з Національної службою здоров’я (НСЗУ) відпрацьовується новий механізм надання послуг лікарями «вторинки» – кардіологами, офтальмологами і рештою спеціалістів та розрахунок оплати за ці послуги. Цим проектом також передбачається, що обслуговування пацієнтів лікарями «вторинки» буде безкоштовним за направленням від сімейного лікаря. Також пацієнту оплачуватимуться більша частина діагностичних обстежень, приміром, таких як УЗД, рентген, ехокардіографія тощо. Такі дослідження як КТ чи МРТ пацієнт, як і зараз, оплачуватиме самостійно.

– Яких змін ми ще очікуємо в контексті проведення медичної реформи?

– Готуються до переходу на нову модель фінансування заклади екстреної медичної допомоги. Крім автономізації, ці заклади проводять тендери, аби вже з наступного року по всій країні запрацювали оновлені диспетчерські служби. Закладаються основи для ефективних закупівель ліків, що проводяться на регіональному рівні. ДП «Медичні закупівлі України», що має перебрати на себе функцію централізованої закупівлі ліків та медпрепаратів за кошти держбюджету, також працюватиме з ринком щодо зниження цін, об’єднувати місцеві закупівлі, проводити рамкові закупівлі, формуватиме і вестиме електронні каталоги для допорогових закупівель медичних товарів. Для регіонів закупівлі через держпідприємство не є обов’язковими. Але для ефективного використання коштів вони зможуть звертатися до централізованої закупівельної організації для проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами, які дозволять закупити більше якісних ліків за меншою вартістю.

– Якове Миколайовичу, в умовах проведення децентралізації, яка форма співпраці відбуватиметься між оптимізованими медичними закладами і місцевою владою?

– На сьогоднішній момент місцева влада повинна усвідомити, що тепер вона відповідає за доступність медичної допомоги для пацієнтів. Саме місцева влада має робити ремонт медичних закладів, власниками яких вона є, допомагати з закупівлею обладнання, оплачувати комунальні послуги та забезпечити доїзд до закладів. Зараз ми говоримо про найболючіше для нашої держави – дороги.

– Нещодавно відбулося засідання Кам’янець-Подільської госпітальної ради, під час якої піднімалося болюче питання безпосередньо функціонування медичних закладів нашого госпітального округу, куди входять Дунаєвецький, Чемеровецький, Віньковецький, Новоушицький, Кам’янець-Подільський райони та м.Кам’янець-Подільський. Зрозуміло, що відбудеться процес скорочення, але яким чином цей етап відбуватиметься у нас?

– Так, скорочення дійсно буде. Звичайно, хотілося б, щоб у нашому окрузі це відбулося не дуже різко. Це ж робочі місця стількох людей. Але завдання реформи – не розпорошуватися, а навпаки централізувати якісну медичну допомогу, з досвідченими лікарями та якісною апаратурою, щоб пацієнт не бігав від закладу до закладу, а зміг все отримати в одному. Ми дійсно затверджували днями мережу тих лікарень, які будуть тут працювати. При цьому ми мали на меті також, щоб госпітальна рада до цього всього ще й сформулювала перелік своїх пропозицій, за яким принципом будуть заклади працювати. Одним із таких прозвучало створення міжрайонних відділень на базі лікарень, які припинять свою діяльність. Звичайно, враховуючи потреби пацієнтів. Але все це можливо, як і реалізація реформи в цілому та втілення її в життя за умови нормального фінансування.


Теги: медична реформа, Яків Цуглевич

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.