Перейти на мобільну версію сайту

RSS

Істфакт

МИСЛИВСЬКИЙ РІГ 17 СТОЛІТТЯ
Галерея мистецтв запрошує всіх охочих відвідати виставку «Історія унікального експонату», присвячену 390-річчю від дня народження Яна ІІІ Собеського.
В експозиції «Унікальних експонатів» художнього відділу музею до уваги відвідувачів представлений цікавий та дійсно унікальний експонат – мисливський ріг, виконаний зі слонової кістки технікою різьби по кістці, що призначався для польського короля Яна ІІІ Собеського (1674-1696).

НОВІ ЗНАХІДКИ МУЗЕЙНИКІВ
Археологи відкопали чергові стародавні сувеніри на території Старого замку. Про це інформує Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник.
Так, колекцію музейників поповнила низка предметів старовини.

НУМІЗМАТИЧНА КОЛЕКЦІЯ ПОПОВНИЛАСЯ
Розподіл культурних цінностей, вилучених під час спроби незаконного вивезення закордон, в музеї України здійснює Міністерство культури України. Згідно з розподілом, Одеська митниця Державної фіскальної служби передала в колекцію Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника 52 монети та 1 жетон.

СКРИПКУ ПЕРЕДАЛИ В МУЗЕЙ
31 липня митники з Закарпаття передали натільний хрест і скрипку на зберігання в Кам’янець-Подільський історичний музей-заповідник. Фахівці припускають, що мідний хрест виготовили в Росії у 18-19 столітті, а ланцюжок, ймовірно, у 20 столітті. Прикрасу вилучили 28 червня чотири роки тому в зоні митного контролю в «Дяково». Її незаконно перевозила росіянка. Тоді Ужгородський суд визнав іноземку винною за статтею 472 Митного кодексу України. 

У СМОТРИЧІ ЗНАЙШЛИ ГОНЧАРНІ ПЕЧІ
Територія Середнього Подністров'я надзвичайно багата на археологічні пам'ятки – від доби нижнього палеоліту до нового часу. Саме таку картину можна спостерігати в урочищі Татариськи, що в с.Смотрич, де знайдено трипільське поселення. На початку тижня голова Колибаївської ОТГ Михайло Желізник спільно з ректором Кам'янець-Подільського національного університету ім.І.Огієнка Сергієм Копиловим та першим проректором згаданого вишу Володимиром Дубінським побували на розкопках поселення, яке орієнтовно датується періодом 4000-3900 років до нашої ери.
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

НАТРАПИЛИ НА НОВІ ЗНАХІДКИ
Після опадів музейники натрапили на нові знахідки.
У дворику Музею старожитностей в результаті опадів просіла бруківка на 50 см. Музейники вирішили використати так званий метод шурфування для з’ясування причини просідання ґрунту та виявлення культурних нашарувань.

ЗНАЙШЛИ ДАВНІ КУЛЬТУРНІ НАШАРУВАННЯ
Про це повідомляє Кам’янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція.
Під час археологічного нагляду за протиаварійними роботами на мурі Північного дворику Старого замку було відкрито унікальні історичні нашарування.

ХОТІЛИ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЮ, А ЗНАЙШЛИ ПОСЕЛЕННЯ
У селі Баговиця хотіли збудувати сонячну електростанцію, а виявили стародавнє поселення. Науковці виявили п’ять культурних шарів: трипільська культура, ранній залізний вік (ймовірно ранні скіфи VII-V ст. до н.е.), черняхівська культура ІІІ – І пол. V ст., празько-корчацька культура VI-VII ст. та давньоруський час ХІІ-ХІІІ ст. Поселення виявили 2 квітня в результаті огляду місць, де мають будувати сонячну електростанцію. Досі знайдене поселення не було зафіксоване в літературі.

МІКРОРЕГІОН У КНИЗІ
30 січня у Кам’янці-Подільському відбулась презентація книги «Баговицький археологічний мікрорегіон», що побачила світ у видавництві «Стародавній світ» (м.Київ) на 100 сторінках. Видання презентували у залі Магдебурзького права міської Ратуші (К-ПДІМЗ). У книзі, авторами якої стали Ігор Старенький, Сергій Шпаковський та Євгеній Левінзон, висвітлено прадавню історію в археологічному мікрорегіоні села Баговиця...
Автор:  Андрій ПАВЛОВСЬКИЙ

У ФОНДАХ – ГРАМОТА СУЛТАНА
У фондах Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника зберігається документ, що потрапив до них наприкінці ХІХ століття. Вважається, що це грамота султана Мехмеда ІV. Десятиліттями документ зберігав свої таємниці, оскільки знавців староосманської у світі дуже мало. Але нещодавно авторам фільму «Скарби нації» вдалося перекласти написане.

ГАМАНЕЦЬ ЗІ СРІБНИМИ МОНЕТАМИ

Минулого року під час розкопок на ділянці по вулиці Татарська 17/1 археологи Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника – завідувач сектору «Музей старожитностей» Петро Болтанюк та провідний науковий співробітник Ігор Старенький знайшли гаманець з десятьма срібними монетами. 

ПЕРЕДАЛИ УНІКАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ
22 листопада в рамках перебування делегації Інституту національної пам’яті Польщі на Хмельниччині під час спілкування з керівництвом К-ПНУ ім.І.Огієнка в присутності секретаря міської ради Дмитра Васильянова, директора державного архіву Хмельницької області Володимира Байдича, студентів, викладачів, науковців було передано копії архівних документів Інституту про невивчений період перебування у Варшаві Івана Огієнка, засновника і першого ректора університету.

ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, КАМ’ЯНЕЦЬ СТАРШИЙ!
У Кам’янці-Подільському відкопали нові археологічні знахідки: місту додалося ще декілька сотень років.
Під час розкопок на вулиці Татарській археологи знайшли кам’яне мощення, що добре збереглося, і яке належить до періоду так званого кам’янецького еялету, тобто кінця 17 століття, хоча до того вважалося, що бруківка в місті з’явилася, принаймні, століттям пізніше.

У ГАЛЕРЕЇ МИСТЕЦТВ – АНТИМІНС XVII СТОЛІТТЯ
Галерея мистецтв державного історичного музею-заповідника продовжує цикл виставок «Історія унікального експонату». У липні музейники презентують антимінс XVII століття.
Посвячена хустина належить до турецького періоду в Кам’янці (1672-1699 рр.). На антимінсі зображені янголи, що знімають Ісуса Христа з хреста і кладуть у труну.
Автор:  Андрій ПАВЛОВСЬКИЙ

ЕКСПОЗИЦІЯ СТАРОГО ЗАМКУ ПЕРЕМОГЛА
Українсько-литовська виставка «Народи, об’єднані історією: Коріатовичі на Поділлі», що знаходиться в Старій фортеці, була відзначена під час IV музейного форуму «Музей: храм муз – 2018».
Захід проходив 15-16 червня у державному історико-культурному заповіднику «Межибіж». На ньому музеї та заповідники з різних регіонів України презентували свої міні-експозиції та змагалися за дипломи кращого музейного продукту в 10 номінаціях.

ЙДУТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ
У Старому замку на місці розташування костелу Святого Станіслава та церкви Покрови Божої Матері проводяться археологічні дослідження. Роботи ведуться, згідно з договором між музеєм та державним підприємством «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України. Очолює археологічні дослідження старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук Лариса Виногродська. Мета розкопок – визначити точне місце знаходження даних об’єктів та їх розміри. 

МУЗЕЙ ПРЕЗЕНТУЄ ЗГАДКУ ПРО ГІТЛЕРА
У рамках проекту #ЕкспонатДня Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник представив новий експонат. Мова йде про мініатюрний елемент, що є частиною кришталевої люстри з кабінету самого Гітлера! Як же він потрапив до Кам’янця-Подільського? Працівники музею розповідають таку історію. 

ЗАКОНСЕРВУВАЛИ ПАМ’ЯТКУ
У сквері біля сувенірного містечка, що в Старому місті, музейники провели консерваційне накриття над пам’яткою археології – саме там, де раніше дослідники розкопали найдавнішу кам’яну бруківку в Україні.
Так, мощення з вапнякових плит лежало під ребровою бруківкою ХІХ століття. 

ІКОНОСТАС КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ В ПЕТРА І ПАВЛА
В українській православні церкві Петра і Павла Київського патріархату вже встановлено новий сакральний іконостас Мазепинської доби. Іконостас ручної різьби, виготовлений з дуба та липи. На його позолоту пішло від 5 до 8 кг золота, завезених з Італії.
Виконавцем робіт виступила кампанія з Самбора, яка понад 40 років займається виготовленням таких шедеврів і витворів мистецтва. Кошторис іконостасу склав понад 1 млн грн. 
Автор:  Тетяна ШУХАНОВА

СМОРТІАК ТВОРИТЬ ЛЕГЕНДУ МІСТА
Для того, щоб наше місто й надалі розвивалося в туристичному напрямку, потрібно його чимось урізноманітнювати, знаходити його особливості, які притаманні саме Кам’янцю. Легенд про місто над Смотричем чимало, але на сьогодні можна його побачити з іншого цікавого ракурсу, який нам подарувала природа. Цим і зайнявся кам’янчанин під творчим псевдонімом Спадра Смортіак. Те, що він пропонує, вражає свідомість.

СЮРПРИЗ ІЗ-ПІД ЗЕМЛІ
У Старому місті під час розкопок виявлено кав’ярню 17 ст. Її знайшли археологи під час розкопок у районі Польсь­кого ринку та вулиці П’ятницької. Дослідники вважають, що вона найстаріша в Європі.
Судячи зі знайденого матеріалу, виявлене приміщення повністю відповідало культурі епохи бароко: було вишуканим, з великою кількістю кухонного начиння, в тому числі й з кольорового скла.

ОТЦІ-ВАСИЛІЯНИ
При в'їзді у Старе місто Кам'янця на пагорбі велично і водночас скромно стоїть відбудована кам'яна церква Святої Трійці. Називають її серед народу по простому - Троїцька церква. Троїцьким названо і майдан, на якому церква збудована.  Свято-Троїцький храм – один із найдавніших у нашому древньому місті.  Про історію церкви неодноразово писали на шпальтах місцевої преси. У XVI-XVII ст. церква була кафедральною (соборною). У час турецького панування церква була перетворена на мечеть. 

У БАКОТІ - СТАРОВИННЕ ПОХОВАННЯ
Наша земля настільки багата, що знахідки, у прямому сенсі цього слова, лежать просто під ногами. У Бакоті на туристичній стежці біля джерела №2 місцевий житель Тарас Горбняк виявив поховання. Він запросив Кам’янець-Подільську архітектурно-археологічну експедицію (участь у дослідженні брали керівник експедиції кандидат історичних наук Павло Нечитайло, співробітники Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Петро Болтанюк та кандидат історичних наук Ігор Старенький, головний інженер Анатолій Трондюк та художник Сергій Канфорович).
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

БУЛА І ЗАВАЛИЛАСЬ
Безгосподарність та байдужість призвели до руйнування єдиного з кам’янецьких млинів - пам’ятки архітектури на Видрівці. Млин Ірафа, збудований у 19 столітті, більш відомий як сокоморсовий цех винно-сокового заводу, який працював там за часів Радянського Союзу. У переліку пам’яток культурної спадщини Кам’янця-Подільського під охоронним №3-Хм значиться пам’ятка архітектури місцевого значення Млин Ірафа, ХІХ ст., за адресою: вул. Видрівка, 23. 
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

ЗНАЙДЕНО ТРИПІЛЬСЬКУ ЛИВАРНЮ
Вперше знайдено трипільську ливарню, вік якої становить 3800-3600 років до нашої ери. Унікальну знахідку виявили в нашому місті учасники архітектурно-археологічної експедиції.
Експедицію організувало ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН.

ПЕРЛИНА МУЗЕЮ: ІКОНА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ КАТЕРИНИ
Практично все православне церковне мистецтво пов’язане з літургією. Літургійні процесії, ще в Римі і Візантії сягали своїм корінням у язичницькі часи та тріумфальні імператорські ходи, були і є важливим елементом церковного життя народу. Узгоджений порядок та мистецьке оформлення церковних процесій (хоругви, процесійні ікони, хрести, святковий одяг священнослужителів, хоровий спів) посилювали їх сприймання віруючими.

