Перейти на мобільну версію сайту


22.07.2016

ЧОРНОЛІСЬКІ ВІЗЕРУНКИ

Продовжуючи нашу мандрівку музеєм археології, звернемося сьогодні до кераміки Чорноліської культури та способів її орнаментації. Цим питанням займався наш колега, старший науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Петро Болтанюк.

археологія2011 року він опублікував у «Віснику Кам’янець-Подільського національного університету ім.І.Огієнка. Історичні науки» (випуск 4) статтю «Способи орнаментації посуду Чорноліської культури (за матеріалами досліджень з Кам’янець-Подільського замку)», яка стала наслідком археологічних досліджень на території Старого замку 2007, 2008 та 2010 років. Ця публікація на сьогодні найбільш повно представляє чорноліську кераміку на території нашого міста. Отже, подаємо статтю Петра Болтанюка у скороченому варіанті.  

«Найпоширенішою композицією візерунка, нанесеного на горщики чорноліської культури, є рельєфний (розчленований) наліпний валик (пружок) по тулобу або ж по вінцях горщика. За способом нанесення й технікою виконання умовно можна виділити чотири типи подібного візерунка.

1-й тип – це тонко виготовлений пружок із прямокутними виступами та пальцевими заглибинами між ними. 

До 2-го типу можна віднести валиковий наліп підквадратної форми з виступами, які мають дещо загладжену поверхню й пальцеві заглибини (або ж нанесені за допомогою округлого предмету). Візерунок такого типу характерний для пізньочорноліського та жаботинського етапів.

3-й тип візерунка - чітко виділений розчленований пружок, де пальцеві заглибини йдуть вперемішку з призматичними або ж прямокутними виступами. 

4-й тип пружкового візерунка складає рельєфний наліпний валик із пальцевими защипами по вінцю горщиків. Не виключено, що такий орнамент наносився за допомогою кістки. На одному з елементів орнаменту простежуються сліди від внутрішньої частини кісткового матеріалу.

Перших три типи рельєфного наліпного валика є цілком характерними для другого етапу чорноліської культури, вони ведуть своє походження від більш простого гладкого валика першого етапу культури, що, в свою чергу, тягнеться своїм корінням до орнаментації посуду білогрудівської культури доби пізньої бронзи. Щодо четвертого типу, то він, очевидно, з’являється на пізньому етапі розвитку племен чорноліської культури й простежується в горщиків ранньоскіфської доби.

Поряд із карбованим рельєфним наліпним валиком на горщиках кухонного посуду часто зустрічається візерунок у вигляді наскрізних проколів по вінцях горщиків. На деяких посудинах наліпний валик та проколи складають єдину художню композицію. Загалом же розчленований пальцевими защипами валик на плечиках й проколи по краю вінця являються найбільш поширеним орнаментом кухонного посуду другого періоду Чорнолісся. На пізньому етапі Чорнолісся й у ранньоскіфську добу проколи по вінцю досить часто поєднуються із рельєфним наліпним валиком й являють собою типовий візерунок простих горщиків аж до початку IV ст. до Р. Х.

Для столового посуду характерний прокреслений орнамент у поєднанні з дрібнозубчатим штампом, або ж оздоблений прокресленим геометричним орнаментом. Орнамент наноситься у верхній частині посуду. Так, на одному з уламків черпака візерунок складає широку горизонтальну лінію, центр композиції якої створює ялинкоподібний прокреслений орнамент, по краю якого нанесено візерунок дрібнозубчатим штампом.

У другому випадку ми спостерігаємо композицію орнаментації миски, яка складається з двох горизонтальних ліній, нанесених зубчатим штампом. При цьому його товщина дещо більша, ніж у попередньому випадку. Під ними нанесено у кілька ліній прокреслений геометричний орнамент у вигляді трикутників. Подібний орнамент також спостерігається на лощеному фрагменті горщика темно-коричневого кольору. На окремих фрагментах горщиків єдиний мотив орнаменту складається з прокреслених трикутноподібних ліній. Не виключено, що такий візерунок наносився не тільки у вигляді прокресленого орнаменту, але й за допомогою штампу. Для місцевих гончарів характерним було використання для оздоблення керамічного посуду S-видного орнаменту та серповидних наколів.

