Перейти на мобільну версію сайту

RSS

Істфакт

ЧЕРНЯХІВСЬКА КЕРАМІКА
Сьогодні ми поговоримо про кераміку Черняхівської культури, яка досить повно представлена в музеї старожитностей музею-заповідника. Тут ми маємо можливість побачити різний керамічний посуд черняхівців: кружальну та ліпну кераміку, яка представлена горщиками, мисками, тривухими вазами, імпортованими амфорами тощо.
Характерною ознакою черняхівської кераміки є кружальний сірий посуд, що виготовлявся кваліфікованими гончарами.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ПРАЦЮЮТЬ НАУКОВЦІ
До Кам’янця на VI Міжнародну науково-практичну конференцію «Археологія & Фортифікація» з’їхалися науковці не лише з різних куточків країни – Львова, Одеси, Києва, Вінниці, Красилова, Переяслав-Хмельницького, Хмельницького, Чернівців, Харкова, Ужгорода, Черкас, Хотина, Збаража, Сум, Кропивницького, Дніпра, але й представники різних міжнародних інституцій – Центру археології Інституту культурної спадщини Республіки Молдова, Інституту археології Жешувського університету.

ЗАРУБИНЕЦЬКА КУЛЬТУРА
Продовжуючи нашу мандрівку, сьогодні поговоримо про Зарубинецьку культуру ІІ століття до нашої ери – ІІ століття нашої ери.
Зарубинецьку культуру відкрив 1899 року Вікентій Хвойка, виявивши могильник із тілоспаленням на Батуровій Горі поблизу с.Зарубинці Канівського району Черкаської області. Також він виявив ще кілька подібних могильників у Ржищеві, селах Віта, Пищальники, Пухівка, Погреби, Бортничі, Вишеньки.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

СКІФСЬКІ ПРИКРАСИ
Сьогодні ми присвятимо увагу скіфським прикрасам. У скіфів була справжня пристрасть до красивих речей. Вони отримували задоволення, прикрашаючи себе, своїх коней і предмети побуту. Їхня любов до ювелірних виробів проявилася у всьому. Найкрасивіші з них були, природно, знайдені в царських могилах, у яких незмінно небіжчики прикрашалися золотими діадемами, головними уборами, поясами, сережками, кільцями, крученими намистом і браслетами, підвісками, амулетами, намистинами, ґудзиками та пряжками і медальйонами.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ТЕРЕМЕЦЬКІ КІНСЬКІ ВУДИЛА
Серед експонатів у вітрині, яка присвячена періоду раннього залізного віку, увагу привертає дуже цікавий експонат – бронзові кінські вудила кіммерійського типу. Знайдено їх було в урочищі Веприк на лівому березі Дністра за два кілометра на південний схід від села Теремці місцевим жителем Крижанівським. Знахідка була вивчена співробітниками Давньоруської Дністровської експедиції, після чого передана до музею в Кам’янці-Подільському.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

СКІФСЬКА ЗБРОЯ
Повертаючись знову до періоду раннього залізного віку, у вітрині ми маємо змогу побачити предмети озброєння, а саме - скіфський кинджал та наконечники списів і стріл. Отже, розберемося із тим, що саме входило до складу озброєння скіфського воїна.
Скіфський меч або ж акінак був завдовжки 40-60 см при ширині в 4,5-6 см. Рукоятка меча складалася із навершшя, власне рукоятки та хрестовини. 
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

НОВІ ЗНАХІДКИ У СТАРОМУ МІСТІ
Археологи інституту археології НАН України продовжують розкопки на площі Польський ринок.
У процесі розкопок на площі Польський ринок біля будинку №3 археологи інституту археології НАН України, які працюють на території Старого міста, знайшли наземну глинобитну споруду трипільської культури шипенецької групи енеолітичного часу.