КАРАЧКІВЦІ – СПЛАВ ПРИРОДИ ТА ІСТОРІЇ ЧЕМЕРОВЕЦЬКОГО КРАЮ
У південно-східній частині району, в тугій петлі Смотрича, де річка гострим лезом врізалася в Товтровий вал, затиснуте село Карачківці. Не безпідставно його називають столицею Подільських Товтр, адже воно зі всіх боків обрамлене пагорбами, на яких зеленіє ліс. Карачківці підпорядковуються Циківській сільській раді.
Село розташоване на лівому березі Смотрича, на широкому півострові, з вузьким перешийком на сході. Люди часто жартують: «Увійти сюди просто, а втекти – зась...».

ЗНАХІДКИ СЕРГІЯ ШКУРКА. ЧАСТИНА ДРУГА
Початок читайте у газеті «КлюЧ» від 21 жовтня 2016 р. (№245).
1961 р. колекціонер Руцький біля міської лазні на вул.Татарська знайшов «розмальовану кістку і кам’яну сокиру». У жовтні того ж року учень Саша Клейн знайшов римську срібну монету біля міської друкарні (площа Польський ринок). 29 жовтня 1961 р. Сергій Шкурко разом із інженерами Борковським, Романовим та працівником бавовняної фабрики Кареловим провели огляд траншеї у пров.Кузнечний.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ГІСТЬ ІЗ ХРАМУ ПРЕДКІВ - ЛЕВ СИЛЕНКО
Він прийшов до справжніх українців як духовний Богатир, народжений над Дніпром, у колисці індоєвропейських народів в селі Богоявленському – учитель Лев Силенко. Це село так назвали, як йому повідомив покійний прадід – Волхв, що жив більше 100 років. Своєму правнуку Силенку сказав, що в цьому селі було Дажбогове явлення біля гаю і тому це селище назвали Богоявленське. Прадід казав Силенку: «Я тобі цю тайну сказав, а ти вмри з нею, і нікому не кажи, бо наш народ знетямів, осміє тебе».

ЗНАХІДКИ СЕРГІЯ ШКУРКА. ЧАСТИНА ПЕРША
У 50-70-х рр. ХХ ст. велику роботу з дослідження археологічної спадщини Кам’янця провів Сергій Шкурко. Нині в державному архівів Хмельницької області в особовому фонді Сергія Кириловича зберігається кілька справ, присвячених археології нашого міста. Про них і поговоримо.
За інформацією Сергія Шкурка, 1955 р. біля Ратуші на глибині 1,5 м краєзнавець Борковський зафіксував нашарування трипільської культури (таку ж знахідку він виявив і наступного року).
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЧЕРНЯХІВСЬКА КЕРАМІКА
Сьогодні ми поговоримо про кераміку Черняхівської культури, яка досить повно представлена в музеї старожитностей музею-заповідника. Тут ми маємо можливість побачити різний керамічний посуд черняхівців: кружальну та ліпну кераміку, яка представлена горщиками, мисками, тривухими вазами, імпортованими амфорами тощо.
Характерною ознакою черняхівської кераміки є кружальний сірий посуд, що виготовлявся кваліфікованими гончарами.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ПРАЦЮЮТЬ НАУКОВЦІ
До Кам’янця на VI Міжнародну науково-практичну конференцію «Археологія & Фортифікація» з’їхалися науковці не лише з різних куточків країни – Львова, Одеси, Києва, Вінниці, Красилова, Переяслав-Хмельницького, Хмельницького, Чернівців, Харкова, Ужгорода, Черкас, Хотина, Збаража, Сум, Кропивницького, Дніпра, але й представники різних міжнародних інституцій – Центру археології Інституту культурної спадщини Республіки Молдова, Інституту археології Жешувського університету.

ЗАРУБИНЕЦЬКА КУЛЬТУРА
Продовжуючи нашу мандрівку, сьогодні поговоримо про Зарубинецьку культуру ІІ століття до нашої ери – ІІ століття нашої ери.
Зарубинецьку культуру відкрив 1899 року Вікентій Хвойка, виявивши могильник із тілоспаленням на Батуровій Горі поблизу с.Зарубинці Канівського району Черкаської області. Також він виявив ще кілька подібних могильників у Ржищеві, селах Віта, Пищальники, Пухівка, Погреби, Бортничі, Вишеньки.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

СКІФСЬКІ ПРИКРАСИ
Сьогодні ми присвятимо увагу скіфським прикрасам. У скіфів була справжня пристрасть до красивих речей. Вони отримували задоволення, прикрашаючи себе, своїх коней і предмети побуту. Їхня любов до ювелірних виробів проявилася у всьому. Найкрасивіші з них були, природно, знайдені в царських могилах, у яких незмінно небіжчики прикрашалися золотими діадемами, головними уборами, поясами, сережками, кільцями, крученими намистом і браслетами, підвісками, амулетами, намистинами, ґудзиками та пряжками і медальйонами.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ТЕРЕМЕЦЬКІ КІНСЬКІ ВУДИЛА
Серед експонатів у вітрині, яка присвячена періоду раннього залізного віку, увагу привертає дуже цікавий експонат – бронзові кінські вудила кіммерійського типу. Знайдено їх було в урочищі Веприк на лівому березі Дністра за два кілометра на південний схід від села Теремці місцевим жителем Крижанівським. Знахідка була вивчена співробітниками Давньоруської Дністровської експедиції, після чого передана до музею в Кам’янці-Подільському.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

СКІФСЬКА ЗБРОЯ
Повертаючись знову до періоду раннього залізного віку, у вітрині ми маємо змогу побачити предмети озброєння, а саме - скіфський кинджал та наконечники списів і стріл. Отже, розберемося із тим, що саме входило до складу озброєння скіфського воїна.
Скіфський меч або ж акінак був завдовжки 40-60 см при ширині в 4,5-6 см. Рукоятка меча складалася із навершшя, власне рукоятки та хрестовини. 
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

НОВІ ЗНАХІДКИ У СТАРОМУ МІСТІ
Археологи інституту археології НАН України продовжують розкопки на площі Польський ринок.
У процесі розкопок на площі Польський ринок біля будинку №3 археологи інституту археології НАН України, які працюють на території Старого міста, знайшли наземну глинобитну споруду трипільської культури шипенецької групи енеолітичного часу.

ТАЄМНИЧИЙ СУРЖИНЕЦЬКИЙ ІДОЛ
Продовжуючи нашу мандрівку музеєм археології, дещо порушимо хронологію і звернемося до найновішої знахідки – Суржинецького ідола.
Протягом 25-27 липня працювала українсько-польська археологічна експедиція, яка займалася дослідженням та перевезенням ідола, що розміщувався поблизу села Суржинці.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

У ЩО ВІРИЛИ ПЛЕМЕНА РАННЬОГО ЗАЛІЗНОГО ВІКУ?
Продовжуючи мандрівку музеєм археології, у вітрині, яка присвячена періоду раннього залізного віку, можемо побачити фрагмент скіфського ідола з села Березівка. Отож, якими були вірування в період раннього заліза?
Для кіммерійського релігійного світогляду характерні віра в душу та життя після смерті. Це підтверджують розкопки курганів, у яких знаходять речі, котрими користувався покійник за життя.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЧОРНОЛІСЬКА КУЛЬТУРА
Продовжуючи нашу мандрівку музеєм старожитностей Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, звернемо нашу увагу на цікавий експонат у вітрині доби бронзи, а саме – сокиру-кельт.
Кельт – це різновид бронзової сокири та мотики зі втулкою на місці обуха, спрямованої перп
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ДЕВ’ЯТИЙ ІДОЛ НА СВОЄМУ МІСЦІ
Суржинецького ідола, над дослідженням якого нещодавно працювала українсько-польська експедиція, вже розмістили у музеї старожитностей історичного музею-заповідника.
Нагадаємо, 25 липня над дослідженням ідола, знайденого поблизу с.Суржинці, розпочала роботу спільна українсько-польська археологічна експедиція.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЧОРНОЛІСЬКІ ВІЗЕРУНКИ
Продовжуючи нашу мандрівку музеєм археології, звернемося сьогодні до кераміки Чорноліської культури та способів її орнаментації. Цим питанням займався наш колега, старший науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Петро Болтанюк.
2011 року він опублікував у «Віснику Кам’янець-Подільського національного університету ім.І.Огієнка.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЛЮДВИСАРНЮ ЗНАЙШЛИ. РОЗКОПКИ ТРИВАЮТЬ
Сьогодні продовжуються дослідження Кам’янець-Подільської постійно діючої археологічної експедиції НДЦ «Охоронна археологічна служба України» (керівник – кандидат історичних наук Павло Нечитайло), що проводить розкопки об’єкта, який на картах та планах фігурує як «турецька вежа» та людвисарня. Отже, в чому цінність та особливість знахідки, спробуємо розібратися. Звернемося спочатку до картографічних джерел, що дають змогу пролити світло на історію цієї будівлі.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

«ВІДКРИТА НІЧ» ІЗ «ЩАСЛИВИМ КОТОМ»
У кав’ярні «Щасливий кіт», що у Старому місті, цілу ніч крутили кіно просто неба. Захід пройшов у рамках щорічного фестивалю «Відкрита ніч», покликаного відкривати нові українські імена у галузі кінематографу та телевізійного виробництва. 
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

КАМ’ЯНЕЦЬКІ ГРОШІ В КОЛЕКЦІЇ ПАВЛА РИЖЕНКА
Унікальну колекцію старовинних монет та паперових грошей має кам’янецький колекціонер Павло Риженко. Є в ній і гроші Української народної республіки, Російської імперії, Радянського Союзу.
Надзвичайно цікавою виявилася колекція українських бон (документи, які видає особа або установа на право одержання пред'явником певної суми грошей або ін. цінностей - прим.Авт.), значна частина яких друкувалися після революції 1917 року, та ще й в Кам’янці-Подільському.
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

ТШИНЕЦЬКО-КОМАРІВСЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
Продовжуючи нашу віртуальну екскурсію музеєм археології, ми зупинимося на комарівській культурі доби бронзи.
Речі, які представлені в експозиції та відносяться до цієї культури, походять переважно з курганного могильника біля села Дорогоща на Ізяславщині.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

У СТАРІЙ ФОРТЕЦІ НАВЧАЮТЬ АРХЕОЛОГІЇ
Проект Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника «Майданчик юного археолога» знайшов шанувальників.
17-18 червня в державному історико-культурному заповіднику «Меджибіж» пройшов другий регіональний музейний форум «Музей: храм муз-2016». Цьогоріч на форумі було представлено 12 областей, що вдвічі більше, ніж торік.

КУЛЬТУРА ШНУРОВОЇ КЕРАМІКИ
Продовжуючи нашу віртуальну екскурсію Музеєм старожитностей, подорожуємо добою бронзи, звернувшись до культури шнурової кераміки, фрагменти посуду якої можна побачити в музеї.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ГОРН ЗНАЙШЛИ НА ТРОЇЦЬКІЙ
Кожен новий археологічний сезон у Кам’янці-Подільському приносить нові цікаві та унікальні знахідки. Однією з таких у 2016 році стало знайдення гончарного горна XV ст. на вулиці Троїцькій, 4А. Зазначимо, що протягом останнього часу це третій цього періоду горн на території нашої держави (два інших були розкопані Сергієм Панишко в Жидачеві на Волині та Сергієм Пивоваровим у Чернівцях). 
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КУЛЬТУРА КУЛЯСТИХ АМФОР
Продовжуючи нашу мандрівку Музеєм старожитностей, переходимо до наступного третього залу. Одразу нас зустрічає вітрина, у якій представлено добу бронзи. Сьогодні поговоримо про самобутні старожитності культури кулястих амфор. Посудину цієї культури можна побачити в експозиції.
Назву культурі запропонував археолог Густаф Коссинна за її характерними керамічними виробами.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЄДИНИЙ КАНОНІЗОВАНИЙ НОВОМУЧЕНИК, РОДОМ ІЗ КАМ’ЯНЕЧЧИНИ
Одним із тих, хто опинився в Черкасах не за своєю волею, був православний священик ієрей Михаїл Надольський. Народився і виріс він у селі Крушанівка Староушицького повіту Кам’янець-Подільської волості, у родині сільського священика. Батько - протоієрей отець Арсентій Надольський - дав йому, як і іншим своїм дітям, певну освіту. 
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

МЕТАЛООБРОБКА В ТРИПІЛЬЦІВ
Продовжуючи мандрівку експозицією «Старожитностей Поділля», сьогодні поговоримо про металообробку в трипільців. Трипільська культура була першою на теренах сучасної України, носії якої почали використовувати метал – мідь.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ОБРОБКА КРЕМЕНЮ В ТРИПІЛЬЦІВ

Продовжуючи мандрівку експозицією «Старожитностей Поділля» Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, в залі, що представляє трипільську культуру, ми маємо змогу побачити велику добірку крем’яних знарядь праці. Отже, сьогодні розкажемо про обробку кременю трипільцями.

Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

МИСЛИВСТВО У ТРИПІЛЬЦІВ
Сьогодні розглянемо ще одну галузь господарства носіїв трипільської культури – мисливство.
Значення мисливства для раннього етапу трипільської культури в Середньому Подністров’ї було досить істотним. Зокрема, аналізуючи остеологічний матеріал поселення етапу А поблизу села Бернашівка Могилів-Подільського району на Вінниччині, дослідники дійшли висновку, що кістки диких тварин становлять 59% від загальної кількості кісткового матеріалу ссавців.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЗНАХІДКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ
Кам’янець-Подільський не перестає дивувати тим, що заховано в його глибинах. Відкриття археологічного сезону принесло досить несподівані результати. Нещодавно, а саме на відкриття туристичного сезону, у Старому замку було відкрито експозицію «Кам’янець 100 років тому», присвячу Першій світовій війні та ролі в ній нашого міста.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЗЕМЛЕРОБСТВО У ТРИПІЛЬЦІВ
Сьогодні поговоримо про землеробство та скотарство в трипільців. Предмети обробітку землі ми маємо можливість побачити в експозиції «Старожитностей Поділля» Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.
На думку деяких дослідників, зокрема Тетяни Пассек, у племен трипільської культури землеробство було мотичним, підтвердженням чому є численні знахідки мотик.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ТРИПІЛЬСЬКЕ ТВАРИННИЦТВО
Сьогодні поговоримо про іншу галузь господарства носіїв трипільської культури – скотарство.
Однією з основних тварин у трипільському скотарстві був бик. Ця тварина використовувалася як для сільського господарства, так і для споживання. При чому знахідки остеологічного матеріалу свідчать про те, що свійський бик складав левову частину раціону трипільців.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ТРИПІЛЬСЬКА ПЛАСТИКА
Продовжимо нашу віртуальну екскурсію експозицією «Старожитностей Поділля». Сьогодні звернемо увагу на антропоморфну та зооморфну пластику Трипільської культури, яку можна побачити в залі, присвяченому енеоліту.
Антропоморфна пластика - це різні за стилем і формою жіночі та чоловічі зображення, в яких втілено образи шанованих божеств, що уособлюють у землеробсько-скотарських племен ідею родючості і загального добробуту.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ТРИПІЛЬСЬКЕ ТКАЦТВО
Сьогодні поговоримо про ткацтво в трипільців. У експозиції «Старожитностей Поділля» можна побачити макет вертикального ткацького верстака, глиняні пряслиці та фрагменти кераміки з відбитками тканин на денцях.
У період енеоліту населення на території сучасної України вдягнулося в одяг зі тканин. У ході розкопок були знайдені рештки вертикальних ткацьких верстатів а саме - глиняні грузила до них чи, правильніше назвати, відтяжки.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ТРИПІЛЬСЬКИЙ СКАРБ ІЗ ЦВІКЛОВЕЦЬ
Сьогодні ми продовжимо нашу віртуальну мандрівку експозицією «Старожитностей Поділля», а саме залом, присвяченим Трипільській культурі. Отож, поговоримо про трипільський скарб.
Виявлено його було 1959 року в урочищі Гряда, поблизу села Цвіклівці на Кам’янеччині. Під час добування каменю в кар’єрі бульдозером біля північно-західного схилу урочища на глибині 1,0-1,2 метра було піднято розбиту посудину та численні прикраси.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ТРИПІЛЬСЬКА КЕРАМІКА
Сьогодні поговоримо про трипільську кераміку. Випалена на вогні глина стала першим штучним матеріалом. Кераміка є фактично візитівкою Трипільської культури.
За формою посуду, сировиною, технологією виготовлення, способами та видами оздоблення вирізняються різні хронологічні періоди та локальні варіанти виготовлення посуду.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КУКУТЕНЬ або ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
Наступним в експозиції археологічного музею йде зал енеоліту або ж мідно-кам’яного віку, який представлений найбільш відомою для нас археологічною культурою – Трипільською. Сьогодні поговоримо про те, що представляє собою Трипільська культура, звідки вона з’явилася та як зникла.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

НЕОЛІТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ
Наступна вітрина в експозиції «Старожитностей Поділля» представляє період неоліту або ж нового кам’яного віку.
Найхарактернішою рисою для цього періоду стала неолітична революція – історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства, що було пов’язане з виникненням тваринництва, землеробства.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКІ МІКРОЛІТИ
Мандруємо далі першим залом музею «Старожитностей Поділля» і зустрічаємося з епохою мезоліту. Її ще називають середньою кам’яною добою або ж епіпалеолітом. Це була перехідна доба від палеоліту (кам’яного віку) бо неоліту (нового кам’яного віку) і хронологічно цьому періоду відповідає 10.000-8.000 до нашої ери.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

БОЙОВЕ ЗНАРЯДДЯ - СПИС
Продовжуємо нашу віртуальну мандрівку експозицією «Старожитностей Поділля» Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Сьогодні мова піде про необхідне для полювання знаряддя – спис.
Першопочатково списи виготовляли з дерева. Найпростіший спис являв собою пряму обстругану і заточену палицю з твердого дерева завдовжки приблизно в людський зріст. 
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

МІСЬКІ КУПАЛЬНІ
Народний депутат Володимир Мельниченко та міський голова Михайло Сімашкевич почали втілювати в життя проект з відновлення та благоустрою зони відпочинку з міським пляжем та водною станцією в каньйоні р.Смотрич. Безумовно, раціональне використання природно-рекреаційних ресурсів Смотрицького каньйону та відновлення пляжу стане значимим етапом у розвитку інфраструктури міста.

ПАЛЕОЛІТИЧНЕ ЖИТЛО
У першому залі експозиції «Старожитностей Поділля» ми можемо також побачити макет палеолітичного житла. Отож, спробуємо розібратися, в яких будівлях жили наші далекі предки та як вони виглядали.
У період пізнього палеоліту люди часто селилися неподалік джерел на рівнині або пологих схилах. Оскільки в цей період проходить останнє зледеніння, людині для захисту від холоду потрібне було житло, яке відноситься до типу яранги, тобто мало покрівлю сферичної форми. Крім того, були поширені тимчасові літні житла – чуми.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ФАУНІСТИЧНІ ЗНАХІДКИ
Продовжуємо далі нашу віртуальну екскурсію відділом «Старожитностей Поділля» Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Сьогодні ми розглянемо фауністичні знахідки, тобто знахідки кісток тварин із археологічних пам’яток Поділля періоду від палеоліту до неоліту.
У першому залі експозиції у нас знаходяться кістки мамонта, що були знайдені 2007 року поблизу села Гринчук на Кам’янеччині (досліджували музейні співробітники Петро Болтанюк та Руслан Йолтуховський).
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ПАЛЕОЛІТИЧНЕ МИСТЕЦТВО
Вже в часи палеоліту з’являється первісне мистецтво. Виникло воно близько 30.000 років тому за доби пізнього палеоліту.
В експозиції відділу «Старожитностей Поділля» Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника в першому залі можна побачити уламок кістки з початком гравірування зображення мамонта.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КРЕМ’ЯНІ ЗНАРЯДДЯ РАННЬОГО ПАЛЕОЛІТУ
2016 рік у газеті «КлюЧ» пройде під патронатом головної музи археологів - Археології. Цикл статей буде побудований на основі експозиції відділу «Старожитностей Поділля» Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника (директор Віктор Травінський). Усі експонати, про які ми писатимемо, ви зможете побачити на власні очі, завітавши в музей за адресою: вул.Іоанно-Предтеченська, 2.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ІСТОРИК
Сьогодні поговоримо про відомого українського історика-дослідника Середньовіччя, джерелознавця, нумізмата, член-кореспондента НАН України (1995), заслуженого діяча науки і техніки України (1996), лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (2001), лауреата премії ім.М.І.Костомарова НАН України (2003) Миколу Котляра, який є уродженцем Кам’янця-Подільського.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ФІЛОСОФ
Сьогодні поговоримо про філософа Сильвестра Гогоцького, який є уродженцем нашого міста.
Сильвестр Гогоцький народився 17 січня 1813 року в Кам’янці-Подільському. Особливу роль у його духовному становленні відіграв батько – протоієрей, який працював професором словесності в Подільській духовній семінарії. Завдяки батькові майбутній філософ захопився малюванням та грою на скрипці.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ АРХЕОЛОГ
Сьогодні поговоримо про представника науки, а саме - археолога, доктора історичних наук Софію Березанську, які народилася в місті над Смотричем.
З’явилася на світ Софія 15 травня 1924 року в Кам'янці-Подільському в шляхетній родині з глибокими інтелігентними традиціями.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ПОЛЬСЬКИЙ ПОЕТ, ЯКИЙ ПИСАВ ПРО ПОДІЛЛЯ
Сьогодні поговоримо про польського письменника, представника «української школи» в польській літературі Мавриція Гославського, життя якого тісно пов’язане з Поділлям.
Народився Маврицій у збіднілій шляхетській родині Гославських гербу Окша 5 жовтня 1802 року в містечку Фрампіль. Батько походив з Чорнивод, а мати, Францішка Попільовна, була з Галичини.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

«Д-Р МЕД.»
Сьогодні поговоримо про громадського та політичного діяча, письменника Івана Липу.
Іван Левкович народився 24 лютого 1865 р. у Керчі. Друкувався також під псевдонімами Петро Шелест, Іван Степовик.
Його мати, Ганна Житецька, походила з козацького роду, що підтримав повстання Івана Мазепи.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ПИСЬМЕННИК З БАГОВИЦІ
7 листопада святкує свій День народження український письменник, літературознавець, перекладач Віктор Грабовський, який є уродженцем Кам’янеччини. Отже поговоримо сьогодні про нього.
Віктор Грабовський народився 7 листопада 1942 року в селі Баговиця, неподалік Кам’янця-Подільського. 1959 року він розпочав трудову діяльність учнем друкаря Білоцерківської міської друкарні.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ТРИПІЛЛЯ НА ЗАМОВЛЕННЯ МУЗЕЮ
На сьогодні вже повністю завершенні роботи з камеральної обробки матеріалу та написання звіту Дністровською комплексною експедицією (керівник Дмитро Черновол), яка на замовлення Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника займалася дослідження Трипільської культури на території Старого міста. Отже, можемо підсумувати, що вдалося виявити археологам.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ПОЕТ РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ
Сьогодні поговоримо про українського поета і прозаїка, літературного критика й публіциста Валер’яна Поліщука.
Народився Валер’ян Львович у с.Більче Дубенського повіту на Волині 1 жовтня 1897 року в сім’ї селян-хліборобів. Після закінчення Мирогощанської двокласної школи навчався в Луцькій (1911-1913) та Катеринославській гімназіях (1914-1917).
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ПІАНІСТ
Сьогодні поговоримо про українського композитора, піаніста та педагога Владислава Зарембу.
Народився Владислав Іванович 27 червня 1833 року в м. Дунаївці.
Дитинство та юність майбутнього композитора й музиканта пройшли на Поділлі, де він поріднився з самобутніми народними подільськими піснями, які, за свідченням сучасників, він чудово виконував під власний акомпанемент.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

МИКОЛА БУРАЧЕК: МАЛЯР З КАМ’ЯНЕЦЬКИМ МИНУЛИМ
Сьогодні мова піде про видатного українського живописця, мистецтвознавця, письменника, який десятиліття прожив у Кам’янці-Подільському, Миколу Бурачека.
Народився Микола 16 березня 1871 року в місті Летичів у сім’ї поштового службовця. 1878 року батька Миколи перевели до губернського Кам’янця-Подільського на посаду поштмейстера.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ АРХІТЕКТОР, ГРАФІК ТА МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ
В одній з попередніх публікацій ми писали про батька подільської історії Юхима Сіцінського. Сьогодні мова піде про його відомого сина Володимира Січинського.
Народився Володимир Січинський 24 червня 1894 року у Кам’янці-Подільському в сім’ї відомого історика, археолога, етнографа, краєзнавця, протоієрея Юхима Сіцінського. Знаходячись в еміграції і щоб не зашкодити своєму батькові, що залишився на Батьківщині, Володимир повернув собі прізвище діда і прадіда Січинських.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЛЕГЕНДА, СПАЛЕНА ЖИВЦЕМ
8 жовтня виповнилась 130 річниця від дня народження Володимира Свідзінського – поета літератури Розстріляного Відродження, творчість і доля якого оповиті легендою і чекають свого розкриття й сьогодні. А загадок на його життєвому шляху чимало.