Своєрідну композицію прокресленого візерунка в поєднанні прямих, хвилеподібних ліній та трикутників ми спостерігаємо на групі амфороподібних горщиків. Властивим для нього є розміщення в обох випадках орнаменту по плечику горщиків на межі з шийкою. Швидше за все, поява такого орнаменту припадає на кінець пізньочорноліського часу. Поряд із цим, для мисок характерним є орнамент у вигляді канелюрів, яким вони оздоблюються по верху вінчика. Поява мисок із таким композиційним закінченням характерна для пізнього Чорнолісся. Для мисок також є характерним поєднання композиції орнаменту наколів різної форми з зубчатим візерунком та прорисами орнаменту по верху вінчика. Таке поєднання візерунка ми простежуємо на посуді пізньочорноліської доби.

Окрім вищезгаданих візерунків, на горщиках зустрічається орнамент у вигляді округлих, овальноподібних та трапецеподібних штампових наколів. Візерунок у вигляді наколів округлої та підпрямокутної форми характерний для ранньоскіфської та гетської кераміки; саме в цей час набуває поширення штамповий орнамент.

Властивим мотивом орнаменту, розповсюдженим серед посуду виявленого на території Старого замку, є візерунок у вигляді перлин різної форми, так званого типу Вілланова. На мисках вони зустрічаються по верху вінця, а на горщиках він властивий по плечику або ж по тулобу. Досить цікавим є візерунок, що прикрашає вазу, у вигляді овальноподібних виступів по плечику, які утворювалися за допомогою відтиску з внутрішнього боку. На одному з горщиків орнамент нанесено на шийці у вигляді сосковидних наліпів.

Ще однією з композицій орнаменту посуду передскіфського часу, який траплявся на території досліджень, був візерунок у вигляді горизонтальних заглибин. 

Орнамент наносився на посуд за допомогою гончарних штампів. Штампи виготовлялися з різноманітних матеріалів: дерев’яні палички, кістки тварин, глина і камінь. Глиняні штампи виготовлялися з добре відмуленої глини. Для знежирення суміші застосовували кварц, слюду і карбонат. Випал відбувався зі слабким допущенням кисню. Колір глиняних штампів був жовтим або темно-сірим. Характерною особливістю глиняних штампів є наявність двох відтисків з допомогою яких наносився візерунок на керамічному посуді.

На території замку у 2007 році виявлено гончарний штамп, який виготовлено з глини у вигляді кінської голови, розмірами 3,7?5,8 см, світло-сірого кольору. По верху кінської гриви зроблено насічку, яка утворює штамповий зубчатий (насічний) орнамент із вузькою тонкою подовженою поверхнею підпрямокутної форми товщиною 0,3 см. На пащі коня висічено штамповий орнамент у вигляді мальтійського хреста. На жаль, на території фортеці посудину з таким орнаментом не знайдено. Проте штамповий орнамент у вигляді хреста, ідентичний вищезгаданому, виявлено на фрагменті горщика, який був знайдений під час археологічних розвідок біля затопленого села Теремці, Кам’янець-Подільського району. Кольчатий візерунок із хрестом посередині є характерним для всіх ранніх гальштатських культур Карпато-Дунайського регіону й відомий також на поселеннях чорнолісько-жаботинського типу.

Ймовірно, що сонячне божество сприймалося чорноліським населенням у вигляді небесного коня. На ритуальність коня у чорнолісців вказує М.Гімбутас. Знахідка гончарного штампу, що символізує сонячне й небесне божество, може свідчити про те, що на фортеці знаходився ремісничий та окультний центр одного з племен чорнолісців».


Теги: археологічна спадщина

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.