Перейти на мобільну версію сайту

RSS

Істфакт

ПЕРЛИНА МУЗЕЮ: ІКОНА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ КАТЕРИНИ
Практично все православне церковне мистецтво пов’язане з літургією. Літургійні процесії, ще в Римі і Візантії сягали своїм корінням у язичницькі часи та тріумфальні імператорські ходи, були і є важливим елементом церковного життя народу. Узгоджений порядок та мистецьке оформлення церковних процесій (хоругви, процесійні ікони, хрести, святковий одяг священнослужителів, хоровий спів) посилювали їх сприймання віруючими.

КАРАЧКІВЦІ – СПЛАВ ПРИРОДИ ТА ІСТОРІЇ ЧЕМЕРОВЕЦЬКОГО КРАЮ
У південно-східній частині району, в тугій петлі Смотрича, де річка гострим лезом врізалася в Товтровий вал, затиснуте село Карачківці. Не безпідставно його називають столицею Подільських Товтр, адже воно зі всіх боків обрамлене пагорбами, на яких зеленіє ліс. Карачківці підпорядковуються Циківській сільській раді.
Село розташоване на лівому березі Смотрича, на широкому півострові, з вузьким перешийком на сході. Люди часто жартують: «Увійти сюди просто, а втекти – зась...».

ЗНАХІДКИ СЕРГІЯ ШКУРКА. ЧАСТИНА ДРУГА
Початок читайте у газеті «КлюЧ» від 21 жовтня 2016 р. (№245).
1961 р. колекціонер Руцький біля міської лазні на вул.Татарська знайшов «розмальовану кістку і кам’яну сокиру». У жовтні того ж року учень Саша Клейн знайшов римську срібну монету біля міської друкарні (площа Польський ринок). 29 жовтня 1961 р. Сергій Шкурко разом із інженерами Борковським, Романовим та працівником бавовняної фабрики Кареловим провели огляд траншеї у пров.Кузнечний.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ГІСТЬ ІЗ ХРАМУ ПРЕДКІВ - ЛЕВ СИЛЕНКО
Він прийшов до справжніх українців як духовний Богатир, народжений над Дніпром, у колисці індоєвропейських народів в селі Богоявленському – учитель Лев Силенко. Це село так назвали, як йому повідомив покійний прадід – Волхв, що жив більше 100 років. Своєму правнуку Силенку сказав, що в цьому селі було Дажбогове явлення біля гаю і тому це селище назвали Богоявленське. Прадід казав Силенку: «Я тобі цю тайну сказав, а ти вмри з нею, і нікому не кажи, бо наш народ знетямів, осміє тебе».

ЗНАХІДКИ СЕРГІЯ ШКУРКА. ЧАСТИНА ПЕРША
У 50-70-х рр. ХХ ст. велику роботу з дослідження археологічної спадщини Кам’янця провів Сергій Шкурко. Нині в державному архівів Хмельницької області в особовому фонді Сергія Кириловича зберігається кілька справ, присвячених археології нашого міста. Про них і поговоримо.
За інформацією Сергія Шкурка, 1955 р. біля Ратуші на глибині 1,5 м краєзнавець Борковський зафіксував нашарування трипільської культури (таку ж знахідку він виявив і наступного року).
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЧЕРНЯХІВСЬКА КЕРАМІКА
Сьогодні ми поговоримо про кераміку Черняхівської культури, яка досить повно представлена в музеї старожитностей музею-заповідника. Тут ми маємо можливість побачити різний керамічний посуд черняхівців: кружальну та ліпну кераміку, яка представлена горщиками, мисками, тривухими вазами, імпортованими амфорами тощо.
Характерною ознакою черняхівської кераміки є кружальний сірий посуд, що виготовлявся кваліфікованими гончарами.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ПРАЦЮЮТЬ НАУКОВЦІ
До Кам’янця на VI Міжнародну науково-практичну конференцію «Археологія & Фортифікація» з’їхалися науковці не лише з різних куточків країни – Львова, Одеси, Києва, Вінниці, Красилова, Переяслав-Хмельницького, Хмельницького, Чернівців, Харкова, Ужгорода, Черкас, Хотина, Збаража, Сум, Кропивницького, Дніпра, але й представники різних міжнародних інституцій – Центру археології Інституту культурної спадщини Республіки Молдова, Інституту археології Жешувського університету.