ЮВІЛЕЙНА З АРХЕОЛОГІЇ
Уже традиційним стало проведення в стінах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника конференції «Археологія і фортифікація України». Цього року 7 жовтня пройшла п’ята ювілейна конференція. На пленарному засіданні з вітальним словом до присутніх звернулися начальник департаменту гуманітарної політики Кам’янець-Подільської міської ради Альона Кузема та директор музею-заповідника Віктор Травінський.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

СОТНИК АРМІЇ УНР
Народився 25 березня 1896 року на Кам’янеччині в родині Григорія Степановича Монкевича та Параски Іллівни Мельник. До 1910 року Борис жив у Кам’янці-Подільському, а пізніше переїхав до дядька в Одесу. Там у 1915 році він закінчив реальну школу, а наступного року – Одеську військову школу.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ПОДІЛЬСЬКИЙ РОБІН ГУД
Народився Устим Якимович 10 березня 1787 року в селі Головчинці Літинського повіту Подільського воєводства в родині кріпака. Устим Кармалюк володів грамотою та достатньо розумівся у російській, польській мовах та в ідиші. Можливо саме через це його в 17 років забрали до двору пана Пігловського.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ СХОДОЗНАВЕЦЬ
Сьогодні мова піде про уродженця міста над Смотричем, єврея Давида Гінцбурга.
Народився Давид Гінцбург у Кам’янці-Подільському у сім’ї одного з найбагатших людей Російської імперії. Отримавши домашню освіту та ґрунтовно вивчивши східні мови під керівництвом Адольфа Нейбауера, Сеніора Закса і Гірша Рабиновича, Давид у 20 років був удостоєний ступеня кандидата Петербурзького університету, прослухавши курси орієнталістів Гюара в Парижі та барона Розена в Петербурзі.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ В’ЯЗЕНЬ
Сьогодні мова піде про відомого українського письменника, який перебував у місті над Смотричем в ув’язненні – Тодося Осьмачку. Народився Тодось Осьмачка 4 травня 1895 на Київщині в родині сільського робітника Степана. Змолоду Осьмачка вчителював у народних школах. Під час Першої світової війни за свою поему «Думи солдата» був відданий під військово-політичний суд Росії.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ХУДОЖНИК ЯН ГРЕЙМ
В одній з попередніх публікацій ми вже писали про відомого кам’янецького фотографа Міхала Грейма. Сьогодні ж звернемо увагу на постать його сина, якому, на превеликий жаль, дуже мало років життя відміряла доля.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

СЕНСАЦІЙНА ЗНАХІДКА АРХЕОЛОГІВ
Археологічні дослідження на території Старого міста, як завжди, продовжують радувати археологів. Остання знахідка – це споруда на території вулиці Татарської, де вдалося зафіксувати дерев’яну будівлю. На цій ділянці під кутом йдуть заглиблені в землю балки, а також вертикальні балки, які є стовповими ямами. На сьогодні в заповненні будівлі виявлені люльки, керамічний матеріал, монети, бронзова шпилька, товарна свинцева пломба та ін.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

РУСЬКА БРАМА: РУКА ДОПОМОГИ ДЛЯ ВІДРОДЖЕННЯ
А чи знаєте ви, завдяки кому сьогодні Руська брама (яка ще десяток років тому була незнайомою не лише для туристів, а й для корінних мешканців Міста Сонця) стала привабливою як унікальна пам’ятка оборонної архітектури для туристів не лише з інших міст, а й із-за кордону?

КАМ’ЯНЕЦЬКІ КОРЕНІ ОЛЬГИ МАК
Майбутня письменниця народилася 20 липня 1913 року в Кам’янці-Подільському в родині урядовця Нила Семеновича Петрова. Коли Ользі виповнилося півроку, родина переїхала Києва, де жили до 1920 року. Воєнне лихоліття змусило переїхати родину до села Вільхівчик поблизу Корсунь-Шевченківський, де протікала річка Рось. Письменниця згадувала, що саме там, у Вільхівчику, вона відчула себе українкою.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ТРИПІЛЬСЬКІ ПАМ’ЯТКИ НА ТЕРИТОРІЇ КАМ’ЯНЦЯ
13 серпня в стінах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника пройшов круглий стіл «Трипільська культура: історія, дослідження, проблема охорони пам’яток». У його роботі взяли участь 9 доповідачів, зокрема співробітники Інституту археології Едуард Овчинников, Дмитро Чорновол, завідувач відділу археології заповідника «Давній Галич» Тарас Ткачук, директор Борщівського краєзнавчого заповідника Михайло Сохацький, хмельничани Анатолій Трембіцький, Володимир Захар’єв, Сергій Шпаковський і кам’янчани Павло Нечитайло та Ігор Старенький.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ІВАН ЛУЧИЦЬКИЙ: ІСТОРИК РОДОМ З КАМ’ЯНЦЯ
Сьогодні мова піде при видатного уродженця Кам’янця-Подільського, історика Івана Лучицького. Іван Васильович народився 14 червня 1845 року в місті над Смотричем. Його батько Василь Іванович 1831 року закінчив Волинську духовну семінарію, а 1835 року Київську духовну академію. Пізніше він працював викладачем давніх мов Подільської духовної семінарії, а протягом 1857-1862 рр. – логіку та російську словесність у Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

АРХЕОЛОГ ВІД БОГА
Напередодні Дня археолога хотілося б розповісти про відомого українського археолога, який більшу частину свого життя провів у Кам’янці-Подільському - Іона Винокура.
Народився Іон Винокур 4 липня 1930 року на Житомирщині в сім’ї робітників. Батько працював майстром бляхарської справи. 1936 року сім’я переїхала до Житомира. У період Другої світової війни родина евакуювалася й повернулася до Житомира 1944 року.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЗДОБУТКИ АРХЕОЛОГІВ ЗА РІК: ДО ДНЯ АРХЕОЛОГА
Починаючи з 2008 року 15 серпня в Україні відзначають День археолога. Останніми роками археологія нерозривно пов’язана з процесами відбудови втраченої архітектурної забудови, адже власники ділянок зобов’язані провести охоронні археологічні дослідження, якими займається постійно діюча археологічна експедиція «Кам’янець». Отже, що відбулося в археології в нашому місті від 15 серпня минулого року?
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЧАНИН БОРИС ЗБАРСЬКИЙ
Народився Борис в єврейській сім’ї середнього достатку. Батько, Елій Давидович, служив у київського цукрозаводчика Бродського. Хлопчика непогано підготували вдома, а коли йому виповнилося вісім років, віддали на навчання до Кам’янець-Подільського міського училища. Провчившись там два роки, Борис восени 1895 року перевівся до Кам’янець-Подільської класичної гімназії.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКІ СПОГАДИ КОСТЯНТИНА БАТЮШКОВА
Сьогодні ми поговоримо про російського поета Костянтина Батюшкова, який певний час прожив у місті над Смотричем.
Народився Костянтин Миколайович 29 травня 1787 року в Росії в дворянській родині. З десяти років виховувався в приватних пансіонах Жакіно і Тріполі. 1803 року Батюшков розпочав працювати в Міністерстві народної освіти Російської імперії на посаді діловода.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ПЕРШИЙ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР УНР
Сьогодні мова піде про помічника інспектора Подільської духовної семінарії, а в подальшому - прем’єр-міністра УНР Володимира Чехівського.
Народився Володимир 19 липня 1876 р. на Київщині в родині священика. Спочатку навчався в Київській духовній семінарії, а пізніше - в Київській духовній академії, яку закінчив 1900 року.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ПИСЬМЕННИК І АКАДЕМІК З КАМ’ЯНЦЯ
Кам’янець-Подільський славиться не тільки багатою історією чи старовинною архітектурою, а й своїми уродженцями. Одним із уродженців міста над Смотричем є Микола Бажан.
Батько Миколи, Платон Бажан, служив військовим топографом у 74-ому Ставропольському полку, розташованому в Кам’янці-Подільському, який розміщувався в будинках колишнього францисканського монастиря.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЛІКАР ТА ПРОСВІТЯНИН КОСТЬ СОЛУХА
Сьогодні поговоримо про відомого громадського та культурного діяча Поділля, просвітянина, лікаря Костя Солуху. Народився Кость 17 травня 1861 р. на Балтщині в родині бідного українського сільського священика. Батько спромігся дати сину світську освіту, відправивши на навчання до другої Київській гімназії.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ПИСЬМЕННИК З УШИЦЬКИХ ЯРІВ
Сьогодні мова піде про ще одного нашого земляка - письменника та журналіста Василя Василашка - голову правління товариства «Знання», заступника директора Інформаційно-видавничого центру, члена журі літературних премій ім.Лесі Українки, ім.Олени Пчілки, члена редколегій серії книг «Шкільна бібліотека», члена Національної спілки письменників України.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ГЕНЕРАЛ
У минулому номері ми писали про постать Софії Потоцької, яка в кам’янецький період свого життя була Софією де Вітте. Сьогодні ми продовжимо розповідь про непересічну родину і розповімо про сина Софії Яна де Вітте-молодшого (Івана Вітта).
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ВЕЛИЧ ТА ЗЛИДЕННІСТЬ СОФІЇ ПОТОЦЬКОЇ
Сьогодні мова піде про одну з найсуперечливіших постатей свого часу, яка змогла зі злиднів піднятися до небачених висот - Софію Потоцьку.
Народилась вона в місті Бурса за 100 км від Стамбула. Роком її народження вважають 1765 рік. При народженні їй дали ім’я Дуду. Батько дівчини, Костянтин Клавоне (Глявоне), був збіднілим грецьким торговцем худобою, який пізніше став випікати та продавати солодощі.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

«КОЗАК ЛУГАНСЬКИЙ» ВОЛОДИМИР ДАЛЬ
Володимир Даль народився в дансько-німецькій сім’ї. Його батько - лінгвіст, знав німецьку, англійську, французьку, російську, ідиш, латину, грецьку і давньоєврейську мови, був богословом і медиком. Мати Володимира Марія Христофорівна Фрайтаг походила з німців, що емігрували до Росії, вільно володіла п’ятьма мовами.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

МИХАЙЛО ДРАЙ-ХМАРА: «А В ЦЕНТРІ МІНАРЕТ, МОВ ЖУРАВЕЛЬ...»
Сьогодні ми поговоримо про поета-неокласика Михайла Драй-Хмару, доля якого тісно переплелася з долею міста над Смотричем. 15 вересня 1918 року Михайла призначили приват-доцентом Кам’янець-Подільського державного українського університету по кафедрі слов’янської філології. Протягом першого навчального року роботи університету Михайло Драй-Хмара викладав слов’янознавство, історію польської мови, церковнослов’янську мову.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ПАТРІАРХ УКРАЇНСЬКОЇ БАЙКИ
Сьогодні мова піде про відомого українського письменника, який більшість свого життя прожив у Кам’янці, Микиту Годованця.
Народився Годованець 26 вересня 1893 р. у селі Вікнина Тернівської волості Подільської губернії (нині - Гайворонський район Кіровоградської області) в селянській сім’ї. Навчаючись у місцевій церковно-парафіальній школі, Микита полюбив народні казки та байки.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКІ СТЕЖКИ ІВАНА ОГІЄНКА
Сьогодні мова піде про відомого українського вченого, митрополита УАПЦ, політичного, громадського і церковного діяча, мовознавця, лексикографа, історика церкви, педагога, першого ректора Кам’янець-Подільського державного українського університету Івана Огієнка.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

