ВІД ЛЮДЕЙ ЗАЛЕЖИТЬ, БУТИ ЧИ НЕ БУТИ. Наталія ЯЦЕМІРСЬКА. Кам'янецький часопис "Ключ"

ВІД ЛЮДЕЙ ЗАЛЕЖИТЬ, БУТИ ЧИ НЕ БУТИ

громадаДецентралізація в турборежимі. Саме так нині говорять про процес добровільного об'єднання територіальних громад. Правда, до слова «добровільно» чиновники та всі причетні у верхах до реформи ставляться дещо скептично, мовляв, воно з кожним днем втрачає свою актуальність, поступаючись місцем «примусовому». Але прості люди з таким відношенням категорично не погоджуються, тож протестують проти несподіваних чиновницьких рішень як тільки вміють – мирні акції, сільські збори, перекриття автошляхів, збирання підписів.... Одним словом, роблять усе можливе, щоб їх почули, незважаючи на тиск, нав'язування якоїсь думки, навіть погрози від окремих осіб, що увірвалися в політичне життя Кам'янеччини й наче слон у крамниці з посудом незграбно намагаються все потрощити.

Скандал навколо реформи децентралізації на Кам'янеччині вибухнув після того, як кілька тижнів тому в області було оприлюднено наміри про створення нового перспективного плану, відмінного від плану, затвердженого Кабміном у 2018 році. Відповідно до цього документа, кількість об'єднаних територіальних громад пропонували зменшити, адже окремі з уже сформованих не відповідали критеріям спроможності, серед яких – створення опорного навчального закладу на території громади та відповідна кількість дітей шкільного і дошкільного віку. Тільки от незрозуміло, як їм раніше давали «добро» на створення, якщо не було дотримано, як стверджують чиновники, перерахованих вище вимог? 

Відтак у нашому районі урядовці визнали неспроможними дві громади – Китайгородську та Слобідсько-Кульчиєвецьку. Напевне, дбаючи про те, щоб надалі таких непорозумінь не виникало, було прийнято рішення провести укрупнення і вже існуючих ОТГ, і ще не створених.

Замість дев'яти громад, які були затверджені в перспективному плані 2018 року, на мапі Кам'янеччини несподівано залишилося тільки сім. При цьому «неспроможних» не чіпали. Вітром змін знесло тих, хто на це навіть не сподівався.

Отож, за новим планом, у розробці якого брали участь окремі голови громад, народні депутати, обласні чиновники та керівництво Офісу реформ, нинішній Кам'янець-Подільський район вирішили поділити на сім громад – Гуменецьку, Слобідсько-Кульчиєвецьку, Китайгородську, Староушицьку, Жванецьку, Орининську сільські та Кам'янець-Подільську міську ОТГ.

громада-2Те, що до міста Кам’янця-Подільсь­кого в області пропонували приєднати низку поближніх сіл, викликало справжнісіньке торнадо в районі. Мешканці Колибаївської ОТГ, яка опинилася в списку на приєднання до міста і про існування й досягнення якої взагалі забули, вдалися до радикальних кроків – перекриття міжнародної траси. Спосіб не надто законний, але хоч так люди ще якось можуть привернути увагу керівництва держави та області до своїх проблем. І їх дійсно почули, але про це згодом.

