Перейти на мобільну версію сайту


17.02.2012

Надувають ГАЗ, а з ним - і НАC?

0004qkxw.jpegЗ початком опалювального сезону, а особливо останніх холодів, багато хто з нас звернув увагу на якість блакитного палива. Мовляв, горить, але чомусь не так гріє, як раніше. Підозрілою виявилася не лише тепловіддача природного газу, а значною мірою, власне, сам колір полум’я. Він виглядає дивно - має не блакитне (природне) забарвлення, а жовтувате.  
Першими на сполох вдарили наші дружини, матері та бабусі. Борщ чи кип’яток на такому газі став готуватися (закипати) значно довше. Натомість газовий лічильник свого руху не призупиняв. Він як рахував кубометри, так і далі робив це у звичному режимі.
Вслід за господинями тривогу підняли й інші споживачі природного газу. Зокрема, власники індивідуального опалення, яке працює на тому ж таки газу. На їх думку, саме через неякісне блакитне паливо стали швидко виходити з ладу імпортні котли, які дуже чутливі до різних сторонніх домішок.
А от одним із перших, якщо не першим, питання «бодяжності» природного газу на рівні місцевої влади порушив депутат районної ради, директор ЗАТ «Нива» Анатолій Пастух. Ще років 3-4 тому він на одній із сесій районної ради звернувся з депутатським запитом, у якому піддав сумніву якість природного газу. Запит Анатолія Андрійовича колеги підтримали. Копії листів-звернень відіслали в різні інстанції.
- Зробити цей запит мене змусили не стільки особисті претензії до якості газу, скільки претензії жителів сіл до блакитного палива, - розповідає «КлюЧу» Анатолій Пастух. - Тоді депутати підтримали моє звернення, і ми від імені вже районної ради звернулися в облгаз, «Нафтогаз» та до Держстандарту, аби вони вивчили це питання. газ.jpg
Та, як зізнається депутат, відповіді йому прийшли у вигляді відписок. Мали вони суто формальний характер. Зрозуміло, що облгаз і Нафтогаз у своїх листах зазначили, що якість палива відповідає усім нормам. Дещо довше довелося чекати на відповідь щодо якості газу від Держстандарту. Спочатку там не знали, як відібрати пробу. Як виявилося, таку процедуру легко провести навіть «кустарним» методом. Потрібно лише взяти чисту поліетиленову пляшку, заповнити її водою, закрутити та занурити у ємність із водою. У воді (без доступу повітря), відкрутивши кришку, підвести до пляшки шланг із газом і… Природний газ заповнить пляшку, витіснивши воду. Ось пробірка з «аналізом» і готова.
Відповідь від Держстандарту була схожою на ту, що депутат отримав від компаній, котрі здійснюють постачання блакитного палива. А, зрештою, чого хотіти, якщо лабораторії, де, згідно із законодавством, можна проводити дослідження, підконтрольні газотранспортним підприємствам. Звідси цілком логічно постає риторичне запитання: «Ви виробляєте продукцію, продаєте її, то чи погодилися б сказати, що ваша продукція неякісна?!».
У відповіді з Держстандарту було вказано, що деякі невеличкі відхилення все ж є, але загалом усе відповідає нормам.
- Проте без жодних експертиз видно, що природний газ - не природний у його природному розумінні. Він розбавлений. На приладах, особливо колонках, газових котлах залишається нагар, кіптява, ніби палили не газом, а вугіллям, - додає Анатолій Пастух.
Хоча депутат райради відзначає, що після численних звернень у вищі інстанції нині ситуація з газом поліпшилася, та вона ще далека від ідеалу. Справді, після відлиги природний газ став набувати природного кольору.
Що ж до ідеалу, або ж стандарту, то у блакитному паливі повинно бути не менше ніж 89-90% метану. Саме такий газ дає найбільше теплото від згоряння. Якщо ж тепловіддача менша, відповідно, і метану в його складі менше.
Завдяки чому і де можуть «бодяжити» природне паливо? Кажуть, що така процедура можлива за рахунок звичайного повітря, або ж інертного газу - азоту. Етап «розбавлення» можна здійснити у магістральних газопроводах високого тиску. Тобто говорити про те, що «бодяжництвом» природного газу займаються безпосередньо на місці, не можна, оскільки це технічно дуже складно. Чого не скажеш про «там»…
За оцінками деяких експертів, природне паливо, яке доходить до наших домівок, може пройти процес «надування» щонайменше в чотирьох місцях.
Кому це потрібно?! Звичайно, не нам, простим споживачам. Це дуже прекрасний спосіб заробляти гроші (і то досить великі) з повітря. Важко навіть уявити, які надприбутки отримують люди, котрі контролюють процес «надування» газу.
Тож тепер цілком зрозумілим є небажання деяких можновладців запроваджувати сучасні енергозберігаючі технології, розробляти та впроваджувати альтернативні джерела енергетики тощо. Така ситуація триватиме доти, доки і постачати газ, і контролювати його якість буде один і той же суб’єкт.
Не обійтися тут і без влади. Вона у нас давно стала газовим наркоманом. Якщо влада злізе з цієї «блакитної голки», вилікується від залежності, то стане легше і нам, і їм. У цій сфері дуже легко навести елементарний порядок і контроль, було би бажання. Адже ми з вами сплачуємо за обсяги, кубометри природного газу, натомість у Європі оплата здійснюється за калорійність газу, за його теплотворну здатність. Схожа ситуація була з обігрівом квартир у багатоквартирних будинках, аж доки там не встановили теплолічильників. Нас лякали, що це невигідно, оскільки вийде набагато дорожче, однак з’ясувалося, що це не зовсім так.

Теги: газ, економіка

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.