Перейти на мобільну версію сайту


05.08.2016

У ЩО ВІРИЛИ ПЛЕМЕНА РАННЬОГО ЗАЛІЗНОГО ВІКУ?

археологПродовжуючи мандрівку музеєм археології, у вітрині, яка присвячена періоду раннього залізного віку, можемо побачити фрагмент скіфського ідола з села Березівка. Отож, якими були вірування в період раннього заліза?

Для кіммерійського релігійного світогляду характерні віра в душу та життя після смерті. Це підтверджують розкопки курганів, у яких знаходять речі, котрими користувався покійник за життя. У чоловічих похованнях це кинджали, деталі кінської збруї, залишки коня, наконечники для стріл, жертовна їжа, а в жіночих – золоті та бронзові скроневі кільця, скляне й золоте намисто, глиняний посуд.

У кіммерійців був поширений культ Богині-матері, на що вказують стели із зображенням жінки, які мали культовий характер. Цей культ є відлунням релігійного культу ранньонеолітичної та трипільської доби.
У VII столітті до нашої ери на простори сучасної України прийшли скіфи. Релігія скіфів досягла розвинутого політеїзму. Вони стояли на порозі створення національно-державної релігії із визначеним загальнодержавним пантеоном вищих богів. Скіфська релігійно-міфологічна система сполучала в собі елементи зооморфної символіки звіриного стилю з антропоморфною міфологемою, поєднуючи вірування трипільської культури, елементи тотемів скотарської культури з впливом грецької міфології.

Верховенство в їхньому пантеоні богів мала Табіті, яку Геродот ототожнює із грецькою богинею Гестіею. У той же час, Табіті була божеством світла й вогню. Після Табіті у скіфів стояв Папая, якого вважали прабатьком і чоловіком богині Апі, котра уособлювала землю та воду. Саме Табіті, Папай і Апі очолювали пантеон скіфських богів. Богинею життя й смерті виступала Аргімпаса, а Гойтосир був охоронцем худоби.

Особливе місце в релігійному світогляді скіфів посідав бог війни. З іменем цього божества пов’язано кривавий культ та жертвоприношення людей. Іншим богам у жертву приносили тварин. Зі всіх божеств тільки богу війни скіфи споруджували святилища.

Опис спорудження святилищ богу війни та жертвоприношення у скіфів залишив по собі Геродот. Він зазначав, що скіфи нагромаджують купи хмизу, поверх яких встановлюють залізний акінак (скіфський меч), який і є зображенням бога війни. З кожної сотні полонених обирали в жертву одного, якого заколювали над посудиною, попередньо поливши їхні голови вином, а зібраною кров’ю окроплювали акінак. Далі жертвам відрубували праві руки й підкидали їх у повітря.

Широкий спектр релігійних уявлень скіфів засвідчує різноманітність форм скіфської релігії: культи предків, героїв, вождів, поховальний культ і культ родючості, об’єктами якого були вода, земля, рослини, тварини та сонце.

Значний вплив скіфських вірувань на становлення східнослов’янської релігійно-міфологічної системи відмічає Наталія Полонська-Василенко: «Скіфи продовжують розробку трипільської міфології в образах фантастичного звіриного стилю і передають її через анто-слов’ян селу: це – образи матері-богині, пастуха Геракла, одноокого циклопа, грифона, культового бика, коня, кабана тощо. Ще виразніше традиційний зв’язок дає наша хата з її піччю».

Зооморфні зображення качки та гуски на предметах культового призначення дає підстави вважати, що образ водоплаваючих птахів у скіфів був релігійним символом. Борис Рибаков вважав, що качка була символом зв’язку з потойбічним світом. Тільки качка могла проникнути у води підземного моря й повернутися звідти. Птахи виконували захисну та магічну функції, а також поєднувалися з ідеєю часу й простору.

З релігійно-міфологічними уявленнями скіфів про дивовижну природу навколишнього тісно поєднані і початки історичних знань. Згідно з переказом Геродота, скіфська легенда пояснює їхнє походження, заняття, етнічний склад та організацію влади. У скіфській Землі від Зевса й дочки ріки Борисфена народилася перша людина Таргітай. У Таргітая народилося три сини: Ліпоксай, Арпоксай і молодший Колаксай. Невдовзі на землю впали золоті предмети: плуг, ярмо, сокира та чаша. Лише наймолодшому з братів удалося заволодіти цими предметами. А його братам це не вдалося, бо при наближенні їхнє золото розжарювалося й до нього не можна було доторкнутися. Царський трон успадкував Колаксай, оскільки він зміг взяти до рук ці предмети, що символізували верховну владу над племенами землеробів та скотарів.

Що ж стосується курганів, то в нашому регіоні виявлено кілька унікальних із такими ж знахідками, про що ми розповімо в наступному числі газети.


Теги: археологія, історична спадщина

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.