Повертаючись до теми створення Кам’янець-Подільської міської ОТГ, то варто зауважити, що містяни в процесі децентралізації особливої участі не брали. Не було пропозицій чи звернень від керівництва міста та депутатів міськради до приміських населених пунктів з проханням про приєднання, як того вимагає закон про добровільне об’єднання. Навіть на сесії це питання не піднімалося, хоча, згідно з законодавчими актами, має бути відповідне рішення сесії та запрошення на приєднання, яке мали би отримати сільські ради, що межують з містом. Але, напевне, в місті вирішили, що сусіди згідні на об’єднання за замовчуванням, хоч це і не так. Пам’ятаю, як у 2015 році, коли почався процес створення ОТГ, міський голова Михайло Сімашкевич та тодішній нардеп Володимир Мельниченко їздили у поближні Зіньківці та Панівці й «сватали» ці сільські ради до міста. Ще тоді селяни були проти такого об’єднання й за чотири роки ця ситуація не змінилася. Панівці дали згоду на приєднання до Слобідсько-Кульчиєвецької ОТГ, а Зіньківці, які хоч і користуються багатьма міськими благами цивілізації, бачили себе тільки в Довжоцькій громаді. Під час нещодавнього інтерв’ю одному з обласних інтернет-видань міський голова Михайло Сімашкевич, коментуючи ситуацію щодо нинішнього об’єднання, зауважив: «Свого часу депутатський корпус міської ради сформував позицію стосовно добровільного об’єднання: якщо сільські території не хочуть іти до міста, то ми не повинні їх силоміць приєднувати. При цьому для міста привабливими залишаються Довжок і Кам’янка, з якими нині зав’язане транспортне сполучення».

І якщо Кам’янка після останніх подій швидко зорієнтувалася й дала добро на приєднання до Слобідсько-Кульчиєвецької громади, до якої ще планують приєднати уже згадану Панівецьку, а також Княжпільську та Кульчієвецьку сільські ради, то привабливий у всіх сенсах Довжок вирішили взагалі стерти з районної карти як адмінцентр майбутньої громади.

громада-1КОЛИБАЇВСЬКЕ ПРОТИСТОЯННЯ
У список «привабливих для міста» потрапила і Колибаївська ОТГ, яка серед перших утворилася в Кам’янець-Подільському районі. За цей час у громаді відбулося чимало кардинальних змін, відкрито низку інфраструктурних об’єктів. Це і сучасна медична амбулаторія, і пожежне депо, і поліцейський відділок. Кошти на створення цих об’єктів залучали як з державного, так і сільського бюджету та грантові з Євросоюзу. Коли чиновники різного штибу приїздили в Колибаївську ОТГ та урочисто перерізали стрічки, то ніхто навіть не заїкався, що громада не спроможна себе утримувати чи тим паче розвиватися. Усі плескали в долоні, а як дійшло до завершення реформи децентралізації, в області вирішили за рахунок Колибаївської ОТГ укрупнити місто обласного значення. Селяни, звісно ж, з таким рішенням не погодилися. І не дивно, адже на сьогодні громада не пасе задніх серед 45 сформованих ОТГ області. За 9 місяців цього року доходи загального фонду на одного мешканця в Колибаївській ОТГ складають 2070,80 грн. Для порівняння, у віддаленій Староушицькій та неспроможній Китайгородській ОТГ, які держава вирішила залишити самостійними, дохід на одного мешканця складає 1156,20 грн та 1049,20 грн відповідно.

Щоб не потрапити до міста, очільник громади, депутати та жителі напрацювали альтернативне рішення з бажанням приєднатися до Жванецької ОТГ. І це приєднання варто розцінювати не як факт неспроможності Колибаївської ОТГ, а як прагнення уникнути об’єднання з Кам’янцем. 

Аби вислухати думку колибаївчан та уникнути подальших акцій протесту, в громаді днями побували голова Хмельницької ОДА Дмитро Габінет та народний депутат від «Слуги народу» Ігор Марчук. Селянам, які зібралися в клубі, чиновники порекомендували оперувати цифрами, адже їхній бюджет на 30% складає акцизний збір, який кожного року держава обіцяє забрати. Якщо так станеться, тоді, мовляв, громада буде неспроможною, а з містом у них кращі перспективи. Та селяни переконані, що зможуть господарювати самостійно, що й довели на практиці за останніх кілька років, й навіть готові поділитися з жванецькими сусідами своїми інфраструктурними напрацюваннями. 
Досить емоційним був виступ місцевого священника, який зокрема зазначив: «Наші люди, незважаючи на загально українську кризу, стали жити краще. Однак нас намагаються переламати через коліно. При цьому діючий президент Володимир Зеленський декларував, що ключові питання треба вирішувати шляхом народовладдя. Це означає, що спочатку людей запитують, далі на основі цих пропозицій влада формує загальну картинку. Ми прожили часи Союзу, коли всіх чесали під одну гребінку; прожили не кращі часи незалежності України, коли були бандитські розбірки. Сьогодні ж хочемо трішки відчути себе людьми».