БАТЬКО ПОДІЛЬСЬКОЇ ІСТОРІЇ
Сьогодні мова піде про талановитого подолянина Юхима Сіцінського.
Народився Сіцінський на сучасній Летичівщині 27 жовтня 1859 року в сім’ї, яка з діда-прадіда була священицькою. Він був четвертою дитиною. Початкову освіту здобував вдома: батько наймав для нього репетиторів, з яких найбільше хлопцю закарбувався в пам’яті Микола Руновський, який гарно грав на скрипці.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЇЇ ТВОРИ БУЛИ МАТЕРИНСЬКОЮ ПІСНЕЮ
Сьогодні мова піде про українську письменницю, для якої наше місто стало стартом у літературній діяльності - Наталю Забілу.
Народилася Наталя Львівна в Петербурзі. Троюрідний прадід письменниці Віктор Забіла був поетом-романтиком і приятелював із Тарасом Шевченком, тож художнє слово в цій родині завжди поважали.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ПИСАР, ЯКИЙ СТАВ ПОЛЕМІСТОМ
Сьогодні перенесемося в давні час і згадаємо про ще одну відому постать, яка має відношення до Кам’янця-Подільського. Це релігійний, освітній і культурний діяч, поет і письменник-полеміст, педагог; перший ректор Острозької академії Герасим Смотрицький.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ПОЛЯК, ЯКИЙ ПРИСВЯТИВ ЖИТТЯ ПОДІЛЛЮ
Сьогодні ми розповімо про відому серед кам’янчан постать лікаря й історика Юзефа Ролле.
Народився майбутній науковець 25 вересня 1830 р. на хуторі Генрихівка (нині село Роля Шаргородського району Вінницької області). Хлопчикові дали потрійне ім’я Юзеф-Антоній-Аполлінарій, проте закріпилася тільки перша частина імені.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

АКТРИСА З-НАД СМОТРИЧА
Сьогодні мова піде про ще одну мистецьку постать, доля якої пов’язана з Кам’янцем - відому актрису Марію Савіну.
Народилася Марія Гаврилівна 11 квітня 1854 року в сім’ї чиновника 12-го класу, викладача чистописання та малювання Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії. Батько майбутньої актриси був затятим театралом. Театром захоплювалася й мати Савіної - Марія Петрівна.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ОФІЦЕР-ДЕКАБРИСТ ВОЛОДИМИР РАЄВСЬКИЙ: КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ СЛІД
Сьогодні поговоримо про поета-декабриста Володимира Раєвського, який у Кам’янці-Подільському створив таємне політичне товариство. Народився Володимир Федосійович 1795 року в слободі Хворостянка Старооскольського повіту Курської губернії. Протягом 1803-1811 рр. Володимир виховувався в Московському університетському пансіоні, а 1811 р. його зарахували в дворянський полк при 2-му кадетському корпусі.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ФОТОЛІТОПИСЕЦЬ
Міхал Грейм народився 15 вересня 1828 року в місті Желехів Привіслянського краю (нині Гарволінського повіту Мазовецького воєводства Польщі) в сім’ї робітника. Закінчивши повітову школу, Міхал поїхав до Варшави, де навчався друкарської та фотографічної справи. 1848 року він здав іспит і отримав звання друкаря-складальника та фотографа, після чого почав працювати в Любліні.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ВОЛОДИМИР СВІДЗІНСЬКИЙ: «НА ОСТРОВІ КРУТІМ КАМІННИЙ ГРАМУЗД МІСТА»
Сьогодні поговоримо про письменника, чиє становлення як літератора відбулося в Кам’янці-Подільському.
Володимир Юхимович (Євтимович) Свідзінський народився 8 жовтня 1885 року в с. Маянів на Вінниччині в сім’ї священика. 1889 року закінчив Тиврівське училище. Далі продовжив навчання в Подільській духовній семінарії в місті над Смотричем, з якої був звільнений 25 серпня 1904 року на прохання батька.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЧАНИН, ЯКИЙ ВІДКРИВАВ ОЛЬВІЮ
Сьогодні мова піде про уродженця нашого міста, історика, археолога, філолога Сергія Дложевського.
Народився Сергій Степанович 22 вересня 1889 року в Кам’янці-Подільському. 1911 року закінчив історико-філологічний університет св.Володимира. Протягом двох наступних років був професорським стипендіатом цього ж університету, проходив стажування в Лейпцизькому університеті.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЛІДІЯ ЛИПКОВСЬКА: СОПРАНО НАД СМОТРИЧЕМ
Сьогодні ми звернемося до постаті української оперної співачки Лідії Липковської, яка навчалася в нашому місті.
Народилася Лідія Яківна 28 квітня 1884 р. у родині вчителя в с.Бабино на Хотинщині. Її родина без перебільшення залишила помітний слід у музиці. Найвідомішою була тітка Лідії Марія Заньковецька.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ТВОРЕЦЬ ХУДОЖНЬОЇ ШКОЛИ В КАМ’ЯНЦІ
Сьогодні ми поговоримо про видатного українського художника ХХ століття, творця мистецької школи в нашому місті В’ячеслава Розвадовського.
Народився майбутній художник 1878 року в Одесі. Закінчив Одеську мистецьку школу, а в 1894 році - Петербурзьку академію мистецтв, був учнем Архипа Куїнджі.
У 1904-1906 роках художник організував перші українські пересувні мистецькі виставки по Херсонській, Полтавській, Харківській, Чернігівській, Київській і Подільській губерніях, з каталогом українською мовою («Опис картин народився з виставки»).
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

НАТАЛЯ КАЩУК: «ШЕЛЕСТИТЬ МЕНІ В КАМ’ЯНЦІ МАМИНА БІЛА БЕРІЗКА»
Однією зі знакових постатей для української літератури ХХ століття стала Наталя Кащук, доля якої тісно переплетена з нашим містом.
Народилася майбутня письменниця 25 жовтня 1937 р. у м.Слов’янськ на Донеччині, в сім’ї службовця. Батько Омелян Павлович, який працював електрохіміком на заводі «Червоний хімік», не встиг покинути Слов’янськ. Невдовзі він був ув’язнений окупаційною владою і відправлений до концтабору під Гамбургом, звідки втік 1942 року. Уже весною 1944 року він помер від паралічу і крововиливу в мозок.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКІ СЛІДИ ТВОРЦЯ «РОКСОЛАНИ»
Сьогодні ми згадаємо про видатного діяча періоду Української революції 1917-1921 років, знаного громадського і політичного діяча, письменника, публіциста Осипа Назарука, ім’я якого пов’язане з нашим містом.
Осип Тадейович Назарук народився 31 серпня 1883 року в містечку Бучач на галицькому Поділлі в сім’ї кушніра. Закінчив Золочівську гімназію. У 1899-1902 роках був одним із організаторів таємних гуртків та українського студентського руху в Галичині. Після закінчення гімназії продовжив навчання у Львівському та Віденському університетах.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ПОДІЛЬСЬКИЙ НАРОДНИЙ СПІВЕЦЬ
Після цілої плеяди письменників згадаємо про відомого українського композитора, подолянина Миколу Леонтовича.
Микола Дмитрович народився 13 грудня 1877 р. у с.Монастирок на Вінниччині в сім’ї сільського священика. Мати композитора Марія Йосипівна кохалась у народній пісні й гарно співала. Від батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі та деякий час керував хором семінаристів, Леонтович успадкував гарний голос, любов до музики.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ВІД СІЦІНСЬКОГО ДО ТРАВІНСЬКОГО
125 років Кам’янець-Подільському державному історичному музею-заповіднику
Час  летить швидко. І це стосується не лише людей. 11 лютого Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник святкує своє 125-річчя.
Давньосховище (музей) в Кам’янці-Подільському постало з ініціативи Миколи Яворовського за підтримки Юхима Сіцінського, Юзефа Ролле та інших членів Подільського єпархіального історико-статистичного комітету.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКІ СТЕЖКИ ОСТАПА ВИШНІ
Сьогодні хотілося б згадати про відомого українського письменника-гумориста, якому Кам’янець-Подільський дав путівку в літературне життя. Це всім відомий Остап Вишня.
Павло Михайлович Губенко (а саме таке справжнє ім’я та прізвище письменника) народився 13 листопада 1889 року на хуторі Чечва Зіньківського повіту на Полтавщині (нині - с.Грунь Охтирського району Сумської області). Початкову освіту здобув у Зіньківській двокласній школі. Закінчив Київську фельдшерсько-акушерську школу.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЛІТОПИСЕЦЬ ДУХОВЕНСТВА ПОДІЛЛЯ АНАТОЛІЙ СВИДНИЦЬКИЙ
Не так часто наш Кам’янець ставав місцем, у якому розгорталися події в літературних творах. Проте такі твори є і їх не те, що варто, але й необхідно читати, щоб знати яким було наше місто в минулі часи з погляду талановитих сучасників. Особливе місце тут належить творчості відомого українського письменника Анатолія Свидницького, життя якого було пов’язане з Кам’янцем-Подільським.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ПИСЬМЕННИК І РЕВОЛЮЦІОНЕР ГРИГОРІЙ МАЧТЕТ
У минулому номері ми писали про викладача Кам’янець-Подільської чоловічої гімназії Павла Житецького. Його учнем протягом 1866-1868 років був відомий український і російський письменник, народник-революціонер Григорій Олександрович Мачтет.
Майбутній літератор народився 15 вересня 1852 р. у Луцьку. У шестирічному віці Григорій залишився без матері. Навчанням і вихованням хлопця займалася гувернантка-німкеня. 1861 року Григорія Мачтета віддали на навчання до Немирівської гімназії графа Потоцького.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

«ГРОСМЕЙСТЕР ФІЛОЛОГІЇ» ПАВЛО ЖИТЕЦЬКИЙ: КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ПЕРІОД
Микола Лисенко назвав його «гросмейстером від філології», а Сергій Єфремов так писав про нього: «Видатний український вчений. Разом з тим був і живим, чутливим громадянином своєї Батьківщини, який болів її болями, хто на собі відчув до певної міри її гірку долю... Його особистість, погляди і діяльність заслуговують якнайширшої популярності». Він став першим істориком української літературної мови, одним із основоположників українського мовознавства; йому належать глибокі дослідження з історії української мови, літератури і фольклору. Ці слова про Павла Житецького, доля якого пов’язана з Кам’янцем-Подільським.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКІ СТОРІНКИ ЖИТТЯ СТЕПАНА РУДАНСЬКОГО
Кам’янець-Подільський став знаковим місцем для багатьох постатей, ім’я яких навічно закарбувалося в українській історії. Одним із найвідоміших літераторів ХІХ ст. був Степан Руданський.
Народився він 6 січня 1834 р. у с.Хомутинці Вінницького повіту. 1841 року майбутній письменник вступив до Шаргородської бурси. 1849 року розпочався шестирічний термін перебування Степана Руданського в місті над Смотричем - він вступає до Подільської духовної семінарії.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЄВРОМАЙДАН. РІК ПО ТОМУ
Формування громадянського суспільства та невимовно високий прояв патріотизму - саме ці дві основні якості дав українцям другий Майдан.
За рік країна настільки кардинально змінилася, що, здається, ніби й не було минулого.
Майдан зібрав величезну кількість людей, які хотіли змін у країні. Люди зневірилися у владі, їм набридли обкрадання держави олігархами й майнова нерівність. Зрештою, на думку політологів, акції протесту в нашій країні були неминучими. Та й сам Євромайдан зародився як акція протесту. Хто ж скористався її результатами, це вже наступне питання.

Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

ПЕРШИЙ КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ АВТОБУС
Відзначаючи День автомобіліста, ми не можемо не згадати про піонера машинобудівної індустрії нашого міста та й всього Поділля - Кам’янець-Подільський завод «Мотор». Таку назву заводу дали його засновники - кам’янецькі робітники, яких було всього п’ятеро чоловіків. Вони зібрали рештки інструменту і деякого обладнання майстерні німецького капіталіста Крамна (який вивіз майстерню на схід, у Росію), і з червня 1918 р. розпочали випуск сільгоспінвентаря, необхідного для селян нашого краю.

