Перейти на мобільну версію сайту


27.12.2019

КОЛЯДА ДЕ? ДО КАМ’ЯНЦЯ ІДЕ!

КолядаВизначною подією на Поділлі 21 грудня став Міжнародний етнофестиваль «Коляда де? До Кам’янця іде!». Свято, задумом якого є відродження звичаїв і традиціїв нашого краю.

Автором ідеї, засновником такого дійства стала майстриня народної вишивки, українознавець Божена Філатова. За її словами проведення таких свят допомагає людям повертатися до свого рідного коріння, вивчати культуру, шанувати і цінувати надбання наших пращурів.

Такий фестиваль проводився в нашому місті вперше, і судячи по кількості людей, які долучилися до організації свята та тих, хто взяв в ньому участь, тадиція проводити його і надалі залишиться. Незважаючи на те, що погодні умови трішки підвели. За підтримки міської ради, спонсорів фестивалю, підприємців Різдвяного ярмарку, учасників, а це – творчі колективи міського Будинку культури, студенти й учні, свято вдалося провести на найвищому рівні.

Ремісничий ярмарок
Зранку на площі біля Ратуші працював ремісничий ярмарок з майстер класами від майстрів ужиткового мистецтва та частуванням стравами української кухні. Гості і учасники етнофестивалю мали можливість ознайомитися з специфікою ремесел, побачити сучасні вироби з біcеру та різноманітні вишиванки. Яскравими спогадами, особливо для дітей, стало знайомство з українським селом. Діти мали можливість не лише взяти участь в народних забавах, але й погодувати свійських тварин.

коляда-1Плетіння Дідуха
Вперше Кам’янець-Подільський побачив трьохметрового велетня, який був прикрашений пряниками, горіхами та стрічками. Це театралізоване дійство пройшло під назвою «Хто прикрасить Дідух, того чекає достаток наступного року!». Сам Дідух є універсальним українським символом національної самосвідомости, символом єднання українського народу в європейську націю із багатотисячолітньою хліборобською історією високого гуманізму та миролюбної культури. Дідух символізує вічне життя, розвиток України, консолідацію громадянського суспільства свідомих українців. Своїм походженням Дідух сягає тих часів української історії, коли ще не існувало політичних і релігійних інституцій первісного матріархального українського суспільства, окрім мовної та родо-племінної єдности, гармонійної з природою. Із сивої давнини Дідух увійшов у життя наших предків головним символом Світобудови, який магічно пов’язував галактичну сутність Сварога, материнську календарну роль Коляди, коли зимової пори відзначали народження Сонця, свято Місяця та води. Все це і розповідали всім присутнім учасники етнофестивалю.

Поросячі перегони
Родзинкою свята стали поросячі перегони. За задумами організаторів свята, таким чином вони проводжали Рік Свині. Це були символічні змагання між кнурами та поросятами, де молодша і старша ліги мчали в загонах в центрі Старого міста на площі біля Ратуші. Тварини, а це було четверо пацят і два кабанчика було привезено місцевим фермером із сусіднього до міста села. Мотивацією для старту перегонів були тарілки з їжею, розставлені на фінішній прямій. Ті, учасники забігу, які розпочнуть перші їсти мали стати переможцями. Спочатку молодша ліга впевнено бігла вперед, але на фініші стався форс-мажор і старші кнурі, перестрибнувши загорожу, відігнали пацят назад. І хоча, в цьому випадку ні переможців ні переможених не стало, організатори перегонів сказали, що їхня основна мета досягнута – максимально наблизити людей до звичайних буденних втіх. «Можна радіти простим елементарним смішним речам, а не сидіти в телефоні. І від цього отримувати максимум задоволеня», – зазначила Божена Філатова.

коляда-2Народження сонця
Ще одним дійством, у якому взяла участь молодь нашого міста, став орнаментальний хоровод/танок Народження Сонця. Саме в цей час, після найдовших в році ночей 21-23 грудня відбувалося народження Сонця-Ярила, яке ототожнювалося з Божественним Світлом. Це свято якраз збігається з католицьким Різдвом, а у стародавніх кельтів це свято називалося Йоль. І воно також було пов'язане з відродженням світлої енергії. Після 19 грудня починається 12-денний високоенергетичний період, який закінчується, власне, початком Нового календарного року. У цей період наші предки веселилися і будували райдужні плани на майбутній рік, здійснювали певні ритуали, спрямовані на благополуччя, творення, мир, багатство, щасливе життя. У ці дні думки і слова здобувають надзвичайну силу матеріалізуватися, тому в цей час не можна вдаватися до смутку, депресії, нудьги, сумнівів у власних силах, не можна робити негативні прогнози щодо себе, інших людей і своєї країни. Зараз прийшов час своїми позитивними думками, словами і діями закладати міцний фундамент щасливого життя на майбутній рік для себе, своєї сім'ї і суспільства в цілому.

Після сисмволічного танку усім охочим показали етнічний обряд готування подільської Різдвяної куті, спалювання Бадняка, обряд народження Коляди. Спалювання Бадняка провели представники Всесвітнього об’єднання слов’янської ведичної культури «Родосвіт», які приїхали з Німеччини, Молдови та Білорусі. Все це супроводжувалося виконанням колядок, різдвяними гуляннями, передбаченнями наступного року від справжньої української Відьми та Різдвяні квести. А завершився етнофестиваль святковим концертом від фольклорного гурту «Рожаниця» та Українського академічного фольклорно-етнографічного ансамблю «Калина.


Теги: коляда у місті

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.