На це нардеп Ігор Марчук зауважив, що батюшка заполітизував свою промову, хоч, можливо, про політику проговорився і сам народний обранець, якого під час виборів до Верховної Ради Колибаївська ОТГ не підтримала більшістю голосів.

ЖВАНЕЦЬКІ ПРИСТРАСТІ
У Жванецькій ОТГ вирували власні пристрасті. Частина депутатів хотіла приєднання Колибаївської ОТГ, представники якої привезли на розгляд сесії сільської ради відповідне рішення, інші ж на чолі з головою громади Тетяною Криворучко сумнівалися в доцільності такого укрупнення. І якщо відкинути всі емоції, то тут також пахло політикою та майбутніми виборами. Жванецька ОТГ, доходи загального фонду якої за останні 9 місяців склали не набагато більше за сусідів – 2578,50 грн на одного мешканця, вирішила укрупнити майбутню громаду за рахунок Завальської та Слобідсько-Рихтівської сільських рад, які не настільки багаті фінансово та розвинені інфраструктурно, як Колибаївська ОТГ.

При цьому Завальська сільська рада досі офіційної згоди на приєднання до Жванецької ОТГ не дала, а Слобідсько-Рихтівська сільська рада хоч і попросилася приєднатися до Жванця, та після подій, що відбуваються навколо Довжоцької ОТГ, має намір змінити своє рішення й дотримуватися меж перспективного плану, затвердженого в 2018 році. До слова, процес приєднання вдвічі триваліший за об’єднання, адже якщо ініціатором об’єднання може виступити одна сільська рада, то в процесі приєднання згода має бути двостороння – одні просяться, інші дають добро. Аби приєднатися до Жванецької ОТГ, потрібно також згода громади, чи бажають жителі, аби їхня територія поповнилася ще однією сільською радою чи ні.

Поки що в Жванецькій ОТГ триває процес обговорення, у результаті якого селяни мають вирішити, брати до себе сусідів чи ні, бо тільки люди мають вирішувати, як їм жити і з ким.

громада-3ДОВЖОЦЬКА НАПОЛЕГЛИВІСТЬ
Саме за принципом наполегливості вирішили створити громаду в Довжоцькій ОТГ, яка раптово зникла з перспективного плану області. Маніпулятивні закиди, мовляв Довжоцької ОТГ не буде, не спинили ані голову Довжоцької сільської ради Руслана Рябого, ані його колег та місцевих жителів, які були переконані, що зможуть створити громаду.

Довжок із п’ятьма тисячами мешканців (за чисельністю цілком може потягнути на самостійну ОТГ – прим.Ред.) всіма можливими способами тягнули до Кам’янця. В області появу такої громади навіть не розглядали, незважаючи на зібрані більше 2000 підписів жителів, які Руслан Петрович возив і до новоспеченого народного депутата, і до новопризначеного голови ОДА. Натомість під час зустрічей з жителями району нардеп Ігор Марчук та його помічники постійно наголошували, що приміські села в 15-км зоні, відповідно до закону про міські агломерації, мають автоматично приєднатися до міста. Тільки чомусь, коли згадували про цей нібито закон, новоспечені законотворці забували той факт, що Верховною Радою він так і не прийнятий.

У Кам’янці ж, аби задобрити довжоцьких жителів, навіть додатковий маршрут запустили №1а, який замість налаштувати народ на перспективу об’єднання з містом, спрацював навпаки. Маршрут виявився доступним лише для невеликої кількості селян.

