НІКОЛИ НЕ ЗРАДЖУЙТЕ СВОЮ МРІЮ. Ірина ФУРМАН. Кам'янецький часопис "Ключ"

НІКОЛИ НЕ ЗРАДЖУЙТЕ СВОЮ МРІЮ

ВасильчукВона спокійна і виважена. В своєму житті завжди знає, чого прагне. Зосереджена на справі, яку робить, цілеспрямована та впевнена в своїх силах. В неї немає слова «не зможу», адже у всьому звикла покладатися на власні сили. Вона чудова мати і дружина, гарний менеджер beauty-салону «Новіта», який створила сама 10 років назад. Ми говоримо про ще одну героїню нашого проєкту «Фантастична жінка» – Оксану Васильчук.

– Оксано Іванівно, на сьогодні Ви досить успішна жінка, яка не тільки побудувала власний бізнес. Ви навчили любити справу, яку робите інших, показуючи на власному прикладі, як мрія може стати реальністю. Пам’ятаєте, як і коли вирішили, що перукарське мистецтво має стати змістом Вашого життя?

– З самого дитинства, я не думала ні про яку іншу професію аніж бути перукарем. Стригла і фарбувала спочатку ляльок, а потім сусідів та подружок. Батьки, звичайно, дуже хотіли, щоб я здобула вищу освіту. Тоді був саме такий час, коли дітям батьки рідко давали право вибору. Навчання в вишах вважалося модним і престижним. Але моєї думки все таки прислухались. З кожним роком я намагалася вдосконалювати свою майстерність. Більше і глибше поринала в професію перукаря. Все це виходило непогано. Дуже швидко почала збільшуватися кількість клієнтів. Було це майже 20 років назад. Час був доволі непростий для мене. Одна з дитиною, підтримки, як такої в мене не було. Лише бажання розвиватися і рухатися далі. Від мого благополуччя залежала доля дитини і її добробут. Влаштувалася я тоді на роботу в перукарню «N-style». Це на той момент був один з найуспішніших салонів краси в місті. Дуже допомагала мені тоді власник салону. Навчала, підказувала, вказувала на помилки.

– Але успіх приходить не одразу. Це, зазвичай, непростий шлях. Не всім вдається його гідно пройти. Які у Вас були стимули для розвитку?

– Насамперед, має бути мотивація. А це сім’я, діти. Навіть, якщо не вистачає коштів, а на той момент в мене їх було недостатньо для того, щоб починати щось своє, власне. Потрібно не боятися ризикувати. А ще треба пам’ятати і усвідомлювати, що генетично в нас закладено, що жінка завжди за щось відповідає. Тому, якщо в неї є мрія і бажання, все вийде. Всіх жінок підприємців, яких я знаю, які як я починали все з нуля, не обійшло питання позик і кредитів. Це нормально. Світ матеріальний і ти до цього звикаєш. Головне при цьому визначити свою мету і любити свою роботу. Тоді однозначно буде позитивний результат.

– Оксано Іванівно, бажання мати власний салон краси. Коли воно з’явилося?

– В той час, коли я була просто перукарем, будемо говорити на самому початку професійної кар’єри, почав активно розвивався beauty-бізнес в країні. Це було щось нове, багатогранне. Нова косметика, робота з нею. Та багато чого тоді водночас можна було побачити на ринку краси. Бажання, як такого, мати щось своє не виникало. В роботі все мене влаштовувало, було багато своїх клієнтів. Мене все влаштовувало і про власний бізнес я тоді не мріяла. Але з часом зрозуміла, що мені стало тісно в тих рамках, в яких я працювала, і захотілося спробувати щось інше. Розуміла, що фінансово це дуже важко. Але тут мене підтримала моя мама. Були позики, кредити, але я не побоялася, що не справлюся. Звичайно, ризикувала та разом з цим знала, чого я хочу. На сьогодні от маю вже великий гарний свій салон краси, де працює великий колектив. Я своїх дівчат налаштовую на роботу так, що тут кожний має невелику часточку свого бізнесу. Я їх стимулюю до постійного розвитку.

– Добре, великий колектив. Як зробити так, щоб він працював як єдиний механізм?

– Має бути набута практика. Не зважати на помилки, з ними ти ростеш. Сходинка за сходинкою. Якщо сам не зрозумієш, де і в чому помилився, не зможеш в кар’єрі рости далі. Якби мені без досвіду дали таке приміщення, яке я зараз маю, я б не знала, що з ним робити. Як і куди вкладати гроші. Зараз я це знаю. Намагаюся вкладатися ще більше. Тому що знаю – це для моїх дівчат, моїх клієнтів. Воно все з часом себе виправдовує. Банально прозвучить, але результат такої роботи несе з собою лише тепло. А ще знаю, що якщо людині дати вже готовий бізнес, то толку з цього не буде. Ще й якщо він їй не подобається.

– Оксано Іванівно, а самі помилятися не боїтеся?

– Абсолютно ні. Ніколи.

