Перейти на мобільну версію сайту


23.10.2015

МИКОЛА БУРАЧЕК: МАЛЯР З КАМ’ЯНЕЦЬКИМ МИНУЛИМ

Сьогодні мова піде про видатного українського живописця, мистецтвознавця, письменника, який десятиліття прожив у Кам’янці-Подільському, Миколу Бурачека.

Народився Микола 16 березня 1871 року в місті Летичів у сім’ї поштового службовця. 1878 року батька Миколи перевели до губернського Кам’янця-Подільського на посаду поштмейстера. Вже наступного року батько помер. 1880 року Миколу віддали на навчання до гімназії. Наступного року померла й матір хлопця. Лише завдяки допомозі родичів Миколі Бурачеку вдалося завершити навчання.

На здібного учня звернув увагу вчитель гімназії Васьков, який навчався в Петербурзькій академії мистецтв разом з Тарасом Шевченком. У ці роки Бурачек створює картини «Вечір у фортеці», «Місячний вечір на річці Смотрич», «Міщанська хата».

1888 року Бурачек вступив до Київського університету, проте 1889 року був виключений і засланий до Симбірської губернії як учасник студентських заворушень. 1890 року Микола був прийнятий актором в Кам’янець-Подільську російську трупу. Йому доводилося грати на сценах різних театрів багатьох міст України і Росії разом з такими Микола Бурачекмайстрами цього мистецтва, як Марія Савіна, Віра Коміссаржевська, Павло Орленьов та ін.

Микола Бурачек виконав оформлення до ряду спектаклів, зокрема п’єс «Влада темряви» Льва Толстого, «Ліс» Олександра Островського, «Затоплений дзвін» Герхарда Гауптмана та ін. певний час відвідував Київську рисувальну школу Мурашка, де вчився у Миколи Пимоненка та Харитона Платонова.

1905 року Бурачек покинув театр, займаючись літературною працею. Його статті друкувалися в журналі «Ехо» та газеті «Київська думка» під псевдонімом Каменцев. У цей же час він отримує визнання як живописець – його пейзажі експонувалися на виставці українських художників у Львові. 

За рекомендацією Яна Станіславського Микола Бурачек вступив до  Краківської академію художеств, де навчався в Яна Станіславського, а пізніше у Фердинанда-Еммануїла Рушіца. З 1910 року Микола вдосконалював майстерність у Парижі, де працював у майстерні Анрі Матісса а пізніше – у Вільній академії мистецтва ім. Поля Рансон.
1912 року Бурачек повернувся до України, оселившись у Києві. Того ж року він взяв участь у виставці київських художників, а наступного року виставив ще 12 картин. За його активної участі 1914 року в Києві відкрито салон постійної виставки.  
Микола Бурачек був членом Товариства київських художників і членом Товариства українських художників. Він був одним із засновників Української академії мистецтва, яку відкрили 22 листопада 1917 року. Разом з Маневичем його обрали на посаду керівника пейзажного класу. У цей час він створив шедеври «Порцелянова осінь», «Березень», «Наприкінці літа. Соняшник» та серії дніпровських пейзажів.

1921 року Микола покинув Київ через хворобу і до 1925 року жив у селах Кашперівці, Дзюньків, Погребище, в яких працював режисером і актором аматорських театрів, вчителем малювання в школах і фабрично-заводських училищах. Одночасно він пише полотна «Вечір на ставку. Погребище», «Старовинна церква в Дзюнькові», «Місячний вечір. Дзюньків». 

1925 року Миколу Бурачека призначили директором Харківського художнього технікуму. Одночасно протягом 1926-1933 років був головою бюро працівників мистецтва в Харкові, членом Об’єднання сучасних митців України, бюро Комітету охорони пам’яток культури, Комітету увічнення пам’яті Михайла Коцюбинського.

Особливо багато Микола Бурачек зробив для вивчення й популяризації творчості Тараса Шевченка. Йому вдалося розшукати велику кількість раніше невідомих творів Кобзаря, встановити їх належність пензлю Шевченка та зробити перший зведений каталог його художньої спадщини. Все це було відображено в праці «Великий народний художник».

Літо 1929 та 1930 років Бурачек провів у Кам’янці-Подільському за етюдами. 1932 року він виконує етюд «Гідростанція в Кам’янці».

Протягом 1930-х років художник оформив ряд вистав, зокрема «Сорочинський ярмарок», «Маруся Чурай», «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Наталка Полтавка», «Наймичка» та ін. У цей же час він створює картини «Яблуня в цвіту», «Шлях до могили Шевченка», «Хата на могилі Т. Г. Шевченка», «Будинок-музей Коцюбинського у Вінниці», «Реве та стогне Дніпр широкий».

1936 року пройшла персональна виставка Бураченка, після якої він отримав звання заслуженого діяча мистецтв УРСР. 1941 року маляр був удостоєний звання заслуженого художника УРСР. Цього року він планував виставки у Львові, Тернополі та Кам’янці-Подільському, але по дорозі до Львова вагон з його картинами було розбомблено, внаслідок чого багато полотен загинуло.
Помер Микола Бурачек у Харкові 12 серпня 1942 року.

Теги: Микола Бурачек, краєзнавча вікторина

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.