Перейти на мобільну версію сайту


17.01.2020

БАБЦЮ – В ПЕЧІНКУ, РЕШТУ ПО ШИЇ

онукШвидше за все, 17-річний хлопець був як то кажуть «обдовбаний», бо інакшого пояснення його вчинку не знайти. Він, 9 січня, близько 12:00 завітав у приватний будинок, де були його бабуся, тітка та дядько і влаштував там різанину.

Серед родичів виникла сварка. Знаходячись у неадекватному стані, хлопець вихопив ножа і почав ним полосувати родичів, які були в хаті. Він поранив усіх: порізав їм обличчя та шию, а бабцю – просто ножем у печінку! Усіх було доставлено у лікарню, а жінку прооперували. Пізніше оперували тітку.

Злочинець з місця кривавої сутички накивав п’ятами. Але поліцейські швидко відреагували на виклик сусідів і їм знадобилося кілька хвилин, щоб затримати різника на сусідній вулиці. Його одяг був закривавлений, а на ножі, який у нього знайшли, теж була кров.

Під час спілкування з поліцейськими хлопець не зміг пояснити мотивів свого вчинку. Юнака затримали в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. За цим фактом слідчі слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області відкрили кримінальне провадження за п.1 ч.2 ст.115 (через ст.15) ККУ «Замах на вбивство двох і більше осіб». Злочинцю оголосили підозру у вчиненні злочину. Йому обрали запобіжний захід – утримання під вартою.

Щороку в Україні зростає кількість важких злочинів за участю підлітків. Неповнолітні убивають, ґвалтують, піддають тортурам інших людей. Психологи вбачають у цьому відображення загальної байдужості й жорстокості дорослих.

З екранів телевізорів ми час від часу бачимо передачі про крадіжки, знущання, вбивства, які скоюють діти. Їхня жорстокість, насамперед, вражає дорослих. Але, що є передумовою жорстокості у дітей. Найчастіше – важкі психологічні травми раннього дитинства, відсутність уваги батьків та позитивних прикладів.

Поведінка із виявами жорстокого ставлення до іншого підлітка – це спосіб самовиразитися. Самовиразитися так, щоб уже не забули. Стати таким особливим, важливим і потрібним для оточення. «Я тебе не просто копну, я тебе психологічно і фізично змушу стати на коліна» – ось це запам’ятають», – описує психолог модель мислення «важкого» підлітка.

Основними причинами, які породжують жорстокість у підлітків, – це зайнятість батьків, «виховання вулицею із алкоголем та наркотиками», телебачення, інтернет та комп’ютерні ігри.

Схильність до агресії традиційно вважається потужним двигуном розвитку людства. Вона тісно пов'язана з інстинктом виживання, є засобом його реалізації. А діти, це – лакмус. З огляду на це, агресивне прокладання собі дороги в доросле життя можна вважати нормою і навіть запорукою майбутнього успіху.

МЕНЕ БОЯТЬСЯ, ОТЖЕ Я ІСНУЮ?
Але ж мова йде не про біологічних істот з їхньою боротьбою за виживання виду, а про маленьких людей. І від чиєїсь надмірної агресивності, спричиненої генетично чи неправильним вихованням, страждають інші діти та й дорослі.

Час від часу суспільство сколихують історії про жорстоке поводження дітей чи підлітків зі своїми однолітками.

Головна причина агресії – страх. Для підлітка, як відомо, є два головних «страхи»: невже я такий, як усі, і, невже, я не такий, як усі.

На психологічній розтяжці між ними, зазвичай, проходить болісний процес формування особистості.

Коли переважує перший страх, дитина поводиться всупереч загальноприйнятим нормам, немов кидаючи виклик суспільству. У такому стані підліток здатен нецензурно висловитись, вдарити, скоїти щось жахливе.

Боячись бути не як усі, діти часто не протистоять чиїйсь непристойній чи неадекватній поведінці. Особливо, якщо погано поступає неформальний ватажок їхньої компанії.

Спостерігати! Як б'ють чи принижують когось, ще й знімати процес на відео – ганебно. І діти це прекрасно знають. Але, перебуваючи у своїй «зграї», вони керуються психологією натовпу.

Свобода (без) відповідальності

Потім вдома чи в кабінеті директора кожен сам по собі не може пояснити свій вчинок, чим несамовито дратує батьків і вихователів. Дитині дійсно важко сформулювати, що з нею відбувається.

