Перейти на мобільну версію сайту


01.04.2016

ТРИПІЛЬСЬКА КЕРАМІКА

Сьогодні поговоримо про трипільську кераміку. Випалена на вогні глина стала першим штучним матеріалом. Кераміка є фактично візитівкою Трипільської культури.

За формою посуду, сировиною, технологією виготовлення, способами та видами оздоблення вирізняються різні хронологічні періоди та локальні варіанти виготовлення посуду. Сьогодні доведено, що племена мисливців і рибалок виготовляли господарський посуд, оздоблений штампованим орнаментом, а племена землеробів і скотарів – плоскодонний зі спірально-меандровим орнаментом.

Початково переважала ліпна кераміка, що впливало на товщину стінок посуду. Глиняну стрічку сплющували і накручували по спіралі на завчасно виготовлене денце, згладжуючи та затираючи нерівності. Глиняна маса, або ж керамічне тісто спочатку було низької якості. Згодом трипільці навчилися відмулювати глину, тобто позбавляти її домішок. До керамічного тіста додавався шамот (товчена кераміка), жорства (товчена або мелена порода), товчені мушлі молюсків. Виготовленням керамічного посуду займалися винятково жінки.

Посуд виготовлявся трьох типів: господарський, кухонний та культовий. До півтора метри заввишки корчаги для археологіязберігання зерна та іншого збіжжя вкопувався в долівку помешкань. Кухонний посуд, що використовувався для приготування їжі, становили глеки, глечики, горшки, кухлі, кринки, миски, тарілки, кубки, чаші, сковорідки. Трапляються й широкогорлі амфори, кухлики з однією ручкою, мініатюрні посудинки з покришками.
Трипіллєзнавець Сергій Рижов виділяє 16 типів трипільського керамічного посуду, зокрема за формою: конічний, біконічний, сферо- та усіченоконічний; кратеро-, бінокле-, кубко-, амфоро-, грушевидний та вазоподібний; лійчастий; гострореберний; з плавним та різким профілем; з усіченоконічною горловиною; з утопленими вінцями; напівсферичні миски.

Потреба в керамічному посуді була великою. У переважній більшості трипільських поселень знайдено ремісничі печі, часом двоярусні, в яких випалювалося глиняне начиння. Виробництво кераміки стало справою професіоналів, спеціалізованою галуззю общинного ремесла. Особливої довершеності досягли племена Придністров’я в оздобленні посуду, в яких було щонайменше десять типів візерунку: однобічний, двобічний, статичний, динамічний, перемінний, в основному геометричний.

Найпопулярнішими орнаментальними елементами були спіраль, меандр та канелюри; поширеним був поліхромний розпис чорною, білою та червоною мінеральними фарбами. Виділяють такі найуживаніші способи орнаментації: ямки, гребінцеві вдавлення, рельєфні композиції, відбитки шнура або текстилю, рельєфні шишечки, валики по шийці або плечиках, наліпні дужки, насічки, прокреслені зигзагоподібні лінії з кольоровим розписом чи без нього. Інколи трапляються реалістичні зображення рослин, тварин, людини або частин її тіла.

У загальній системі орнаментації глиняного посуду трипільців виділяють щонайменше 18 схем: хрестовидні; фістонні; метопні і тангентні композиції; горизонтальні S-подібні та похилі дуги; вертикально роз’єднані й негативні овали; совиний лик; волюти з листочками на кінцях; трикутники з витягнутими вершинами; лицьова схема; хвилясті стрічки; коса сітка; фриз; комети; концентричні кола; похилі дуги; канелюри; меандри тощо. У межиріччі Південного Бугу та Дністра кольоровий розпис був звичайним явищем, а от у Середньому Подніпров’ї не знайдено жодного розписаного черепка.
Для орнаментації трипільської кераміки характерні трьохярусні композиції, які свідчать про трьохярусний поділ світу на землю, небо та «небеса» (або «верхнє небо»).

Орнаментація трипільців була суспільним явищем, яке давало можливість розповісти про відношення до світу та об’єднати людей для різних спільних дій. Вона складалася з окремих знакових систем, розвивалася самостійно, була одним із центрів розвитку піктографії й першочергово існувала як засіб магічного спілкування з вищими силами.
Серед найчастіших трипільських знаків-символів дослідники виділяють символи Сонця і його колообігу. Серед трипільської кераміки трапляються екземпляри, де у блоках знаків Сонця й дощу знаходимо і знак Місяця. Уламок стінки горщика посудини із зображенням півмісяця було виявлено в ході археологічних досліджень на території Кам’янця-Подільського в 2015 р.

Теги: археологічна спадщина

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.