Перейти на мобільну версію сайту


29.04.2016

ТРИПІЛЬСЬКЕ ТВАРИННИЦТВО

Сьогодні поговоримо про іншу галузь господарства носіїв трипільської культури – скотарство.
Однією з основних тварин у трипільському скотарстві був бик. Ця тварина використовувалася як для сільського господарства, так і для споживання. При чому знахідки остеологічного матеріалу свідчать про те, що свійський бик складав левову частину раціону трипільців.

Дрібна рогата худоба представлена вівцями та козами. На більш відкритих ландшафтах розводили овець, закритих – кіз. До прикладу, в ході аналізу тваринного остеологічного матеріалу з ранньотрипільського поселення Лука-Врублівецька 87% складали кози і 13% - вівці. Це наштовхує на думку про те, що в цій місцині на той час було археологіябагато лісів і майже були відсутні відкриті площі для випасання овець.

На поселенні ранньотрипільському Гребенюків Яр частка кісток кіз була вже меншою – 65%. На етапі ВІ-ВІІ середнього етапу Трипільської культури в Середньому Подністров’ї кози становили 71%. У той же час, на етапі ВІІ на поселенні Коновка овець та кіз вже було порівну. На етапі ВІІ-СІ на поселенні Велика Слобідка (урочище Хрещате) кози становили 83%, а на поселенні Ломачинці вівці, згідно з остеологічним матеріалом, взагалі відсутні. Це свідчить про збільшення лісових площ внаслідок послаблення антропогенного тиску.

На пізньому етапі трипільської культури у Жванці на поселенні Лиса гора овець було 780%, а на поселенні Щовб кіз та овець було порівну. Свиня була однією з основ тваринництва трипільців, які мешкали в лісостеповій зоні. Оскільки серед кісткового матеріалу переважають кістки від молодих, напівдорослих та тварин віком старше одного року, то можна дійти висновку, що свиней розводили в першу чергу для отримання м’яса. Були на трипільських поселеннях і коні. Їх використовували як тяглову силу, так і для верхової їзди. Багато кісток коней було знайдено на поселенні Більшівці. Практично на всіх поселеннях трипільської культури зустрічаються й кістки собаки.

Загалом на ранньому етапі трипільської культури в Середньому Подністров’ї було два типи тваринництва. Аналіз остеологічного матеріалу з поселення Бернашівка свідчить, що 72% складала велика рогата худоба, 14% - свині, 11% – мала рогата худоба, 2% – собака, 1% – кінь. Отже, основою було скотарство, а саме розведення великої рогатої худоби. На поселенні Лука-Врублівецька ситуація була дещо іншою: 49% становили свині, 22% – велика рогата худоба, 21% – мала рогата худоба, 6% – собака, 2% – кінь. Очевидно, що в районі Луки-Врублівецької було багато дубових та букових лісів, які давали харчі свиням. На етапі ВІ-ВІІ (поселення Більшівці) в Подністров’ї ситуація з тваринництвом виглядала так: 30% становила велика рогата худоба, по 26% – кінь та свиня, 13% – мала рогата худоба та 5% – собака. На етапі ВІІ (поселення Коновка) велика рогата худоба становила 46%, мала рогата худоба – 23%, свиня – 15%, кінь та собака – по 8%. Таким чином, на середньому етапі трипільської культури в Середньому Подністров’ї було два типи тваринництва: на етапі ВІ за відносної переваги скотарства значну увагу приділяли розведенню свиней, а на етапі ВІІ – малої рогатої худоби. На етапі ВІІ-СІ на поселенні Велика Слобідка в урочищі Хрещате Тамара Мовш зафіксувала наступний розподіл остеологічного матеріалу за видами свійських тварин: велика рогата худоба – 47%, мала рогата худоба – 24%, свиня – 21%, собака – 5%, кінь – 3%. На пізньому етапі трипільської культури Тамара Мовш у Жванці в урочищі Лиса Гора визначила такий розподіл тваринництва: велика рогата худоба – 43%, свиня – 25%, мала рогата худоба – 15%, собака – 10% та кінь – 7%. На поселенні в урочищі Щовб, поблизу того ж Жванця, розподіл виглядав дещо інакше: 41%, 21%, 20%, 14% та 7% відповідно.

Теги: археологічна спадщина, трипільська культура

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.