Перейти на мобільну версію сайту

RSS

Істфакт

ІЗ ОЗЕРЯН ДО КАМ’ЯНЦЯ
За три дні до прийняття жовто-блакитного державним прапором його встановили у Кам’янці.
Завтра, 23 серпня, українці святкуватимуть День Державного Прапора. Зранку урочисто піднімлять національний стяг, який давно став символом незламності духу українського народу, патріотизму й невичерпної віри у краще майбутнє нашої держави.
23 роки тому на даху міськвиконкому вперше замайорів жовто-блакитний прапор, який встановив простий кам’янчанин Олег Коваль. Про те, як це сталося, у сьогоднішній розмові із Олегом Івановичем.
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

БУДНІ І СВЯТА АРХЕОЛОГІВ
Коли люди запитують тебе: «Ким ти працюєш?» і чують у відповідь: «Археологом», одразу ж бачиш у їхніх очах захоплення й чуєш фрази на кшталт: «Вау, це ж так класно, так романтично!». Та чи так це насправді і які будні археологів? Спробуємо в цьому розібратися.
15 серпня в Україні відзначають День археолога. Своїми витоками свято сягає 1940-1950-х років, коли проходила Трипільська археологічна експедиція під керівництвом Тетяни Сергіївни Пассек (народилася 15 серпня). Уперше День археолога відсвяткували 1947 року археологи Волго-Донської археологічної експедиції під керівництвом Бориса Міхліна. Відтоді це свято відзначали всі археологічні експедиції.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЖВАНЕЦЬ: ЗАМОК У ПОНЕВІРЯННЯХ
Територія сучасного Жванця та його околиць була заселена ще з прадавніх часів. Так, в урочищі Лиса гора на поселенні трипільської культури досліджено унікальний в Європі гончарний центр III-го тисячоліття до н.е. Друге поселення тих часів виявлено в урочищі Малайдашці. Трипільська культура тут настільки самобутня, що археологи навіть виокремили жванецьку групу пам’яток.
Крім того, в обох урочищах знайдено залишки поселень черняхівської культури, а в урочищах Щовб та Загора - поселення давньоруських часів, у тому числі могильник, житла.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

НОВЕ ДИХАННЯ ВІРМЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ
Кам’янець-Подільський цікавий тим, що він має поліетнічну структуру. Серед розмаїття культур та національностей, представлених у місті, немає розбрату чи ворожнечі. Люди вміють домовлятися один з одним та йти на компроміс. Доказом цього може слугувати відбудова Вірменської церкви.
Вірменська громада завжди мала значний вплив у місті. За свідченнями венеціанського посла Ієронімо Ліпомано, на 1555 рік вона складала третину міського населення. Звичайно, вірмени залишили по собі й архітектурні пам’ятки. Звернемо увагу на вірменську Миколаївську церкву, яка була знищена в 30-х роках ХХ ст.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ / Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

КАЗАРМИ ФОРТЕЦІ: ДАМОКЛІВ МЕЧ НАД ВУЛИЦЕЮ РУСЬКОЮ
Те, що не знищили століття, те донищуємо ми своєю безвідповідальністю і безгосподарністю. Продовжуємо втрачати в нашому місті одну пам’ятку за іншою. Цього разу черга дійшла до казарм фортеці. Не скажемо, що це стало якоюсь надзвичайною новиною. Останнє десятиліття споруда знаходилася в жахливому стані. Тепер же ж вона має всі шанси остаточно розвалитися. Найгірше те, що ризаліти (3-поверхові прибудови - прим.Ред.), які відкололися від основної частини споруди, можуть завалитися на вулицю Руську, призвівши до руйнування житлових будинків, що там знаходяться, і, не дай Боже, людських жертв.
Активне руйнування казарм фортеці розпочалося близько десяти років тому. Спочатку почав обвалюватися дах. Це, в свою чергу, призвело до потрапляння атмосферних опадів всередину будівлі і обвалу частин міжповерхових перекриттів.