Підлітки намацують власні психологічні кордони, заодно, перевіряючи на міцність особистісні межі інших. Та особливість свободи вчинків у такому віці як правило слабко корелює з відповідальністю за них.

Саме неусвідомлення відповідальності на тлі властивої дітям, слабкої емпатії до чужого болю й призводить часом до особливої жорстокості.

Але, заради того, щоб самостверджуватися, не обов'язково знущатися над слабшими. Дорослі, осмислюючи вчинки, здатні керувати власною агресією, хоча б з огляду на можливі юридичні наслідки.

Діти ж діють емоційно, для них немає напівтонів, а є лише гарний і поганий, свій і чужий.

Чомусь прийнято вважати, що принижують слабших, осіб з віктимним комплексом. А ініціатор булінгу – такий собі герой – злий, але сильний. Насправді все навпаки.

«Травлять» майже завжди оригінальних, талановитих, несхожих. Тих, хто дозволяє собі бути собою, навіть якщо це суперечить законам зграї чи юрби. Тобто тих, в кому відчувають майбутнього справжнього лідера.

НЕ СЛАБШИЙ, А ІНШИЙ
Агресори в дитячих колективах – це часто невпевнені у собі хлопці або дівчата. Ображаючи однолітків, вони також несвідомо мстяться своїм батькам за жорстоке або, що ще гірше, холодне чи емоційно непередбачуване поводження. Коли мати, в залежності від настрою, за один і той самий вчинок може покарати або похвалити. Або зовсім не помітити.

І вибирають не слабших, а тих, в кого є жива «тканина» з індивідуальних цінностей, переконань, інтересів. Задача батьків – навчити дитину мати власну думку, вміти спокійно відмовляти, якщо щось не подобається. І так само поважати несхожість інших.

Навчити цьому можна лише на власному прикладі. Бо, коли в родині панує диктат, лицемірство, сварки, це навряд чи вдасться.

Поважайте особистість у своїй дитині, тоді з неї не виросте ані агресор, ані жертва, ані сторонній спостерігач. Бо, як відомо, в цьому трикутнику учасники періодично міняються ролями.

У жодному разі не перекладайте провину за те, що сталося, на дитину. Вона й без того страждає. Родина – єдиний острівець затишку для неї. Ваше завдання – вислуховувати, підтримувати. Але не нав'язуватися з розпитуваннями, бо підліток може закритися в собі. Необхідно дати синові чи дочці усвідомлення, що вони завжди можуть розраховувати на вашу підтримку.

Що можуть зробити батьки, щоб запобігти жорстокості у дитини?
• З дитинства треба привчати дітей до самостійності і відповідальності за свої вчинки, а головне – формувати здатність до співчуття і співпереживання.
• Прищеплюйте дитині моральні цінності особистим прикладом, вчіть її бачити в кожній людині доброту.
• Акуратно контролюйте, з ким дитина дружить, чим займається, що дивиться і читає. Обмежуйте час перегляду телевізора і комп'ютерних ігор. Але не прямою забороною, а пропозицією інших цікавих занять, бажано активних і на свіжому повітрі.
• Чітко визначте рамки дозволеного. У разі порушення правил завжди має відбуватись покарання. Але не тисніть авторитетом, а зрозуміло поясніть своє рішення.
• Знайдіть для дитини заняття до душі, де вона зможе дати вихід накопиченій енергії і отримає можливість самоствердитися і чогось досягти.
• Частіше розмовляйте з дитиною про її ставлення до різних соціальних явищ, інших людей, обговорюйте фільми і книги. Це заповнить культурний вакуум.
• Навчіть дитину висловлювати власну думку, не агресивно відстоювати свою точку зору в спілкуванні.
• Дайте дитині достатньо уваги та любові. Ті, кого люблять, жорстокими бувають рідко. Постарайтеся завжди підтримувати довірливі стосунки.

Будь-яка форма жорстокості в родині – неприпустима. Необхідно більше розмовляти з дитиною, стати для неї хорошим співрозмовником і найкращим другом. Створіть вдома максимально спокійну та довірливу обстановку.

Отже, аби не траплялися такі жахливі випадки, щоб люди жили в мирі і порозумінні слід своїх дітей виховувати змалечку, потрібно про них постійно дбати. Бо ж у кожному жахітті є вина старших, які не зрозуміли, не додали уваги та турботи, відмахнулися від проблем, заплющили очі на підлість і самі її чинять, а вже потім ми усі дивуємося, звідкіля беруться жорстокі діти і з них виростають вбивці.


Теги: різанина у родині

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.