ЗАРУБИНЕЦЬКА КУЛЬТУРА
Продовжуючи нашу мандрівку, сьогодні поговоримо про Зарубинецьку культуру ІІ століття до нашої ери – ІІ століття нашої ери.
Зарубинецьку культуру відкрив 1899 року Вікентій Хвойка, виявивши могильник із тілоспаленням на Батуровій Горі поблизу с.Зарубинці Канівського району Черкаської області. Також він виявив ще кілька подібних могильників у Ржищеві, селах Віта, Пищальники, Пухівка, Погреби, Бортничі, Вишеньки.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

СКІФСЬКІ ПРИКРАСИ
Сьогодні ми присвятимо увагу скіфським прикрасам. У скіфів була справжня пристрасть до красивих речей. Вони отримували задоволення, прикрашаючи себе, своїх коней і предмети побуту. Їхня любов до ювелірних виробів проявилася у всьому. Найкрасивіші з них були, природно, знайдені в царських могилах, у яких незмінно небіжчики прикрашалися золотими діадемами, головними уборами, поясами, сережками, кільцями, крученими намистом і браслетами, підвісками, амулетами, намистинами, ґудзиками та пряжками і медальйонами.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ТЕРЕМЕЦЬКІ КІНСЬКІ ВУДИЛА
Серед експонатів у вітрині, яка присвячена періоду раннього залізного віку, увагу привертає дуже цікавий експонат – бронзові кінські вудила кіммерійського типу. Знайдено їх було в урочищі Веприк на лівому березі Дністра за два кілометра на південний схід від села Теремці місцевим жителем Крижанівським. Знахідка була вивчена співробітниками Давньоруської Дністровської експедиції, після чого передана до музею в Кам’янці-Подільському.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

СКІФСЬКА ЗБРОЯ
Повертаючись знову до періоду раннього залізного віку, у вітрині ми маємо змогу побачити предмети озброєння, а саме - скіфський кинджал та наконечники списів і стріл. Отже, розберемося із тим, що саме входило до складу озброєння скіфського воїна.
Скіфський меч або ж акінак був завдовжки 40-60 см при ширині в 4,5-6 см. Рукоятка меча складалася із навершшя, власне рукоятки та хрестовини. 
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

НОВІ ЗНАХІДКИ У СТАРОМУ МІСТІ
Археологи інституту археології НАН України продовжують розкопки на площі Польський ринок.
У процесі розкопок на площі Польський ринок біля будинку №3 археологи інституту археології НАН України, які працюють на території Старого міста, знайшли наземну глинобитну споруду трипільської культури шипенецької групи енеолітичного часу.

ТАЄМНИЧИЙ СУРЖИНЕЦЬКИЙ ІДОЛ
Продовжуючи нашу мандрівку музеєм археології, дещо порушимо хронологію і звернемося до найновішої знахідки – Суржинецького ідола.
Протягом 25-27 липня працювала українсько-польська археологічна експедиція, яка займалася дослідженням та перевезенням ідола, що розміщувався поблизу села Суржинці.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

У ЩО ВІРИЛИ ПЛЕМЕНА РАННЬОГО ЗАЛІЗНОГО ВІКУ?
Продовжуючи мандрівку музеєм археології, у вітрині, яка присвячена періоду раннього залізного віку, можемо побачити фрагмент скіфського ідола з села Березівка. Отож, якими були вірування в період раннього заліза?
Для кіммерійського релігійного світогляду характерні віра в душу та життя після смерті. Це підтверджують розкопки курганів, у яких знаходять речі, котрими користувався покійник за життя.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЧОРНОЛІСЬКА КУЛЬТУРА
Продовжуючи нашу мандрівку музеєм старожитностей Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, звернемо нашу увагу на цікавий експонат у вітрині доби бронзи, а саме – сокиру-кельт.
Кельт – це різновид бронзової сокири та мотики зі втулкою на місці обуха, спрямованої перп
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ


Статті 16 — 30 з 173
Початок | Поперед. | 1 2 3 4 5 | Наст. | Кінець Всі

Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








 

ПОБОРАМ БІЙ
ПОБОРАМ БІЙ Не секрет, що кожна родина, яка має дитину дошкільного чи шкільного віку, добряче відчувала й відчуває на своєму гаманці побори, які проводяться в навчальних закладах. То треба здати на ремонт школи, класу, телевізора, то на подарунки вихователям і вчителям, на посуд, туалетний папір тощо. Що цікаво, навіть на вікна і фіранки в кожній класній кімнаті здають гроші. Таке враження, що їх міняють щороку. 
Та це все так набридло батькам, що вони вже вибухнули від обурення. Неодноразово активісти зверталися...



Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.