ЮХИМ СІЦІНСЬКИЙ: ХРЕСНА ДОРОГА ПОДІЛЬСЬКОГО ІНТЕЛІГЕНТА
Цьогоріч виповнюється 155 років з Дня народження відомого українського історика, археолога, етнографа, мистецтвознавця, археографа, протоієрея, батька поділлєзнавства Юхима (Євфимія) Йосиповича Сіцінського. Звернемося до долі цієї без перебільшення видатної постаті.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЗАМІСТЬ СТРІЧКИ - ЧЕРВОНИЙ МАК
Якби не цьогорічні криваві події в країні, не впевнена, що українці добровільно відмовилися від майстерно нав’язаного Росією символу жалоби - георгієвської стрічки, яку в День Перемоги чіпляли де тільки можна й не можна.
Від таких стрічок уже відмовились ветерани нашого міста, про що повідомив голова ради ветеранів Леонтій Рогаль. Швидше за все, не чіплятимуть стрічки й місцеві комунсти, хоча питання залишається відкритим.
Цього року в День Перемоги українці вперше використають європейський символ пам’яті полеглих у війні - червоний мак. Також разом із Європою та світом ми вшановуватимемо загиблих у війні 8 травня, в день підписання капітуляції нацистською Німеччиною.
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

ІЗ ПОТЕНЦІАЛОМ ТА НЕЗАБУТОЮ ІСТОРІЄЮ
Продовжуємо нашу серію краєзнавчих публікацій. Після Чорнокозинець та Рихти звернемо погляди в бік Оринина.
На початку хотілося б зробити невеличкий відступ. Приємно працювати над публікацією, коли тобі і цьому намагаються всебічно сприяти. Саме так сталося і з підготовкою матеріалів про Оринин, де проживають люди, яким небайдужа доля рідного села. Велика вдячність вчителю історії Орининської ЗОШ Володимиру Михайловичу Підгірному, колишньому сільському голові Орининської сільської ради (2001-2010 рр.) Валерію Петровичу Гайшуку та кандидату філологічних наук, доценту К-ПНУ ім. І. Огієнка Олегу Анатолійовичу Рарицькому.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

РИХТЕЦЬКІ СТАРОЖИТНОСТІ
За даними Віталія Михайловського, вперше Рихта (на той час Новосілка) згадується в документах 1456 року. 1507 року на правому березі річки Жванчик магнати Лянцкоронські спорудили укріплений замок. Саме на цю дату вказує кам’яна плита із відповідним написом. Її було знайдено під час однієї із реставрацій замку.
Під час турецького володарювання на Поділлі в 1672-1699 роках Рихтецький замок став місцем утримання коней, які належали кам’янецькому гарнізону. Для випасу тварин використовувалися поля навколо Рихти.
1699 року, коли турки залишили Кам’янець-Подільський, в Рихті оселився Стефан Гумецький, котрий у 1698-1715 роках був полковником королівської артилерії, а в 1706-1736 - подільським воєводою та дипломатом. І хоча Стефан Гумецький мав достатньо маєтків у Польщі, більш за все він любив своє родове гніздо в Рихті.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

«АРХЕОЛОГІЧНА П’ЯТИРІЧКА»: ЗДОБУТКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Довгий час в нашому місті проводилися лише епізодичні поодинокі дослідження (фактично з середини 1990-х років у Кам’янці припинилося проведення археологічних досліджень). Лише 2008 року було проведено масштабні археологічні дослідження на території Північного двору фортеці, які були продовжені 2010 року. Ще через два роки було створено постійно діючу археологічну експедицію «Кам’янець». Отже, маємо таку собі «археологічну п’ятирічку». Щоб дізнатися про основні здобутки археологів протягом останніх п’яти років та їхні плани на наступний рік, ми звернулися до старшого наукового співробітника Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Петра Болтанюка.

ЗВІТУВАЛИ АРХЕОЛОГИ
10 грудня під час прес-конференції, яка відбулася в НІАЗ «Кам’янець», було підведено підсумки польового сезону 2013 року ДП «Подільська археологія» ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» інституту археології НАН України.
Як зазначили представники Кам’янець-Подільської постійнодіючої експедиції, за два роки діяльності на території міста були проведенні археологічні дослідження на шести ділянках об’єктів відбудови на вулицях Францисканській, Довгій, Кузнечній, Поштовий спуск, площах Вірменський та Польський ринок; було виявлено рештки фундаментів втраченої історичної забудови та значну кількість археологічних знахідок. Значимим для дослідження ранньої історії міста стало виявлення найдавніших фортифікаційних споруд ХІІ-ХІІІ століть. Там же простежено потужний культурний шар давньоруського часу.

