20.02.2015

У ФАВОРІ - СОЯ

З Міжнародної виставка ефективного тваринництва та птахівництва «AGRO ANIMAL SHOW», яка проходила в Києві за підтримки Міністерства аграрної політики України, Федерального Міністерства економіки Німеччини та Уряду Франції, нещодавно повернувся начальник управління агропромислового розвитку РДА Ігор Гай.

Виставка, де були продемонстровані останні досягнення в галузі сільського господарства, хоч і була представлена на 80% потужності, проте мала що показати.

- Це традиційна виставка, яка проходить двічі на рік, - ділиться враженнями Ігор Віталійович. - На жаль, цього року не так було багато експонатів, хоч повірте, ми маємо що показати. Через фінансову скруту не мали змоги приїхати як окремі вітчизняні, так і іноземні інвестори аграрного сектору.

Відверто, сьогодні ціни дуже шокують, проте мені, як керівнику одного із агросекторів Хмельниччини, приємно, що Україна вийшла на зовнішньо-економічні контракти й прив’язалася до ціни продукції в умовних одиницях. Такий крок дає можливість аграріям бути застрахованими на 20-30% за рахунок того, що є можливість реалізувати продукцію зі складу за нинішніми цінами.
Наприклад, якщо брати ціну на пшеницю жовтня минулого року, яка була на рівні 2300-2400 грн, то сьогодні вона складає 3800 грн. Якщо ціна сої була минулого року в межах 6 тис. грн, то сьогодні вона дійшла до 9,5 тис. грн. Хоча ціни суттєво не доганяють у співвідношенні цьогорічний і минулорічний курси.

Нині держава робить потуги, аби підтримати агросектор, розуміючи, що без продовольчого забезпечення буде важко конкурувати в умовах кризи та нестабільної фінансово-політичної ситуації. З Держбюджету виділено 300 млн грн на програму часткового відшкодування вартості відсоткової ставки по кредитах для сільськогосподарського виробника.

У Кам’янець-Подільському районі згоду фінансувати весняно-польову кампанію та закупівлю сільськогосподарської техніки дали АТ «Ощадбанк», ПАТ «Кредобанк», «Райффайзен Банк Аваль», «Укргазбанк» та «УкрСиббанк». На сьогодні відсоткова ставка на термін кредитування від 1 до 3 років на саму кампанію і придбання техніки на термін кредитування до 5 років коливатиметься від 17% до 24%.

- Ігоре Віталійовичу, наскільки аграрії готові до проведення весняно-польових робіт та початку посівної кампанії?

- З упевненістю можу сказати, що насіннєвим матеріалом усі агроформування району забезпечені в достатній кількості. На 70% забезпечені міндобривами, адже купляли, починаючи з серпня минулого року. За те міндобриво, яке сьогодні коштує 9,5 тис, вони платили 3,5 тис. грн, і, звичайно, виграли.

Не кожен мав змогу оновити техпарк, і якщо цього не було зроблено минулого року, то цьогоріч із цінами на такий крок зважаться одиниці.

Зауважу, що в 2014 році був рекордний урожай по всіх культурах. Цьому неабияк сприяли погодні умови, тож нарікати аграріям немає на що. У районі було зібрано рекордний урожай по зернових культурах - 250 тисяч тонн. Відверто, такого урожаю не пам’ятаю давно.

Але попри навіть такі потужні результати, коливання курсу долара, знову ж таки повторююся, внесло свої суттєві корективи. Ціни ростуть непомірно, у аграріїв з’явилось ще більше зобов’язань у зв’язку зі змінами, прийнятими до Податкового кодексу. Наразі збільшено базу оподаткування для сільгоспвиробників. Їм хоч і залишили фіксований податок, відшкодування по ПДВ та пільги по податку на прибуток, але при цьому збільшилася база оподаткування по ФСП.
Нині нормативно-грошову оцінку землі зробили з врахуванням індексації. Наприклад, підприємство, яке платило за 1000 га умовно кажучи 6,5 тис. грн ФСП, сьогодні мусить платити в межах 120 тис. грн. Тішить лиш той факт, що ці кошти 100-відсотково мають залишатися в місцевих бюджетах. Тоді логічно виникає чимало питань до укладання соціальних угод з територіальними громадами. Сьогодні сільгоспвиробники є своєрідним локомотивом у державі, і якщо від аграріїв хочуть віддачі, їм має бути й відповідна допомога. Не можна кинути людей напризволяще, мовляв, хлопці, викручуйтесь як можете.

- На які культури цьогоріч сільгоспвиробники роблять найбільші ставки?

- Найбільш перспективною культурою нині є соя. Це єдина культура, яка має у вмісті сухої речовини найбільше білка - 40% та 20% олії. Її інтенсивно використовують як у харчовій, так і переробній галузях.

До перспективних можна віднести озиму пшеницю, кукурудзу, яку завдяки гібридним сортам ми нарешті навчились вирощувати без значних втрат. Серед технічних культур - це ріпак та соняшник.

- Чи може розраховувати на якісь райдужні перспективи тваринницька галузь?

- Чому в нас тваринництво фактично не розвивається? На цього ринку ціна практинчо не рухається. Якщо минулого року за курсом 12 грн/долар закупівельна ціна на свинину коштувала 26-28 грн/кг, то сьогодні при ціні долара у 26 грн, закіпівельна ціна знаходиться в межах 23 грн. Так саме стоїть і закупівельна ціна на яловичину - в межах 20-24 грн. Чи, може, є нові ціни на молоко? Закупівельна й досі знаходиться на рівні 2,50 грн за літр. Якщо не буде дотацій з боку держави, тваринницька галузь так і стоятиме на колінах, виживаючи винятково на ентузіазмі.

Сьогодні сільськогосподарські виробники об’єднуються в асоціації, аби бути повноправними гравцями на ринку. Має подібну асоціацію і Кам’янеччина. Її головою є успішний підприємець, сільгоспвиробник Анатолій Зелениця, керівнику агроформування ПП «Деметра-2010». До складу асоціації входять ПП «Деметра-2010», ПП «Калинській ключ», ТОВ «Агросолюшнс», ТОВ «Велес-Агро», ПП «Леон-Агро 2011», СГ «Мрія-2010», СГ «Колос», ПП «Гринчуцьке», ТОВ «Династія».

Нині грарії є чи не найбільшими донорами допомоги сходу. Вони взяли на себе зобов’язання опікуватися військовими та добровольцями району, які нині воюють у зоні АТО.