ТАЄМНИЧИЙ СУРЖИНЕЦЬКИЙ ІДОЛ
Продовжуючи нашу мандрівку музеєм археології, дещо порушимо хронологію і звернемося до найновішої знахідки – Суржинецького ідола.
Протягом 25-27 липня працювала українсько-польська археологічна експедиція, яка займалася дослідженням та перевезенням ідола, що розміщувався поблизу села Суржинці.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

У ЩО ВІРИЛИ ПЛЕМЕНА РАННЬОГО ЗАЛІЗНОГО ВІКУ?
Продовжуючи мандрівку музеєм археології, у вітрині, яка присвячена періоду раннього залізного віку, можемо побачити фрагмент скіфського ідола з села Березівка. Отож, якими були вірування в період раннього заліза?
Для кіммерійського релігійного світогляду характерні віра в душу та життя після смерті. Це підтверджують розкопки курганів, у яких знаходять речі, котрими користувався покійник за життя.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЧОРНОЛІСЬКА КУЛЬТУРА
Продовжуючи нашу мандрівку музеєм старожитностей Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, звернемо нашу увагу на цікавий експонат у вітрині доби бронзи, а саме – сокиру-кельт.
Кельт – це різновид бронзової сокири та мотики зі втулкою на місці обуха, спрямованої перп
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ДЕВ’ЯТИЙ ІДОЛ НА СВОЄМУ МІСЦІ
Суржинецького ідола, над дослідженням якого нещодавно працювала українсько-польська експедиція, вже розмістили у музеї старожитностей історичного музею-заповідника.
Нагадаємо, 25 липня над дослідженням ідола, знайденого поблизу с.Суржинці, розпочала роботу спільна українсько-польська археологічна експедиція.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЧОРНОЛІСЬКІ ВІЗЕРУНКИ
Продовжуючи нашу мандрівку музеєм археології, звернемося сьогодні до кераміки Чорноліської культури та способів її орнаментації. Цим питанням займався наш колега, старший науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Петро Болтанюк.
2011 року він опублікував у «Віснику Кам’янець-Подільського національного університету ім.І.Огієнка.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЛЮДВИСАРНЮ ЗНАЙШЛИ. РОЗКОПКИ ТРИВАЮТЬ
Сьогодні продовжуються дослідження Кам’янець-Подільської постійно діючої археологічної експедиції НДЦ «Охоронна археологічна служба України» (керівник – кандидат історичних наук Павло Нечитайло), що проводить розкопки об’єкта, який на картах та планах фігурує як «турецька вежа» та людвисарня. Отже, в чому цінність та особливість знахідки, спробуємо розібратися. Звернемося спочатку до картографічних джерел, що дають змогу пролити світло на історію цієї будівлі.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

«ВІДКРИТА НІЧ» ІЗ «ЩАСЛИВИМ КОТОМ»
У кав’ярні «Щасливий кіт», що у Старому місті, цілу ніч крутили кіно просто неба. Захід пройшов у рамках щорічного фестивалю «Відкрита ніч», покликаного відкривати нові українські імена у галузі кінематографу та телевізійного виробництва. 
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

КАМ’ЯНЕЦЬКІ ГРОШІ В КОЛЕКЦІЇ ПАВЛА РИЖЕНКА
Унікальну колекцію старовинних монет та паперових грошей має кам’янецький колекціонер Павло Риженко. Є в ній і гроші Української народної республіки, Російської імперії, Радянського Союзу.
Надзвичайно цікавою виявилася колекція українських бон (документи, які видає особа або установа на право одержання пред'явником певної суми грошей або ін. цінностей - прим.Авт.), значна частина яких друкувалися після революції 1917 року, та ще й в Кам’янці-Подільському.
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА


Статті 31 — 45 з 183
Початок | Поперед. | 1 2 3 4 5 | Наст. | Кінець Всі

Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








 

ЛЮБЛЮ – НЕ ЛЮБЛЮ
ЛЮБЛЮ – НЕ ЛЮБЛЮ Специфіка моєї професійної діяльності дозволяє кожного дня бути в русі, знаходити нові захоплення, знайомитися з різними людьми, писати про їхню долю і вподобання, аналізувати навколишній світ та разом з цим розбиратися і в самій собі. По великому рахунку це дуже чудово. Це все якось систематизує таку звичну для мене хаотичність у голові. Нещодавно після однієї з чергових зустрічей я для себе зробила чітке розмежування, що я люблю і що мені подобається, а що – ні.



Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.