Перейти на мобільну версію сайту


15.04.2016

ТРИПІЛЬСЬКЕ ТКАЦТВО

Сьогодні поговоримо про ткацтво в трипільців. У експозиції «Старожитностей Поділля» можна побачити макет вертикального ткацького верстака, глиняні пряслиці та фрагменти кераміки з відбитками тканин на денцях.  У період енеоліту населення на території сучасної України вдягнулося в одяг зі тканин.

У ході розкопок були знайдені рештки вертикальних ткацьких верстатів а саме - глиняні грузила до них чи, правильніше назвати, відтяжки. Як правило, вони завжди концентрувалися в одному кутку житла. Частина відтяжок має приплюснуту дископодібну форму й більший діаметр та зміщений від центру отвір, а решта має менший діаметр, товстіші, округло-овальні в перерізі, а їхній отвір розташовано ближче до центру відтяжки. Завдяки виявленим скупченням відтяжок вдалося встановити можливу ширину верстатів – від 1 до 1,2-1,5 метра.

Трипільський ткацький верстат налічував 50-80 відтяжок, а відтяжки різноманітних форм використовувалися в разі ткання орнаментованих тканин. Реконструкції вертикального ткацького верстата Трипільської культури можна побачитиархеологія в експозиції «Старожитностей Поділля» Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника.

Досить часто дослідники знаходять глиняні прясла. Вони слугували маховиком для дерев’яного веретена, яке закріплювали в отворі. Реконструкції трипільських веретен є також у експозиції Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника. Таким веретеном пряли нитку в різні історичні часи у різних народів, включно до XX ст., правда за останні сторіччя прясло до веретена було дерев’яним. Керамічні прясла походять із різних трипільських пам’яток, починаючи вже з раннього етапу. Знайдено їх у Луці-Врублівецькій, Ленківцях, Бернашівці та на інших поселеннях. У Луці-Врублівецькій та Ленківцях прясла виготовлено зі стінок посудин, а в Бернашівці – з денця посудини. Майже на всіх пряслах, які виготовлені зі стінок посудин, зберігся заглиблений орнамент, що був нанесений під час виготовлення посудин.

Цікавими є знахідки відбитків тканин на денцях горщиків, які теж можна побачити в експозиції «Старожитностей Поділля». За класифікацією Новицької, серед наявних відбитків маємо два види тканин: виготовлені на ткацькому верстаті та плетені шпицями або гачком. Першу, найчисельну групу відбитків, складають тканини, виготовлені технікою килимового переплетення. У цій групі виділяється три підгрупи тканин, залежно від товщини ниток та їхньої густини. У другій групі тканини виконано технікою простого полотняного переплетення. У них добре простежується між нитками піткання нитки основи.

Трипільцям було відоме виготовлення узорчастих тканин, тканин із рослинних волокон та вовни. Готове полотно фарбувалося, на ньому робилася вишивка.
Що ж стосується одягу, то тканини фарбували мінеральними або рослинними фарбами; тканина орнаментувалася (на середньому етапі дуже популярними були тканини з червоними горизонтальними лініями) – це видно зі статуеток, знайдених при розкопках.

Трипільці використовували як нижній одяг нараменні пов’язки. Виготовляли їх зі тканини, прикрашали бахромою, робили зав’язки з китицями на кінцях. Верхній одяг був представлений довгими сукнями, іноді з бахромою знизу, з різними типами вирізу коміру, спідниці, нараменні пов’язки. Існували різні типи поясів: із мотузки – в один або кілька обертів, плетених, зі тканин або шкіри, в тому числі з нашивними прикрасами. З хутра або тканини робилися короткі до пояса жилетки. Чоловічий костюм доповнювала перев’язь, яку прикрашали металевими чи кістяними платівками або бляшками, через праве або ліве плече, іноді – навхрест. Вона підтримувала пояс, на якому висіла зброя – сокира-молот.
У трипільців налічувалося кілька типів головних уборів – грибоподібної форми або схожого на шапку з підгорнутими краями.

Одяг, головні убори та взуття оздоблювалися мідними, кам'яними, бурштиновим, скляними прикрасами та амулетами. Вони мали як територіальні, етнографічні відмінності, так і відрізнялися в часі. Ці вироби засвідчують і соціальне розшарування суспільства.

Теги: археологічна спадщина, трипільська культура

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.