Перейти на мобільну версію сайту


03.06.2016

МЕТАЛООБРОБКА В ТРИПІЛЬЦІВ

Продовжуючи мандрівку експозицією «Старожитностей Поділля», сьогодні поговоримо про металообробку в трипільців. Трипільська культура була першою на теренах сучасної України, носії якої почали використовувати метал – мідь. 

археологіяНа ранньому етапі трипільської культури вироби були представлені чотирма типами: дрібні колючі знаряддя, ударні знаряддя, прикраси та заготовки. До заготовок належали бляшки та пластинки, які власне й були виявлені на трипільському поселенні Поливанів Яр ІІІ на території Чернівеччини на межі Кельменецького та Сокирянського районів. На етапі А трипільська металообробка пов’язана з першою фазою існування Балкано-Карпатської металургійної провінції. Прикраси раннього етапу Трипільської культури неодноразово виявлені на теренах сучасної України, зокрема, мідний браслет - на поселенні Ленківці; каблучки-персні – Поливанів Яр ІІ; циліндричні намистинки – Поливанів Яр ІІ, Бернове-Лука; трубчасті та спірально-трубчасті пронизки – Лука-Врублівецька, Поливанів Яр ІІІ, Гребеніков Яр. На цей час вироби виготовлялися за допомогою кування та зварювання металу при температурі 300-500 та 600-800оС. На території Середнього Подністров’я на ранньотрипільському поселенні Лука-Врублівецька в ході археологічних досліджень виявлено ознаки металообробки індивідуально-сімейного типу. Там були знайдені напівфабрикати. Поряд із серією готових виробів, археологи віднайшли дві заготовки рибальських гачків, заготовку невеликого шила та уламок мідного злитка. 

На етапах ВІ-ВІІ, ВІІ, СІ збільшується асортимент та кількість трипільських мідних виробів. Так, наприкінці ХІХ століття на поселенні Городниця (Городенківський район Івано-Франківської області) виявлено скарб, що містив 45 предметів, зокрема сокира-тесло типу Ясладань, кинджал, тесло-долото, пластинчаста діадема, два скроневих кільця. Ще один скарб із 8 мідних сокир варіанту Бранд виявлено біля села Рингач Новоселицького району Чернівеччини (на жаль, 7 сокир було переплавлено місцевими жителями, а горщик, у якому знаходилися знахідки, було розбито та викинуто).

Серед знахідок цього часу на території сучасної України нам добре відомі: шила – Кліщів, Заліщики, Бучач, Чапаївка; тесла-долота – Верем’я, Щербанівка, Бодаки; браслети – Кошилівці; каблучки – Заліщики, Веселий Кут, Незвисько. Цікавою для нас знахідкою є мідна сокира типу Аріушд з поселення в урочищі Татариски поруч зі Старим замком. За словами укладачів «Енциклопедії Трипільської цивілізації»: «Її форма унікальна й не має аналогій Балкано-Карпатському регіоні». Вона має характерні підтрикутні виступи на боковинах втулки та з боку черевця. Грані, які до них примикають, розширені та ребристі. Виріб зберігся не повністю. Біля краю робочої частини сокири помітні ливарні дефекти. Ймовірно, що лезо не було відламане, а його відсутність є браком під час лиття, коли ливарна форма не повністю була заповнена металом. Кування сокири так і не було завершено, тому брак відливу не виправили. 

На пізньому етапі (СІІ) трипільська металообробка увійшла до Циркупонтійської металургійної провінції. Для цього часу характерні чотиригранні шила, пласкі тесла, долота з упором, перстні, спіральні підвіски, пронизки та інше. Виготовлялися вироби за допомогою лиття та подальшого кування.


Теги: археологічна спадщина, трипілля

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.