Те, що Довжоцькій ОТГ бути, підтвердили жителі сусідніх Рихтівської, Заліськопершої та Зіньковецької сільських рад, які виявили бажання об’єднатися в одну громаду. Відповідні рішення були прийняті під час засідань сесій сільських рад протягом тижня.

На жаль, на маніпуляції «купилися» депутати Кадиєвецької сільської ради, які проголосували за об’єднання з Орининською ОТГ, хоча мешканці села Суржа, яке входить до складу цієї сільської ради, зібрали підписи зі всього села за об’єднання з Довжком. Можливо, цієї п’ятниці о 10:00 передумають і Кадиївці та приєднаються до Довжка, адже на цей час заплановано схід села. Як нам стало відомо, уже зараз небайдужі мешканці збирають підписи за приєднання до Довжоцької, а не Орининської ОТГ. Така ж ситуація і в Слобідко-Рихтівській сільській раді, де теж мають намір змінити рішення сесії сільської ради. Уже наступного тижня ініціатори створення Довжоцької ОТГ планують відвезти в область усі прийняті рішення, аби там прислухалися до думки селян і врахували їхнє законне право на добровільне об’єднання.

Людей та їхню наполегливість зрозуміти можна, адже всі дороги від цих населених пунктів сходяться на Довжку, тож поява тут адмінцентру цілком логічна. Тих, хто активно не бажав створення Довжоцької ОТГ, також можна зрозуміти: навіщо їм сильна громада, якщо можна взяти, наприклад, немалий довжоцький бюджет і затулити ним старі діри...

ОРИНИНСЬКЕ «РОЗШИРЕННЯ»
Найбільше маніпуляцій відбувалося під час створення Орининської ОТГ, яким чомусь останні декілька тижнів займався не сільський голова Валер’ян Мокрицький, який має на це законне право та був свого часу ініціатором процесу, а помічники народного депутата Ігоря Марчука. 6 грудня появі цієї громади посприяв голова Хмельницької ОДА Дмитро Габінет, який затвердив висновок на відповідність Конституції та законам України проєктів рішень щодо добровільного об’єднання трьох сільських рад Кам’янець-Подільського району в Орининську ОТГ. До складу нової тергромади ввійшли Орининська, Підпилип’янська і Приворотська сільські ради. Усі необхідні сесійні рішення місцеві ради підготували за тиждень. Крім названих до Орининської ОТГ мали додатися Шустовецька, Заліськоперша і Кадиївська сільські ради, принаймні таку карту громади намалювали в області. І якщо остання дала згоду на об’єднання, то Залісся Перше до Орининської громади намалювали нахабно і примусово, хоч знали, що ця сільська рада ще два роки тому дала згоду на об’єднання з Довжком.

Чому ж у такому турборежимі створювали Орининську ОТГ, при цьому запевняючи всіх, що не буде Довжоцької громади, що вона апріорі неспроможна? Цікаво, чи в майбутньому буде спроможною Орининська ОТГ із кількістю населення в трохи більше ніж 8 тисяч (це з «домальованими» громадами – прим.Авт.) та практично занедбаною інфраструктурою в окремих селах? Чи це просто лобіювання інтересів та провладні амбіції?! Швидше за все останнє, бо Орининську створюють на догоду одним, Кам’янець-Подільську міську – іншим, Колибаївську добивають, бо там не так проголосували на останніх виборах, Довжок ігнорують, щоб той не поглинув Орининську зону, адже Довжоцька ОТГ, за перспективним планом 2018 року, мала би мати майже 14 тисяч населення, проте при цьому забувають про дві громади, які серед 45 створених ОТГ в області займають останнє та передостаннє місце – Староушицьку і Китайгородську відповідно. Їх не чіпають, бо що з віддалених взяти?! 

Та через коліно ніхто ламати не дасть, а люди мають право голосу не тільки на виборах. І саме про останнє не варто забувати...