КАМ’ЯНЦЮ П’ЯТЬ ТИСЯЧ РОКІВ?!
5000-літнє житло знайшли археологи під час розкопок.
Ми можемо сперечатися з приводу того, коли був заснований Кам’янець-Подільський, ким і за яких обставин. Але певне, всі будуть одностайні з думкою, що першопочатки нашого міста вивчені найгірше за рахунок відсутності будь-яких писемних джерел. І тут нам на допомогу приходить археологія, яка може дати інформацію, що не знайшла свого відображення в жодному з історичних джерел. Укотре ми переконуємося, що наше місто ховає під землею незліченну кількість таємниць; кожен археологічний польовий сезон приносить якісь несподівані відкриття та знахідки. Не став винятком і 2013 рік.

«НАРОД, ЩО НЕ ЗНАЄ СВОЄЇ ІСТОРІЇ, Є НАРОД СЛІПЦІВ», або Археологія по-українськи
8 жовтня в Кам’янець-Подільському державному історичному музею-заповіднику пройшла вже третя Всеукраїнська науково-практична конференція «Археологія і фортифікація Середнього Подністров’я». Автори представили 49 доповідей, які стосувалися різних питань археології та фортифікації. На конференції з доповіддю виступив гість із Російської Федерації, директор з наукової роботи Центру вивчення історії фортифікації Костянтин Носов. Наша ж країна була представлена різними регіонами та містами, зокрема такими як: Кам’янець-Подільський, Хмельницький, Київ, Меджибіж, Чернівці, Львів, Кіровоград, Дніпропетровськ, Чортків, Вінниця, Житомир, Броди, Хотин, Збараж, Рівне, Керч, Івано-Франківськ, Галич, Луцьк.

ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ: МИНУЛЕ І МАЙБУТНЄ
Як відомо, 28 липня минуло 1025 років з Дня хрещення Київської Русі. Цю дату, як свято, почали відзначати на офіційному рівні зовсім недавно, хоча прославляє вона подію величезного значення, яка відбулася завдяки зусиллям князя Володимира Великого в далекому 988 році. Без перебільшення, хрещення стало ключовим і вирішальним в подальшому розвитку всієї Київської Русі. Не дивно, що наше місто також долучилося до всеукраїнського святкування. Різноманітні цікаві заходи почалися ще задовго до останньої неділі липня і триватимуть аж до грудня.
Автор:  Віоліна СИТНІК

СВЯТКУВАННЯ ДНЯ ПЕРЕМОГИ В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ... 68 РОКІВ ТОМУ
Цьогоріч ми святкуємо 68-му річницю з Дня Перемоги над нацистською Німеччиною. З року в рік святкування проводять за шаблонним зразком, практично не вводячи ніяких інновацій. Проте цікаво дізнатися, як відбувалося відзначення Дня Перемоги в Кам’янці-Подільському 68 років тому, тобто в травні 1945 року. У цьому нам допоможе тогочасна преса – інформацію можна дізнатися з пожовтілих сторінок газети «Прапор Жовтня».
Насамперед зазначимо, що є певна плутанина зі святкуванням Дня Перемоги над Німеччиною, означенням якого є Акт капітуляції. А їх (актів), як виявляється, було два. Перший Акт був підписаний 7 травня о 02.41 за середньоєвропейським часом. З боку Німеччини його підписав генерал Йодль, а з боку Радянського Союзу - генерал Суслопаров.


Статті 136 — 150 з 184
Початок | Поперед. | 8 9 10 11 12 | Наст. | Кінець Всі

Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Послуги

Почему стоит выбрать Всеукраинский банк спермы?
Полная конфиденциальность с первого обращения в клинику;
Консультация репродуктолога и узких специалистов на основании уже имеющихся исследований и новых показателей;
Обследование на высокоточном оборудовании согласно последним...


 

ВСІХ ГРОШЕЙ НЕ ЗАРОБИШ
ВСІХ ГРОШЕЙ НЕ ЗАРОБИШ

З 5 вересня офіційно стартувала передвиборча кампанія, а це означає, що з кожним днем з усіх можливих і неможливих медійних ресурсів і соціальних мереж ми будемо чути цілу купу обіцянок, звинувачень у бік опонентів, діставання з чужих шаф брудного одягу та ще багато іншого....



Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.