– Можна роботу назвати сенсом Вашого життя?

– Не зовсім, але переважно так. Будь що може відбуватися, побутові проблеми, хвороби. Воно може затягнути людину в депресивний стан. Але, якщо є робота, яку ти любиш, вона витягне. Ти в неї поринаєш з головою і ні про що зайве не думаєш. Знаю це на власному прикладі. За останні кілька років було дуже багато неприємних подій в моєму житті, коли прийшло велике переосмислення всього. Основною і дуже великою підтримкою на той час для мене була моя сім’я. Але робота тоді теж зіграла ключову роль. Вона не давала мені емоційно впасти духом В своїй роботі я себе знайшла. Це дуже важливо. Взагалі важливо, коли людина себе в чомусь повноцінно реалізовує. Це не завжди робота, для когось це сім’я. В кожного має бути щось своє. Ніша, яку вона зайняла. Але її потрібно знайти і любити. Ну і звісно потрібно розуміти, що все і відразу не буває. Мене інколи пригнічує те, що сучасні діти хочуть, щоб було саме так. Але це неправильно. Все в житі має мати свої етапи, під час яких в когось вчимося ми, а хтось вчить нас. І при цьому знову ж таки наголошую, не можна зраджувати мрії. Йти до неї на скільки вистачає сил і енергії. Зрозуміло, що не у всіх це виходить. Люди є різні, як і їхня доля, яка їх піднімає з колін і ставить на них. Це звичайна кардіограма життя і про неї завжди потрібно пам’ятати. Не боятися труднощів в житті ні в якому випадку. Може бути один крок вперед, а чотири назад. Виникає тоді бажання все лишити. Але це тимчасове явище. Тому що, на мою думку, щоб чогось досягти, навіть самого маленького, потрібно йти у всьому до кінця. Згадую одного підприємця, якого колись зустріла в Афінах. І він мені тоді сказав, що коли в країні не було кризи, шив 300 пальт, коли настала криза почав шити 3000. Маючи при цьому великі борги, бо він звик що про нього говорили як про найкращого спеціаліста в своїй галузі. Після цього в мене чомусь виникло одне таке правило в житті: ніколи ні в родині, ні в роботі, ні в бізнесі не потрібно бути єдиною. Просто намагайся бути найкращою для себе, насамперед, для людей.

– Оксано Іванівно, на сьогодні ринок сфери послуг дуже різноманітний, як Ви ставитеся до конкуренції?

– Я в неї не вірю. Тому що кожний салон краси має свій стиль і напрямок. І клієнт вибирає собі сам, куди йти, зважаючи на свої смаки. Ще скажу, що було набагато легше працювати, коли повноцінних салонів краси було дуже багато. Ми вдосконалювали свою майстерність, це стимулювало до постійного розвитку і пошуку чогось нового. Конкуренції не відчувала ще тому, що завжди з колегами підтримувала гарні стосунки. Бували такі випадки, коли великі замовлення і мої дівчата би самі не впоралися. Тоді ми об’єднували наші сили.

– Свого наставника в перукарській професії можеш назвати. Я маю на увазі людину, з якої ти в свій час брала приклад і яка тебе навчила майстерності?

– Це Оксана Колосовська. Вона мій приклад по життю не лише як майстер, а як людина. Це надзвичайна працелюбна особистість. Своїм ледве нецілодобовим робочим графіком колись довела себе до того, що впала непритомна. Їй потрібно було лікуватися, а клієнтів залишилося дуже багато. Я, щоб не підвести і її, і роботу самого закладу, повністю перейняла її робочий графік. Це великий досвід і велика школа.

– Оксано Іванівно, це говорить перш за все про її довіру. А для Вас довіра це що?

– Ну її можна розділити. На роботі, коли до тебе повертається твій клієнт. В особистому житті, коли ти живеш людиною, а вона тобою. А ще не вмію дружити наполовину. Якщо друг, то назавжди з усіма негативними та позитивними рисами характеру. Друзів же не вибирають.

– Ваша донька Настя працює з Вами разом. Як мамі це приємно?

– Коли вона сказала, що вищому навчальному закладу надає перевагу моєї професії, я не була проти. В дитини має бути право вибору. На сьогодні є такі речі, які вона вміє робити краще за мене. Взнавши нюанси моєї професії, Настя розуміє, чого мами не бувало в дитинстві вдома. Не завжди була можливість піти з нею на перший дзвоник. Я була завжди на роботі. Часто жалкую, що не давала їй необхідної уваги, але вона ніколи не дорікає.

– Оксано Іванівно, Ваша зона комфорту – це…?

– Стабільність.

– Для Вас відпочинок – це…?

– Сон. Восени – гори, навесні – море.

– Можете заплакати від чого?

– Ніколи не плачу.

– Що людям не пробачаєте?

– Підлість і свідомий обман.

– Сім’я для Вас..?

– Живу для них і заради них.

– Формула успіху Оксани Васильчук?

– Ніколи не зраджуйте свою мрію!