ВІД ТЕХНІЧНОГО ДО ХУДОЖНЬОГО ЗА 60 ЛІТ
Шість десятків років готує ремісників Кам'янець-Подільський професійний художній ліцей. Спочатку навчальний заклад називався ТУ №2. Він мав готувати будівельників і електротехніків для сільської електрофікації та радіофікації. Згодом у нього було чимало перейменувань: МПТУ №7, МПТУ №1, ТУ №5, СПТУ №15, ПТУ №15. Але з падінням виробництва й будівництва та проблемою влаштуватися на роботу директору училища Івану Яловому прийшла ідея перепрофілювати училище на заклад з підготовки фахівців художніх промислів, тому будівельні професії було дещо скорочені, а училище перейменовано на художнє професійно-технічне (ХПТУ №15), нині це професійний художній ліцей. І такій назві власне час і продиктував свої вимоги.
Автор:  Тетяна ШУХАНОВА

ЛІЦЕЙ СВЯТКУЄ ЮВІЛЕЙ
Ювілеї бувають не тільки в людей, але й в установ. Цьогоріч своє 60-річчя відзначає Кам’янець-Подільський професійний художній ліцей (в минулому - ТУ №2, МПТУ №7, МПТУ №1, ТУ №5, СПТУ №15, ПТУ №15, ХПТУ №15).
Відповідно до постанов Ради Міністрів СРСР, Ради Міністрів УРСР та Хмельницького облвиконкому, які були прийняті 1954 року, Вінницьке обласне управління трудових ресурсів зобов’язувалося організувати з 1 жовтня 1954 р. роботу трьох технічних училищ, одне з яких було Кам’янець-Подільське ТУ №2 з контингентом 300 учнів (150 будівельників та 150 електротехніків із сільської електрифікації і радіофікації).
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЮВІЛЕЙ МИКОЛИ БАЖАНА
Кам’янець-Подільський славиться не тільки багатою історією чи старовинною архітектурою, а й своїми уродженцями. 9 жовтня ми святкуємо 110-річчя з Дня народження Миколи Платоновича Бажана, який з’явився на світ та провів свої дитячі роки в місті над Смотричем.
Батько Миколи, Платон Бажан (у майбутньому старшина Дієвої армії УНР), служив військовим топографом у 74-ому Ставропольському полку, розташованому в Кам’янці-Подільському, який розміщувався в будинках колишнього францисканського монастиря.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ДО КАМ’ЯНЦЯ ПРИКИПІВ ДУШЕЮ
4 жовтня виповнилося б 110 років з Дня народження Григорія Тонкочеєва. Спогадами про нього ділиться колишній секретар Кам’янець-Подільського міськкому партії, згодом перший секретар Хмельницького міському Андрій Шоханов:
«С Григорием Андреевичем я познакомился далеко до нашей встречи. Я тогда, с 1946 по 1951 год, работал в Каменец-Подольском горкоме партии. В то время наш город был в тяжелейшем состоянии. Война оставила разруху: было разрушено много зданий, в том числе два института, мост через Смотрич, соеденяющий центр со Старым городом, а также много объектов культурного, промышленного и комунального назначения.
Автор:  Тетяна ШУХАНОВА

НЕОКЛАСИКУ ДРАЙ-ХМАРІ 125
Цьогоріч ми святкуємо 125-ліття з Дня народження представника «грона п’ятірного» - Михайла Драй-Хмари, який з’явився на світ 28 вересня 1889 р. у с.Малі Канівці Золотоніського повіту Полтавської губернії.
Доля видатного філолога-славіста та поета тісно переплелася з долею міста над Смотричем. 15 вересня 1918 р. Михайла Опанасовича призначили приват-доцентом Кам’янець-Подільського державного українського університету по кафедрі слов’янської філології.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ІЗ ОЗЕРЯН ДО КАМ’ЯНЦЯ
За три дні до прийняття жовто-блакитного державним прапором його встановили у Кам’янці.
Завтра, 23 серпня, українці святкуватимуть День Державного Прапора. Зранку урочисто піднімлять національний стяг, який давно став символом незламності духу українського народу, патріотизму й невичерпної віри у краще майбутнє нашої держави.
23 роки тому на даху міськвиконкому вперше замайорів жовто-блакитний прапор, який встановив простий кам’янчанин Олег Коваль. Про те, як це сталося, у сьогоднішній розмові із Олегом Івановичем.
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

БУДНІ І СВЯТА АРХЕОЛОГІВ
Коли люди запитують тебе: «Ким ти працюєш?» і чують у відповідь: «Археологом», одразу ж бачиш у їхніх очах захоплення й чуєш фрази на кшталт: «Вау, це ж так класно, так романтично!». Та чи так це насправді і які будні археологів? Спробуємо в цьому розібратися.
15 серпня в Україні відзначають День археолога. Своїми витоками свято сягає 1940-1950-х років, коли проходила Трипільська археологічна експедиція під керівництвом Тетяни Сергіївни Пассек (народилася 15 серпня). Уперше День археолога відсвяткували 1947 року археологи Волго-Донської археологічної експедиції під керівництвом Бориса Міхліна. Відтоді це свято відзначали всі археологічні експедиції.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЖВАНЕЦЬ: ЗАМОК У ПОНЕВІРЯННЯХ
Територія сучасного Жванця та його околиць була заселена ще з прадавніх часів. Так, в урочищі Лиса гора на поселенні трипільської культури досліджено унікальний в Європі гончарний центр III-го тисячоліття до н.е. Друге поселення тих часів виявлено в урочищі Малайдашці. Трипільська культура тут настільки самобутня, що археологи навіть виокремили жванецьку групу пам’яток.
Крім того, в обох урочищах знайдено залишки поселень черняхівської культури, а в урочищах Щовб та Загора - поселення давньоруських часів, у тому числі могильник, житла.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

НОВЕ ДИХАННЯ ВІРМЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ
Кам’янець-Подільський цікавий тим, що він має поліетнічну структуру. Серед розмаїття культур та національностей, представлених у місті, немає розбрату чи ворожнечі. Люди вміють домовлятися один з одним та йти на компроміс. Доказом цього може слугувати відбудова Вірменської церкви.
Вірменська громада завжди мала значний вплив у місті. За свідченнями венеціанського посла Ієронімо Ліпомано, на 1555 рік вона складала третину міського населення. Звичайно, вірмени залишили по собі й архітектурні пам’ятки. Звернемо увагу на вірменську Миколаївську церкву, яка була знищена в 30-х роках ХХ ст.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ / Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

КАЗАРМИ ФОРТЕЦІ: ДАМОКЛІВ МЕЧ НАД ВУЛИЦЕЮ РУСЬКОЮ
Те, що не знищили століття, те донищуємо ми своєю безвідповідальністю і безгосподарністю. Продовжуємо втрачати в нашому місті одну пам’ятку за іншою. Цього разу черга дійшла до казарм фортеці. Не скажемо, що це стало якоюсь надзвичайною новиною. Останнє десятиліття споруда знаходилася в жахливому стані. Тепер же ж вона має всі шанси остаточно розвалитися. Найгірше те, що ризаліти (3-поверхові прибудови - прим.Ред.), які відкололися від основної частини споруди, можуть завалитися на вулицю Руську, призвівши до руйнування житлових будинків, що там знаходяться, і, не дай Боже, людських жертв.
Активне руйнування казарм фортеці розпочалося близько десяти років тому. Спочатку почав обвалюватися дах. Це, в свою чергу, призвело до потрапляння атмосферних опадів всередину будівлі і обвалу частин міжповерхових перекриттів.

ЮХИМ СІЦІНСЬКИЙ: ХРЕСНА ДОРОГА ПОДІЛЬСЬКОГО ІНТЕЛІГЕНТА
Цьогоріч виповнюється 155 років з Дня народження відомого українського історика, археолога, етнографа, мистецтвознавця, археографа, протоієрея, батька поділлєзнавства Юхима (Євфимія) Йосиповича Сіцінського. Звернемося до долі цієї без перебільшення видатної постаті.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЗАМІСТЬ СТРІЧКИ - ЧЕРВОНИЙ МАК
Якби не цьогорічні криваві події в країні, не впевнена, що українці добровільно відмовилися від майстерно нав’язаного Росією символу жалоби - георгієвської стрічки, яку в День Перемоги чіпляли де тільки можна й не можна.
Від таких стрічок уже відмовились ветерани нашого міста, про що повідомив голова ради ветеранів Леонтій Рогаль. Швидше за все, не чіплятимуть стрічки й місцеві комунсти, хоча питання залишається відкритим.
Цього року в День Перемоги українці вперше використають європейський символ пам’яті полеглих у війні - червоний мак. Також разом із Європою та світом ми вшановуватимемо загиблих у війні 8 травня, в день підписання капітуляції нацистською Німеччиною.
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

ІЗ ПОТЕНЦІАЛОМ ТА НЕЗАБУТОЮ ІСТОРІЄЮ
Продовжуємо нашу серію краєзнавчих публікацій. Після Чорнокозинець та Рихти звернемо погляди в бік Оринина.
На початку хотілося б зробити невеличкий відступ. Приємно працювати над публікацією, коли тобі і цьому намагаються всебічно сприяти. Саме так сталося і з підготовкою матеріалів про Оринин, де проживають люди, яким небайдужа доля рідного села. Велика вдячність вчителю історії Орининської ЗОШ Володимиру Михайловичу Підгірному, колишньому сільському голові Орининської сільської ради (2001-2010 рр.) Валерію Петровичу Гайшуку та кандидату філологічних наук, доценту К-ПНУ ім. І. Огієнка Олегу Анатолійовичу Рарицькому.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

РИХТЕЦЬКІ СТАРОЖИТНОСТІ
За даними Віталія Михайловського, вперше Рихта (на той час Новосілка) згадується в документах 1456 року. 1507 року на правому березі річки Жванчик магнати Лянцкоронські спорудили укріплений замок. Саме на цю дату вказує кам’яна плита із відповідним написом. Її було знайдено під час однієї із реставрацій замку.
Під час турецького володарювання на Поділлі в 1672-1699 роках Рихтецький замок став місцем утримання коней, які належали кам’янецькому гарнізону. Для випасу тварин використовувалися поля навколо Рихти.
1699 року, коли турки залишили Кам’янець-Подільський, в Рихті оселився Стефан Гумецький, котрий у 1698-1715 роках був полковником королівської артилерії, а в 1706-1736 - подільським воєводою та дипломатом. І хоча Стефан Гумецький мав достатньо маєтків у Польщі, більш за все він любив своє родове гніздо в Рихті.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

«АРХЕОЛОГІЧНА П’ЯТИРІЧКА»: ЗДОБУТКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Довгий час в нашому місті проводилися лише епізодичні поодинокі дослідження (фактично з середини 1990-х років у Кам’янці припинилося проведення археологічних досліджень). Лише 2008 року було проведено масштабні археологічні дослідження на території Північного двору фортеці, які були продовжені 2010 року. Ще через два роки було створено постійно діючу археологічну експедицію «Кам’янець». Отже, маємо таку собі «археологічну п’ятирічку». Щоб дізнатися про основні здобутки археологів протягом останніх п’яти років та їхні плани на наступний рік, ми звернулися до старшого наукового співробітника Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Петра Болтанюка.

ЗВІТУВАЛИ АРХЕОЛОГИ
10 грудня під час прес-конференції, яка відбулася в НІАЗ «Кам’янець», було підведено підсумки польового сезону 2013 року ДП «Подільська археологія» ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» інституту археології НАН України.
Як зазначили представники Кам’янець-Подільської постійнодіючої експедиції, за два роки діяльності на території міста були проведенні археологічні дослідження на шести ділянках об’єктів відбудови на вулицях Францисканській, Довгій, Кузнечній, Поштовий спуск, площах Вірменський та Польський ринок; було виявлено рештки фундаментів втраченої історичної забудови та значну кількість археологічних знахідок. Значимим для дослідження ранньої історії міста стало виявлення найдавніших фортифікаційних споруд ХІІ-ХІІІ століть. Там же простежено потужний культурний шар давньоруського часу.

КАМ’ЯНЦЮ П’ЯТЬ ТИСЯЧ РОКІВ?!
5000-літнє житло знайшли археологи під час розкопок.
Ми можемо сперечатися з приводу того, коли був заснований Кам’янець-Подільський, ким і за яких обставин. Але певне, всі будуть одностайні з думкою, що першопочатки нашого міста вивчені найгірше за рахунок відсутності будь-яких писемних джерел. І тут нам на допомогу приходить археологія, яка може дати інформацію, що не знайшла свого відображення в жодному з історичних джерел. Укотре ми переконуємося, що наше місто ховає під землею незліченну кількість таємниць; кожен археологічний польовий сезон приносить якісь несподівані відкриття та знахідки. Не став винятком і 2013 рік.

«НАРОД, ЩО НЕ ЗНАЄ СВОЄЇ ІСТОРІЇ, Є НАРОД СЛІПЦІВ», або Археологія по-українськи
8 жовтня в Кам’янець-Подільському державному історичному музею-заповіднику пройшла вже третя Всеукраїнська науково-практична конференція «Археологія і фортифікація Середнього Подністров’я». Автори представили 49 доповідей, які стосувалися різних питань археології та фортифікації. На конференції з доповіддю виступив гість із Російської Федерації, директор з наукової роботи Центру вивчення історії фортифікації Костянтин Носов. Наша ж країна була представлена різними регіонами та містами, зокрема такими як: Кам’янець-Подільський, Хмельницький, Київ, Меджибіж, Чернівці, Львів, Кіровоград, Дніпропетровськ, Чортків, Вінниця, Житомир, Броди, Хотин, Збараж, Рівне, Керч, Івано-Франківськ, Галич, Луцьк.

ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ: МИНУЛЕ І МАЙБУТНЄ
Як відомо, 28 липня минуло 1025 років з Дня хрещення Київської Русі. Цю дату, як свято, почали відзначати на офіційному рівні зовсім недавно, хоча прославляє вона подію величезного значення, яка відбулася завдяки зусиллям князя Володимира Великого в далекому 988 році. Без перебільшення, хрещення стало ключовим і вирішальним в подальшому розвитку всієї Київської Русі. Не дивно, що наше місто також долучилося до всеукраїнського святкування. Різноманітні цікаві заходи почалися ще задовго до останньої неділі липня і триватимуть аж до грудня.
Автор:  Віоліна СИТНІК

СВЯТКУВАННЯ ДНЯ ПЕРЕМОГИ В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ... 68 РОКІВ ТОМУ
Цьогоріч ми святкуємо 68-му річницю з Дня Перемоги над нацистською Німеччиною. З року в рік святкування проводять за шаблонним зразком, практично не вводячи ніяких інновацій. Проте цікаво дізнатися, як відбувалося відзначення Дня Перемоги в Кам’янці-Подільському 68 років тому, тобто в травні 1945 року. У цьому нам допоможе тогочасна преса – інформацію можна дізнатися з пожовтілих сторінок газети «Прапор Жовтня».
Насамперед зазначимо, що є певна плутанина зі святкуванням Дня Перемоги над Німеччиною, означенням якого є Акт капітуляції. А їх (актів), як виявляється, було два. Перший Акт був підписаний 7 травня о 02.41 за середньоєвропейським часом. З боку Німеччини його підписав генерал Йодль, а з боку Радянського Союзу - генерал Суслопаров.

...І ЗНОВ ПРИХОДИТЬ СВЯТО ПЕРЕМОГИ!
Усе далі й далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни. Пам’ять про ті буремні дні надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, спогади у спадщину поколінням.
Напередодні Дня Перемоги учні та вчителі ЗОШ №12 ім.Л. Дмитерка вшанували пам'ять тих, хто у жорстокій битві виборов перемогу, хто віддав за неї життя. Цього року місячник, присвячений відзначенню 68-ї річниці Перемоги, розпочався акцією «Солдатські могили», у рамках якої у с.Цибулівка члени клубу «Патріот» (керівник Г. Гудима) та волонтери 9-10 класів впорядкували могила односельців, котрі загинули під час війни.

ЗДАЧА МІСТА І ФОРТЕЦІ РОСІЙСЬКИМ ВІЙСЬКАМ
21 квітня 1793 року (220 років тому) в ході Другого поділу Речі Посполитої російська армія здобула потужну фортецю - Кам’янець-Подільський. Розпочався новий період в історії нашого міста, яке з того дня більш ніж сто років перебувало у складі Російської імперії, що без сумніву залишило відбиток на його подальшому соціально-економічному та культурному розвитках.

 ЧИ ВДАСТЬСЯ МІСТУ ЗБЕРЕГТИ ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ?
4 березня за ініціативи громадсько-інформаційного видання «Promo Lux», історичного факультету К-ПНУ ім.І.Огієнка та ресторану «Старий банк» відбувся історико-мистецький проект «Кам’янець навиворіт», присвячений історичним архітектурним пам’яткам нашого міста, що потребують негайної реставрації.
Під час заходу була презентована дебютна виставка експериментальної графіки художника-реаліста Дмитра Бабюка. Відвідувачі мали змогу помилуватися майстерними картинами із зображенням архітектури Кам’янця.
Автор:  Віоліна СИТНІК

ДЕВ’ЯТЬ ДЕСЯТИЛІТЬ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОМУ РАЙОНУ
Кожна людина в своєму житті має знаменні дати, які ми звикли називати ювілеями. Проте бувають вони не лише в людей. 7 березня ми відзначатимемо 90-річчя з дня створення Кам’янець-Подільського району. Звернемося до історичних витоків цієї події.
Після остаточного встановлення на Поділлі радянської влади спочатку використовувалася трьохступенева система адміністрування: губернія-повіт-волость. Проте такий стан речей не задовольняв тогочасне керівництво. Можливо, такий адміністративний поділ нагадував їм про царську владу.

ЙОСИП РОЛЛЄ. ГРОМАДЯНИН НАШОГО МІСТА
З чого складається історія країни, як не з історії її міст та сіл, історії рідного краю? Однак, у вивченні історії України чомусь, на жаль, дуже мало приділяється уваги історії місцевій,  регіональній; історії рідного краю, пласти пізнання якого залишаються недоторканими, або ж  маловідомими; а видатні постаті, що жили й творили у минулі століття – лише зблідлими символами колишнього...
«Син цієї землі минуле її любив, вивчав та узагальнював, а скарби її поважати вчив», – так написано на меморіальній плиті, вмонтованій у стіну Кам’янець-Подільського Кафедрального костьолу в пам’ять про видатного науковця, лікаря, краєзнавця, історика письменника, колекціонера старовини та мецената Йосипа Роллє – доктора Антонія, як він підписував свої краєзнавчі праці.

ХРИСТОС ХРЕСТИВСЯ! В РІЧЦІ ЙОРДАН!
Завтра православні віряни святкуватимуть третє найбільше свято, яке завершує цикл Різдвяних свят - Водохреща або Богоявлення.
На відміну від багатьох свят, що поєднали традиції народні й церковні, це суто християнське свято, яке прийшло до нас із запровадженням християнства. Коли Ісусу Христу виповнилося 30 років, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю саму мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у воді.
Своїм хрещенням у Йордані Ісус Христос започаткував Таїнство водохрещення – одне із семи головних церковних таїнств, через яке людина ніби наново народжується для життя в Христі.
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

СВЯТО МЕЛАНКИ НА ПОДІЛЛІ
Надзвичайно важливу роль для населення Поділля відігравали календарно-обрядові свята. Користуючись матеріалами книги «Поділля. Історико-етнографічне дослідження» розповімо про святкування свят Меланки та Василя.
В останній день Старого та перший день Нового року (13 та 14 січня за новим стилем) наші предки відзначали свята Меланки та Василя. На відміну від обрядових дійств Різдва чи Великодня, ці свята не мали такої значної релігійної складової. Ніч перед Новим роком вважалася чарівною, з нею було пов’язано багато повір’їв та ритуалів. Так, існувало повір’я, що на Новий рік заховані гайдамаками гроші «горять» і їх можна в цей час дістати, а в інший час вони були недоступними для людського ока.

НОВА КНИГА ПРО КАМ’ЯНЕЦЬ. Від Ольги Пламеницької
Без перебільшення непересічною подією для Кам’янця-Подільського є видання про нього книг, що трапляється не так часто, як заслуговує на це наше місто. Проте сьогодні ми маємо привід потішитися, адже напередодні Нового року у видавництві «Абетка» вийшла монографія Ольги Пламеницької «Сastrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець», обсяг якої становить 672 сторінки.
Ольга Анатоліївна присвятила книгу 85-річчю від Дня народження матері Євгенії Пламеницької – архітектора та археолога, яка чимало уваги приділяла вивченню нашого міста. Презентація монографії відбулася 26 грудня в Києві в приміщенні корпусу №25 Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника – Микільська лікарняна церква, лекторій.

ІСТОРІЯ З-ПІД ЗЕМЛІ, або БУДІВНИЦТВО НА МОГИЛАХ?
У Кам’янці-Подільському історія зберігається навіть під нашими ногами у буквальному сенсі цього слова. У «КлюЧі» від 6 липня ми вже писали про створення та роботу постійно-діючої археологічної експедиції «Кам’янець». Проте з того часу археологам вдалося зробити великий обсяг роботи та віднайти факти, які багато в чому прояснюють історію нашого міста.
26 листопада в Ратуші відбулася прес-конференція, на якій археологи розповіли про результати розкопок на ділянці за адресою вул.Францисканська, 10. Роботи на цьому місці тривали з серпня до листопада під керівництвом археологів ДП «Подільська археологія» Валерія Мегея та Петра Болтанюка. Зазначимо, що територія, на якій проходили археологічні дослідження, є однією з найбільш порушених у радянський період.

ЯК КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ СТАЛА ХМЕЛЬНИЦЬКОЮ
Цього року ми святкуємо 75-річчя утворення Хмельницької області. Проте на час утворення адміністративної одиниці область називалася Кам’янець-Подільською з центром у нашому місті. Отож сьогодні мова піде про те, як Кам’янець-Подільський був адміністративним центром краю та як область з Кам’янець-Подільської перетворилася на Хмельницьку.

МІСТ, ОВІЯНИЙ ЛЕГЕНДАМИ
Кам’янець-Подільський славиться своїми мостами, чільне місце серед яких належить Замковому або Турецькому мосту. Міст унікальний тим, що він йде не упоперек річки, а повздовж і з’єднує два правих береги Смотрича. Навколо цього мосту існує низка легенд.
У період незалежності активно укорінювалася думка про зведення мосту в ІІ столітті нашої ери римськими легіонерами в часи дако-римських війн імператора Траяна. Авторами цієї концепції виступили Ольга та Євгенія Пламеницькі. Основою для виникнення гіпотези послугувало зображення мосту на колоні Траяна в Римі. Мати та донька Пламеницькі, а також польський фахівець із містобудування Януш Римша і краєзнавець Тарас Дишкант вказують на невідповідність у масштабі зображення мосту на колоні з мостом Аполлодора Дамаського через Дунай, збудованого 105 року біля міста Дробети. Звідси вони приходять до фантастичного висновку, що це зображення мосту через Смотрич у Кам’янці-Подільському.

ШЛЯХ КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Завтра України святкуватиме 21-шу річницю Незалежності. Значну роль у подіях 1990-1991 рр. відіграв і Кам’янець-Подільський, який партійні функціонери називали «апендиксом області», оскільки тут час від часу «народ здіймає шум». Тож звернемося до хронічки подій, які відбувалися в нашому місті в переддень та час проголошення Незалежності нашої держави.
1990 р. захиталися підвалини існування СРСР. Проіснувавши майже 70 років, витвір більшовицької партії почав руйнуватися і перетворюватися на минуле.
Протягом 2-17 жовтня 1990 р. у Києві на площі Жовтневої революції пройшла «Студентська революція на граніті» – голодування студентів та учнів технікумів і ПТУ, які висунули вимоги:

КОРОЛІВСЬКА БАШТА ІЗ ЗУХВАЛИМ ВІТЕРЦЕМ
Кам'янець-Подільський надзвичайно багатий на архітектурні пам'ятки. За їх кількістю він займає третє місце в Україні. Ми можемо похизуватися значною кількістю оборонно-фортифікаційних споруд, що дає змогу досліджувати історію військової архітектури в Україні. Зокрема, восени цього року в місті пройде вже друга конференція «Археологія і фортифікація Середнього Подністров'я». Сьогодні ж мова піде про Вітряну браму.

ТРУСОНУЛИ КУРСАНТСЬКОЮ МОЛОДІСТЮ
28 липня 45-річчя з Дня заснування Кам’янець-Подільського вищого військово-інженерного командного училища ім.Харченка відсвяткували колишні курсанти, викладачі, працівники К-ПВВІКУ, згодом ВІІ, а нині факультету військової підготовки К-ПНУ ім.І.Огієнка. Загалом, близько двох тисяч офіцерів різного рангу зібралися на плацу факультету.
За 45 років тут підготовлено 15 тисяч офіцерів, які служили і служать у різних родах військ ЗСУ. Серед них колишні й теперішні генерали: начальник інженерних військ ЗСУ генерал-майор Богдан Боднар і його попередник - генерал-майор Вадим Ковальський, перший заступник начальника головного управління особового складу генерального штабу ЗСУ генерал-майор Броніслав Жуковський, командир національної армії республіки Молдова, бригадний генерал Віталій Стоян, колишній начальник К-ПВВІКУ, почесний громадянин міста, депутат двох скликань міськради, генерал-майор Василь Мельницький.

Автор:  Тетяна ШУХАНОВА

КАЙДАШЕВА СІМ’Я ПО-БАГОВЕЦЬКИ
Деколи задаєшся питанням: звідки письменники беруть сюжети для своїх творів? І сам даєш собі відповідь – з життя. Ось взяти, до прикладу, «Кайдашеву сім’ю» Івана Нечуя-Левицького - соціально-побутова драма, яку, певно, пам’ятає кожен. Схожі події відбувалися і на Кам’янеччині.
Під час наукових досліджень у Державному архіві Хмельницької області, мною у фонді Подільської духовної консисторії було виявлено досить цікаві документи. Це слідча справа духовного відомства щодо пономаря з села Баговиця Кам’янець-Подільського району. Справжнісінька соціально-побутова драма.

