Перейти на мобільну версію сайту


11.03.2016

НЕОЛІТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ

Наступна вітрина в експозиції «Старожитностей Поділля» представляє період неоліту або ж нового кам’яного віку. Найхарактернішою рисою для цього періоду стала неолітична революція – історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства, що було пов’язане з виникненням тваринництва, землеробства.

У цей час на території сучасної України почали вирощувати злакові та городні культури, приручили та розпочали розводити корову, свиню, вівцю та козу. Коли виробництво їжі одержало широке розповсюдження й у людей з’явилися постійні її запаси, суспільство одержало можливість у широких масштабах перейти до стійкої осілості.

Найдавнішою неолітичною пам’яткою на території України є Кам’яна Могила, де вперше відзначені сліди відтворюючого господарства на території України (7500 років до нашої ери). Протягом першої половини VII тисячоліття до нашої ери неоліт починає розвиватися на всій території степової і лісостепової України, а також у Криму. У цей час основними археологічними культурами були кукрецька, в’язівоцька, буго-дністровська, Таш-Аїр та платовоставська. Загальною рисою цих неолітичних культур України є використання відтискної техніки розщеплення кременю, виробництво складних знарядь. Незважаючи на початок розвитку землеробства і скотарства, мисливство та рибальство залишаються провідними формами господарства.

Розвиток землеробства та скотарства сприяв також виникненню міських поселень, ремесел та писемності. Людина неолітпочала займатися ткацтвом. Та, певно, найголовнішим досягненням стало виготовлення керамічних виробів, коли тогочасне людство опанувало випалювання глини й перетворення її на твердий, міцний, водонепроникний та вогнестійкий матеріал. Освоєння виробництва кераміки стало одним із найважливіших досягнень людини в боротьбі за існування. Варіння їжі в глиняному посуді дозволило істотно урізноманітнити раціон. Поява керамічного посуду стала однією з основних ознак неолітичної епохи.
Керамічна фаза неоліту почала розвиватися в середині VII тисячоліття до нашої ери. Кераміка протягом 200-300 років розповсюджується на території всієї степової і лісостепової України, а також у гірському Криму. Перші керамічні вироби були гостродонними і містили, як правило, значний домішок трави або інших органічних речовин у фактурі глиняного тіста.

У вітрині, яка представляє добу неоліту, представлена кераміка буго-дністровскої археологічної культури, яка існувала в період близько 6500-5300 років до нашої ери. Представники цієї культури займалися  полюванням, рибальством, розведенням свиней, биків, вирощуванням злакових культур. Поселення являли собою невеликі наземні житла з кам’яними вогнищами та ямами для відходів.

З’явилися в період неоліту і нові техніки обробки кременю: свердління, пиляння та шліфування. Зразок свердлильного верстака періоду неоліту ми можемо побачити у вітрині експозиції. Крім того, там знаходиться й білокрем’яна сокирка, яка в нижній своїй частині є полірованою. 

Перехiд до землеробства i скотарства сприяв помiтним змiнам в органiзацiї суспiльного життя: зростанню ролi парної сiм’ї, розквiту племінної організації суспільства, зародженню інститутів родової влади (поява в похованнях доби неоліту владних символів – кам’яних булав). Цей перехід суттєво вплинув i на світобачення людини, її духовний світ.
У період неоліту відбувся справжній демографічний вибух: населення планети виросло приблизно з 5 до 80 млн осіб. Середня тривалість життя становила для жінок – 32,5 року, для чоловіків – 35,6.

Яскравим явищем у розвитку неолітичної культури є могильники маріупольського типу, знахідки яких пов'язані з басейнами Дніпра, Сіверського Дінця, а також з територією Північного Приазов'я. Аналіз поховань дає матеріали для реконструкції духовної культури неолітичного населення (наявність довготривалих родових могильників, культ черепа), а також дають багаті матеріали для реконструкції одягу і його прикрас. Небіжчиків ховали у випростаному стані, часто в колективних усипальницях. Поховання спочатку були безінвентарними, потім пов'язані з покладенням у поховання кістяних прикрас, керамічних і крем'яних виробів. Дуже часто в процесі поховань використовувалась вохра.

Теги: археологічна спадщина, неоліт

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.