Перейти на мобільну версію сайту


01.02.2019

ВОНА – «МЕТЕЛИК»

виставкаНіжна, чуйна, тендітна, закохана в природу. Навіть перша робота її мала назву «Метелики», яку вона зробила в 8 років. Це на той час був її перший нетканний гобелен. Тонка робота, що не під силу непосидючим, а це значить, що ця дівчинка, Богдана Ільєва, має гарну вдачу і терплячий характер.

29 січня у Виставковій залі, що на вул.Соборна, було чимало людей. Приємно дивитися і розуміти, коли таланти вміють цінувати, а особливо, коли ці таланти – юні діти, за якими майбутнє.

За кожним стібком її роботи – велика праця. Окрім своїх неперевершених гобеленів, Богдана захоплюється фотографією, викладає мозаїку, витинанки, та й взагалі, мені здається, що для учениці 6 класу немає нічого, що б вона не змогла зробити. Її загартованість у справі, яку вона робить, могла б дати фору не одному зрілому митцю. А вона просто хоче донести свою культуру до втомлених від побуту людей.

Я наживо бачила її вперше, хоча не раз про неї писала, бо захоплююся її талантом. Таких позитивних дітей хотілося б побільше. Велика заслуга в цьому її батьків – Ірини і Олексія, які у всьому підтримують свою донечку. Спілкуючись з Богданою, дізналася, що мистецтво не просто так з’явилося в її житті. Тато гарно малює аквареллю, мама – дизайнер. Тож не дивно, що їхня донька має таке прекрасне захоплення.

– Богданко, як тобі вперше прийшла думка, що ти хочеш займатися творчістю?

– Я була в селі і побачила кущ смородини, на якому сиділа купа метеликів. І вони своєю красою так мене вразили, отою незайманою природою, що одразу захотілося взятися за нитки. Це було легко і просто, так говорила моя душа.

– Це складна праця. Звідки стільки енергії?

– Я не знаю. Напевно, мені дуже хочеться донести своє бачення мистецтва до людей. Я, можливо, бачу те, що інші не бачать, не відчувають якоїсь чуттєвості. А я своїми творами намагаюся передати те прекрасне, що є навколо нас.

– Над такою копіткою роботою як гобелени в середньому скільки працюєш?

– 2-3 тижня. Усе залежить від настрою. Хоча він у мене завжди є.

– А батьки на матеріали витрачають багато коштів?

– Немало (посміхається). Нитки мають бути певної товщини і відповідної якості, інакше гобелен не матиме візуального вигляду.

– Коли ти зрозуміла, що це не просто захоплення, а вже, у твоєму віці, усталений ритм твого життя?

– Коли почала складати всі свої картини. Я й повірити не могла, що їх може бути так багато. Усе складалося день за днем, рік за роком. 

– Знаю, що твої роботи брали участь не в одному конкурсі в межах нашої держави. Це були і Київ, і Житомир, і Хмельницький та інші міста. Плануєш розширювати географію показів?

– Так! Хочу, щоб мене не лише знало моє рідне місто, держава, а й увесь світ.

– Своє майбутнє пов’язуєш з мистецтвом?

На це питання не тільки Богданка, а й її мама Ірина однозначно сказали: «Так!». Мама завжди підтримає донечку, а ця сором’язлива дівчника йтиме тільки вперед у своєму прагненні творити щось прекрасне.


Теги: виставка нетканих гобеленів, Богдана Івльєва

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.