ЗАХІДНА ВЕЖА МАТИМЕ ДАХ
Усі ми пам’ятаємо, який ажіотаж у ЗМІ в серпні минулого року викликав обвал Нової західної башти у Старій фортеці. Тоді ж на ліквідацію наслідків роботи горе-майстрів Кабмін виділив суму в 3 мільйони 15 тисяч 800 гривень. Але поки гроші блукали кабінетами можновладців, владі міста зробила все можливе для того, щоб запобігти подальшому руйнуванню історичної пам’ятки. І ось довгоочікувані кошти надійшли до міста.
За словами директора історичного музею-заповідника Віктора Травінського, на сьогодні стоїть завдання виготовити проектно-кошторисну документацію (ПКД). На це виділено 241 тисяча гривень. Виготовлятиме документацію Хмельницький інститут «Цивільпромбуд».

АРХЕЛОГИ ЗНАЙШЛИ ЕЛЕМЕНТИ ДАВНЬОЇ ФОРТИФІКАЦІЇ
13 липня у залі Магдебурзького права відбулася наукова конференція, присвячена результатам археологічних досліджень, які проходили неподалік Вірменського бастіону (про хід розкопок газета «КлюЧ» писала в одному із попередніх номерів). Нагадаємо, що організаторами цих розкопок були ДП «Охоронна археологічна служба України «Подільська археологія» та історичний факультет К-ПНУ ім.І.Огієнка.
У результаті дослідження було виявлено сліди поселення трипільської культури, давньоруської доби ХІІ –ХІІІ століття та епохи Пізнього Середньовіччя.

АРХЕОЛОГИ ПРИВІДКРИВАЮТЬ ІСТОРІЮ КАМ’ЯНЦЯ, ЕТНОЛОГИ – ДУШУ ДУНАЄВЕЧЧИНИ
Для когось літо - пора відпусток, для інших – пора роботи. Традиційно саме у цей період науковці виїжджають на польові дослідження. Не винятком стало й літо-2012.
Цьогоріч дві експедиції під керівництвом науковців К-ПНУ ім.І.Огієнка вирушили на польові дослідження.
Археологічна експедиція ще й досі працює на території Старого міста (район Вірменського бастіону), а от етнологічна експедиція нещодавно завершила своє дослідження на території наших сусідів - Дунаєвеччини.

КАМ’ЯНЕЦЬ – СТОЛИЦЯ. ФОНТАНІВ, КАВИ ТА ПОВІТРЯНИХ КУЛЬ
Кам’янець-Подільський по праву можна вважати містом чудес. Багато є в нас того, чого немає в інших. До прикладу, ми маємо унікальні мости: один з них - найвищий в Україні («Лань, що біжить»), інший з’єднує два правих береги та йде вздовж річки Смотрич (Турецький міст). А ще наше легендарне місто може претендувати на звання історичної столиці України з фонтанів, кави та повітряних куль.
З історичних джерел відомо, що перший фонтан на території України був побудований саме в Кам’янці-Подільському. Пов’язано це з перебуванням турків у наших краях. На території сучасного Домініканського костелу, а точніше кляштору (монастиря), на могилі доньки першого турецького губернатора (бейлербея) Кам’янця Галіля-паші було зведено пам’ятник та фонтан, який отримав назву «Фонтан сліз».

ОКУПАЦІЯ КАМ’ЯНЦЯ. ЯК ЦЕ БУЛО
Сьогодні виповнюється 71 рік з початку Великої Вітчизняної війни. Не минуло й трьох тижнів від нападу фашистської Німеччини на СРСР, як наш край опинився під владою Третього рейху. Владою, яка проіснувала до весни 1944-го.
Вже 10 липня 1941 р. Кам'янець-Подільський було захоплено військами 8-го угорського корпусу. Місто було перетворено на центр округу («крайс-гебіру»), до складу якого увійшли 5 районів.
Досить неоднозначно населення Кам'янця-Подільського сприйняло прихід окупаційних військ. Більшість громадян бачила в них запеклого ворога, який прийшов поневолити рідну землю. Не останню роль у цьому відіграла радянська пропаганда. Проте була й інша категорія людей, які пішли на співробітництво з окупантами (колабораціоністи). Таке явище можна пояснити кількома причинами. Насамперед, у свідомості жили недавні масштабні репресії всесильного НКВС. Люди, які пройшли пекельне горно репресій, або їхні родичі, що були ображені на радянську владу, ілюзорно вбачали у німецьких військах «визволителів». Певні ілюзії мали й представники національного напрямку, які припускали можливість за допомогою Третього рейху та його союзників відновити державність України. Щоправда, всі ілюзії досить швидко зникли.

ДЕНЬ МІСТА БЕЗ ДНЯ ЗАСНУВАННЯ ІІ
Якщо історія із римлянами виглядає скоріше фантастикою, то історія навколо вірменської грамоти, в якій Кам’янець згадується у 1062 році, має доволі правдоподібні обриси. До того ж, цей документ є найдавнішою згадкою про перебування вірмен на території України. Суть цієї грамоти полягає у тому, що київський князь Ізяслав (Федір) дозволив вірменським переселенцям з міста Ані (давня столиця Вірменії) оселитися у Кам’янці.
Зважаючи на цей документ, у 1962 році наше місто офіційно відсвяткувало своє 900-річчя з часу заснування. Цього ж року ми б, згідно з цією ж грамотою, мали святкувати 950-ліття з Дня народження міста.

ДЕНЬ МІСТА БЕЗ ДНЯ ЗАСНУВАННЯ
або Коли народився Кам’янець-Подільський?

Минулого тижня ми відсвяткували День міста. Класно, помпезно, людно...
От тільки, піднімаючи келих за наш Кам’янець, ми й досі не може сказати, скільки років нашому імениннику: 1900, 950, 816, чи 738. Адже досі існує ціла низка версій про час заснування міста. Безумовно, кожному патріоту Кам’янця хотілося би «постарити» місто, додати йому сивини, адже чим давніше воно, тим більш значиме. Або ж, говорячи сучасною мовою, тим «крутіше».

ЧИ ВАРТО ШУКАТИ В КАМ’ЯНЦІ ЗОЛОТУ КАРЕТУ?
Історія нашого міста насичена різними міфами та легендами. Дуже часто такі речі сприймаються як реальні історичні факти, а звідси відбувається своєрідна «міфологізація» минулого. Добре це чи погано? Важко відповісти. Лише можна відзначити, що всі оті чутки додають Кам’янцю якоїсь незбагненності та неповторності.
Одним із найцікавіших та найбільш міфічних періодів в історії Кам’янця-Подільського є час, коли Поділля перебувало під владою турків.

ЗНАЙШЛИ ПОТЕРНУ
На заклики міського голови допомогти прибрати територію Руської брами військово-історичному товариству ГО «Військово-історичне товариство шанувальників пам’ятників історії фортифікації», голова якого Ігор Данілов, відгукнулися під час суботника окремі чиновники та організації. Найбільшу ж допомогу надали депутати облради Сергій Ведерніков та Володимир Мельниченко.
Автор:  Тетяна ШУХАНОВА

«ЗАПИСКИ» КАМ’ЯНЕЦЬКОГО ПРОТОІЄРЕЯ
Найдавніший духовний заклад України – Київська духовна колегія виникла в результаті злиття в 1631 р. братської школи з монастирським училищем при Києво-Печерській Лаврі, засновником якої був митрополит Петро Могила.
Подільська духовна семінарія відкрилась через півтори століття пізніше, в 1787 році в містечку Шаргород при монастирі св.Миколая – резиденції тодішнього архієпископа Іоанікія.
У 1799 році Іоанікій переніс кафедру в Кам’янець-Подільській, куди в 1803 році перейшла і семінарія.

 Генеральська донька Лея або Історія матері відомого голлівудського режисера
Здавна досить багато знатних та багатих людей жили у Кам’янці та околицях. Люди були шляхетного роду, деякі з них мали дворянські титули. Ще б пак, Кам'янець завжди відігравав неабияку роль у житті краю. Фактично всю свою історію місто у камені було центром Поділля, яке за часів Російської імперії територіально булонайбільшою губернією теперішньої України. І хоча на початку XX століття місто втратило свою функцію форпосту на прикордонні, однак статус центру губернії сприяв розвитку культурного і суспільного життя. От і в ті революційні часи, коли крейсер Аврора в Петербурзі дав сигнал до боротьби проти класової нерівності і поваленняіснуючих підвалин царської влади, багатьом землевласникам і заможнім громадянам у місті вже не було так спокійно й безтурботно.

КРІЗЬ ТЕРНИ ДО ЗІРОК
Саме такий нелегкий шлях пройшов відомий у місті та далеко за його межами танцювальний колектив «Диво калинове», який минулого року відсвяткував своє 20-ліття.
Ансамбль народного танцю «Диво калинове» був заснований у травні 1991 року при ЗОШ №15.
Для створення народного танцювального колективу зі Львова був запрошений Юрій Грабчук, який до того працював артистом балету у відомому професійному колективі ансамблю танцю і пісні Прикарпатського військового округу.
На початку становлення до танцювального гуртка було відібрано 20 третьокласників. 
Автор:  Руслана МЕЛЬНИК

Вибори 1994 і 2012. Як це було і як буде
27 березня 18 років тому відбулися перші парламентські вибори в незалежній Україні. Дивлячись через призму майже двох десятків років, нині можна майже однозначно стверджувати: то були одні із найбільш демократичних та відкритих виборів у нашій новітній історії.
Тема парламентських виборів сьогодні ой як актуальна. Адже восени цього року нас чекає чергова парламентська кампанія. Багато хто пророкує, що вибори-2012 будуть мати велике, якщо не вирішальне значення для подальшого розвитку нашої держави.
Автор:  Сергій СОКАЛЬСЬКИЙ

Торгівля на Кам’янеччені в період непу
Торгівля відіграє важливу роль у житті будь-якого суспільства, відображаючи його соціально-економічне та матеріальне становище. Ті проблеми, з якими стикалися працівники торгівлі Поділля в 1920-ті рр., в багатьох аспектах перегукуються із сучасністю, тому цікаво дізнатись, яким було тоді торговельне життя міста.

90226.jpgДруга спроба екранізувати бєляєвську «Стару фортецю» виявилася вдалою. Фільм «Тривожна молодість» режисерів Олександра Алова й Володимира Наумова за сценарієм Володимира Бєляєва і Михайла Блеймана вийшов на екрани 29 квітня 1955 року.
Автор: 

90226.jpgДруга спроба екранізувати бєляєвську «Стару фортецю» виявилася вдалою. Фільм «Тривожна молодість» режисерів Олександра Алова й Володимира Наумова за сценарієм Володимира Бєляєва і Михайла Блеймана вийшов на екрани 29 квітня 1955 року.
Автор: 

За що забанили «Стару фортецю»?
Якщо книга популярна, якщо її герої запали в серця читачів, то таку книгу, як правило, екранізують. Не стала винятком і трилогія нашого земляка Володимира Бєляєва «Стара фортеця». Її екранізували тричі. Сьогодні наша розповідь про першу з цих екранізацій.

Автор: 

Патрали, патрали — і випатрали... Патринці
Фольклорист Іван Безручко — це подоляк, що став буковинцем. Його серцю однаково близькі обидва придністровські краї — і правобережна Буковина, і лівобережне Поділля.
Автор: 

25 листопада 1926 р. у місті над Смотричем відбулася надзвичайна сесія Кам’янець-Подільського окружного суду, яка розглянула справу Гітлера. Ні, не того, що згодом стане німецьким фюрером, а місцевого - громадянина Кам’янця-Подільського С. Н. Гітлера.
Автор: 


Статті 1 — 183 з 183
Початок | Поперед. | 1 | Наст. | Кінець По стор.

Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








 

ПАНА ВИДНО ПО ХАЛЯВІ
ПАНА ВИДНО ПО ХАЛЯВІ Скільки не говори про культуру і мораль, якщо її з молоком матері не всмокталося, то вже нічого не буде. Минулого тижня журналістів і ще когось збирали на цементному заводі, аби вони були присутні при встановленні рекорду України. Транспорт чекав на залізничному вокзалі та біля Центрального ринку. Коли дісталися до маршрутки біля ринку, то вже ніде було яблуку впасти. Усі сидіння були зайняті підлітками. У салон увійшла молода пара з маленькою дитиною на руках. Ніхто з хлопців навіть і бровою не...



Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.