Перейти на мобільну версію сайту


12.06.2015

«КОЗАК ЛУГАНСЬКИЙ» ВОЛОДИМИР ДАЛЬ

Володимир Даль народився в дансько-німецькій сім’ї. Його батько - лінгвіст, знав німецьку, англійську, французьку, російську, ідиш, латину, грецьку і давньоєврейську мови, був богословом і медиком. Мати Володимира Марія Христофорівна Фрайтаг походила з німців, що емігрували до Росії, вільно володіла п’ятьма мовами.

Коли Далю було чотири роки, його родина переїхала до Миколаєва. Початкову освіту отримав вдома. У будинку його батьків багато читали й цінували друковане слово, любов до якого передалася всім дітям.
У віці тринадцяти років, разом із молодшим братом Карлом він вступив до Петербурзького морського кадетського Володимир Далькорпусу, де навчався протягом 1814-1819 рр. 2 березня 1819 р. отримав звання мічмана Чорноморського флоту. Пізніше навчання описав у повісті «Мічман Поцелуєв, або живучи озирайся».

Після кількох років служби на флоті, 20 січня 1826 р. Володимир Даль вступив на медичний факультет. За словами одного з біографів Даля, він занурився в атмосферу університету, яка «в розумовому відношенні спонукала до різнобічності». Навчання довелося перервати з початком у 1828 році російсько-турецької війни, коли в зв’язку з випадками чуми в Задунайської області діюча армія зажадала посилення військово-медичної служби. Володимир Даль достроково «з честю витримав іспит на доктора не лише медицини, а й хірургії». Згодом працював чиновником в Оренбурзі, Санкт-Петербурзі, Нижньому Новгороді.

1838 року Володимира Даля обрано членом-кореспондентом Петербурзької АН заввідділенням природничих наук за збори колекцій флори і фауни Оренбурзького краю.

Головною працею життя Даля став чотирьохтомний «Тлумачний словник живої великоросійської мови», що містить близько 200 тисяч слів.

1827 року журнал «Славянин» публікує перші вірші Володимира Даля. 1830 року він виступає вже як прозаїк, його повість «Циганка» друкує «Московський телеграф». Прославили його як літератора «Руські казки з переказів народних усних на грамоту громадську перекладені, до побуту життєвого прилагоджені і приказками ходячими розцяцьковані Козаком Володимиром Луганським. Жменька перша». У 1833-1839 роках вийшли у світ «Билини й небилиці Козака Луганського».

Даль майже 20 років прожив в Україні, знав українську мову, зібрав цінні українські фольклорні та мовні матеріали. Він писав художні твори, чимало з них на українські теми (повісті «Савелій Граб», «Небувале в тому, що було...», оповідання «Світлий празник», «Ваша воля, наша доля», «Скарб», «Упир» тощо). Був також автором етнографічних нарисів, написаних з позицій «натуральної школи». Перу Даля належить низка статей про Григорія Квітку-Основ’яненка («Малоросійські повісті, що їх розповідає Грицько Основ’яненко»). У праці «Про повір’я, марновірство й забобони російського народу» Володимир навів чимало прикладів з українського фольклору, використав мотиви української демонології.

1831 року Володимир Даль прибув до Кам’янця-Подільського для боротьби з епідемією. У повісті «Подолянка» він писав: «Ми прийшли в Кам’янець-Подільський, цю неприступну для предків твердиню, яку нинішні військові не називають навіть фортецею, хоч місто стоїть на неприступній скелі, на острові, який кругом обмиває річка Смотрич». Під час епідемії місто розділили на ділянки, першою з яких і завідував Даль. У районі, яким завідував Даль, входила і Слобідка - «збір жалюгідних і напівгнилих халупок, розташованих у заливній долині, - це царство сирості, неохайності, нужди, тісноти, приєднайте до цього жахливу всепожираючу хворобу, яка за добу залишала сім’ю без батька чи матері, жінку - без чоловіка, дітей - без годувальника і годувальниці - і злигодніле людство стоїть перед вами без прикрас...» - згадував пізніше Володимир. В одному з будиночків Слобідки, що виділявся охайнішим виглядом, жила головна героїня повісті «Подолянка», брат якої брав участь у польському повстанні.

Даль активно цікавиться місцевим фольклором, записує легенду про Боняка в Голенищеві, про заснування села Черче. На основі вражень від нашого краю Володимир Даль написав історичну повість «Подолянка», а також оповідання «Червоноруські перекази». Йому належить перша згадка в літературі про Кармалюка (щоправда він подає як Кара-Мелюк). Пробув Володимир Даль у місті над Смотричем менше року, проте враження від проживання тут залишилися на все життя.

Відповідь на запитання попереднього номера: сонет. Першим правильну відповідь на електронну скриньку надіслав Андрій Павловський, який отримує 1 бал. Також правильні відповіді надіслали Тетяна Дутченко, Анастасія Дзюбинський та Наталія Кравчук, які отримують по 0,5 бала.

Теги: краєзнавча вікторина, Володиир Даль

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.